ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
"28" серпня 2018 р. Cправа № 19/64/2012/5003
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги № 16-1/08 від 16.08.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", м. Київ
до: Фермерського господарства "Ніколас І.Д.", с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька область
про стягнення 24 823,75 грн
За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.
За участю представників:
позивача (скаржника): Грищенко Олександр Миколайович, довіреність б/н від 18.08.2016 р., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Савранським РВ УМВС України в Одеській області 28.09.2001 р.
відповідача (боржника), Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області: не з'явилися.
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Бродецький цукровий завод" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Ніколас І.Д." про стягнення 24 823,75 грн.
Ухвалою суду від 27.09.2012 р. порушено провадження у справі № 19/64/2012/5003 та призначено її до розгляду на 11.10.2012 р.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.11.2012 р. (суддя Яремчук Ю.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства "Ніколас І.Д." на користь Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" 24 823,75 грн заборгованості та 1609,50 грн витрат по сплаті судового збору.
03.12.2012 р. на виконання рішення суду по справі № 1964/2012/5003 було видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 10.12.2015 р. замінено сторону Стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бродецький цукровий завод" по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 19/64/2012/5003 від 03.12.2012 р., на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
20.08.2018 р. до суду надійшла скарга № 16-1/08 від 16.08.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Банаську О.О.
Ухвалою від 22.08.2018 р. дану справу судом прийнято до свого провадження для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та призначено останню до розгляду на 28.08.2018 р.
27.08.2018 р. до суду надійшло клопотання Козятинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області вих. № 14556 від 23.08.2018 р. про зупинення провадження у справі № 19/64/2012/5003 по скарзі на бездіяльність державного виконавця Козятинського МР ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 54182827 до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом по суті скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.07.2018 р.
28.08.2018 р. на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 28.08.2018 р. заступника начальника Козятинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області Лопатинської Н.М., в якій остання просить суд провести розгляд скарги за її відсутності та задовольнити клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Представники відповідача (боржника) та Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в засідання суду 28.08.2018 р. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання останні повідомлялись належним чином ухвалою, яка надсилалася їм рекомендованою кореспонденцією, а також на електронну адресу відділу ДВС.
Крім того, Козятинський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про дату, час та місце розгляду скарги додатково повідомлявся телефонограмою від 27.08.2018 р.
При цьому судом враховується, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги (ч.2 ст.342 ГПК України).
Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.08.2018 р. судове засідання за участю представника позивача проведено в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області про що здійснено запис відеофонограми на диск DVD-R, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання Козятинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області вих. № 14556 від 23.08.2018 р. про зупинення провадження у справі № 19/64/2012/5003 суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на необґрунтованість, позаяк на момент розгляду даного клопотання відсутня об'єктивна неможливість розгляду поданої ТОВ "Компанія "Нотапс" на бездіяльність відділу ДВС скарги у даній справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали суду у зазначеній справі від 20.07.2018 р.
При цьому на момент розгляду скарги ТОВ "Компанія "Нотапс" у даній справі не відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Козятинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області на ухвалу від 20.07.2018 р. та вказану скаргу останнього апеляційним судом до розгляду не призначено, що вбачається із БД "Діловодство спеціалізованого суду" та відомостей наявних в Єдиному державному реєстру судових рішень.
Відхилення зазначеного клопотання відділу ДВС не позбавляє останнього права, за визначених процесуальним законом обставин, реалізації процесуальної можливості подання відповідної заяви в порядку визначеному в главі 3 розділу IV ГПК України.
Крім того, надавши в судовому засіданні оцінку заяві б/н від 28.08.2018 р. заступника начальника Козятинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області Лопатинської Н.М., яка 28.08.2018 р. надійшла на електронну адресу суду по справі № 19/64/2012/5003, суд дійшов наступних висновків стосовно останньої.
Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Як встановлено судом, згідно довідки від 28.08.2018 р., складеної відповідальним працівником апарату Господарського суду Вінницької області, вказана заява відділу ДВС не містить електронного цифрового підпису.
Враховуючи те, що заяву відділом ДВС надіслано без електронного цифрового підпису, а тому не є офіційним, остання не підлягає розгляду.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу виданого 03.12.2012 р. Господарським судом Вінницької області у справі № 19/64/2012/5003 судом встановлено наступне.
Як вбачається із скарги на бездіяльність відділу ДВС остання мотивована невчиненням Козятинським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області визначених ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" дій з відновлення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003 у зв'язку із визнанням судом недійсною постанови Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження.
Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів в яких би відділ ДВС вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 21.06.2018 р. заступником начальника Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
10.07.2018 р. до суду надійшла скарга вих. № 05-1/07 від 05.07.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003.
Ухвалою суду від 20.07.2018 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вих. № 05-1/07 від 05.07.2018 р. задоволено частково. Зокрема, визнано дії Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/54/2012/5003 щодо винесення постанови від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" неправомірними та визнано недійсною постанову Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження. У решті вимог скаргу відхилено.
25.07.2018 р. вказана ухвала надіслана судом на адресу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та вручена останньому 27.07.2018 р., про що свідчить відповідна відмітка на наявному в справі повідомленні про вручення поштового відправлення № 2210001460848.
Крім того, 04.08.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" направлено на адресу державної виконавчої служби клопотання №04-1/08 про відновлення виконавчого провадження № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003, яке як стверджується долученим до скарги повідомленням про вручення поштового відправлення № 2210001473389, отримано останнім 06.08.2018 р.
Відсутність будь-яких дій зі сторони Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області спрямованих на відновлення виконавчого провадження № 54182827 після скасування судом постанови про повернення виконавчого документа від 21.06.2018 р. слугувала підставою для подання даної скарги.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо поданої скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно зі ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Як стверджується матеріалами справи, ухвалою суду від 20.07.2018 р. у даній справі наряду з іншим визнано недійсною постанову Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження.
25.07.2018 р. вказана ухвала надіслана судом на адресу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та вручена останньому 27.07.2018 р., про що свідчить відповідна відмітка на наявному в справі повідомленні про вручення поштового відправлення № 2210001460848.
Згідно із ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Таким чином ухвала суду від 20.07.2018 р. постановлена за результатами розгляду скарги, якою визнано недійсною постанову Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 стягувачеві з огляду на відсутність у судовому засіданні 20.07.2018 р. всіх учасників справи, є такою, що набрала законної сили з моменту підписання суддею її повного тексту, а саме 24.07.2018 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" зазначено, що обсяг зобов'язань держави-сторони Конвенції щодо гарантування "незалежного і безстороннього суду" відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції Ї не обмежується судовою гілкою, а накладає зобов'язання на виконавчу та законодавчу гілки та інші владні суб'єкти, незалежно від їхнього рівня, поважати і дотримуватися судових рішень, навіть не погоджуючись з ними.
Згідно із ч. 1 ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже, вказаною імперативною нормою встановлено обов'язок виконавця здійснити невідкладні дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом.
При цьому виходячи з диспозиції зазначеної норми вказаний обов'язок виконавця є імперативним та його реалізація не перебуває в залежності від жодних факторів (обставин), в тому числі апеляційного оскарження ухвали суду, якою визнано недійсною (незаконною) чи скасовано постанову виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області в порушення вищенаведених норм не здійснено (не вчинено) дій щодо відновлення виконавчого провадження № 52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003.
Доказів протилежно матеріали справи не містять.
В свою чергу в справі наявні докази оскарження ухвали суду від 20.07.2018 р. у даній справі, якою визнано недійсною постанову Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 21.06.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 стягувачеві в апеляційному порядку відносно чого суд відзначає, що норми чинного процесуального законодавства не встановлюють обмежень щодо набрання законної сили ухвалою постановленої судом за результатами розгляду скарги в порядку ст. 343 ГПК України, в зв'язку з чим посилання Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області на обмеження апеляційним оскарженням набрання законної сили ухвалою є таким, що суперечить приписам ст.235 ГПК України.
Аналогічних висновків стосовно негайного набрання законної сили ухвалою після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі № 914/355/17.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вищевстановлені обставини скарги та наведені норми законодавства, враховуючи нездійснення державним виконавцем дій щодо відновлення виконавчого провадження № 52182827 стосовно примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003, вимоги скарги ТОВ "Компанія "НОТАПС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом в повному обсязі шляхом визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003 стосовно порушення строків та порядку поновлення виконавчого провадження № 52182827 та зобов'язання державного виконавця або іншої посадової особи Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області усунути допущене порушення шляхом відновлення виконавчого провадження № 52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003.
Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на вищевстановлені обставини та наведені норми законодавства скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" підлягає задоволенню судом повністю.
Крім того, скаржник просить суд покласти на Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом скарги в сумі 1 500 грн 00 коп.
Відповідно д о ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 02-08-2018 від 02.08.2018 р., укладений між ТОВ "Компанія "НОТАПС" та адвокатом Грищенко О.М., акт прийому - передачі документів від 02.02.2018 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.08.2018 р. в якому вказано обсяг та перелік наданих послуг адвокатом за Договором загальна вартість яких складає 1 500 грн 00 коп. та банківську квитанцію від 16.08.2018 р. про оплату наданих адвокатських послуг за Договором № 02-08-2018 від 02.08.2018 р. на загальну суму 1 500 грн 00 коп.
Крім того додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р. виданого Грищенко О.М., довідку банку вих. № 170714SU14050600 від 14.07.2017 р. про відкриття Грищенко О.М поточного рахунку, довідку № 325/26-50-18-05-22 від 18.02.2014 р. про взяття адвоката Грищенко О.М. на облік платника податків, повідомлення вих. № 368/26-50-18-05-12 від 19.03.2014 р. про взяття Грищенко О.М. на облік платника єдиного податку, витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України від 20.09.2013 р.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
Таким чином понесені скаржником (стягувачем) витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат скаржника (стягувача), на професійну правничу допомогу адвоката до суду відділом ДВС не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відділом ДВС в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в сумі заявленій скаржником.
Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 р. у постанові № 907/357/16.
28.08.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на п'ять днів з дня судового засідання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 16-1/08 від 16.08.2018 р. задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003 стосовно порушення строків та порядку поновлення виконавчого провадження № 52182827.
3. Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області усунути допущене порушення шляхом відновлення виконавчого провадження № 52182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003.
4. Стягнути з Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, вул.Незалежності, 39, м. Козятин, Вінницька область, 22100, (ідентифікаційний код - 34939084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС", вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, м. Київ, 03187, (ідентифікаційний код - 38964292) - 1 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
5. Державному виконавцю Козятинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Лопатинській Наталії Михайлівні повідомити про виконання даної ухвали суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
6. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
7. За приписами п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
8. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду.
9. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та відділу ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дата складання повного тексту ухвали 03.09.2018 р.
Суддя О.О. Банасько
віддрук . 5 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул. Ак.Глушкова, 40, корппус 5, офіс 526, м.Київ, 03187.
3 - відповідачу - вул. Шевченка, буд. 19, с.Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133.
4, 5 - Козятинському МР ВДВС - вул. Червоноармійська, 39, м. Козятин, Вінницька область, 22100; вул.П.Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22100.
