Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
16 грудня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, без визначення розміру застави та застосовано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_1 цілодобово до 26 грудня 2021 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвалене слідчим суддею рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 , на його думку, ухилявся від явки до слідчого судді, і може ухилятися від органу досудового розслідування, прокурора чи суду. Просить слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 про залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У рішенні Європейського Суду з прав людини (справа "Мацнеттер проти Австрії") зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
У рішенні Європейського Суду з прав людини (п. 131 справа "Алєксандр Макаров проти Росії" від 12 березня 2009 року) зазначено, що докази про ризик перешкоджання здійсненню розслідування (спроби маніпулювати свідками чи погрожувати їм) не мають бути голослівними посиланнями, а повинні бути підкріплені фактами, здатними довести, що незастосування до підозрюваного арешту справді спричинить перешкоджання розслідуванню, а ризик вчинення нових злочинів, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 17 березня 1997 року "Мюллер проти Франції", повинен враховуватися, беручи до уваги минуле особи та спосіб її життя.
Згідно ст. 183 КПК України та розяснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов`язків та належної поведінки.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки із суспільством.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні дружину, малолітню дитину та маму інваліда 1 групи, з`явився до слідчого судді особисто після проходження курсу лікування, що не узгоджується з твердженнями прокурора про ухилення від явки до слідства чи суду, з`являється на всі виклики слідства та виявив бажання співпрацювати зі слідством, свою вину у скоєному визнає, приймає учать у всіх процесуальних діях, і умов цілодобового домашнього арешту та встановлених обов`язків, в тому числі носіння засобу електронного контролю, не порушує.
Прокурор в судовому засіданні підтвердив, що підозрюваний ОСОБА_5 виконує покладені на нього слідчим суддею обов`язки, умов цілодобового домашнього арешту не порушує і даними про перешкоди слідству з боку ОСОБА_5 слідство не володіє.
За таких обставин колегія суддів підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
