ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
30 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2951/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023, прийняту суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 26.12.2023,
у справі №916/2951/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінаре"
до відповідача: Громадської організації "Центр захисту інвалідів"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства
про витребування майна
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дінаре" звернулось з позовом до Громадської організації "Центр захисту інвалідів", в якому просило стягнути (витребувати з володіння) відповідача на користь позивача рухоме майно (корпоративні права) у вигляді 100% частки у статутному капіталі Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.08.2023 відкрито провадження у справі №916/2951/23 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виробничо-торгівельну фірму "Галатея" у виді дочірнього підприємства.
25.12.2023 до суду першої інстанції від Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства надійшла заява №3 від 25.12.2023 (вх.№2-1913/23 від 25.12.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 (суддя Желєзна С.П.) подання представником Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства - Срібною Яною Іванівною заяви про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 визнано зловживанням процесуальними правами; заяву Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства про відвід залишено без розгляду; застосовано до представника третьої особи - Срібної Яни Іванівни заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2684 грн; стягнуто з Срібної Яни Іванівни в дохід державного бюджету України через Державну судову адміністрацію штраф у розмірі 2684 грн.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Виробничо-торгівельна фірма "Галатея" у виді дочірнього підприємства звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 скасувати та направити заяву про відвід №3 від 25.12.2023 (вх.№2-1913/23 від 25.12.2023) на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів оскарження вищезазначеної ухвали місцевого господарського суду, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів оскарження даної ухвали з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду зазначені матеріали оскарження.
Ознайомившись з матеріалами оскарження після їх надходження до Південно-західного апеляційного господарського суду, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для повернення вищенаведеної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 в частині залишення без розгляду заяви про відвід з огляду на наступне.
У статті 1 Конституції України визначено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
В силу приписів частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Таким чином, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Системний аналіз статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Зі змісту апеляційної скарги Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства вбачається, що останньою в апеляційному порядку оскаржено в цілому ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 про залишення без розгляду заяви про відвід як такої, що визнана судом зловживанням процесуальним правами, та про стягнення з представника вказаного підприємства штрафу.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 135 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Отже, оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 в частині стягнення штрафу підлягає перегляду Південно-західним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку в силу приписів частини четвертої статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас апеляційне оскарження вищенаведеної ухвали місцевого господарського суду в іншій її частині (про залишення без розгляду заяви про відвід) окремо від рішення суду нормами статті 255 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
Аналогічна правова позиція щодо меж апеляційного перегляду ухвали про залишення без розгляду заяви про відвід як такої, що визнана судом зловживанням процесуальним правами, та про стягнення штрафу в якості заходу процесуального примусу викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №927/1064/21.
Колегія суддів зауважує на тому, що на підставі пункту 14 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про залишення без розгляду заяви виключно за умови, якщо така ухвала має "завершальне" значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі. Ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід судді направлена на вирішення окремого процесуального питання, тобто така ухвала не перешкоджає провадженню у справі.
У даному випадку судом першої інстанції була залишена без розгляду заява з процесуальних питань (а не заява по суті) на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід судді не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Таким чином, враховуючи те, що ухвала місцевого господарського суду в частині залишення без розгляду заяви про відвід в силу приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про повернення даної апеляційної скарги Виробничо-торгівельної фірми "Галатея" у виді дочірнього підприємства на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 у вказаній частині на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 цього Кодексу.
Саме така правова позиція Верховного Суду про те, що подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про відвід зумовлює необхідність повернення такої скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 міститься в постанові від 08.09.2021 у справі №910/1846/21.
Керуючись статтями 232-235, 254, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Повернути Виробничо-торгівельній фірмі "Галатея" у виді дочірнього підприємства апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 у справі №916/2951/23 в частині залишення без розгляду заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук
