УХВАЛА
01 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 921/542/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Державної іпотечної установи
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021
у складі колегії суддів: Гриців В. М. (головуючого), Зварич О. В., Якімець Г. Г.
та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020
у складі судді Сидорук А. М.
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
11.08.2022 Державна іпотечна установа звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі № 921/542/20.
Одночасно, до касаційної скарги скаржником долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/542/20 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. - головуючий, Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, N 3236/03, § 41)).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Оскаржена постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 30.11.2021 (повний текст складено 30.11.2021) отже останній день строку, встановленого для оскарження судового рішення в касаційному порядку припадав на 20.12.2021.
Однак, касаційну скаргу подано 11.08.2022, тобто за спливом майже 8 місяців після останнього дня строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що повний текст оскарженої постанови отриманий ним на електронну адресу лише 25.07.2022.
До цього клопотання скаржником долучено витяг з власної електронної пошти.
Зазначені обставини, на думку скаржника підтверджують наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної норми права вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 та частини одинадцятої статті 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналіз наведених норм процесуального закону у сукупності свідчить, що у разі звернення скаржником із касаційною скаргою на судове рішення протягом двадцяти днів із дня його вручення (за умови доведення дати вручення) його право на поновлення строку презюмується, оскільки таку причину поважною визначено в силу закону.
У частині третій статті 288 ГПК України унормовано право позивача доводити інші, ніж встановлені у частині другій наведеної норми, поважні причини пропуску строку при звернення з касаційною скаргою.
Отже строк на касаційне оскарження за будь яких обставин починає свій перебіг, і саме скаржник має доводити дату початку перебігу строку та поважні причини його (процесуального строку) пропуску.
Однак, скаржником не надано доказів отримання/неотримання оскарженої постанови засобами поштового зв`язку, оскільки з долученого до касаційної скарги витягу з електронної пошти неможливо встановити підстави направлення копії оскарженої постанови з пропуском тривалого строку з моменту підписання її повного тексту.
Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Зважаючи на викладене суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, скаржником не наведено, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду доказів отримання/неотримання оскарженої постанови, а також доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, скаржник має довести, діючи на виконання вимог частини третьої статті 288 ГПК України, за яких обставин і коли саме йому стало відомо про судове рішення, яке ним все ж таки оскаржене, з метою доведення того, що з касаційною скаргою він звернувся у передбачений для всіх без винятку двадцятиденний процесуальний строк.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в розумінні приписів статей 119 та 288 ГПК України можливе саме за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, доводи якого підтверджені відповідними доказами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, позаяк скаржником не обґрунтовано підстави для поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги та не долучено належні докази наявності таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Державної іпотечної установи на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі № 921/542/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку, зокрема доказів на підтвердження отримання/неотримання оскарженої постанови суд апеляційної інстанції (копія поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанова, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку, довідка суду апеляційної інстанції про надсилання та вручення/невручення оскарженої постанови тощо).
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження Державної іпотечної установи на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі № 921/542/20.
2. Касаційну скаргу Державної іпотечної установи на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2020 у справі № 921/542/20 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков
