ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2018 року Справа №19/64/2012/5003
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М.
за участю представників сторін:
позивача : адвокат ОСОБА_1 (довіреність від 22.03.2018 року)
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003 (за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" вих.№05-1/07 від 05.07.2018 р. на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"
до Фермерського господарства "ОСОБА_2Д."
про стягнення 24 823,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вих. №05-1/07 від 05.07.2018 р. задоволено частково.
Визнано дії Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області у виконавчому провадженні №52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі №19/54/2012/5003 щодо винесення постанови від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі №19/64/2012/5003 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" неправомірними.
Визнано недійсною постанову Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 03.10.2017 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі №19/64/2012/5003 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження", у решті вимог скаргу відхилено.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що дії державного виконавця були вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та в межах повноважень державного виконавця, права чи свободи сторін виконавчого провадження не були порушені.
Також, орган ДВС вважає, що витрати здійснені ТОВ "Компанія "Нотапс" на професійну правничу допомогу є необгрунтованими та завищеними.
А тому, орган ДВС вважає скаргу ТОВ "Компанія "Нотапс" необгрунтованою та безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 року у справі №19/64/2012/5003 такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду вд 03.09.2018 року у справі №19/64/2012/5003 апеляцйну скаргу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 26.09.2018 року.
12.09.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просить апеляційну скаргу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003 залишити без змін.
12.09.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з дорученням її проведення на вибір господарському суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16), господарському суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-б), Київському апеляційному господарському суду (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду вд 13.09.2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, доручено господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання у справі №15/64/2012/5003 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду вд 26.09.2018 року розгляд апеляційної скарги відкладено до 22.10.2018 року.
У відповідності до абз. 3 п. 3 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Рівненський апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.
Частиною 6 ст.147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
05.10.2018 р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду.
У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018 “Про комісію для передачі судових справ та матеріалів” згідно акту здачі судових справ від 03.10.2018 до Північно-західного апеляційного господарського суду передана апеляційна скарга Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003.
Автоматизованою системою документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду визначено колегію суддів для розгляду справи №19/64/2012/5003 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 року прийнято апеляційну скаргу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю., розгляд апеляційної скарги призначити на 29 жовтня 2018 р.
Доручено господарському суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання 29.10.2018 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 р. №01-04/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді члена-колегії ОСОБА_3 з 29.10.2018 р. по 02.11.2018 р. та непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії - ОСОБА_4 з 29 жовтня 2018 р., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному господарському суді, призначено заміну суддів членів колегії по справі №19/64/2012/5003.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. по справі №19/64/2012/5003 в новому складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І. прийнято апеляційну скаргу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. по справі №19/64/2012/5003 до провадження.
В судове засідання від 29.10.2018 року з'явився представник позивача, представник відповідача та представник органу ДВС в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду даної апеляційної скарги сторони повідомлені у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі органу ДВС з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали оскарження ухвали та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги органу ДВС слід відмовити, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003 відкрите акціонерне товариство "Бродецький цукровий завод" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "ОСОБА_2Д." про стягнення 24 823,75 грн.
Ухвалою суду від 27.09.2012р. порушено провадження у справі №19/64/2012/5003 та призначено її до розгляду на 11.10.2012 р.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.11.2012 р. (суддя Яремчук Ю.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства "ОСОБА_2Д." на користь Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" 24 823,75 грн заборгованості та 1609,50 грн витрат по сплаті судового збору.
03.12.2012 р. на виконання рішення суду по справі № 1964/2012/5003 було видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 10.12.2015 р. замінено сторону стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бродецький цукровий завод" по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області у справі №19/64/2012/5003 від 03.12.2012 р., на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
10.07.2018 р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № 05-1/07 від 05.07.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі №19/64/2012/5003.
Вище зазначена скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" мотивована передчасністю винесення постанови про повернення виконавчого документа, оскільки на думку скаржника державним виконавцем не було повністю виконано вимоги передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.06.2018 р. у справі №19/64/2012/5003, в тому числі не зроблено всіх запитів, не витребувано інформації щодо наявності майна, не вжито заходів по обмеженню у виїзді за кордон керівника боржника тощо.
А тому, скаржник просив визнати дії Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області по винесенню постанови про повернення виконавчого документа від 21.06.2018 р. протиправними, визнати недійсною та скасувати вказану постанову, визнати за період з 30.01.2018 р. по 21.06.2018 р. незаконною та протиправною бездіяльність відділу ДВС щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі №19/64/2012/5003 в частині невжиття належних та допустимих виконавчих дій щодо виявлення грошових коштів, майна та щодо порушення строків і порядку вчинення виконавчих дій.
В письмовому запереченні на скаргу вих. №12280 від 19.07.2018 р. Козятинський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області зазначив, що вважає подану скаргу необґрунтованою та просив в її задоволенні відмовити у зв'язку з тим, що державним виконавцем проведено всі виконавчі дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" з метою повного та своєчасного виконання рішення, а саме накладено арешт на майно та рахунки боржника, з метою встановлення майна на яке можливо звернути стягнення надано запити до установ та організацій, що здійснюють реєстрацію права власності.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, 30.01.2018 р. Заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі №19/64/2012/5003.
02.02.2018 р. заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області зроблено запити вих. №1400, №1395, №1399 до Державної служби інтелектуальної власності, Міністерства доходів і зборів України, Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, Управління статистики Вінницької області, ДП "Держреєстри України", Управління Держгеокадастру у Козятинському районі, Агентства по ідентифікації та реєстрації тварин, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Махнівської сільської ради, Державної авіаційної служби України стосовно наявності будь-якого майна, що зареєстровано за боржником.
05.02.2018 р. державним виконавцем сформовано платіжні вимоги на виконання до АБ "Укргазбанк", ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Універсалбанк", ПАТ "Кредіагрікольбанк".
Листом вих. №01-16/377 від 06.02.2018 р. відділом статистики у Козятинському районі повідомлено про неможливість надання відповіді на запитувану державним виконавцем інформацію, оскільки первинні дані, отриманні органами статистики є конфіденційною інформацією.
13.02.2018 р. до відділу ДВС надійшла інформація відділу у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вих. №0-2-0.23-21/107-18 на запит відповідно до якої станом на 01.01.2013 р. дані Державного реєстру земель не містять відомостей про ФГ "ОСОБА_2Д." аби прослідкувати наявність реєстрації земельних ділянок на території Козятинського району та міської ради, облікованих за вказаним суб'єктом.
15.02.2018 р. до відділу ДВС надійшов лист Махнівської сільської ради вих.№127 від 08.02.2018 р. в якому на запит повідомлено, що сільська рада не володіє відомостями щодо наявності майна, яке зареєстроване за ФГ "ОСОБА_2Д.".
20.02.2018 р. від ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" надійшла відповідь вих. № 133/11-11 від 14.02.2018 р. на запит державного виконавця, в якій повідомлено про відсутність в системі "Єдиний державний реєстр тварин" будь-якої інформації про наявність тварин у ФГ "ОСОБА_2Д.", оскільки фермерське господарство не зареєстроване в Реєстрі тварин як власник тварин.
21.01.2018 р. на адресу відділу ДВС від ДП "Український інститут інтелектуальної власності" надійшла запитувана державним виконавцем інформація вих. № 350/2018 від 14.02.208 р. відповідно до якої за результатами пошуку в спеціалізованих базах даних об'єктів промислової власності, що належать боржнику не виявлено.
22.02.2018 р. Заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області направлено на адресу Відділу ДРАЦС РС Козятинського МРУЮ запит з проханням повідомити про реєстрацію смерті гр.ОСОБА_6
Крім того, 22.02.2018 р. до відділу ДВС надійшла запитувана інформація від ДП "Держреєстри України" вих. №66 від 15.02.2018 р. відповідно до якої за даними основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 15.02.2018 р. ФГ "ОСОБА_2Д." не зберігає зерно на зернових складах підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.
Відповідно до інформації Департаменту авіаційної служби України на запит відділу ДВС запропоновано останньому використовувати відомості з офіційних веб-порталів зазначених в даному листі, що дозволить оперативно отримувати відомості щодо наявності повітряних суден у фізичних та юридичних осіб.
06.03.2018 р. на адресу відділу ДВС надійшла відповідь Козятинського міськрайонного відділу реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області на запит державного виконавця в якій повідомлено про те, що смерть гр. ОСОБА_6 зареєстрована 13.08.2015 р. Махнівською сільською радою (колишньою Комсомольською) Козятинського району Вінницької області за актовим записом №67.
12.03..2018 р. до відділу ДВС від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшла запитувана інформація вих. №10/01/7174 від 06.03.2018 р. згідно якої станом на 31.12.2017 р. ФГ "ОСОБА_2Д." серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), відсутнє.
15.03.2018 р. до відділу ДВС надійшла відповідь Державної служби безпеки на транспорті на запит державного виконавця, в якій повідомляється про відсутність записів щодо суден, власником або судновласником яких є юридична особа вказана в запиті.
23.03.2018 р. державним виконавцем складено акт згідно якого при виході за адресою с. Комсомольське вул. Шевченка, 19 встановлено, що за даною адресою знаходиться житловий будинок, на території прилеглій до будинку будь-яких транспортних засобів чи іншого майна на яке можливо звернути стягнення не виявлено, перевірити майновий стан в будинку не виявилось можливим, так як директор підприємства ОСОБА_7 помер.
26.03.2018 р. на адресу відділу ДВС надійшло клопотання ТОВ "Компанія "НОТАПС" вих. №109-1/03 від 19.03.2018 р. про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу суду від 03.12.2012 р. у справі №19/64/2012/5003
Згідно інформаційної довідки №119445428 від 03.04.2018 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником (ФГ "ОСОБА_2Д.") не зареєстровано прав на нерухоме майно.
03.04.2018 р. Заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області зроблено запит до ТСЦ 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області та Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області стосовно наявності будь-якого майна зареєстрованого за боржником.
Крім того, 03.04.2018 р. державним виконавцем здійснено запит до Державної фіскальної служби України стосовно номерів рахунків, відкритих боржником у відповідь на який отримано інформацію стосовно переліку рахунків боржника.
06.04.2018 р. Заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.
Також, 06.04.2018 р. Заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області зроблено запити вих. №№ 6218-6223 до ВФ ДП НАІС, Управління агропромислового розвитку Козятинської райдержадміністрації, Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, Міністерства інфраструктури України, Філії ЦТС "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця", Філії Головного інформаційно-обчислювальний центр" є відокремленим підрозділом ПАТ "Укрзалізниця", Державна прикордонна служба стосовно надання інформації видання боржником довіреностей на ім'я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику, інформації про зібраний боржником врожай 2016-2017 р.р. та проведення посівних робіт 2017-2018 р.р., інформації щодо перебування боржника серед платників земельного податку або інших зборів, котрі справляються за користування землею, інформації щодо копії податкового щоквартального звіту за 2016-2017 р.р. за формою 1-ДФ, щодо форми виплати доходів іншим відповідним суб'єктам в частині заробітної плати, дивідендів, іншим суб'єктам господарювання щодо оплати послуг оренди, іншим платежів, наявності боржника серед платників загальнодержавних та місцевих податків та зборів, інформації щодо наявності боржника серед власників на залізничний транспорт, інформації про факт перетинання керівником боржника державного кордону України.
10.04.2018 р. державним виконавцем направлено відповідь на клопотання ТОВ "Компанія "НОТАПС" щодо вчинення виконавчих дій під час примусового виконання наказу суду від 03.12.2012 р. у справі №19/64/2012/5003.
Листом вих. №4273/42/10-18 від 24.04.2018 р. Міністерство інфраструктури України повідомлено про неможливість задоволення запиту щодо наявності залізничного рухомого складу за боржником, оскільки міністерство не є розпорядником запитуваної інформації.
20.04.2018 р. до відділу ДВС надійшов лист ПАТ "Універсалбанк"вих. №2871 ГО від 13.04.2018 р. яким повідомлено про неможливість виконання постанови про арешт коштів у зв'язку з тим, що банківські рахунки відкритті на ім'я боржника станом на 13.04.2018р. відсутні.
Цього ж дня, від Регіонального сервісного центру у Вінницькій області до відділу ДВС надійшла запитувана інформація згідно якої за боржником на території Вінницької області транспортні засоби не зареєстровані.
26.04.2018 р. на адресу відділу ДВС надійшов лист ПАТ АБ "Укргазбанк" вих. №БТ-1578 від 17.04.2018 р., в якому повідомлено, що постанова про арешт коштів боржника прийнята банком до виконання та вказано про недостатність коштів на рахунках зазначеного боржника станом на 13.04.2018 р.
Крім того, 26.04.2018 р. до відділу ДВС надійшла запитувана інформація вих. №36/682 від 17.04.2018 р. згідно якої за боржником в АБД ПВ вантажні вагони не зареєстровані. Зазначене підприємство відсутнє в довіднику "Собственики грузовых вагонов государств-участников Содружества". В інформаційних базах відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного підприємства. Філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" не ведеться облік вантажних вагонів, локомотивів, які здійснюють виїзд на колії загального користування.
Також, 26.04.2018 р. надійшов лист Державної прикордонної служби вих. №6223 від 06.04.2018 р. про неможливість надання запитуваної інформації щодо перетинання кордону ОСОБА_7, оскільки не зазначено громадянство цієї особи, що унеможливлює проведення її однозначної ідентифікації.
08.05.2018 р. до відділу ДВС надійшов лист ПАТ КБ "Приватбанк" вих. №20.1.0.0.0/7-20180416/4104 від 17.04.2018 р., в якому повідомлено, що на рахунках відсутні кошти для виконання постанови від 06.04.2018 р.
Згідно відповіді ДП "Національні інформаційні системи" на запит державного виконавця про надання інформації про те на ім'я яких осіб видавались довіреності ФГ "ОСОБА_2Д." повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення даного запиту.
21.06.2018 р. Заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частина 2 статті 19 Конституції України, встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України.
Згідно частини 1 та 2 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; не виконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, за змістом частини 1 статті 326 ГПК України: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Разом з тим, частинами 6 та 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону 2 передбачено, що: рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження; виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Враховуючи, що виконавчі дії державним виконавцем Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі №19/64/2012/5003 вчинялися після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., оцінка правомірності дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно зі ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Такими заявами в розумінні норм Закону України "Про виконавче провадження" є: заява стягувача про передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (ч. 5 ст. 5 Закону); заява сторони, а також заінтересованої особи про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником (ч. 5 ст. 15 Закону); заява стягувача про прийняття виконавцем рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень) (п. 11 ч. 2 ст.18 Закону); заяви про відвід виконавця (ст. 23 Закону); заява стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону); заяви учасника виконавчого провадження про порядок надсилання документів виконавчого провадження (ч.4 ст. 28 Закону); заяви про відкладення проведення виконавчих дій, заява сторони до державного виконавця про звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (ст.ст. 32, 33 Закону); заява стягувача про повернення виконавчого документа (ч. 1 ст.37 Закону); заява стягувача про зарахування стягнутих з боржника коштів (ст. 47 Закону); заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно (ст. 59 Закону); заява стягувача про відновлення виконавчого провадження (ч. 6 ст. 67 Закону); заява стягувача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника (ч. 2 ст. 68 Закону); заява сторони виконавчого провадження про виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних і чи арифметичних помилок (ч. 3 ст. 74 Закону); заяви стягувача або боржника повідомляти про розрахунок заборгованості у порядку ст.71 Закону.
Тобто, норми Закону передбачають подання заяв сторонами виконавчого провадження чи заінтересованими сторонами тільки на виконання заходів виконавчого провадження.
Згідно із ст.10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ч. 5 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Із системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Отже положеннями п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ може бути повернутий стягувачеві лише після виявлення безрезультатності заходів з розшуку майна боржника здійснених державним виконавцем.
З вище викладеного вбачається, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання гсад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону №1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.
В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII.
З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що ТОВ "Компанія "НОТАПС" неодноразово зверталось до Козятинського МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області із клопотаннями про вчинення виконавчих дій v виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003 .
Так, 19 березня 2018 року, керуючись статтею 19 Закону України “Про виконавче йдовадження”, ТОВ "Компанія "НОТАПС" направлено до Козятинського МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області клопотання вих. №19-1/03 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003 (а.с. 93 - 94).
Однак, Козятинським МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області належних, повних та об’єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003 не вчинено, належним чином та в строки, не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб, не витребувано від органу доходів і зборів інформації про сумарні доходи Боржника за результатами його діяльності 2016- 2018 років, не направлено запити до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України, не направлено запити до Державної фіскальної служби України про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за Боржником зовнішньоекономічних операцій тощо.
Тобто, з вище викладеного вбачається, що Державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.
Колегія суддів вважає, що висновок органу ДВС щодо безрезультатності та неможливості розшуку майна чи встановлення (з'ясування) певних обставин може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (виконання рішення суду).
Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, а також, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з порушенням періодичності, встановленої ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду.
В свою чергу, відсутність обгрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII
Європйський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні №52182827 щодо примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 року у справі №19/64/2012/5003 та винесення постанови від 21.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” є неправомірними, а тому постанова Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2018 р. у виконавчому провадженні №52182827 є такою, що підлягає визнанню недійсною.
Щодо сплати витрат на професійну допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що на підтвердження понесеннх витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 20-02-2018 від 20.02.2018 р., укладений між ТОВ "Компанія "НОТАПС " та адвокатом ОСОБА_1, акт прийому - передачі документів від 20.02.2018 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.07.2018 р. в якому вказано обсяг та перелік наданих послуг адвокатом за Договором загальна вартість яких складає 2 720 грн 00 коп. та банківські квитанції від 04.07.2018 р. та 12.04.2018 р. про оплату наданих адвокатських послуг за Договором № 20-02-2018 від 20.02.2018 р. на загальну суму 2 720 грн 00 коп.
Також, додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р. виданого ОСОБА_1, довідку банку вих. №170714SU14050600 від 14.07.2017 р. про відкриття ОСОБА_1М поточного рахунку, довідку № 325/26-50-18-05-22 від 18.02.2014 р. про взяття адвоката ОСОБА_1 на облік платника податків, повідомлення вих. № 368/26-50-18-05-12 від 19.03.2014 р. про взяття ОСОБА_1 на облік платника єдиного податку.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
З вище викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова ОСОБА_8 Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат скаржника (стягувача), на професійну правничу допомогу адвоката до судупершої інстанції відділом ДВС не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.
Враховуючи вище викладене, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відділом ДВС в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не було подано до господарського суду Вінницької області клопотання про їх зменшення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність покладення зазначених витрат на Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в сумі заявленій скаржником.
Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 р. у постанові № 907/357/16.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваній ухвалі, не підтверджуються наявними в матеріалах оскарження ухвали доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
А тому, ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003 слід залишити без змін, а Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р. у справі №19/64/2012/5003 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 року у справі №19/64/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "31" жовтня 2018 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Савченко Г.І.
