Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №937/7984/19
Провадження №1-і/333/75/23
УХВАЛА
Іменем України
19 квітня 2023 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя,кримінальне провадження№12019080140000483 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
останній раз 12.01.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, за ч.3 ст.185, ст.70,75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки.
за обвинуваченнямв скоєннікримінальних правопорушень,передбачених п.6ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів Запорізької області», визначено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за Комунарським районним судом м.Запоріжжя.
В межах своєї компетенції, Комунарський районний суд м.Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а у справах, по яких Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання пов`язані із виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.
14 квітня 2023 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду, та передано для розгляду судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обвинувачений проти клопотання прокурора не заперечував, при цьому наголошував на безпідставності висунутого обвинувачення.
Захисник обвинуваченого підтримала думку свого підзахисного.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і процедури встановленої законом.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши думку прокурора і сторони захисту щодо продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити з наступного.
Судом встановлено, що 17.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень за п.6ч.2ст.115,ч.4ст.187КК України (кримінальне провадження №12019080140000483).
З поданих матеріалів суд вбачає, що 21.02.2023 року згідно ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, до 22.04.2023 року включно.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовжити кримінальнеправопорушення,у якомупідозрюється,обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених п.6ч.2ст.115,ч.4ст.187КК України, підтверджується доказами, які додані до клопотання, зокрема, в частині виявлення на куртці чорного кольору обвинуваченого слідів крові з можливим походженням від потерпілої ОСОБА_6 (висновок експерта №144). Інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, передбачені п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами.
При застосуванні запобіжного заходу суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання неодружений, постійне місце проживання обвинуваченого знаходиться на тимчасово окупованій території, мотиви вчинення кримінальних правопорушень, думку самого обвинуваченого щодо продовження запобіжного заходу, який не заперечував.
На думку суду тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що осіб на утриманні немає, не працевлаштований, конкретні обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, зокрема, свідчить про існування з боку обвинуваченої особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).
Згідно з положеннями Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вбачає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.
Враховуючи ненадання стороною захисту доказів на підтвердження стійкості соціальних зв`язків, місця можливого перебування у разі застосування домашнього арешту, офіційного працевлаштування обвинуваченого і даних про осіб, що можуть виступати поручителями або заставодавцями, суд не знаходить можливим застосування до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів, зокрема, у вигляді домашнього арешту, застави або особистої поруки.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183,199, 331 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 19квітня 2023року до 17 червня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору і направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1
