ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/7964/19
адміністративні провадження № К/9901/15408/20
№К/9901/17236/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_3 та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (головуючого судді-Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича (далі - відповідач, приватний виконавець, Мілоцький О.Л.), в якому просив, враховуючи заяву про зміну позовних вимог, визнати незаконними виконавчі дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно (квартира АДРЕСА_1 , в рамках виконавчого провадження №57401979.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані дії приватного виконавця здійсненні із порушенням статті 51 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-Закон N 1404-VIII) та перешкоджають позивачу, який не є учасником виконавчого провадження №57401979, реалізувати його переважне право для задоволення своїх вимог як іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року залучено до участі у вирішенні справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам») та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
3. Під час судового засідання 28 травня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва залучено в якості третьої особи ОСОБА_3 (далі- ОСОБА_3 ).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. 22 грудня 2009 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено безвідсотковий договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим №1471 (далі - Договір позики, основне зобов`язання, Основний договір).
5. За умовами вказаного договору позикодавець передав у власність позичальникові строком до 22 червня 2010 року грошові кошти в розмірі 1495805,00 грн.
6. 22 грудня 2009 року між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. (далі-Договір іпотеки).
6.1. Пунктом 1.1 Договору іпотеки визначено, що ним забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_2 (іпотекодавця) на підставі Договору позики.
6.2. Відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки для забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики іпотекодавець передає в іпотеку п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі-Квартира НОМЕР_1).
6.3. Пунктом 5.1 Договору іпотеки передбачено, що зобов`язання, забезпечене предметом іпотеки, вважається виконаним у повному обсязі, якщо іпотекодавцем фактично повернута позика, сплачена можлива неустойка та витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за Основним договором. У разі порушення основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимог про виконання порушеного зобов`язання в не менше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язання за основним договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено будь-яким шляхом, передбаченим Законом України «Про іпотеку», у тому числі й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обов`язку оплати нотаріальних дій на іпотекодавця (пункти 5.2, 5.3 Договору іпотеки).
7. 22 грудня 2009 року між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя (далі-Договір про задоволення вимог).
7.1. Пунктом 1 вказаного договору визначено, що сторони домовилися про те, що іпотекодержатель, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за Основним договором, має право продати від свого імені в порядку, передбаченому діючим законодавством, Квартиру НОМЕР_1 .
8. 21 червня 2010 року між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, яким змінено строк повернення боргу до 22 грудня 2010 року.
9. 20 грудня 2016 року Апеляційним судом м. Києва за результатами розгляду цивільної справи №753/21020/14 стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3006890 грн (2229466, 49 грн - борг за договором позики, 70198, 74 грн - 3% річних, 700335,26 грн - пеня та 6 890 грн - судовий збір). Судове рішення в касаційному порядку не переглядалось, набрало законної сили 20 грудня 2016 року.
10. 04 жовтня 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва у справі №753/9736/13-ц стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 2062623,94 грн. (20589182,00 грн - заборгованість, 3441,00 грн- судові витрати). Судове рішення не переглядалось ні в апеляційній, ні в касаційній інстанції.
11. Внаслідок невиконання ОСОБА_2 (боржником) вищезазначеного рішення суду, ОСОБА_3 звернувся до приватного виконавця Мілоцького О.Л. із заявою про відкриття виконавчого провадження.
12. 10 жовтня 2018 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №57401979 на підставі виконавчого листа №753/9736/13-ц, виданого 18 грудня 2013 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 2062623, 00 грн
13. 10 жовтня 2018 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. у виконавчому провадженні №57401979 накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_2 , враховуючи і Квартиру НОМЕР_1 .
14. 08 листопада 2018 року приватний виконавець надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення №1172, яким проінформував про відкриття виконавчого провадження №57401979 щодо стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості на користь ОСОБА_3 . Також, враховуючи отриману інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек щодо зареєстрованої за боржником Квартири НОМЕР_1 , приватний виконавець просив ОСОБА_1 надати письмову згоду на реалізацію цього нерухомого майна.
15. 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою щодо скасування арешту, накладеного на Квартиру НОМЕР_1 , для задоволення своїх вимог у спосіб, передбачений статтею 36 Закону України «Про іпотеку».
16. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , приватний виконавець листом № 1500 від 17 грудня 2018 року повідомив про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника.
17. 15 лютого 2019 року заявкою №57401979 приватним виконавцем передано на реалізацію арештоване майно, яке прийнято філією ДП «СЕТАМ» у м. Києві та Київській області
18. Відповідно до повідомлення №2187/18-8-19 від 22 лютого 2019 року визначено номер лота (№333727) та предмет реалізації - квартира АДРЕСА_1 , початкова ціна - 6881 387,00 грн за вартісною грошовою оцінкою.
19. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо звернення стягнення на Квартиру НОМЕР_1 , в межах виконавчого провадження № 57401979, яка передана в іпотеку, протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з адміністративним позовом.
20. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
21. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
22.1. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій приватного виконавця, оскільки судове рішення у справі №753/9736/13-ц повинно виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику - ОСОБА_2 , враховуючи Квартиру НОМЕР_1 .
23. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано незаконними виконавчі дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки від 22 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим №1471, в межах виконавчого провадження №57401979.
23.1. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що виконавець, порушуючи вимоги частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», здійснив звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем. Вказаними діями приватний виконавець порушив законні права та інтереси ОСОБА_1 як іпотекодержателя заставленого майна.
24. Після розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року подав також ОСОБА_3 . Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - залишено без змін.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
25. Не погодившись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, ОСОБА_3 та приватний виконавець Мілоцький О.Л. звернулись зі скаргами до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
26. ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі просив скасувати оскаржуване судове рішення, та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Також скаржник просив передати справу №640/7964/19, на підставі статті 346 КАС України, на розгляд Об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2020 року відкрито касаційне провадження №К/9901/15408/20 за вказаною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
28. У скарзі представник скаржника зазначає про неналежне повідомлення третьої особи про розгляд справи судами і першої, і апеляційної інстанцій. В обґрунтування цих доводів робить посилання на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18.
29. Приватний виконавець Мілоцький О.Л. у своїй касаційній скарзі просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, залишивши в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2020 року.
30. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження №К/9901/17236/20 за вказаною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
31. У касаційній скарзі відповідач наголосив на його нелажному повідомленні про розгляд справи в суді апеляційної інстанції (наслідок якого було прийнято оскаржуване судове рішення), вказавши для підтвердження своїх доводів на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17.
32. ОСОБА_2 подані заперечення на касаційні скарги ОСОБА_3 та приватного виконавця. В запереченнях вказано, що діями приватного виконавця було порушено право ОСОБА_1 як заставодержателя майна, власником якого є ОСОБА_2 та на яке приватним виконавцем звернуто стягнення в межах виконавчого провадження, в якому ОСОБА_1 не є учасником, при цьому його належним способом захисту є саме оскарження таких дій виконавця згідно зі статтею 287 КАС України.
33. Також ОСОБА_2 подано пояснення щодо доповнень касаційної скарги ОСОБА_3 , в яких третя особа наголосила, що представником ОСОБА_3 були подані доповнення до касаційної скарги із пропуском строку, визначеним частинами першою, другою статті 329 та частиною першою статті 337 КАС України. Внаслідок вказаних порушень, на думку ОСОБА_2 , доповнення до касаційної скарги, подані представником ОСОБА_3 03 березня 2021 року, не можуть бути долучені до справи.
34. Представником ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в якому він просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року залишити без змін.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
35. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
36. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
37. ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у червні 2020 року.
38. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у липні 2020 року.
39. Враховуючи дати подання касаційних скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
40. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
41. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційних скарг.
42. Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
43. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року не відповідає вказаним вимогам з огляду на наступне.
44. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно в рамках відповідного виконавчого провадження.
45. Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним.
46. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дану засаду дублює стаття 8 КАС України.
47. Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
48. Згідно з частиною першою статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
49. У касаційних скаргах ОСОБА_3 та Мілоцький О.Л. зазначають про їх неналежне повідомлення щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
50. Відповідно до частин першої, другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.
46 Згідно з частинами третьою, четвертою статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
47 Відповідно до пункту 1 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день вручення судової повістки під розписку.
48 Отже, повістки повинні бути вручені завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб учасники процесу мали реальну можливість з`явитися до суду.
49 За перевіркою матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року справу №640/7964/19 до апеляційного розгляду призначено на 01 червня 2020 року на 12 год. 20 хв.
51. Також з матеріалів справи вбачається, що судова повістка щодо розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції 01 червня 2020 року була вручена Мілоцькому О.Л. 02 червня 2020 року, доказів вручення повістки ОСОБА_3 у справі відсутні.
52. Отже, Мілоцькому О.Л. повістка була вручення із порушенням вимог статті 126 КАС України, а ОСОБА_3 взагалі не був повідомлений про судовий розгляд справи, де він є третьою особою.
53. Враховуючи наведене, Верховний Суд приходить до висновку про порушення порядку повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
54. Враховуючи наведені положення КАС України, обставини справи щодо несвоєчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність відомостей про вручення судової повістки, свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що за частиною третьою статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
55. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №804/886/17.
56. Є безпідставними посилання скаржників щодо необхідності застосування в даному випадку правових висновків щодо належного повідомлення осіб про розгляд справи, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18. Вказані правові висновки висловлені Верховним Судом за інших фактичних обставин справи, а саме - з приводу неналежного повідомлення сторін у разі повернення поштових відправлень до суду за закінчення строку зберігання.
57. Є обґрунтованими доводи ОСОБА_2 стосовно пропуску строку ОСОБА_3 для подання доповнення до касаційної скарги.
58. Відповідно до частини першої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
59. Статтею 329 КАС України визначено строк на касаційне оскарження. Вказано, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
60. З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення прийнято Шостим апеляційним судом 01 червня 2020 року, копії рішення надіслано 05 червня 2020 року, касаційну скаргу подано представником ОСОБА_3 23 червня 2020 року, а доповнення до неї - 05 березня 2021 року.
61. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги доповнення до касаційної скарги ОСОБА_3 , оскільки вони подані із пропуском строку.
62. Щодо вимоги представника ОСОБА_3 про передачу цієї справи відповідно до статті 346 КАС України на розгляд до об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, то вона є безпідставною.
63. Статтею 346 КАС України визначено перелік підстав для передачі справи на розгляд до об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду із визначенням відповідної процедури такої передачі у кожному випадку.
64. Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
65. Заявляючи у касаційній скарзі вказану вимогу, представник ОСОБА_3 не надав жодного обґрунтування такій передачі.
66. Враховуючі викладене, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на розгляд об`єднаній чи Великій Палаті Верховного Суду.
67. Частинами третьою-п`ятою статті 353 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
68. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі та, як наслідок, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
69. При новому розгляді спору суду необхідно забезпечити рівність прав учасників судового процесу та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про передачу справи № 640/7964/19 до об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.
Касаційні скарги ОСОБА_3 та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича - задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року- скасувати, справу № 640/7964/19 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
