ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2951/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Приміч Д.В., Шаркова Н.Р. на підставі ордеру;
Від відповідача: не з`явився (в процесі розгляду справи інтереси відповідача представляла ОСОБА_1 на підставі ордеру);
Від третьої особи: не з`явився (в процесі розгляду справи інтереси відповідача представляла ОСОБА_2 на підставі довіреності);
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре до громадської організації „Центр захисту інвалідів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства, про стягнення (витребування з володіння) корпоративних прав,
ВСТАНОВИВ:
12.07.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре (далі по тексту ТОВ „Дінаре) до громадської організації „Центр захисту інвалідів (далі по тексту ГО „Центр захисту інвалідів) про стягнення (витребування з володіння) відповідача рухомого майна (корпоративних прав) у вигляді 100% частки у статутному капіталі виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства (далі по тексту ВТФ „Галатея). Позовні вимоги ТОВ „Дінаре обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 в частині оплати вартості придбаних корпоративних прав, вартість яких складає 42 290 442,59 грн.
Ухвалою суду від 02.08.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВТФ „Галатея.
04.09.2023р. до суду від ГО „Центр захисту інвалідів надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повністю заперечує проти задоволення заявлених до нього позовних вимог. Відповідачем було наголошено, що в результаті прийняття загальними зборами учасників ТОВ „Дінаре рішення, оформленого протоколом №3 (bis) від 16.03.2017р., зобов`язання ГО „Центр захисту інвалідів з оплати вартості придбаних корпоративних прав у статутному капіталі ВТФ „Галатея за договором №4 від 16.03.2017р. припинились. При цьому, відповідачем було наголошено, що зазначене рішення загальних зборів у нього відсутнє, оскільки частина документів відповідача була викрадена з приміщення останнього невідомими особами. Крім того, за твердженням відповідача, безпідставність заявлених позовних вимог підтверджується також даними статистичної та податкової звітності, згідно яких дебіторська заборгованість у позивача та кредиторська заборгованість у відповідача відсутні.
18.09.2023 до суду від ТОВ „Дінаре надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечує факт прийняття загальними зборами рішення, оформленого протоколом №3 (bis) від 16.03.2017, та наполягає на існуванні лише одного рішення, яким було затверджено проект договору купівлі-продажу корпоративних прав. Крім того, позивач посилається на відсутність у заяві відповідача про вчинення кримінального правопорушення від 18.08.2021 посилання на факт викрадення саме протоколу №3(bis) від 16.03.2017. Позивачем також зазначено, що на період призупинення діяльності одного із учасників товариства (корпорації ANB International Corporation) у директора ТОВ „Дінаре були відсутні повноваження на подання позову, після відновлення діяльності корпорації позивачем було пред`явлено дану позовну заяву.
Ухвалою від 03.10.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про продовження процесуального строку для подання доказів (відповіді на запити до податкових органів, органів статистики, копії рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дінаре, оформленого протоколом №3 (bis) від 16.03.2017) до 01.01.2024.
Ухвалою від 03.10.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без руху, обґрунтованої сплатою судового збору директором позивача.
Ухвалою від 03.10.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої відповідачем пропонувалося поставити питання про визначення дійсної (ринкової) вартості статутного капіталу ВТФ „Галатея станом на 30.06.2023.
Ухвалою від 03.10.2023 судом було частково задоволено заяву ГО „Центр захисту інвалідів про витребування доказів, витребувано від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчену копію рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дінаре», яке оформлено протоколом №3 (bis) від 16.03.2017.
Ухвалою від 12.10.2023 судом було визнано заяву ВТФ „Галатея про відвід судді необґрунтованою та передано заяву на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвалою суду від 13.10.2023, постановленою у складі судді Цісельського О.В., у задоволенні заяви ВТФ „Галатея про відвід судді від розгляду справи було відмовлено.
16.10.2023 до суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання ухвали суду від 03.10.2023 разом із супровідним листом надійшла копія рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дінаре», яке оформлено протоколом №3 від 16.03.2017.
18.10.2023 до суду від ВТФ „Галатея надійшли письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких третя особа просить суд відмовити в позові, посилаючись на недобросовісну поведінку керівника ТОВ «Дінаре» Дурача С.В., який після смерті ОСОБА_3 вирішив повністю заволодіти ГО „Центр захисту інвалідів з метою розпорядження всіма підприємствами, що належали відповідачу, в тому числі ВТФ «Галатея», шляхом вжиття наступних заходів: викрадення документів, зламу замків до приміщень, подання безпідставних позовів, проведення незаконних реєстраційних дій щодо ГО «Центр захисту інвалідів». Сплата керівником ТОВ «Дінаре» судового збору за звернення до суду із даним позовом також, на думку третьої особи, підтверджує особисту зацікавленість ОСОБА_4 у результатах вирішення даного спору. Третя особа зазначає, що ТОВ «Дінаре» не повідомило суд про власне рішення загальних зборів учасників, оформлене протоколом №3 (bis) від 16.03.2017, на підставі якого було вирішено усі майнові питання щодо оплати коштів згідно п. 3.1. договору №4 від 16.03.2017; з моменту укладання договору у позивача були відсутні будь-які претензії до відповідача, лише після втрати ОСОБА_4 контролю над ГО «Центр захисту інвалідів» позивачем було ініційовано даний судовий процес.
ВТФ „Галатея у своїх поясненнях зазначає про здійснення ГО «Центр захисту інвалідів» розрахунків у встановлений договором строк, що свідчить про повне виконання з боку відповідача прийнятих на себе за договором купівлі-продажу №4 від 16.03.2017 зобов`язань. Обставини відсутності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджуються даними статистичної і податкової звітності, відповідно яких дебіторська заборгованість (у ТОВ «Дінаре) та кредиторська заборгованість (у ГО «Центр захисту інвалідів») відсутні. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження протилежного, також не надав доказів надсилання до відповідача будь-яких заперечень чи вимог (претензій) щодо виплати заборгованих коштів за більш ніж 6 років з моменту підписання договору купівлі-продажу №4 від 16.03.2017. Доводи позивача про розірвання договору купівлі-продажу через місяць з моменту и?ого укладення спростовуються фактом зменшення статутного капіталу ТОВ «Дінаре», що свідчить про визнання позивачем договору виконаним. ВТФ „Галатея також посилається на пропуск позивачем строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні заявленого позову. Крім того, ВТФ „Галатея, проаналізувавши положення Статуту ТОВ „Дінаре, зазначає про перебування ОСОБА_4 на посаді директора позивача незмінно з 2017 року, та наявність весь цей час у останнього повноважень на підписання та пред`явлення позовів від імені ТОВ «Дінаре», а, отже, доводи позивача про необхідність отримання згоди учасника товариства (ANB International Corporation) на подання позову є безпідставними.
Крім того, ВТФ „Галатея стверджує, що договірнии? характер спірних правовідносин, на підставі яких відбувся перехід права власності на корпоративні права ВТФ «Галатея», виключає можливість застосування до даних правовідносин частини першоі? статті 1212 ЦК Украі?ни. Позовні вимоги про витребування рухомого майна у вигляді 100% частки у статутному капіталі ВТФ «Галатея» не відповідають способу захисту порушеного права, оскільки гіпотетичне невиконання відповідачем зобов`язань за договором могло бути підставою для стягнення грошових коштів.
Ухвалою суду від 18.10.2023 заява ГО „Центр захисту інвалідів про витребування доказів була задоволена частково шляхом витребування у Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області фінансової звітності ТОВ „Дінаре за 2017-2022 рр., витребування від Головного управління статистики в Одеській області фінансової та статистичної звітності ГО „Центр захисту інвалідів та ТОВ „Дінаре за 2017-2022 рр.
У підготовчому засіданні 18.10.2023 судом було задоволено заявлене ВТФ „Галатея клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/3594/21.
Ухвалою суду від 25.10.2023р. провадження у даній справі було зупинено до завершення розгляду апеляційним судом скарги ВТФ „Галатея на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, та повернення матеріалів справи до суду.
27.10.2023 до суду від Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов лист з додатками на виконання вимог ухвали від 18.10.2023.
31.10.2023 до суду від Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області надійшли витребувані згідно з ухвалою суду від 18.10.2023 докази.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 01.11.2023 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВТФ „Галатея на ухвалу суду від 03.10.2023 про відмову у призначенні експертизи по справі.
Ухвалою суду від 16.11.2023 провадження по даній справі було поновлено із призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою від 21.12.2023 судом було визнано другу заяву ВТФ „Галатея про відвід судді необґрунтованою.
Ухвалою від 25.12.2023 судом було повернуто ANB International Corporation позовну заяву, пред`явлену до ТОВ Дінаре про стягнення шкоди у розмірі 200 000,00 грн.
У підготовчому засідання 26.12.2023 судом було оголошено ухвали, занесені до протоколу судового засідання, про залишення клопотання ВТФ „Галатея про витребування доказів без розгляду, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про оголошення перерви, про відмову у задоволенні клопотання ВТФ „Галатея про колегіальний розгляд, про відмову у задоволенні клопотання ВТФ „Галатея про направлення судового доручення.
Клопотання ВТФ „Галатея про витребування доказів було обґрунтоване необхідністю отримання документів, які містяться в матеріалах реєстраційної справи ТОВ „Дінаре з метою встановлення особи, яка є керівником позивача.
Проте, вказані обставини могли бути самостійно встановлені третьою особою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та надані суду за необхідності, оскільки відомості з реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою згідно з приписами ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003. Таким чином, дослідження матеріалів реєстраційної справи позивача, в даному випадку, не вимагається.
Клопотання ГО „Центр захисту інвалідів про оголошення перерви до 09.01.2024 було обґрунтовано необхідністю отримання рішення Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 (особи, яка була кілька днів керівником ТОВ "Дінаре") на дії державного реєстратора. Вказане рішення, за твердженням відповідача, має значення для розгляду заяви ТОВ „Дінаре, підписаної ОСОБА_5 в статусі керівника товариства, про відмову від позову.
Господарський суд зазначає, що скасування в Єдиному державному реєстрі запису про призначення ОСОБА_5 керівником ТОВ „Дінаре, розгляд скарги ОСОБА_5 або розгляд будь-яких інших скарг у зв`язку із проведенням реєстраційних дій щодо ТОВ „Дінаре не входить до предмета доказування у межах даної справи. Враховуючи статус відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, про керівника товариства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для оголошення перерви до завершення розгляду Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_5 .
Клопотання ВТФ „Галатея про колегіальний розгляд було обґрунтовано довготривалим розглядом судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а також відсутністю будь-яких судових рішень щодо заявлених сторонами клопотань після завершення 4 судових засідань. Крім того, ВТФ „Галатея вважає, що суд заплутався в усіх поданих сторонами клопотаннях та документах, а, отже, слід призначити справу до колегіального розгляду.
За результатами оцінки доводів ВТФ „Галатея, наведених в обґрунтування вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що фактичною причиною неможливості розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження, яке надійшло до суду 18.10.2023, у розумні строки стала необхідність зупинення провадження у справі на місяць, у зв`язку з оскарженням представником третьої особи ОСОБА_2 ухвали суду, яка не підлягала оскарженню окремо від рішення суду, а також ліквідація наслідків хакерської атаки. Після відновлення роботи суду ухвалою від 12.12.2023 підготовче засідання було призначено на 20.12.2023 о 12:00 год.
При цьому, 21.12.2023 та 25.12.2023 ВТФ „Галатея було подано заяви про відвід судді, які підлягали першочерговому розгляду. Таким чином, третя особа спочатку вжила заходів, які унеможливлювали розгляд справи, а пізніше подала заяву про колегіальний розгляд справи. З викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого ВТФ „Галатея клопотання.
Клопотання ВТФ „Галатея про направлення судового доручення до компетентного органу США було обґрунтовано необхідністю отримання доказів з метою встановлення дійсного власника ANB International Corporation.
Проте, суд зазначає, що дослідження вказаного питання взагалі не входить до обставин, які суд має встановити з огляду на предмет та підстави позову. ВТФ „Галатея не було доведено суду взаємозв`язку між доказами, судове доручення з метою збирання яких було заявлено третьою особою, та предметом доказування у межах даної справи.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було визнано зловживанням процесуальними правами подання представником ВТФ „Галатея третьої заяви про відвід судді від розгляду справи, заяву залишено без розгляду, застосовано до представника ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було відмовлено ТОВ „Дінаре у задоволенні заяви, підписаної ОСОБА_5 в статусі керівника товариства, про відмову від позову та закриття провадження по справі.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів, ВТФ «Галатея» у задоволенні клопотань про залучення до участі у дану справу ANB International Corporation в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали та виключення документу з числа доказів.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про зупинення провадження по даній справі.
Ухвалою від 26.12.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
26.12.2023 до суду від ГО „Центр захисту інвалідів надійшла заява про застосування інституту позовної давності до позовних вимог ТОВ „Дінаре. Відповідач стверджує, що позовна давність має розраховуватись з 16.03.2017, тобто з дати прийняття загальними зборами ТОВ „Дінаре рішення, оформленого протоколом №3(bis) від 16.03.2017, а, отже, трирічний строк позовної давності сплинув до дати запровадження карантину, тобто до 02.04.2020.
Ухвалою від 01.01.2024 судом було визнано заяву ГО „Центр захисту інвалідів про відвід судді необґрунтованою та передано заяву на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвалою суду від 02.01.2024, постановленою у складі судді Літвінова С.В., у задоволенні заяви ГО Центр захисту інвалідів про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 було відмовлено.
Ухвалою від 03.01.2024 судом було визнано заяву ГО Центр захисту інвалідів про відвід судді необґрунтованою, заяву передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвалою суду від 08.01.2024, постановленою у складі судді Найфлейша В.Д., у задоволенні заяви ГО Центр захисту інвалідів про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 було відмовлено.
18.01.2024 до суду від ВТФ «Галатея» надійшли додаткові пояснення у справі, зміст яких частково відповідає раніше поданим поясненням. При цьому, додатково третя особа повідомляє про причини звільнення ОСОБА_4 з посади директора ТОВ „Дінаре учасником товариства у листопаді 2023 року; знову наводить доводи про рейдерське захоплення ОСОБА_4 , в даному випадку, вже ТОВ „Дінаре. ВТФ «Галатея» стверджує, що у ОСОБА_4 не було повноважень діяти від імені ТОВ «Дінаре» та пред`являти даний позов, оскільки власниками ТОВ «Дінаре» таке рішення прийнято не було.
Таким чином, ВТФ «Галатея» було змінено власну позицію про наявність у ОСОБА_4 права на пред`явлення даного позову, оскільки у поясненнях, які надійшли до суду 18.10.2023 ВТФ „Галатея, аналізуючи положення Статуту ТОВ „Дінаре, зазначала, що ОСОБА_4 незмінно з 2017 року перебуває на посаді директора позивача та наділений повноваженнями підписувати та пред`являти позови від імені ТОВ «Дінаре», а, отже, його посилання на необхідність отримання згоди учасника товариства (ANB International Corporation) на подання позову є безпідставним. Проте, зміна правової позиції третьої особи з даного питання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 168 ГПК України та, відповідно, ч. ч. 3-7, 10 ст. 165 ГПК України, третя особа на стадії розгляду справи по суті позбавляється права заперечувати обставини, про незгоду із якими вона не заявила у межах підготовчого провадження.
З викладених обставин, підстави для надання правової оцінки клопотанню ВТФ «Галатея» про залишення позову ТОВ «Дінаре» без розгляду, заявленому у прохальній частині даних додаткових пояснень, з мотивів подання позову не уповноваженою особою відсутні.
Ухвалою від 08.03.2024 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про повернення на стадію підготовчого провадження.
Ухвалою від 08.03.2024 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 08.03.2024 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про витребування доказів та у задоволенні заяви про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 08.03.2024 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про приєднання та огляд електронних доказів, залучення ОСОБА_6 в якості спеціаліста.
Ухвалою від 08.03.2024 судом було відмовлено ВТФ «Галатея» у задоволенні заяви про залучення до участі у дану справу ANB International Corporation в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; відмовлено ANB International Corporation у задоволенні заяви, підписаній представником ОСОБА_7 , про вступ у справу в якості третьої особи.
Ухвалою від 08.03.2024 судом було відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні заяви про залучення його до участі у дану справу в якості правонаступника ТОВ „Дінаре.
Ухвалою від 11.03.2024 судом було відмовлено ВТФ „Галатея у задоволенні заяви про відвід судді від розгляду справи.
Ухвалою від 11.03.2024 судом було відмовлено ГО „Центр захисту інвалідів у задоволенні заяви про відвід судді від розгляду справи.
11.03.2024 до суду від ВТФ „Галатея надійшло клопотання, згідно якого представник третьої особи просить суд, зокрема, винести окрему ухвалу за фактом подачі адвокатом позивача 25.12.2023 до суду підроблених документів.
11.03.2024 до суду від ГО „Центр захисту інвалідів надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду згідно з п. 11 ч. 1 ст. 226 ГПК України. ГО „Центр захисту інвалідів стверджує, що на підставі додаткової угоди №1 від 10.02.2024 до договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 сторони дійшли згоди передати спір до суду іншої держави до суду США, підсудність має визначити Верховний суд штату Делавер.
Ухвалою від 13.03.2024 судом було відмовлено ANB International LLC у задоволенні заяви про залучення до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
13.03.2024 до суду від ГО „Центр захисту інвалідів надійшли пояснення до заяви про залишення позовної заяви без розгляду, згідно яких відповідач стверджує про наявність підстав для застосування при вирішенні даного спору Конвенції про угоди про вибір суду від 30.06.2005р.
13.03.2024 до суду від представника ВТФ „Галатея надійшла заява про відкладення розгляду справи на 2 тижні, посилаючись на необхідність доставлення до суду оригіналу протоколу №3 (bis) від 16.03.2017, який перебуває в США.
У судовому засіданні 13.03.2024 судом було оголошено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви ВТФ „Галатея про відкладення розгляду справи на 2 тижні для надання суду оригіналу протоколу №3 (bis) від 16.03.2017. Мотиви відмови у задоволенні вказаної заяви будуть наведені по тексту рішення нижче під час надання правової оцінки доводам відповідача та третьої особи про прощення позивачем боргу.
У судовому засіданні 13.03.2024 судом було оголошено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду згідно з п. 11 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Згідно з приписами ст. 23 ГПК України у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
Додатковою угодою №1 від 10.01.2024, укладеною між ТОВ «Дінаре» від імені якого діяла ОСОБА_5 та ГО „Центр захисту інвалідів від імені якого діяв ОСОБА_7 , сторонами згідно з приписами ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» було вирішено, що до договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 застосовується матеріальне право України та процесуальне право США. Спори, які виникнуть між сторонами за договором №4 від 16.03.2017 мають вирішуватись у судах США, підсудність має визначити Верховний суд штату Делавер.
Порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлений Законом України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
-хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
-об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
-юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави
Проте, договір купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 укладений між двома юридичними особами, зареєстрованими в Україні; об`єкт правовідносин, тобто корпоративні права, також знаходиться на території Україні; юридичний факт, в даному випадку, факт укладення договору купівлі-продажу №4 від 16.03.2017 мав місце на території України. Таким чином, підстави для застосування до правовідносин, які виникли між ТОВ «Дінаре» та ГО „Центр захисту інвалідів приписів Закону України «Про міжнародне приватне право» відсутні.
Крім того, ГО „Центр захисту інвалідів також стверджувало про наявність підстав для застосування при вирішенні даного питання Конвенції про угоди про вибір суду. З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно із приписами ст. 1 Конвенції про угоди про вибір суду від 30.06.2005р. ця Конвенція застосовується у міжнародних справах до виключних угод про вибір суду, укладених у цивільних чи комерційних справах. Для цілей розділу II справа є міжнародною, якщо сторони не є резидентами однієї і тієї самої Договірної Держави та відносини між сторонами, а також всі інші обставини, які стосуються спору, незалежно від місця знаходження обраного суду, пов`язані не лише з цією Державою. Для цілей розділу III справа є міжнародною, якщо вимагається визнання або виконання іноземного судового рішення.
Проте, оскільки сторонами як договору купівлі-продажу №4 від 16.03.2017 так і даного спору є резиденти України, відносини між якими пов`язані лише з однією державою, тобто з Україною, визнання або виконання даного рішення в іноземній державі не вимагається, дана справа не має статусу міжнародної, тому правові підстави для застосування Конвенції про угоди про вибір суду відсутні. При цьому, домовленість резидентів України про залучення іноземної компанії до вирішення спору між сторонами не наділяє справу ознаками міжнародної. З викладених обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ГО „Центр захисту інвалідів про залишення позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
ВТФ „Галатея була заснована у 1999 році американською компанією ANB International Trading Co. Компанія ANB International Trading Co. відповідно до відомостей із рішення ANB International Corporation, яке оформлено протоколом №4 від 18.08.2003, змінила назву на ANB International Corporation. Вказаним рішенням засновником ВТФ „Галатея було затверджено нову редакцію статуту третьої особи.
Слід зазначити, що рішенням ВТФ „Галатея, яке оформлено протоколом №18 від 03.11.2010, до складу учасників ВТФ „Галатея було також прийнято ОСОБА_3 (далі по тексту ОСОБА_3 ), яким, в свою чергу, було внесено до статутного капіталу ВТФ „Галатея грошові кошти у розмірі 705 000,00 грн. На підставі рішення загальних зборів ВТФ „Галатея, яке оформлено протоколом №25 від 25.10.2023 ОСОБА_3 був призначений на посаду директора ВТФ „Галатея.
21.02.2017 відбулись загальні збори учасників ВТФ „Галатея ( ОСОБА_3 , корпорації ANB International Corporation), якими були прийняті рішення, оформлені протоколом №26, про внесення належних їм корпоративних прав до статутного капіталу ТОВ „Дінаре.
16.03.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ „Дінаре ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , корпорації ANB International Corporation), якими були прийняті рішення, оформлені протоколом №3, про затвердження проекту договору купівлі-продажу корпоративних прав ВТФ „Галатея, який доручено підписати директору товариства; про зменшення статутного капіталу товариства до 1000,00 грн. та перерозподіл часток. Справжність підписів учасників ТОВ „Дінаре на протоколі №3 від 16.03.2017 була нотаріально засвідчена.
Під час проведення вищевказаних загальних зборів інтереси корпорації ANB International Corporation представляв ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07.04.2009, виданої корпорацією ANB International Corporation.
Слід зазначити, що копія зазначеного рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дінаре також надійшла до суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання ухвали суду від 03.10.2023 про витребування доказів.
16.03.2017 відбулись загальні збори учасників ГО „Центр захисту інвалідів ( ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ) якими були прийняті рішення, оформлені протоколом №9, про придбання корпоративних прав ВТФ „Галатея на підставі укладеного з ТОВ «Дінаре» договору.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 6.1 Статуту ТОВ „Дінаре, затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №3 від 16.03.2017 (далі по тексту Статут ТОВ „Дінаре), товариство створено та діє відповідно до законодавства України та цього Статуту. Учасниками товариства є ОСОБА_3 , якому належить 0,1% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 , якому належить 1,6% статутного капіталу товариства; корпорація ANB International Corporation, якій належить 98,3 % статутного капіталу товариства.
Згідно з п. 9.2 Статуту ТОВ „Дінаре вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Положеннями п. 9.6 Статуту ТОВ „Дінаре визначено, що до компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належить: м) прийняття рішення про підписання документів, укладення договорів (угод), що стосуються нерухомого майна (незалежно від їх суми), а також будь-яких договорів (угод), потенційні зобов`язання чи відповідальність по яким перевищують 100 000,00 (сто тисяч) гривень - по одному договору (угоді), або сумарно по декількох, укладених на протязі місяця; н) прийняття рішення про відчуження, передачу, заставу чи інше розпорядження майном товариства, включаючи належні йому корпоративні права, окрім коштів на банківському рахунку.
Відповідно до п. 9.8 Статуту ТОВ „Дінаре рішення загальних зборів з питань, передбачених підпунктами б, в, с, є, ж, з, и, і м, н, о, п пункту 9.6. обов`язково підлягають нотаріальному посвідченню і тільки в такому разі є дійсними. Рішення, які підлягають нотаріальному посвідченню підписуються у нотаріуса Одеського міського нотаріального округа, робоче місце (контора) якого зареєстровано у Приморському районі міста Одеси всіма учасниками товариства, присутніми на загальних зборах.
Умовами п. 9.9 Статуту ТОВ „Дінаре закріплено, що виконавчим органом товариства є директор. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників та організує виконання їх рішень. Директор може бути у будь-який час усунений (звільнений) від виконання своїх обов`язків (з посади) за рішенням загальних зборів учасників. Директор без довіреності виконує дії від імені товариства, представляє його інтереси в усіх вітчизняних та іноземних підприємствах, установах, організаціях, з урахуванням положень цього Статуту розпоряджається майном, коштами в касі та на рахунках товариства у банківських (кредитних) установах, підписує розрахункові документи, у межах своїх повноважень укладає договори (контракти/угоди та ін.), в тому числі трудові, видає довіреності, відкриває поточні та інші рахунки, затверджує штатний розклад, видає накази, доручення, інструкції та дає вказівки, обов`язкові для усіх працівників товариства, підписує звітність товариства, колективні угоди, вирішує інші питання, що випливають з господарської діяльності товариства та не потребують погодження (рішень) учасників або загальних зборів учасників товариства, інших статутних органів товариства. Директор товариства підписує претензії, судові позови, заяви, скарги та інші процесуальні документи. Крім директора, за рішенням загальних зборів учасників товариства право розпоряджатися майном, коштами в касі та на рахунках товариства у банківських (кредитних) установах, підписання розрахункових документів, договорів (контрактів, угод та ін.) може бути надано іншій особі, призначеній загальними зборами учасників.
16.03.2017 між ТОВ „Дінаре (Продавець) та ГО „Центр захисту інвалідів (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ВТФ „Галатея №4, відповідно до п. п. 1.1.- 1.3 якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець - купити та оплатити 100 % (сто відсотків) корпоративних прав у статутному капіталі ВТФ „Галатея. (далі - Підприємство), яке зареєстровано 24.12.1999 року, номер запису 1556 120 0000 002511, код ЄДРПОУ 30699516, розмір статутного капіталу (100%) складає - 42 290 442,59 (сорок два мільйони двісті дев`яносто тисяч чотириста сорок дві гривні 59 копійок), місцезнаходження: Україна, 65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1А/1. Відомості про частку корпоративних прав Продавця у статутному капіталі Підприємства, яка продається (далі - корпоративні права): частка розміром 100% у статутному капіталі Підприємства, номінальна вартість складає - 42 290 442,59 (сорок два мільйони двісті дев`яносто тисяч чотириста сорок дві гривні 39 копійок).
Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 за придбання корпоративних прав Покупець зобов`язується сплатити Продавцю 42 290 442,59 (сорок два мільйони двісті дев`яносто тисяч чотириста сорок дві) гривні 59 копійок.
В силу вимог п. 3.2 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 Покупець зобов`язаний сплатити ціну договору Продавцю протягом одного місяця з моменту підписання сторонами цього договору.
Згідно з п. 4.2 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 Продавець має право отримати оплату вартості корпоративних прав вказану в п. 3.1 договору протягом місяця з моменту підписання договору. У разі неотримання оплати у вказані строки договір вважається розірваним за згодою сторін. В разі невиконання Покупцем своїх обов`язків, передбачених п. 4.3.1 договору або інших передбачених обов`язків в односторонньому порядку розірвати даний договір та вимагати від Покупця здійснення всіх дій щодо повернення до первісного стану, що існував до підписання цього договору.
Відповідно до пп. 4.3.1 п. 4.3 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 Покупець зобов`язаний оплатити Продавцю у відповідності до умов договору вартість корпоративних прав зазначену в пункті 3.1. протягом одного місяця з моменту підписання договору.
Положеннями п. 5.3 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 визначено, що в разі прострочення Покупцем виконання своїх обов`язків, передбачених п. 4.3.1. договір вважається розірваним за згодою сторін. Сторони зобов`язані здійснити дії, необхідні для повернення до стану, який існував до підписання цього договору.
Згідно з п. п. 7.1, 7.3 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 взаємовідносини сторін, не врегульовані даним договором, регламентуються чинним законодавством України. Зміни та/або доповнення в даний договір вносяться шляхом підписання сторонами додаткової угоди у тій самій формі, в якій укладено договір.
В матеріалах справа наявне рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дінаре, яке оформлено протоколом №3 (bis) від 16.03.2017, про припинення зобов`язань ГО „Центр захисту інвалідів за договором купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 шляхом прощення боргу відповідно до ст. 605 ЦК України. На вказаних зборах був присутній лише один учасник товариства - ANB International Corporation від імені якої діяв ОСОБА_3 . При цьому, справжність підпису представника не була засвідчена нотаріально.
Копія рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дінаре, яке оформлено протоколом №3 (bis) від 16.03.2017, була додана ANB International Corporation до позовної заяви третьої особи, яка згідно з ухвалою суду від 25.12.2023 була повернута ANB International Corporation.
31.03.2021 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на виконання ухвали слідчого судді було внесено відомості про кримінальне правопорушення за заявою голови ГО „Центр захисту інвалідів Чорного А.Л. у зв`язку з заволодінням документами ГО „Центр захисту інвалідів. Досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12021162510000384 здійснює відділ поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
09.07.2021 голова ГО „Центр захисту інвалідів Чорний Аркадій Львович (далі по тексту ОСОБА_7 ) звернувся до ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення: викрадення 25.03.2021 ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та іншими особами документів та печаток, зокрема, ГО „Центр захисту інвалідів та ВТФ „Галатея.
18.08.2021 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на виконання ухвали слідчого судді було внесено відомості про кримінальне правопорушення за заявою голови ГО „Центр захисту інвалідів Чорного А.Л. від 09.07.2021. Провадження у даному кримінальному провадження згідно листів відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області №60.2/Г-5206 від 10.12.2021, №60.2/Г-5330 від 17.12.2021 триває.
28.12.2021 наказом Міністерства юстиції України №4677/2 було задоволено скаргу ГО „Центр захисту інвалідів та скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Басарі», ДП «Компроміс».
Під час вирішення судом даного спору сторонами також було надано суду довідку «Марьянні та Партнери» від 23.11.2022, виданої у м. Рига Латвійської Республіки; свідоцтва від 16.08.2022, від 22.11.2022, від 09.07.2023, видані державним секретарем штату Делавер; довідка про зміну зареєстрованого агента; листування між ГО „Центр захисту інвалідів та ANB International Corporation; претензія ГО „Центр захисту інвалідів до ANB International Corporation та відповідь на претензію; довідки про втрату гудвіла та нейтралізацію наслідків злочину; довіреність, видана Ельзою Гілкберг; скарга ANB International Corporation проти дій адвоката Вагана Мірзояна, який підписав довідку «Марьянні та Партнери» від 23.11.2022; письмове рішення директорів ANB International Corporation від 11.05.2022, сертифікат акцій та акціонерів; свідоцтво про внесення змін до статуту ANB International Corporation, свідоцтво про внесення змін до найменування, свідоцтво про перетворення корпорації, довіреність від 25.02.2024 та інші.
20.06.2023 ТОВ „Дінаре звернулось до ГО „Центр захисту інвалідів із вимогою, відповідно до якої позивач, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, а також на факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 в частині сплати вартості придбаних корпоративних прав ВТФ „Галатея, вимагав повернути 100% статутного капіталу ВТФ „Галатея. Вказана вимога була направлена на адресу відповідача службою доставки документів, але за повідомленням служби доставки від 21.06.2023, не була вручена у зв`язку з відсутністю одержувача за адресою доставки вимоги.
Листом від 11.09.2023 ГУ ДПС в Одеській області у відповідь на адвокатський запит представника відповідача було надано фінансову звітність ГО „Центр захисту інвалідів за 2021-2022 роки. При цьому, ГУ ДПС в Одеській області повідомило, що фінансова звітність за 2017 - 2020 рр. відповідачем до органів ДПС не подавалась.
Відповідно до фінансового звіту ГО „Центр захисту інвалідів за 2021-2022 роки поточна дебіторська заборгованість на кінець зазначених років у відповідача була відсутня.
Листом від 11.09.2023р. Головним управлінням статистики в Одеській області у відповідь на адвокатський запит представника відповідача було повідомлено, що ТОВ „Дінаре та ГО „Центр захисту інвалідів не було затверджено Держстатом в жодному з переліків респондентів на 2017-2022 роки, тому не подавало до ГУС в Одеській області державну статистичну звітність. При цьому, Головним управлінням статистики в Одеській області було повідомлено, що ТОВ „Дінаре та ГО „Центр захисту інвалідів подавали фінансову звітність за окремі роки.
Листом №18969/5/15-32-04-06-05 від 25.10.2023 ГУ ДПС в Одеській області на виконання ухвали суду від 18.10.2023 було надано фінансову звітність ТОВ „Дінаре за 2017-2020 роки.
Листом №03-09/412-23 від 26.10.2023 Головним управлінням статистики в Одеській області на виконання ухвали суду від 18.10.2023 було повідомлено, що ТОВ „Дінаре та ГО „Центр захисту інвалідів не було затверджено Держстатом в жодному з переліків респондентів на 2017-2022 роки, тому не подавало до ГУС в Одеській області державну статистичну звітність. Разом з тим, до суду надійшла фінансова звітність позивача та відповідача за 2019 та 2020 роки.
Відповідно до наданої Головним управлінням статистики в Одеській області фінансової звітності ГО „Центр захисту інвалідів та ТОВ „Дінаре за 2019-2020 роки поточна дебіторська заборгованість на кінець зазначених років як у позивача, так і у відповідача була відсутня.
Відповідно до наданої ГУ ДПС в Одеській області фінансової звітності ТОВ „Дінаре за 2017-2020 роки поточна дебіторська заборгованість на кінець зазначених років у позивача була відсутня.
07.11.2023 відбулись загальні збори учасників ТОВ „Дінаре, на який був присутній лише один учасник ANB International Corporation, якими було прийнято рішення оформлене протоколом №6, про підтвердження дії протоколу №3 (bis) від 16.03.2017 та повторне відтворення змісту вказаного протоколу.
Наказом Міністерства юстиції України №320/5 від 06.02.2024 було задоволено скаргу ANB International Corporation та ОСОБА_5 , скаргу ОСОБА_10 задоволено частково, визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» та анульовано реєстраційні дії від 13.11.2023 № 1005569950006061156 та № 1005569950007061156, проведені державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Черненко Ю.В., та від 24.11.2023 № 1005561070008061156, проведені приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.П. щодо ТОВ «Дінаре.
Наказом Міністерства юстиції України 430/5 від 15.02.2024 скарги ANB International Corporation було задоволено, визнано вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та анульовано реєстраційні дії від 08.11.2023 № 1005561070004061156 та № 1005561070005061156, проведені державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Черненко Ю.В. щодо ТОВ «Дінаре.
В матеріалах справи також наявні рішення зборів засновників про створення ТОВ „Дінаре; рішення учасників ТОВ „Дінаре з поточних питань діяльності товариства; скарга ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України; численні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надані як сторонами, так і зроблені на запит суду з метою встановлення інформації про поточного керівника ТОВ „Дінаре; листи Міністерства юстиції України, складені у зв`язку з розглядом численних скарг на дії державних реєстраторів.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Господарський суд зазначає, що з огляду на зміст та характер заявленого позову, ТОВ „Дінаре прагне повернути собі у власність 100% статутного капіталу ВТФ „Галатея, власником яких наразі є ГО „Центр захисту інвалідів. Підставою для набуття відповідачем у власність 100% статутного капіталу ВТФ „Галатея став укладений між сторонами договір купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017. Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості придбаних корпоративних прав стало підставою для звернення ТОВ „Дінаре до суду із даними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на усталену судову практику обставини, які мають значення для справи, визначаються із урахуванням предмета та підстав позову. В свою чергу, відповідач, виступаючи із запереченнями щодо заявленого до нього позову, може навести власні аргументи та надати відповідні докази. Проте, не завжди наведені аргументи та надані докази мають безпосереднє значення для вирішення справи. Обов`язок із визначення та перевірки обставин, які мають значення для вирішення спору, покладено на суд.
Створення та поточна діяльність ВТФ „Галатея з 1999 року, прийняті учасниками ВТФ „Галатея рішення (про включення нового учасника, про призначення/ звільнення директора), збільшення статутного капіталу та інші події, які мали місце до дати внесення корпоративних прав ВТФ „Галатея до статутного капіталу ТОВ „Дінаре, фактично взагалі не мають значення для вирішення даного спору. Таким чином, дослідження наданих сторонами доказів на підтвердження наведених обставин не вимагається, оскільки вказані обставини не мають значення для вирішення спору по суті.
Господарський суд також вважає за необхідне, в першу чергу, зупинитись на оцінці наданих сторонами документів, які стосуються діяльності ANB International Corporation, яка, як стверджує відповідач та третя особа, була перетворена в ANB International LLC.
Предметом заявлених ТОВ «Дінаре» до ГО „Центр захисту інвалідів позовних вимог є вимоги про стягнення (витребування з володіння) відповідача рухомого майна (корпоративних прав) у вигляді 100% частки у статутному капіталі ВТФ „Галатея. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №4 від 16.03.2017, сторонами за яким є позивач та відповідач.
Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018 визначено, що учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018 товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.
Господарський суд зазначає, що відповідальність товариства з обмеженою відповідальністю та її учасників відокремлена, оскільки товариство є самостійною особою, як і учасники є самостійними фізичними або юридичними особами. Таким чином, набуття товариством прав та обов`язків за договором не має наслідком набуття прав та обов`язків за договором для учасників цього товариства.
Сторонами договору №4 від 16.03.2017 є дві окремі самостійні особи, тобто ТОВ «Дінаре» та ГО „Центр захисту інвалідів. Таким чином, наявність вказаного договору не створює/змінює та припиняє цивільні права для учасників зазначених юридичних осіб.
Положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 по справі №910/17599/19). Наведене дозволяє суду дійти висновку, що пред`явлення юридичною особою позову не має наслідком залучення учасників юридичної особи до участі у справу.
Проте, ГО „Центр захисту інвалідів та ВТФ „Галатея під час розгляду справи постійно наполягали на необхідності залучення ANB International Corporation до участі у справу, а також стверджували про необхідність встановлення дійсного власника вказаної юридичної особи.
Разом з тим, суд зазначає, що дослідження вказаного питання взагалі не стосується предмета спору, оскільки спірні правовідносини виникли на підставі договору, сторонами за яким виступають резиденти. Жодною із сторін, в тому числі, позивачем, яким також надавалися до матеріалів справи документи, які стосуються ANB International Corporation, не було доведено наявність взаємозв`язку між позовними вимогами та необхідністю надання юридичної оцінки зазначеним доказам та, як наслідок, їх впливу на результати вирішення даного спору.
У суду відсутні підстави для дослідження та оцінки обставин, які не мають значення для справи. Наявність між учасниками, в тому числі, учасниками, які вибули, спору із юридичною особою, не позбавляє зацікавлену особу на захист своїх прав у встановленому законом порядку.
Таким чином, надані сторонами по справі документи, зокрема, про власника ANB International Corporation, про зміну агента, про внесення змін до статуту ANB International Corporation та будь-які інші документи, які прямо чи опосередковано стосуються діяльності ANB International Corporation, не мають значення для вирішення даного спору та у розумінні приписів ст. 76 ГПК України є неналежними доказами, тобто доказами, які містять інформацію, встановлення та оцінка якої не входить до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Господарський суд звертає увагу ВТФ „Галатея, якою було заявлено клопотання про винесення окремої ухвали за фактом подання адвокатом позивача 25.12.2023 до суду підроблених документів, що висновок про підробку того або іншого документу, який, крім того, не має значення для вирішення даного спору, не може бути зроблений за результатами візуального огляду документу. Суд зазначає, що більшість документів, наданих сторонами, були видані в США. Проте, суд під час вирішення даного спору керується правом України, а, отже, не може надавати оцінку правомірності видачі тією або іншою особою іноземної держави того або іншого документа.
Таким чином, підстави для винесення окремої ухвали у суду відсутні. При цьому, ВТФ „Галатея не позбавлена права самостійно повідомити відповідні органи про підробку позивачем тих або інших документів.
Поряд з цим, судом було встановлено обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, відповідно до яких учасниками ВТФ „Галатея було прийнято рішення, оформлене протоколом №26 від 21.02.2017, про внесення належних їм корпоративних прав до статутного капіталу ТОВ „Дінаре.
В подальшому, ТОВ „Дінаре відчужило належні йому корпоративні права ВТФ „Галатея на користь ГО „Центр захисту інвалідів на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017. При цьому, ГО „Центр захисту інвалідів згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 були прийняті на себе зобов`язання сплатити ціну договору у розмірі 42 290 442,59 грн. протягом одного місяця з моменту підписання сторонами цього договору.
ГО „Центр захисту інвалідів було набуто у власність корпоративні права ВТФ „Галатея, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не заперечувалось учасниками справи. Проте, вартість придбаних прав, які були визначені сторонами на власний розсуд у розмірі 42 290 442,59 грн., на користь позивача оплачене не була.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За вимогами ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
За ч. 4 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 07.10.2021 у справі №925/1382/19 Верховний Суд зробив висновки, що якщо договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства передбачає відстрочення або розстрочення платежу, то такий договір є договором купівлі-продажу товару (частки) в кредит і до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 651 та 694 ЦК. Право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (ч.4 ст.694 ЦК), тому продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана з відстроченням платежу та не була оплачена покупцем, має право вимагати її повернення. З урахуванням особливостей, встановлених Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у такому випадку позивач має заявляти позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників/витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційної дії.
Водночас у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 06.06.2022 у справі №902/66/20 зроблено висновки щодо обрання способу захисту цивільного права продавця у випадку несплати (неповної оплати) покупцем вартості придбаної частки в статутному капіталі господарського товариства, яка в подальшому частково була відчужена третім особам, застосування статей 651, 692, 694 ЦК при вирішенні такого спору, наявності у продавця частки права вимагати розірвання договору купівлі-продажу частки і повернення проданої частки, з врахуванням постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 07.10.2021 у справі №925/1382/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18.
Зокрема, Верховним Судом у цій постанові також було вказано, що такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний з боку продавця, який передав товар (частку), і частково виконаний з боку покупця, який прийняв товар (частку), здійснив її часткову оплату (основну частину) і в подальшому відчужив її третім особам, не направлений на відновлення порушеного майнового права продавця, оскільки повернення товару відповідно до правил ч.4 ст.694 ЦК є неможливим у зв`язку з відсутністю товару (частки) у власності покупця та, відповідно, є неналежним способом захисту. Способу захисту, який належним чином захистить право продавця на отримання коштів, відповідає позовна вимога про стягнення недоотриманих коштів.
Під час вирішення даного спору судом було встановлено, що договір купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 з боку ГО „Центр захисту інвалідів не був виконаний ні частково, ні у повному обсязі. Повне невиконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу, а також відсутність факту відчуження відповідачем статутного капіталу ВТФ „Галатея на користь іншої особи, дозволяє суду дійти висновку про наявність у ТОВ „Дінаре права вимагати повернення проданої частки в кредит, що прямо передбачено приписами ч. 4 ст. 694 ЦК України.
Господарський суд зазначає, що після спливу місячного строку для оплати придбаного товару (100% статутного капіталу) ГО „Центр захисту інвалідів не було вжито жодних заходів для перерахування на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 42 290 442,59 грн., а, отже, обставини, які можуть свідчити про неможливість виконання відповідачем зобов`язань за договором №4 від 16.03.2017 внаслідок прострочення кредитора, відповідачем доведені не були.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В силу вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
ТОВ „Дінаре та ГО „Центр захисту інвалідів відповідно до закріпленого у ст. ст. 6, 627 ЦК України принципу свободи договору було на власний розсуд врегульовано правові наслідки невиконання ГО „Центр захисту інвалідів зобов`язань за договором №4 від 16.03.2017, визначивши, що в такому разі договір вважається розірваним.
В силу вимог п. 3.2 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 Покупець зобов`язаний сплатити ціну договору Продавцю протягом одного місяця з моменту підписання сторонами цього договору.
Згідно з п. 4.2 договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 Продавець має право отримати оплату вартості корпоративних прав вказану в п. 3.1 договору протягом місяця з моменту підписання договору. У разі неотримання оплати у вказані строки договір вважається розірваним за згодою сторін.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 615, ч. 3 ст. 651 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Приписами ст. 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За результатами надання правової оцінки умовам договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017, господарський суд дійшов висновку, що сторонами було чітко визначено правові наслідки невиконання ГО „Центр захисту інвалідів зобов`язання з оплати ціни договору: припинення зобов`язань у зв`язку з розірванням договору, який вважається розірваним незважаючи на наявність або відсутність будь-яких повідомлень на адресу відповідача.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що договір купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 вважається розірваним з 17.04.2017, тобто після спливу місячного строку, встановленого для виконання відповідачем свого обов`язку з оплати ціни договору.
ТОВ „Дінаре у поданій до суду позовній заяві посилається на приписи ч. 4 ст. 694 ЦК України, а також на положення глави 83 ЦК України, яка за твердженням позивача, може бути застосована під час вирішення даного спору з огляду на розірвання договору. При цьому, спосіб захисту порушених прав обраний позивачем із урахуванням приписів ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.
Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦК передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст.1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18..
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).
При вирішенні питання щодо застосування приписів ст.1212 ЦК України суд має встановити чи не врегульовані спірні правовідносини спеціальними інститутами цивільного права.
Спірні правовідносини, в даному випадку, врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, а, саме главою 54 ЦК України, точніше приписами ч. 4 ст. 694 ЦК України. Таким чином, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме приписи ч. 4 ст. 694 ЦК України, правомірність застосування яких, а також наявність у позивача права вимагати повернення проданого товару в кредит було встановлено судом по тексту рішенні вище.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.
Отже, коли особа звернулася до суду з метою захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц та постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
ТОВ „Дінаре стверджує, що обраний ним спосіб захисту порушеного права повністю узгоджується із вимогами статті ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, з приводу чого господарський суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до пп. «е» ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, такі документи: судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Оцінка ефективності обраного ТОВ „Дінаре способу захисту має надаватись із урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», оскільки для повернення у власність 100% корпоративних прав у статутному капіталі ВТФ „Галатея позивач має надати державному реєстратору судове рішення, на підставі якого можна провести державну реєстрацію змін про власника ВТФ „Галатея. Таким рішенням, в даному випадку, є рішення про стягнення (витребування з володіння) відповідача на користь ТОВ „Дінаре частки у розмірі 100% статутного капіталу ВТФ „Галатея.
Слід зазначити, що застосовані судом приписи ст. ч. 4 ст. 694 ЦК України надають можливість оцінити правомірність заявлених ТОВ „Дінаре позовних вимог у їх широкому розумінні, тобто наявність у позивача права вимагати повернення відчужених корпоративних прав. Проте, оцінка ефективності конкретного обраного позивачем способу захисту має надаватись із урахуванням можливості подальшого виконання судового рішення державними реєстраторами, які керуються вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів часткової або повної оплати ГО „Центр захисту інвалідів ціни придбаних корпоративних прав у розмірі 42 290 442,59 грн., а також доказів відчуження відповідачем придбаних корпоративних прав на користь іншої особи/осіб, господарський суд доходить висновку про правомірність заявлених ТОВ „Дінаре позовних вимог з огляду на приписи ч. 4 ст. 694 ЦК України, шо має наслідком необхідність задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
При цьому, господарським судом відхиляється заява ГО „Центр захисту інвалідів про застосування інституту позовної давності до заявлених позивачем вимог з огляду на наступне.
Конституційним Судом України було зазначено, що строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини вішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).
Виходячи з положень ст. ст. 256, 257, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до ст. ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Слід зазначити, що до заявлених ТОВ „Дінаре позовних вимог у межах даної справи застосовується позовна давність тривалістю три роки. Перебіг позовної давності слід розраховувати з 17.04.2017, тобто після спливу місячного строку, встановленого для виконання обов`язку з оплати ціни договору. Таким чином, трирічний строк для звернення до суду із даним позовом мав сплинути 17.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України „Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 було встановлено карантин. В подальшому дія карантину, згідно постанов Кабінету Міністрів України, була продовжена. Станом на момент вирішення судом даного спору карантин згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінений на території України з 30.06.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
02.04.2020 набув чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, яким було внесено зміни до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
В силу вимог п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Законом України № 3450-IX від 08.11.2023 п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був викладений у новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, строк позовної давності для звернення ТОВ „Дінаре до суду з даними позовними вимогами з огляду на положення Закону України № 540-IX від 30.03.2020, а також на положення Законів України № 2120-IX від 15.03.2022, № 3450-IX від 08.11.2023, на дату звернення позивача до суду пропущений не був.
Крім того, господарським судом відхиляються доводи ГО „Центр захисту інвалідів про припинення зобов`язання відповідача з оплати вартості придбаних корпоративних прав у статутному капіталі ВТФ „Галатея за договором №4 від 16.03.2017р. в результаті прийняття загальними зборами учасників ТОВ „Дінаре рішення, оформленого протоколом №3 (bis) від 16.03.2017.
На підтвердження своїх доводів відповідачем було надано суду лише копію вказаного протоколу, відповідність якого оригіналу викликає у суду очевидні сумніви, оскільки під час даного процесу відповідач постійно стверджував, що протокол був викрадений керівником ТОВ „Дінаре. Відповідачем також заявлялися клопотання про витребування копії вказаного протоколу із реєстраційної справи позивача. Проте, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 03.10.2023 до суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надійшов протокол №3 від 16.03.2017 без позначки (bis).
У судовому засіданні 08.03.2024 під час дослідження судом доказів представником відповідача Сабліною Ю.С. було заявлено усне клопотання про оголошення перерви до 11.03.2024 для надання суду оригіналу протоколу №3 (bis) від 16.03.2017, який, за твердженням адвоката, був знайдений головою ГО „Центр захисту інвалідів та знаходиться в м. Кишиневі. Проте, у судовому засіданні 11.03.2024 представник так і не змогла пояснити причини ненадання суду оригіналу вказаного протоколу та, навпаки, фактично заперечували раніше повідомлені обставини.
При цьому, 13.03.2024 до суду від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи на 2 тижні, посилаючись на необхідність доставлення до суду оригіналу протоколу №3 (bis) від 16.03.2017, який перебуває в США.
Викладене вище у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку про недоведеність ні відповідачем, ні третьою особою факту прийняття загальними зборами ТОВ „Дінаре рішення про прощення відповідачу боргу за договором купівлі-продажу №4 від 16.03.2017.
При цьому, суд зазначає, що наявність або відсутність вказаного рішення жодним чином не вливає на результати вирішення спору з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Таке прощення є безумовним одностороннім правочином.
Аналіз статті 605 ЦК України свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу.
Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду рішення загальних зборів юридичних осіб за своєю правовою природою не є правочинами; натомість такі рішення є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами органу управління юридичної особи, що породжують правові наслідки, спрямовані на врегулювання господарських відносин; рішення, прийняті загальними зборами, є актами індивідуальної дії, оскільки їх приписи вважаються обов`язковими для обмеженого кола суб`єктів господарських відносин.
З огляду на викладене господарський суд зазначає, що оскільки рішення загальних зборів учасників товариства не є правочином, прийняте загальними зборами ТОВ „Дінаре рішення, яке оформлене протоколом №3 (bis) від 16.03.2017, якщо таке рішення дійсно мало місце, також не є одностороннім правочином ТОВ „Дінаре. Таким чином, відповідачем та третьою особою не було доведено суду факту вчинення ТОВ „Дінаре одностороннього правочину про прощення відповідачу боргу за договором №4 від 16.03.2017. Наведене було враховано судом було під час надання правової оцінки клопотанню третьої особи про відкладення судового засідання на 2 тижні для надання оригіналу вказаного протоколу.
При цьому, долучена до позовної заяви ANB International Corporation копія рішення загальних зборів учасників ТОВ „Дінаре, яке оформлене протоколом №6 від 07.11.2023, також не є правочином у розумінні приписів цивільного законодавства. Підстави для врахування вказаного рішення або надання оцінки питанню правомірності прийняття ANB International Corporation вказаного рішення у суду відсутні, оскільки дослідження вказаних питань не входить до предмета доказування під час вирішення даного спору.
Суд зазначає, що до додаткової угоди №1 від 10.02.2024, укладеної між ТОВ «Дінаре» від імені якого діяла ОСОБА_5 та ГО „Центр захисту інвалідів від імені якого діяв ОСОБА_7 , до договору №4 від 16.03.2017 сторонами також було включено умову про прощення позивачем відповідачу боргу згідно із ст. 605 ЦК України.
Проте, під час вирішення даного спору судом було встановлено, що договір купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 є розірваним з 17.04.2017, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 653 ЦК України, має наслідком припинення зобов`язань сторін.
Таким чином, зобов`язання, яке припинилось у 2017 році, не може бути вдруге припинено в 2024 році. З викладених обставин, умови додаткової угоди №1 від 10.02.2024 про прощення боргу не мають будь-якого правового наслідку для результатів вирішення судом даного спору.
Доводи ГО „Центр захисту інвалідів та ВТФ „Галатея про необґрунтованість заявлених позовних вимог з підстав відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, що підтверджується у податковій звітності ТОВ «Дінаре» та ГО «Центр захисту інвалідів» також судом відхиляються, оскільки дотримання або недотримання сторонами податкового законодавства не позбавляє сторону права на захист своїх інтересів у судовому порядку та жодним чином не впливає на результати вирішення даного спору.
Твердження ВТФ „Галатея про зменшення позивачем статутного капіталу, що свідчить при виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №4 від 16.03.2017 судом оцінюються критично з огляду на нелогічність зазначених доводів та відсутність будь-якого взаємозв`язку між діями позивача з приводу виконання ним умов договору та діями відповідача з приводу невиконання ним прийнятих на себе зобов`язань.
Слід зазначити, що пояснення ВТФ „Галатея є відверто суперечливими, оскільки третя особа в письмових поясненнях, наданих на стадії підготовчого провадження одночасно стверджувала про прощення позивачем боргу та про виконання відповідачем розрахунків у встановлений договором строк. Така поведінка є черговим аргументом на підтвердження відсутності будь-якого рішення загальних зборів учасників позивача про прощення боргу. Крім того, вже на стадії розгляду справи по суті ВТФ „Галатея почала наводити доводи про відсутність у директора позивача повноважень на підписання та подання даного позову, що зовсім не відповідає раніше зробленим заявам про наявність у директора такого права.
У письмових поясненнях ВТФ „Галатея наводить аргументи про зацікавленість ОСОБА_4 у результатах вирішення даного спору. Проте, взаємовідносини учасників/засновників, які склались у зв`язку із смертю ОСОБА_3 не мають значення для вирішення даного спору. Суд не наділений повноваженнями на встановлення складу кримінального правопорушення у діях тієї або іншої особи, як і не наділений повноваженнями на вирішення всіх спірних питань між сторонами. Наявність у ВТФ „Галатея або ГО «Центр захисту інвалідів» будь-яких претензій до ОСОБА_4 або інших осіб не позбавляє відповідача та третю особу права на звернення до суду для вирішення спірних питань.
Оцінка доводам ГО «Центр захисту інвалідів», які повторно були наведені ВТФ „Галатея про сплату керівником ТОВ «Дінаре» судового збору за звернення до суду із даним позовом вже була надана судом в ухвалі від 03.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених сторонами в обґрунтування власних правових позиції.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Дінаре позовних вимог шляхом стягнення (витребування з володіння) громадської організації „Центр захисту інвалідів" на користь позивача частки у розмірі 100% статутного капіталу виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути (витребувати з володіння) громадської організації Центр захисту інвалідів /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, будинок 1, корпус А; ідентифікаційний код 39693465/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А; ідентифікаційний код 41104794/ частку у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу виробничо-торгівельної фірми „Галатея у виді дочірнього підприємства /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1А/1; ідентифікаційний код 30699516/.
3. Стягнути з громадської організації Центр захисту інвалідів /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, будинок 1, корпус А; ідентифікаційний код 39693465/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дінаре /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А; ідентифікаційний код 41104794/ судовий збір 634 356,64 грн. /шістсот тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят шість грн. 34 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 27 березня 2024 р.
Суддя С.П. Желєзна
