ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 911/414/18
Провадження № 12-231гс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Бакуліної С. В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М., учасника справи:
позивача - першого заступника прокурора Київської області (від прокуратури - РудакО. В.)
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2018 року (головуючий Тищенко О. В., судді Тарасенко К. В., Іоннікова І. А.)за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Козинської селищної ради (1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» (2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 (1), ОСОБА_5 (2), ОСОБА_6 (3), ОСОБА_7 (4), Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Київська пересувна механізована колона - 2» (5), про визнання недійсними рішень виконавчого комітету селищної ради, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У лютому 2018 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Козинської селищної ради і ТОВ «Трейдом», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ПрАТ «Київська пересувна механізована колона - 2», про: визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28 квітня 2000 року № 9/1 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» в частині вилучення із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» земельних ділянок в кварталі 38 виділі 24 Козинського лісництва; визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 27 липня 2000 року № 6/4 «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки під розміщення товариства індивідуальних забудовників»; визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26 жовтня 2000 року № 5/3 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» в частині вилучення із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» земельних ділянок в кварталі 38 виділах 22 та 24 Козинського лісництва; визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства із земель Товариства індивідуальних забудовників «Сосновий бір» ОСОБА_4 - площею 0,5762 га (ділянка НОМЕР_2) та ОСОБА_7 - площею 0,4500 га (ділянка НОМЕР_3; витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ТОВ «Трейдом» земельної ділянки площею 1,0527 га з кадастровим номером НОМЕР_1 вартістю 27574,52 грн, розташованої на території Козинської селищної ради Обухівського району.
1.2. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на обставини, відповідно до яких, на переконання прокурора, вилучення спірних земель та їх подальша передача у власність проведені з порушенням вимог законодавства, зокрема статей 4, 32, 34 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 3, 4, 6, 11, 16 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), оскільки Виконавчий комітет Козинської селищної ради не мав права приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність. Рішення про вилучення і зміну категорії спірних земельних ділянок у цих правовідносинах мала право приймати лише Верховна Рада України, а селищні ради взагалі не наділялись повноваженнями щодо надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення державної форми власності. Виконавчий комітет Козинської селищної ради, незаконно вилучивши землі лісогосподарського призначення, не змінив їх категорію і цільове призначення, а надав їх для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд і для ведення особистого підсобного господарства. Спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу. А тому позивач просить визнати недійсними вищевказані рішення та витребувати спірну земельну ділянку на користь держави.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Київської області ухвалою від 5 березня 2018 року, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовну заяву та додані до неї документи повернув позивачу.
2.2. Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором в позовній заяві в порушення статей 20, 21 ГПК України об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, і у цьому випадку відсутні підстави для застосування положень ГПК України щодо роз'єднання позовних вимог, оскільки одна з вимог не підлягає розгляду господарським судом. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спір в частині визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» щодо передачі безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства із земель Товариства індивідуальних забудовників «Сосновий бір» ОСОБА_4 - площею 0,5762 га (ділянка НОМЕР_2) та ОСОБА_7 - площею 0,4500 га (ділянка НОМЕР_3 виник у цивільних правовідносинах органу місцевого самоврядування та громадян щодо передачі земельних ділянок у власність, а тому належить до юрисдикції загальних судів, і, відповідно, прокурором у позовній заяві об'єднані позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
2.3. Київський апеляційний господарський суд постановою від 5 червня 2018 року ухвалу Господарського суду Київської області від 5 березня 2018 року скасував, позовні матеріали передав на розгляд до Господарського суду Київської області, зазначивши, що позов в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування від 29 листопада 2001 року № 6/1 стосується виключно юридичної особи, оскільки оспорюване рішення, на думку прокурора, прийнято з порушенням земельного та лісового законодавства саме юридичною особою - органом місцевого самоврядування; громадяни - ОСОБА_4 і ОСОБА_7, яким відводилися спірні ділянки (ділянки НОМЕР_2 і НОМЕР_3 у власність, не є їх власниками, у зв'язку з чим ці особи правомірно визначені прокурором як треті особи. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги до ОСОБА_4 і ОСОБА_7 прокурором не заявлялися. Тобто позовні вимоги прокурора стосуються саме визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Козинської селищної ради, як юридичної особи, на підставі яких відбулося безоплатне виділення спірних земельних ділянок, та витребування земельної ділянки в останнього власника, яким є юридична особа - ТОВ «Трейдом». Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цьому випадку нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна - спірної земельної ділянки, що має наслідком повернення цього майна законному власнику у разі задоволення позову. Відповідно до статей 20, 24, 30 і 173 ГПК України ці позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження в порядку господарського судочинства.
3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
3.1. Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2018 року, ТОВ «Трейдом» звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову - про відмову у відкритті провадження у справі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Трейдом» вказало на те, що позов у частині визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» виник у цивільних правовідносинах органу місцевого самоврядування та громадян щодо передачі земельних ділянок у власність, а тому належить до юрисдикції загальних судів. Тому скаржник не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про можливість об'єднання позовних вимог, одні з яких підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а інші - у порядку господарського судочинства.
4. Доводи інших учасників справи
4.1. У відзиві на касаційну скаргу перший заступник прокурора Київської області зазначає про неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» вже реалізовано, а видані на його підставі третім особам державні акти на цей час не мають жодного юридичного значення для перших набувачів, оскільки після укладення договору купівлі-продажу всі права та обов'язки щодо спірної земельної ділянки перейшли від фізичної до юридичної особи - ТОВ «Трейдом».
4.2.Враховуючи те, що у цій справі позовні вимоги пов'язані між собою одним і тим самим предметом спору - земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, то поновлення інтересів держави можливо за допомогою різних способів захисту - як через визнання недійсним рішення на підставі статей 152, 155 ЗК України, так і через віндикацію на користь держави земельної ділянки з чужого незаконного володіння юридичної особи на підставі статей 387, 388 ЦК України.
5. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі
5.1. Оскільки ТОВ «Трейдом» оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, справа разом з касаційною скаргою була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.
Щодо юрисдикції цього спору
5.2. Як установлено судом апеляційної інстанції, рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 28 квітня 2000 року № 9/1 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» вилучено із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» земельні ділянки в кварталі 38 виділах 2, 3, 5, 8, 9, 11 та 24 Козинського лісництва загальною площею 6,5 га та зараховано вилучені ділянки до земель запасу селищної ради.
5.3. Рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 26 жовтня 2000 року № 5/3 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу селищної ради» вилучено із землекористування Київського державного лісогосподарського об'єднання «Київліс» земельні ділянки в кварталі 38 виділах 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 та 24 Козинського лісництва загальною площею 16 га та зараховано вилучені ділянки до земель запасу селищної ради.
5.4. На підставі рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 27 липня 2000 року № 6/4 «Про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки під розміщення товариства індивідуальних забудовників» за рахунок вказаних вище земель ЗАТ «Київська пересувна механізована колона - 2» (правонаступник - ПрАТ «Київська пересувна механізована колона - 2») надано земельну ділянку площею 22,5 га під розміщення Товариства індивідуальних забудовників «Сосновий Бір».
5.5. У подальшому, частину цієї землі рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» безкоштовно передано у приватну власність членам товариства для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства, зокрема: ОСОБА_4 -площею 0,5762 га (ділянка НОМЕР_2), ОСОБА_6 - площею 0,4764 га (ділянка № 60) та ОСОБА_7 - площею 0,4500 га (ділянка НОМЕР_3.
5.6.Після цього, 13 грудня 2001 року на підставі договорів купівлі-продажу № № 4646, 4642 і 4638 ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 відчужено ділянки № НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_8, у зв'язку з чим остання отримала державний акт на право власності на вказані земельні ділянки серії НОМЕР_4, які об'єднала в одну, та в подальшому на підставі заяви № 1649 здійснила поділ останньої на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5 площею 0,4500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (яка складається з ділянки № НОМЕР_7) і НОМЕР_1 площею 1,0527 га для ведення особистого селянського господарства (яка складається з ділянок № НОМЕР_8 і НОМЕР_2).
5.7. Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області 26 січня 2012 року ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,0527 га серії НОМЕР_6.
5.8. У подальшому, 24 грудня 2015 року на підставі договору міни № 3251 ОСОБА_5 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 на користь ТОВ «Трейдом».
5.9. Таким чином, як установлено судом апеляційної інстанції, як на час звернення першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Господарського суду Київської області з позовом до Козинської селищної ради та ТОВ «Трейдом» про визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Козинської селищної ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, так і на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 (ділянки НОМЕР_2 і НОМЕР_3 згідно договору міни від 24 грудня 2015 року за № 3251 є ТОВ «Трейдом».
5.10. Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що спір в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір» виник у цивільних правовідносинах органу місцевого самоврядування та громадянина щодо передачі земельної ділянки.
5.11. Наведена вище позовна вимога не стосується прав і обов'язків фізичних осіб, оскільки громадяни - ОСОБА_4 та ОСОБА_7, яким відводились земельні ділянки (ділянки НОМЕР_2 і НОМЕР_3 у власність, не є їх власниками на час пред'явлення позову, у зв'язку з чим вказані особи правомірно зазначені у позові прокурором у якості третіх осіб.
5.12. При цьому Велика Палата Верховного Судунаголошує на тому, що у цьому позові позовні вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 першим заступником прокурора Київської області не заявлялися. Та обставина, що одна із позовних вимог прокурора хоча і стосується визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 29 листопада 2001 року № 6/1 «Про надання та передачу у приватну власність земельних ділянок із земель ТІЗ «Сосновий бір», на підставі якого у фізичних осіб виникли цивільні права на зазначені в цьому рішенні земельні ділянки, але у подальшому були припинені через відчуження ними цих земельних ділянок, не відносить позов в цій частині до юрисдикції загальних судів, оскільки метою її пред'явлення у сукупності з іншими вимогами є витребування земельної ділянки у юридичної особи - ТОВ «Трейдом», яка є її власником і володільцем на час пред'явлення позову.
5.13. З огляду на викладене висновки Господарського суду Київської області щодо порушення прокурором правил об'єднання позовних вимог та вимог статті 20 ГПК України є помилковими та суперечать вимогам чинного законодавства.
5.14. За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо необхідності розгляду позовної вимоги про визнання недійсним вказаного вище рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради в порядку цивільного судочинства не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Щодо процесуальних наслідків об'єднання позивачем вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами
5.15. Відповідно до норми частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
5.16. Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
5.17. Таким чином, у заявленому позові відповідно до статті 173 ГПК України об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами. Зокрема, спірна земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі двох рішень виконавчого комітету однієї і тієї ж селищної ради вилучена з власності держави та на підставі одного рішення передана у власність осіб і в подальшому перейшла у приватну власність саме юридичної особи.
5.18. Отже, позовні вимоги у цій справі нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються одного й того ж майна - спірної земельної ділянки, що має наслідком повернення цього майна законному власнику у разі задоволення позову, і відповідно до статей 20, 24, 30 і 173 ГПК України ці позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження в порядку господарського судочинства.
5.19. Таким чином, висновки Господарського суду Київської області щодо порушення першим заступником прокурора Київської області правил об'єднання позовних вимог та вимог статті 173 ГПК України є помилковими та суперечать вимогам чинного законодавства, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства, та правомірно скасував ухвалу Господарського суду Київської області від 5 березня 2018 року про повернення позовної заяви.
5.20. За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2018 року у справі № 911/414/18 -без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. КнязєвСуддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко О. Г. Яновська
