УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6177/19 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л.М.
Категорія 3 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
справу №295/6177/19 за клопотанням ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування та свідоцтва про право на спадщину
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , поданою через представника Войтовича Михайла Степановича , та ОСОБА_1
на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2022 року, яка постановлена під головуванням судді Семенцової Л.М. у м.Житомирі,
в с т а н о в и в:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування заходів забезпечення позову. Просив скасувати забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження вказаного будинку та дії щодо зміни чи встановлення будь-якого речового права на цей будинок (передачу в іпотеку, заставу, майнову поруку, в оренду тощо).
Клопотання обґрунтовував тим, що за його заявою ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2019 року накладений арешт на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 та заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження вказаного будинку та дії щодо зміни чи встановлення будь-якого речового права на цей будинок (передачу в іпотеку, заставу, майнову поруку, в оренду тощо). Заявлене клопотання обґрунтовував тим, що частина забезпечення позову була спрямована на недопущення вчинення відповідачами та іншими особами реєстраційних дій відносно будинку. Наразі йому, як стягувачу, запропоновано залишити спірний будинок і земельну ділянку за собою та державним виконавцем винесено постанову про передачу майна стягувачу, а актом передано йому нерухоме майно, що є підставою для реєстрації нотаріусом права власності з наданням свідоцтва про право власності. Проте, частина ухвали про забезпечення позову перешкоджає виконанню судового рішення, а саме - реєстрації права власності за стягувачем. Отже, необхідність забезпечення позову частково відпала, а саме в частині заборони вчиняти дії щодо відчуження будинку та дії щодо зміни чи встановлення речового права. Разом із тим арешт є актуальним, оскільки відповідачі продовжують значитися власниками спірного майна у Реєстрі речових прав.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2022 року скасовано захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 24 квітня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування та свідоцтва про право на спадщину, в частині заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження будинку АДРЕСА_1 та дії щодо зміни чи встановлення будь-якого речового права на цей будинок (передачу в іпотеку, заставу, майнову поруку, в оренду тощо).
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 , через представника адвоката Войтовича М.С., подала апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, які мають значення, просить ухвалу скасувати та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що ОСОБА_1 не додав до свого клопотання доказів, що державний виконавець за постановою та актом передав йому саме спірне майно і що забезпечення позову перешкоджає йому зареєструвати це майно за собою. Повідомлення та пропозиція державного виконавця ще не свідчать про те, що майно вже передано ОСОБА_1 . Отже, скасування заходів забезпечення позову вважає передчасним.
ОСОБА_1 також не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Просить ухвалу змінити шляхом виключення із резолютивної частини тексту: «У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду» та доповнення резолютивної частини текстом наступного змісту: «Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення».
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що резолютивна частина ухвали не відповідає вимогам закону. Вказівка в ухвалі щодо порядку набрання нею законної сили в разі подання апеляційної скарги вигадана, оскільки закон такої норми не містить. Так, частиною першою ст.261 ЦПК України передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Цивільним процесуальним кодексом України передбачено чотири випадки «іншого» набрання законної сили ухвалою суду на підставі: ст.ст.460, 479, 480, 487 ЦПК України. Всі інші ухвали набирають законної сили негайно після їх проголошення, незалежно від того, оскаржені вони в апеляційному порядку чи ні. Разом із тим, в ухвалі суд не вказав строк набрання нею законної сили в разі, якщо апеляційна скарга не буде подана. Тобто вимоги підпункту «б» пункту 4 частини першої ст.260 ЦПК України не додержані.
Від учасників справи відзиву на апеляційні скарги не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 просить відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Войтович М.С. апеляційну скаргу ОСОБА_2 підтримав та просить її задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 просить відмовити.
Інші учасники справи до суду не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи не спрямовували. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана через представника адвоката Войтовича М.С., не може бути задоволена, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За положеннями частини сьомої ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 24 квітня 2019 року в порядку забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 накладений арешт на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 та заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження вказаного будинку та дії щодо зміни чи встановлення будь-якого речового права на цей будинок (передачу в іпотеку, заставу, майнову поруку, в оренду тощо) (а.с.32-34 т.1).
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 у задоволенні позову було відмовлено, а заходи забезпечення позову були скасовані (а.с.124-132 т.2).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року рішення Богунського районного суду міста Житомира від 28 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Визнано недійсним договір дарування, укладений 5 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною 5 травня 2016 року. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. 25 березня 2016 року на ім`я ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за № 3391. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.225-229 т.2).
Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року ухвалено додаткове рішення. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку на проїзді АДРЕСА_1 , укладений 5 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною 5 травня 2016 року і зареєстрований в реєстрі за № 4993. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку на проїзді АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною 25 березня 2016 року на ім`я ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за № 3391. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.80-81 т.3).
Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року постанова Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року залишена без змін (а.с.126-137 т.4).
Із вищевикладеного вбачається, що розгляд справи закінчений, позов задоволений частково та на час звернення ОСОБА_1 із клопотанням про часткове скасування заходів забезпечення позову пройшло значно більше ніж три місяці з дня набрання рішенням законної сили, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перешкод у задоволенні клопотання не існує.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо передчасного скасування заходів забезпечення позову є надуманими та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, яким урегульовані питання скасування заходів забезпечення позову, а посилання на те, що ОСОБА_1 не довів передачу йому державною виконавчою службою спірного майна та перешкод через заходи забезпечення позову зареєструвати його за собою не мають правового значення з огляду на те, що сплинули строки, передбачені частиною сьомою ст.158 ЦПК України.
Разом із тим, за положеннями підпункту «б» пункту 4 частини першої ст.260 ЦПК України резолютивна частина ухвали, що викладається окремим документом, має зазначати строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Строк та порядок оскарження ухвали суд першої інстанції зазначив у резолютивній частині у відповідності до положень цивільно-процесуального законодавства.
Водночас, роз`яснюючи з резолютивній частині строк і порядок набрання ухвалою законної сили, суд першої інстанції зазначив, що: «У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду».
При цьому суд першої інстанції знехтував положеннями частини першої ст.261 ЦПК України, у якій законодавцем прописано, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Тобто норма частини першої ст.261 ЦПК України, яка діє у такій редакції з 15 грудня 2017 року, не уповноважує суд на власний розсуд вирішувати питання набрання ухвалою законної сили. Виключення із загального правила, яке передбачає набрання ухвалою законної сили негайно після її проголошення, мають бути прописані у самому ЦПК України. Зокрема, такі випадки передбачені нормами ст.ст.460, 479, 480, 487 ЦПК України, які регулюють питання: скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання; добровільного виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу про стягнення грошових коштів; видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або відмови у його видачі.
Отже, питання скасування заходів забезпечення позову не віднесено ЦПК України до особливого кола випадків, за якими встановлений інший порядок набрання ухвалою законної сили, а тому апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до вимог ст.376 ЦПК України апеляційний суд змінює ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2022 року та виключає із її резолютивної частини абзац шостий наступного змісту: «У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду». Одночасно колегія судів доповнює резолютивну частину ухвали абзацом про те, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, що узгоджується з приписами ст.261 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника Войтовича Михайла Степановича , залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 25 липня 2022 року змінити.
Виключити із резолютивної частини ухвали абзац шостий наступного змісту: «У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду».
Доповнити резолютивну частину ухвали абзацом такого змісту: «Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 19 вересня 2022 року.