Номер провадження: 22-ц/785/5635/18
Номер справи місцевого суду: 522/12782/15-ц
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Сегеда С. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гірняк Л.А.,
ОСОБА_2
за участю:
секретаря Лопотан В.І.,
представника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,
представника ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про витребування квартири з чужого незаконного володіння і виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності,
встановив:
23.05.2018 року заявник, в особі представника – адвоката ОСОБА_4, звернулась до суду із заявою про роз’яснення рішення, відповідно до якої просила суд роз'яснити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2017 року по цивільній справі № 522/12782/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Модуль-Трансконт» про витребування квартири із чужого незаконного володіння і виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності, а саме, що за вказаним рішенням суду неповнолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, не підлягає виселенню з квартири № 10, що знаходиться у будинку № 22, корпус 2, по Французькому бульвару в м. Одесі, та для її виселення слід звертатись до суду з окремим позовом, та після ухвалення судом відповідного рішення неповнолітня ОСОБА_9 може бути виселена з квартири № 10, що знаходиться у будинку № 22, корпус 2, по Французькому бульвару в м. Одесі та знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеної ухвали суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для роз’яснення судового рішення матеріали справи не містять, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2017 року по цивільній справі № 522/12782/15-ц є чітким і зрозумілим і не потребує роз’яснення.
З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2017 року Приморським районним судом міста Одеси, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.12.2017 року, було ухвалено рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про витребування квартири з чужого незаконного володіння і виселення задоволено в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності відмовлено.
При цьому, переглядаючи вказане рішенняПриморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року по цивільній справі № 522/12782/15-ц, суд апеляційної інстанції вказав наступне: «Що стосується доводів заявника апеляційної скарги ОСОБА_7 на оскаржуване судове рішення (т. 2 а.с. 40-42), про те, що за цим рішенням виселенню із спірної квартири підлягає неповнолітня дитина відповідачів – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому суд був зобов’язаний залучити до участі у справі орган опіки та піклування, з метою захисту прав дитини, то вони є безпідставними, з огляду на наступні обставини.
Так, суд оскаржуваним судовим рішенням не вирішував питання щодо прав та обов’язків неповнолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та не вирішував питання про її виселення зі спірної квартири, оскільки такі позовні вимоги не заявлялись, а тому у суду не було підстав для залучення до участі у справі орган опіки та піклування» (а.с. 128-129).
Тобто, рішення Приморського районного суду міста Одеси є чітким і зрозумілим для його виконання, оскільки вказаним рішенням не вирішувалось питання про виселення із займаного приміщення неповнолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
При цьому суд першої інстанції правильно вказав, що заявлені вимоги представника ОСОБА_3 є предметом для звернення до суду з окремим позовом про виселення неповнолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таких правових позицій дотримується Верховний Суд в своїй постанові від 02.04.2018 року, ухваленій за розглядом касаційної скарги ОСОБА_7, поданої в особі представника ОСОБА_4, та в якій вказано про відхилення доводів скаржника з приводу не залучення до участі у справі органів опіки та піклування, оскільки суди не вирішували питання про виселення неповнолітньої дитини (т.2, а.с. 189-192).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішенняПриморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року по цивільній справі № 522/12782/15-ц є чітким та зрозумілим, тому не підлягає роз’ясненню.
Крім викладеного, колегія судів зазначає, що у разі, якщо при виконанні судового рішення вирішується питання про виселення осіб, які не були залучені до участі у справі, то ці обставини не можуть бути вирішені шляхом роз’яснення судового рішення, а можуть бути підставою для оскарження неправомірних дій тих чи інших посадових осіб, при наявності до того правових підстав.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права.
У зв’язку з цим, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 – 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20.07.2018 року.
Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда
ОСОБА_10
ОСОБА_2
