ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30 вересня 2024 рокуСправа № 921/542/20УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянувши матеріали справи
за заявою боржника фізичної особи фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
за участю:
кредитора: ОСОБА_2 , представник (в режимі відеоконференеції);
боржника: Стрельніков В.В., керуючий реструктуризацією (в режимі відеоконференеції)
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду призначено засідання по розгляду звітів №1-20/93 від 02.10.2023, №1-20/117 від 20.03.2024 та №1-20/107 від 23.02.2024 арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Стрельнікова В.В. щодо здійснення нарахування та сплати основної грошової винагороди на 30 вересня 2024 року.
На електронну адресу суду 119.09.2024 та 24.09.2024 від арбітражного керуючого надійшли, зокрема: уточнення до звіту №1-520/117- від 20.03.2024 (вх. №7272) та пояснення щодо проведення процедури реструктуризації боргів №1-20/183 від 23.09.2024 (вх. 7374).
30.09.2024 через систему "Електронний суд" Державною іпотечною установою подано заперечення б/н від 30.09.2024 (вх. №7514) на уточнення до звіту №1-20/117 від 20.03.2024.
В судовому засіданні керуючий реструктуризацією подані звіти підтримав. Натомість представник Державної іпотечної установи у їх погодженні просить відмовити з підстав, викладених у запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд зазначає наступне.
03.05.2023 керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням №1-20/128 (вх. №3566) про, зокрема: затвердження звіту арбітражного керуючого №1-20/93 від 02.10.2023 та стягнення за період з 01.01.2021 по 01.10.2023 з Державної іпотечної установи 404 815,00 грн; затвердження звіту арбітражного керуючого №1-20/107 від 23.02.2024 та стягнення за період з 01.10.2023 по 23.02.2024 з кредитора 67 407,58 грн; затвердження звіту арбітражного керуючого №1-20/117 від 20.03.2024 (з врахуванням уточненого №1-20/152 від 20.09.2024) та стягнення за період з 24.02.2024 по 20.03.2024 із Державної іпотечної установи 12 900,15 грн.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ установлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
У своїх поясненнях №1-20/183 від 23.09.2024 арбітражний керуючий Стрельніков В.В. зазначає, що вищезазначені звіти про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання обов`язків керуючого реструктуризацією схвалені протокольним рішенням зборів кредиторів від 10.12.2023, 23.02.2024 та 20.03.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів.
При цьому суд враховує, що за даними протоколів, оформлених за наслідками зборів кредиторів, при розгляді звітів про нарахування та сплату основної грошової винагороди за виконання обов`язків керуючого реструктуризацією на цих зборах були присутні лише боржник арбітражний керуючий. Натомість кредитор, участі у зборах не приймав, з питань порядку денного не голосував.
Водночас суд констатує, що норми спеціального законодавства, котре регламентує спірні правовідносини, не містять заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його не схвалення зборами кредиторів.
При цьому судом взято до уваги правову позицію, що викладена у п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15, за якою рішення зборів кредиторів не є нормативними актами, а є лише доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі.
На переконання суду, відповідні схвалення та погодження зборами кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Поряд із цим, із приписів Кодексу України з процедур банкрутства випливає, що суд не зв`язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство. Відтак, наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.
Поряд із цим, при визначенні розміру оплати послуг керуючого реструктуризацією під час здійснення ним процедури реструктуризації боргів боржника, господарський суд має дослідити як період здійснення арбітражним керуючим процедури так і фактичні дії, що учинялися останнім з дня його призначення керуючим реструктуризацією та чи дійсно такі дії потребували для їх здійснення стільки часу. Адже з точки зору законодавця оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура. Слід при цьому зазначити, що такої ж думки дотримується й Верховний Суд, зокрема в своїй постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012.
Зважаючи на викладене, надаючи оцінку фактично виконаній роботі (її обсягу) керуючого реструктуризацією, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 04.09.2020 було відкрито провадження у справі №921/542/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Стрельнікова В.В.
Із матеріалів справи слідує, що з моменту відкриття провадження про неплатоспроможність боржника арбітражним керуючим направлено до суду наступні документи: заяву про надання доступу від 10.09.2020, повідомлення від 09.10.2020, звіт №1-20/55 від 23.10.2020, клопотання №1-20/58 від 31.10.2020 щодо основної грошової винагороди, №1-20/56 від 26.10.2020 щодо кандидатури експерта, пояснення №1-20/71 від 13.12.2020, пояснення №1-20/71 від 13.12.2020 та повідомлення №1-20/73 від 10.12.2020.
Окрім цього, арбітражним керуючим Стрельніковим В.В. протягом 2021 та 2022 років направлено до судів апеляційної та касаційної інстанцій відзив на апеляційну скаргу №1-20/3 від 18.01.2021 та відзив на касаційну скаргу №1-19/75 від 07.10.2022.
В подальшому, з жовтня 2023 року арбітражний керуючий подав до господарського суду звіт №1-20/93 від 02.10.2023 щодо основної грошової винагороди, клопотання №1-20/101 та №1-20/103 від 18.1.2023. 20.12.2023 від керуючого реструктуризацією надійшов план реструктуризації боргів боржника.
Ухвалами суду неодноразово було відкладено розгляд справи для надання керуючому реструктуризацією часу, необхідного для затвердження плану реструктуризації боргів, який має відповідати вимогам статті 124 КУзПБ.
20.06.2024 до суду від керуючого реструктуризацією надійшла остання редакція плану реструктуризації боргів боржника. Як наслідок, ухвалою суду від 02.07.2024 задоволено заяву арбітражного керуючого Стрельнікова В.В. про затвердження плану реструктуризації боргів та затверджено План реструктуризації боргів.
Таким чином, згідно наданих документів вбачається, що активні дії арбітражним керуючим Стрельніковим В.В. фактично учинялися лише в період з жовтня 2023 року по червень 2024 року.
Доказів здійснення інших заходів під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 01.01.2021 по 01.10.2023 матеріали справи не містять.
При цьому суд відзначає, що сам лише факт призначення арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією боргів не свідчить про здійснення ним повноважень, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, а також про якісне виконання останнім покладених на нього обов`язків, за здійснення яких встановлена грошова винагорода.
Слід також наголосити на тому, що надані арбітражним керуючим звіти загалом мають однотипний характер та додатково інформують про їх підготовку арбітражним керуючим та про його участь у судових засіданнях.
З даного приводу суд відзначає, що участь у судовому засіданні та підготовка відповідних процесуальних документів в ході судового розгляду з боку арбітражного керуючого не можуть вважатись діями щодо процедури реструктуризації боргів боржника. Адже такі дії є обов`язком арбітражного керуючого в силу специфіки його роботи та відноситься до суто процесуальних дій, які здійснюються в межах слухання судової справи.
Так, арбітражний керуючий Стрельніков В.В., як учасник судової справи про неплатоспроможність ОСОБА_4 окрім відповідних прав мав ряд обов`язків, які відносяться суто до процесуальних дій в межах слухання судової справи . На переконання суду такі дії не можуть підлягати оплаті, оскільки не є діями щодо процедури реструктуризації боргів боржника.
До того ж суд вважає, що вимога до кредитора додатково оплатити послуги арбітражного керуючого за період невиконання ним відповідних повноважень щодо виявлення активів боржника, зокрема коли справа перебувала у апеляційній та касаційних інстанціях є несправедливою.
Ухвалами суду від 10.11.2020 та 18.11.2020 задоволено клопотання арбітражного керуючого Стрельнікова В.В. та сплачено основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією в сумі 31 530,00 грн за рахунок коштів, авансованих боржником на депозитний рахунок Господарського суду Тернопільської області.
У запереченнях на уточнення до звіту №1-20/117 від 20.03.2024 Державна іпотечна установа посилається на те, що перекладання обов`язку по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів ставить в край невигідне становище останніх, оскільки після списання боргу на них ще і буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, які можуть перевищувати сам борг фізичної особи, що нівелює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи.
Оцінюючи зазначені доводи суд констатує, що за процесуальним законом завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду.
В свою чергу, поняття справедливості містить у собі вимогу відповідності між правами та обов`язками та, на переконання суду, повинна проявлятися у балансі інтересів кредитора та боржника.
У спірних правовідносинах, під час процедури реструктуризації боргів ОСОБА_1 , окрім заставного нерухомого майна, яке є єдиним житлом сім`ї боржника, не виявлено іншого майна боржника.
Також, з матеріалів справи слідує, що кредитором фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не створювався.
Разом з тим, суд зауважує, що у затвердженому Плані реструктуризації боргів боржника від 17.06.2024, прощення (списання) боргів повністю чи частково не передбачається (п.8).
Щодо посилань , Державної іпотечної установи на ненадання арбітражним керуючим відомостей щодо перевірки майнового стану дружини, дитини та батька боржника, то суд зауважує, що останнім відповідно до приписів КУзПБ 17.12.2020 було подано уточнюючий звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника.
Також судом критично оцінюються посилання кредитора на те, що всі дії по виготовленні проекту плану реструктуризації та його послідуючого погодження проводилися виключно між представником боржника та кредитором, без участі керуючого реструктуризацію. Адже, зі змісту протоколів, що оформлені за наслідками проведення зборів кредиторів у 2024 році, на яких були присутні боржник та керуючий реструктуризацією слідує, що саме останній безпосередньо приймав у підготовці плану реструктуризації (внесення змін до нього та уточнень) з метою його подальшого затвердження.
Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №918/454/18 від 16.07.2020 року.
Таким чином, суд вважає за можливе клопотання №1-20/128 від 29.04.2024 (вх. №3566 від 03.05.2024) арбітражного керуючого Стрельнікова В.В. задовольнити частково, затвердивши звіти №1-20/107 від 23.02.2024 та №1-20/117 від 20.03.2024 (з врахуванням уточненого) про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 01.10.2023 по 20.03.2024 справі №904/4391/21. Натомість, в частині затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди №1-20/93 від 02.10.2023 слід відмовити.
При цьому, оскільки планом реструктуризації боргів Боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не передбачено подальшої участі керуючого реструктуризацією у виконанні цього плану, його повноважень та джерел виплати йому основної винагороди, а також не передбачено продажу майна Боржника, суд вважає за необхідне припинити повноваження арбітражного керуючого Стрельнікова В.В. як керуючого реструктуризацією.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Затвердити звіти №1-20/107 від 23.02.2024 та №1-20/117 від 20.03.2024 (з врахуванням уточненого) арбітражного керуючого Стрельнікова В.В., свідоцтво арбітражного керуючого (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №146 від 06.02.2013) про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 01.10.2023 по 20.03.2024.
2. Стягнути з Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, буд. 34, код ЄДРПОУ 33304730) на користь арбітражного керуючого Стрельнікова В.В., свідоцтво арбітражного керуючого (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №146 від 06.02.2013), адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; на р/р в Чернівецькому відділенні філії Укрексімбанку, МФО 322313, IBAN: НОМЕР_2 грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника за період з 01.10.2023 по 20.03.2024 в сумі 80 981 (вісімдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн 40 коп.
Видати наказ.
3.В решті клопотання арбітражного керуючого Стрельнікова В.В. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди №1-20/93 від 02.10.2023 відмовити.
4.Припинити повноваження арбітражного керуючого Стрельнікова В.В. як керуючого реструктуризацією боржника Генсьорського С.Є.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст виготовлено 04.10.2024.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
СуддяО.В. Руденко
