07.05.19
22-ц/812/821/19
Провадження №22-ц/812/821/19
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2019 року м. Миколаїв
справа № 2/2941/11
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,
із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за апеляційною скаргою, поданою представником ОСОБА_1 – Мотельчук Юлією Ігорівною , на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену 14 березня 2019 року під головуванням судді Коваленка І.В. у приміщенні цього суду, повний текст якої складений цього ж дня,
В С Т А Н О В И В:
28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 27.07.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. 04 жовтня 2011 року на виконання цього рішення Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист № 2-2941, на підставі якого 05 вересня 2012 року Центральним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження. 22 червня 2016 року вказане виконавче провадження було закінчено у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_2 Станом на день закінчення виконавчого провадження заборгованість ОСОБА_3 за аліментами складала 39 270 грн. 00 коп.
ОСОБА_1 зазначає, що вона є матір`ю померлої ОСОБА_2 , а тому як спадкоємець першої черги є правонаступником її прав та обов`язків.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила замінити стягувача ОСОБА_2 на неї як її правонаступника з метою стягнення заборгованості за аліментами, що утворилась при виконанні рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2011 року у справі № 2-2941/2011.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мотельчук Ю. І. - посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу та постановити нову - про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Апелянт зазначала, що на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 березня 2016 року ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки аліменти за рішенням суду були присуджені на утримання дитини, то належним стягувачем аліментів є той, хто фактично виконував обов`язок щодо утримання і виховання дитини, а тому суд безпідставно не врахував, що обов`язок по утриманню дитини був покладений на неї як опікуна.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Архипов Д.О. - просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки законом на опікуна не покладений обов`язок з утримання дитини. До того ж рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 26 серпня 2016 року № 780 було припинено опіку ОСОБА_1 над малолітньою ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів її правонаступництва після смерті ОСОБА_2 , зокрема, спільного проживання з померлою на момент смерті останньої та прийняття нею спадщини, а тому з огляду на приписи ст. 1227 ЦК України вона не може претендувати на аліменти, які належали ОСОБА_2 та не були нею одержані за життя. Також апелянт зазначав про неможливість заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки воно 22 червня 2016 року було закінчено.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 27 липня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. 04 жовтня 2011 року на виконання цього рішення Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист № 2-2941, на підставі якого 05 вересня 2012 року Центральним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження. 22 червня 2016 року вказане виконавче провадження було закінчено у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а виконавчий лист повернуто до Ленінського районного суду м. Миколапєва (а.с. 13, 17, 18).
На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 березня 2016 року ОСОБА_1 , яка є матір`ю померлої ОСОБА_2 , призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28, 29).
Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 26 серпня 2016 року № 780 було припинено опіку ОСОБА_1 над малолітньою ОСОБА_4 у зв`язку з її усиновленням громадянами України на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.07.2016 року (справа № 489/2464/16-ц) (а.с. 91).
Згідно розрахунку держаного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області станом на 01 квітня 2016 року заборгованість ОСОБА_3 за аліментами складала 39 270 грн. 00 коп. (а.с. 30).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до 05.10.2016 року) виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі смерті стягувача або боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво, - до визначення правонаступників боржника, та підлягає закінченню у разі смерті боржника або стягувача, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Діючою редакцією Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставою закінчення виконавчого провадження є смерть боржника або стягувача.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час розгляду судом заяви ОСОБА_1 .) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Частиною першою статті 442 ЦПК України (в редакції на час розгляду судом заяви ОСОБА_1 .) встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до положень ст. 179 СК України, в редакції, що діяла до 08 липня 2017 року, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 232 СУ України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Отже, усиновлення припиняє право дитини на утримання, яке мали їй надавати до цього моменту рідні батьки дитини.
Стаття 1227 ЦК України встановлює, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з п. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Між тим доказів того, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 та була пов`язана з нею спільним побутом заявником не надано.
За такого, відсутні підстави вважати доведеним факт того, що ОСОБА_1 як член сім`ї ОСОБА_2 має право на отримання сум належних останній аліментів, які не були одержані нею за життя.
В матеріалах справи також відсутні докази прийняття ОСОБА_1 в передбаченому ст.ст. 1268, 1269 ЦК України порядку спадщини після смерті ОСОБА_2
Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи та виходячи із вищевикладених положень закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правонаступництво прав стягувача (тобто, право ОСОБА_2 на отримання аліментів на дитину від ОСОБА_3 ) у виконавчому провадженні про стягнення аліментів не наступає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Зокрема посилання апеляційної скарги на те, що призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_6 свідчить про її правонаступництво щодо прав стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні про стягнення аліментів не ґрунтуються на положеннях закону.
Так, під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника ) з переходом прав та обов`язків від провопопередника до іншої особи - правонаступника, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.
Таке свідчить про збереження характеру правовідносин, їх змісту та обсягу прав й обов`язків учасників виконавчого провадження, в тому числі, і нового стягувача або боржника.
Проте, враховуючи конкретні обставини даної справи, колегія суддів вважає, що попередні аліментні відносини, що існували між учасниками виконавчого провадження, не зберігаються, а тому відсутні передбачені законом підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні на ОСОБА_1 .
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 – Мотельчук Юлією Ігорівною , залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя: В.В. Коломієць
Судді: О.О. Данилова
Н.О. Шаманська
Повний текст судового рішення складений 08 травня 2019 року.
