ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
14.03.2016
Справа № 910/2031/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат
ім. Ф.Е.Дзержинського"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ"
про стягнення 10 550 185 455,20 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Омельченко О.О. за довіреністю № 001-28.01.16/2 від 28.01.2016
від відповідача-1: Ткаченко С.В. за довіреністю № 142 від 11.12.2015
Андрейків О.М. за довіреністю № 143 від 11.12.2015
Печена І.В. за довіреністю № 26 від 23.02.20016
від відповідача-2: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" (відповідач-2) про стягнення 10 550 185 455,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2031/16 та призначено розгляд справи на 29.02.2016 о 10:00 год.
26.02.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
26.02.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.
26.02.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю більш тривалого часу для обробки відповідачем-1 первинних документів, які подані позивачем до позовної заяви та перевірки розрахунку позовних вимог на відповідність умовам договору та приписам чинного законодавства.
В судове засідання, призначене на 29.02.2016, представники позивача та відповідача-1 з'явилися.
Представник відповідача-2 в судове засідання 29.02.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.02.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 29.02.2016 здійснювався розгляд клопотання відповідача-1, поданого 26.02.2016 через відділ діловодства суду, про призначення колегіального розгляду справи.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні 29.02.2016 пітримали зазначене клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 910/2031/16.
Представник позивача в судовому засіданні 29.02.2016 заперечував проти клопотання відповідача-1 про призначення колегіального розгляду справи № 910/2031/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 клопотання Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" про призначення колегіального розгляду справи № 910/2031/16 залишено без задоволення.
В судовому засіданні, призначеному на 29.02.2016, представник позивача подав довідку про відсутність аналогічного спору.
В судовому засіданні, призначеному на 29.02.2016, представник позивача подав клопотання, яким повідомив суд про те, що 26.02.2016 на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2016 позивачем було підготовлено та направлено на адресу відповідача-1 акт звірки взаєморозрахунків за договором. На підтвердження зазначеного позивач надав суду докази надсилання акту звірки на адресу відповідача-1.
Довідка та клопотання позивача залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні 29.02.2016 подали заперечення щодо клопотання позивача, поданого 09.02.2016 через відділ діловодства суду, про вжиття заходів забезпечення позову. Заперечення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.
Заява позивача, подана 09.02.2016 через відділ діловодства суду, про вжиття заходів забезпечення позову буде розглянута в наступному судовому засіданні.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні 29.02.2016 подали відзив на позовну заяву. Відзив залучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні, призначеному на 29.02.2016, представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 5 516 467 232,43 грн. - основного боргу, 2 950 336 056,36 грн. - пені, 238 128 113,35 грн. - 3% річних, 2 326 132 684,73 грн. - інфляційного збільшення заборгованості. Заява залучена судом до матеріалів справи, передана до відділу діловодства суду для реєстрації та буде розглянута в наступному судовому засіданні.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні 29.02.2016 подали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 12.02.2016 щодо ініціювання процесу складання та підписання акту звірки розрахунків щодо сум, про стягнення яких позивач заявляє у своїй позовній заяві, в т.ч. пені та 3% річних.
Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Враховуючи клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, нез'явлення представника відповідача-2 в судове засідання, необхідність проведення взаєморозрахунків та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 29.02.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 відкладено розгляд справи на 14.03.2016 о 14:00 год.
11.03.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення щодо звірки розрахунків між сторонами.
11.03.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення щодо суми заборгованості.
14.03.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення щодо суми заборгованості.
В судове засідання, призначене на 14.03.2016, представники позивача та відповідача-1 з'явилися.
Представник відповідача-2 в судове засідання 14.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 12.02.2016 та від 29.02.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні, призначеному на 14.03.2016, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 29.02.2016 в судовому засіданні, про збільшення розміру позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.03.2016, підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 5 516 467 232,43 грн. - основного боргу, 2 950 336 056,36 грн. - пені, 238 128 113,35 грн. - 3% річних, 2 326 132 684,73 грн. - інфляційного збільшення заборгованості.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18, зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (зокрема, в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Судом встановлено, що відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру основного боргу за договором поставки № ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010. Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості залишив без змін.
При цьому судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Отже, нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 11 031 064 086,80 грн., з яких: 5 516 467 232,43 грн. - основний борг, 2 950 336 056,36 грн. - пеня, 238 128 113,35 грн. - 3% річних, 2 326 132 684,73 грн. - інфляційне збільшення заборгованості.
В судовому засіданні, призначеному на 14.03.2016, здійснювався розгляд клопотання позивача, поданого 09.02.2016 через відділ діловодства суду разом із позовною заявою, про забезпечення позовної заяви.
Відповідно до клопотання про забезпечення позовної заяви № б/н від 09.02.2016 позивач просить суд забезпечити позовну заяву в межах позовних вимог шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що в період дії договору поставки № ГРД 01-10-5000 відповідач-1 неодноразово допускав грубе порушення строків оплати за поставлений товар, а таке, на думку позивача, свідчить про умисне та систематичне ухилення відповідача-1 від виконання договірних зобов'язань перед позивачем.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення, оскільки у позивача є обгрунтовані підстави вважати, що грошові кошти, які належать відповідачу-1, можуть бути зняті, переведені чи в інший спосіб списані з рахунків, а майно (рухоме та нерухоме) - виведене з його власності з метою ухилення від виконання зобов'язань перед позивачем.
Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як роз'яснено у п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 2) (надалі - постанова пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16), відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Там же зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку (п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 16).
Судом також враховано, що відповідно до п. 3 вищенаведеної постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Судом встановлено, що фактично позивач звернувся до господарського суду з позовом майнового характеру про стягнення 11 031 064 086,80 грн., з яких: 5 516 467 232,43 грн. - основний борг за договором поставки № ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010, 2 950 336 056,36 грн. - пеня, 238 128 113,35 грн. - 3% річних, 2 326 132 684,73 грн. - інфляційне збільшення заборгованості.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду жодних належних і допустимих, в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, доказів того, що невжиття визначених ним у заяві про забезпечення позову заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі № 910/2031/16.
За таких обставин, позивачем не доведено суду ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у справі № 910/2031/16 в разі задоволення цього позову та невжиття заходів забезпечення позову згідно клопотання позивача, а тому підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення позовної заяви відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє в його задоволенні.
В судовому засіданні, призначеному на 14.03.2016, представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 29.02.2016 в судовому засіданні.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні 14.03.2016 заперечували проти заявлених позовних вимог. з підстав, викладених у відзиві, поданому 29.02.2016 в судовому засіданн, та додаткових поясненнях щодо звірки розрахунків між сторонами, щодо суми заборгованості, поданих 11.03.2016 та 14.03.2016 через відділ діловодства суду.
Враховуючи необхідність проведення звірки взаєморозрахунків та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 14.03.2016.
Керуючись ст. ст. 77, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відкласти розгляд справи на 28.03.16 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 19.
2. Зобов'язати :
2.1. Сторони:
- провести звірку взаєморозрахунків сторін Договору поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 за спірний період (з жовтня 2012 по травень 2015), про що скласти відповідний акт.
2.2. Відповідача-1:
- надати документи, що підтверджують заперечення проти позову (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи);
- у разі незгоди з заявленою до стягнення позивачем сумою подати власний її розрахунок та докази погашення заборгованості (у разі їх наявності);
- надати пояснення з приводу поданої 29.02.2016 позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог.
2.3. Відповідача-2:
- надати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України;
- надати документи, що підтверджують заперечення проти позову (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи);
- у разі незгоди з заявленою до стягнення позивачем сумою подати власний її розрахунок та докази погашення заборгованості (у разі їх наявності);
- надати пояснення з приводу поданого позивачем клопотання про забезпечення позовної заяви, розгляд якого буде здійснюватись в судовому засіданні;
- надати пояснення з приводу поданої 29.02.2016 позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог.
3. Визнати явку представників сторін в судове засідання обов'язковою.
4. Ухвала направляється сторонам у справі з урахуванням положень ст. 87 ГПК України та п.п. 3.18 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Суддя Гумега О.В.
