Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"13" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2951/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши заяву Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства (вх. №2-1542/23 від 11.10.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи №916/2951/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінаре» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, № 1А/1)
до відповідача: Громадської організації «Центр захисту інвалідів» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, № 1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, № 1А/1)
про стягнення (витребування з володіння) корпоративних прав,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінаре» звернулось до Господарського суду із позовною заявою до Громадської організації «Центр захисту інвалідів» про стягнення (витребування з володіння) відповідача рухомого майна (корпоративних прав) у вигляді 100% частки у статутному капіталі Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав №4 від 16.03.2017 в частині оплати вартості придбаних корпоративних прав, вартість яких складає 42 290 442,59 грн.
02.08.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Желєзної С.П. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВТФ «Галатея».
11.10.2023 до суду від ВТФ «Галатея» у виді дочірнього підприємства надійшла заява (вх. № 2-1542/23) про відвід судді від розгляду даної справи. В обґрунтування поданої заяви третьою особою наголошено, що судом безпідставно відмовлено ГО «Центр захисту інвалідів» у задоволенні заяв про залишення позовної заяви без руху, про продовження строків для подання доказів, а також у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи. При цьому, часткове задоволення судом заяви відповідача про витребування доказів також є необґрунтованим.
Третьою особою зазначено, що вищевказані дії судді викликають у відповідача відверте здивування та змушують сумніватися у об`єктивності, неупередженості та безсторонності складу суду, оскільки такі рішення фактично позбавляють відповідача права на справедливий суд.
Окрім того, на переконання заявника, вбачається відсутність безсторонності судді Желєзпої С.П. при розгляді даної справи, оскільки при порушенні норм процесуального законодавства позивачем - суддя приймає позов до провадження, а в подальшому відмовляє відповідачу коли він звертає на таке порушення увагу судді, чим порушує принцип рівності учасників процесу та вбачається надання прерогатив позивачу перед відповідачем.
Заявник також вважає, що ухвала про відмову позивачу у проведенні експертизи вчергове підтверджує однобокість ведення справи суддею Желєзною С.П., а також відображає не рівне ставлення судді до позивача, який, на думку третьої особи, неодноразово порушив процесуальне законодавство подавши до суду квитанцію про сплату судового збору, де вказаний неналежний платник, порушивши ст. 2 ЗУ «Про судовий збір», та не виконав вимоги статті 163 ГПК України не встановивши дійсну вартість корпоративних прав, про витребування яких просить позивач, та до відповідача, відмовляючи йому у задоволенні 3-х цілком обґрунтованих заявах по справі, які відповідають нормам чинного законодавства.
При цьому, третя особа зазначає, що суддя погоджується з позицією позивача і не дозволяє відповідачу показати усю картину цілком та чинить перепони відповідачу у доказуванні своєї правоти. Так, за твердженням третьої особи, фактично вже зрозуміло на чию користь буде прийняте рішення суду, а, отже, навіть немає потреби слухати справу по суті, оскільки суддя у судовому засіданні висловила свою позицію щодо розгляду даної справи та відповідачу залишається тільки чекати рішення на користь позивача.
На переконання ВТФ «Галатея», виникають об`єктивні і реальні підстави для сумнівів у доброчесності та неупередженості судді Желєзної С.П., а вищевказані процесуальні дії судді порушують права відповідача на розумне та відповідальне ставлення суду до його прав, як учасника судового процесу.
Як стверджує заявник, суддя Желєзна С.П. грубо порушує принцип рівності сторін спору, верховенства права, безсторонності, неупередженості та основоположний принцип справедливості, а, отже, існують підстави для відводу складу суду згідно зі ст. ст. 35, 39 ГПК України.
12.10.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано заяву Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства необґрунтованою та передано заяву ВТФ «Галатея» у виді дочірнього підприємства про відвід судді від розгляду справи №916/2951/23 на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.10.2023 № 192 призначено повторний автоматичний розподіл заяви про відвід судді (вх. № 2-1542/23 від 11.10.2023) від розгляду справи № 916/2951/23, за результатами проведення якого заяву розподілено судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
Отже вирішення питання за заявою Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства (вх. № 2-1542/23 від 11.10.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 здійснюється суддею Господарського суду Одеської області Цісельським О.В.
Розглянувши, подану Виробничо-торгівельною фірмою «Галатея» у виді дочірнього підприємства заяву про відвід судді від розгляду справи № 916/2951/23, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:
Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Між тим обставини, які викладені у заяві Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства про відвід судді, ніяк не можуть бути розцінені як факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Желєзної С.П., а зводяться виключно до надання оцінки та до незгоди з процесуальними рішеннями судді Желєзної С.П. щодо відмови відповідачу в задоволенні заяви про продовження строків на подання доказів, щодо відмови відповідачу в задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без руху та про проведення судової економічної експертизи, а також щодо часткового задоволення заяви відповідача про витребування доказів у справі № 916/2951/23, що за переконанням третьої особи не відповідають задачам процесуального судочинства та свідчать про порушення суддею Желєзною С.П. норм процесуального права, що в силу вимог ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Проте, подана Виробничо-торгівельною фірмою «Галатея» у виді дочірнього підприємства заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Желєзної С.П. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Інших доводів на підтвердження існування обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, заявником не наведено, що, з урахуванням обізнаності заявника про приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, може свідчити про завідоме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Суд зауважує, що чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.
Незгода відповідача з процесуальними діями судді, або з його тлумаченням норм матеріального чи процесуального права, має викладатись в заявах по суті справи, письмових поясненнях або ж апеляційній скарзі на рішення суду, а не у заяві про відвід судді.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява N 33949/02) від 09.11.2006 зауважено наступне: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення наявності підстав для відводу судді від розгляду справи покладений саме на заявника - Виробничо-торгівельну фірму «Галатея» у виді дочірнього підприємства. Проте, всупереч наведеному припису процесуального закону, третьою особою не надано належних доказів, за наслідком дослідження яких виникають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Желєзної С.П..
Разом із тим, надання оцінки процесуальним рішенням судді не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід судді від розгляду справу в порядку ст. 39 ГПК України.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Занд проти Австрії», суд зазначає, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)», звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.
З урахуванням встановленого суд зазначає, що самі лише припущення заявника про існування обставин щодо упередженості та необ`єктивності судді Желєзної С.П. не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Крім того, суд зазначає наступне:
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини наявність неупередженості відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Згідно об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (справи «Білуха проти України», «Паскала проти України»).
Рекомендаціями СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки встановлено, що саме незалежність суддів, є невід`ємним елементом верховенства права, необхідним для неупередженості суддів та функціонування судової системи.
Судді повинні мати необмежену свободу, щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів.
Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об`єктивно вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
З врахуванням наведеного, суд зауважує, що заявлений відвід судді Желєзній С.П. має ознаки завідомо безпідставного, що, залежно від обставин справи, може бути визнано як зловживання процесуальними правами, згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, та є таким, що спрямований на затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Виробничо-торгівельна фірма «Галатея» у виді дочірнього підприємства в заяві про відвід судді від розгляду справи № 916/2951/23, не можуть бути підставою для відводу судді Желєзної с.п. в зв`язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зауважує представнику заявника, що згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, як не допускається і тиск на суддю.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні заяви Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства (вх. № 2-1542/23 від 11.10.2023) про відвід судді Желєзної С.П. від розгляду справи № 916/2951/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 13.10.2023 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський
