Справа № 490/1087/21
н\п 2-з/490/110/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Шолох Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, про визначення місця проживанні дитини, -
В С Т А Н О В И В:
19 травня 2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову у справі № 490/1087/21 таким способом:
до прийняття судом рішення у справі № 490/1087/21, яке вступить в законну силу зобов`язати батька, ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченнях з дитиною ОСОБА_3 .
В обгрунтування заяви позивачка вказує на те, що вже близько чотирьох місяців вона не бачить дитину, не спілкується з нею. Відповідач перешкоджає їй у здійсненні нею своїх обов`язків стосовно дитини. На думку така поведінка відповідача несе реальні ризики руйнування нормальних психо-емоційних в`язків між мамою та дитиною, і як наслідок реальну загрозу неможливості ефективного виконання остаточного рішення суду у справі.
На думку позивачки цей вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає інтересам дитини, якого батько, виходячи із своїх власних інтересів, позбавив дитину материнської турботи і тепла. Відсутність у матері можливості спілкування з дитиною, доглядати за нею, може негативно відобразитися на психологічному, емоційному здоров`ї дитини та призвести до неможливості виконання судового рішення в подальшому з причин розриву сімейних в`язків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2021 року визначено головуючого по справі суддю Шолох Л.М. та цього ж дня заяву передано судді для розгляду.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає таке.
У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває справа № 490/1087/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Із змісту позовної заяви слідує, що позивачка просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 травня 2021 року.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування та зобов`язано його надати висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з його матір`ю ОСОБА_1 . Підготовче судове засідання відкладено на 17 червня 2021 року на 14 год. 30 хв.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи ініціативи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, а бо передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що за змістом статті 151 ЦПК України забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Позовними вимогами у дані справі є визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 з його матір`ю ОСОБА_1 , тобто позовна вимога нематеріального характеру.
У своїй заяві про забезпечення позову заявниця просить зобов`язати відповідача (батька дитини), ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченнях з дитиною ОСОБА_3 .
На думку суду такий захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами у справі № 490/1087/21 та за своїм змістом є самостійною позовною вимогою, яка не може бути вирішена у порядку статті 153 ЦПК України.
Із наданого заявницею обгрунтування заяви про забезпечення позову є незрозумілим, яким саме чином невжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зобов`язання відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні та побаченнях з дитиною, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі № 490/1087/21 у разі задоволення позову про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
На думку суду, що між запропонованим заходом забезпечення позову та предметом позову відсутній безпосередній правовий зв`язок.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтей 149-153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Копії ухвали надіслати сторонам у справі.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/fair/sud1423/.
Суддя Л.М. Шолох
