Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
10 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
законних представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України, і застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт за місцем проживання АДРЕСА_1 строком на 60 днів до 23 лютого 2022 року, із покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою суду, слідчого, прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю;
В апеляційній скарзі прокурор, покликаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, доводить, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, під час яких з метою особистого збагачення свідомо порушив основоположні норми поведінки у суспільстві, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, а, перебуваючи під домашнім арештом, маючи доступ до телекомунікаційних засобів зв`язку, може чинити тиск на інших учасників кримінального провадження. Просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою стром на 60 днів без визначенням розміру застави.
У запереченні на апеляційну скаргу захисник адвокат ОСОБА_7 просить залишити ухвалу слідчого судді без змін, як законну і належним чином вмотивовану.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, доводи підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 та законних представників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( п. 131 справа "Алєксандр Макаров проти Росії" від 12 березня 2009 року) зазначено, що докази про ризик перешкоджання здійсненню розслідування ( спроби маніпулювати свідками чи погрожувати їм) не мають бути голослівними посиланнями, а повинні бути підкріплені фактами, здатними довести, що незастосування до підозрюваного арешту справді спричинить перешкоджання розслідуванню, а ризик вчинення нових злочинів, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 17 березня 1997 року "Мюллер проти Франції", повинен враховуватися, беручи до уваги минуле особи та спосіб її життя.
Згідно ст. 183 КПК України та розяснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов`язків та належної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , який на момент ухвалення оскаржуваного рішення, був неповнолітнім, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, і родину, тобто, міцні соціальні зв`язки, про що наголошують законні представники, які контролюють дотримання ОСОБА_6 умов цілодобового домашнього арешту й покладених на нього слідчим суддею обов`язків.
В судовому засіданні прокурор ствердив, що з дати ухваленого рішення - 23.12.2021 року ОСОБА_6 умов цілодобового арешту не порушує, як і покладених на нього обов`язків, носить електронний засіб контролю, даними про чинення ним тиску на інших учасників кримінального провадження слідство не володіє.
Нових ризиків, які б слугували підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою, прокурором не наведено.
За таких обставин колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді від 23.12.2021 року щодо ОСОБА_6 не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
