Провадження№2/522/99/16
УХВАЛА
11 квітня 2016 року Приморський районний суд міста Одеса
у складі: головуючого – судді Ільченко Н.А.
при секретарі – Довгань Ж.А.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угод недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «МОДУЛЬ-ТРАНСКОНТ», ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій просить визнати недійсним угоду між ОСОБА_5 та ТОВ «МОДУЛЬ-ТРАНСКОНТ» щодо кв. 10 в корп.. 2 буд 22 по Французькому бульвару в м.Одесі; визнати недійсним договір купівлі-продажу кв. 10 в корп.. 2 буд 22 по Французькому бульвару в м.Одеси від 10.10.2013 року, укладеного між ТОВ «МОДУЛЬ-ТРАНСКОНТ» та ОСОБА_3 з ОСОБА_4, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.10.2013 року; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і повернути ОСОБА_1 кв. №10 корп. 2 буд. 22 по Французькому бульварі в м.Одесі; виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кв. №10 корп. 2 буд. 22 по Французькому бульварі в м.Одесі разом з усіма проживаючими з ними в цієї квартирі особами; зобов’язати ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати усе рухоме майно, яким була об лаштована та яке знаходилося у спірній квартирі станом на 15.08.2012 року.
13.10.2015 року до суду надійшла заява представника позивача – ОСОБА_2 про уточнення предмету позовних вимог, в яких просить витребувати квартиру №10 в будинку №22 корп. 2 по Французькому бульвару в м.Одесі із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1; виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з спірної квартири.
11.04.2016 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру №10 будинку №22 корп. 2 по Французькому бульварі в м.Одесі та шляхом заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії направлені на відчуження, пошкодження чи знищення квартири №10 буд. №22 корп. 2 по Французькому бульварі в м.Одесі.
В обґрунтування вимог заяви представник позивача вказує, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може значно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення судом позову, так як в будь-який момент відповідачі можуть відчужити спірне майно на користь третіх осіб.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного.
Відповідно ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов’язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв’язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року, з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.
Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню
Керуючись ст..ст.151-153 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угод недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння – задовольнити.
Накласти арешт на квартиру №10 будинку №22 корп. 2 по Французькому бульварі в м.Одесі.
Заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії направлені на відчуження, пошкодження чи знищення квартири №10 в буд. №22 корп. 2 по Французькому бульварі в м.Одесі.
Копію ухвали суду для виконання направити до Центру обслуговування громадян (м.Одеса, пр-т Шевченка, 4-а).
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п’яти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Суддя Н.А. Ільченко
11.04.2016