Справа № 523/3138/16-ц
Провадження №2/523/1523/24
У Х В А Л А
"12" липня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої В.С.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву про самовідвід судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи 523/3138/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси Далеко К.О. від 26 лютого 2021 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 523/3138/16-ц та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 07.06.2024 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц, оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. В обґрунтування заяви зазначено наступне:1) суддею під-час проведення підготовчого судового засідання, а також під-час розгляду справи по суті, порушувалися основні засади судочинства, такі як змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. У заявника вникає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. Своє ставлення та позицію у справі суддя виклала вже у підготовчому судовому засіданні 11.05.2021 року, коли пристала на позицію сторони відповідача, шляхом задавання питань позивачу, які на його думку не відносяться до предмета спору, та взагалі не йому повинні бути адресовані; у судовому засіданні 27.04.2023 року суддя знову пристала на позицію представника відповідача, коли почала задавати питання позивачу, які на його думку не мають значення для справи. У судовому засіданні 15.06.2023 року суддя почала оглядати документи, надані позивачем, однак потім різко припинила їх огляд. Роз`яснюючи порядок доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються, суддя виразила прохання до представника відповідача адвоката Левіта В.В., з приводу надання ним вартості спадкового майна. Саме в такому стилі, на думку заявника, проводилися усі судові засідання, внаслідок чого у позивача з судом склалися особисті вкрай неприязні відносини. У заявника також склалося стійке переконання, що суддя де факто захищає зустрічний позов відповідача, шляхом здійснення змагального процесу із позивачем, оскільки є неупередженою та об`єктивною. Як наслідок, на думку заявника, змагальний процес відбувався між суддею та позивачем. Відбулася суттєва трансформація позиції судді, після оголошення пояснень відповідача щодо зустрічного позову, якими повністю спростовані погляди та підхід судді у справі, що суд взагалі не повинен розглядати по суті зустрічний позов, у разі відсутності порушень прав заявника такого позову. Зараз вимоги зустрічного позову взагалі не згадуються, вся увага направлена на те, щоб вартість успадкованого майна, у межах якої безумовно має бути задоволено позов, слід звести до мінімуму. В ухвалі суду від 20.03.2024 року про витребування доказів суддя посилається на лист щодо вартості успадкованого майна, проте цей лист, як доказ фактично нульової вартості частини гаражу, судом не досліджувався. 2) заявник зазначає, що у нього є докази тому, що суддя між засіданнями в залі суду спілкується, поза процесуально зі сторонами по справі, не по даній справі, з іншими сторонами. Однак, заявник має побоювання, що аналогічне може відбуватися і по його справі. 3) позивач зміг ознайомитися з ухвалою суду від 03.06.2024 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову лише 05.06.2024 року, після отримання від CourtID повідомлення про надходження цією ухвали до електронного кабінету позивача, зі змісту якої вбачається, що де факто продовжився змагальний процес між позивачем та суддею, проте вже у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року було відмовлено узадоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг.
У судовому засіданні 12.07.2024 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 вдруге заявив відвід судді Далеко К.О. оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. В обґрунтування заяви зазначено наступне:1) суддя безпідставно відхилила заперечення ОСОБА_1 на її дії, згідно з якими вона висунула йому вимогу встати при оголошенні ухвали суду. Суддя нанесла Буценко В.Є. особисту образу, однозначно висловивши в офіційному процесуальному документі про фактично його нездатність безпомилково витлумачити норми права. Листом заступника голови Одеського апеляційного суду Дришлюка А.І. від 14.06.2024 року підтримані доводи позивача та фактично підтверджена законність заперечень на дії судді. Суддею порушено ч.2 ст. 19 Конституції України, та підтверджено неправильне тлумачення процесуальних норм права. 2) суддя з 24.12.2020 по 01.03.2021 постановила 215 ухвал, в порядку ч.2 ст. 258 ЦПК України, іменем України, що свідчить про недостатню кваліфікацію; Також, позивач вважає незаконними дії судді, згідно яких в ухвалі суду від 07.06.2024 року про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід головуючої, в резолютивній частині зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає. Вказане протирічить приписам Конституції України, рішенню КСУ від 27.01.2010 року № 3-рп/2010 та положенням ЦПК України. 3) неправомірними є дії судді, згідно яких в ухвалі суду фактично відбулося залякування позивача бути притягнутим до юридичної відповідальності за неповагу, явну зневагу до суду і судді; 4) змагальний процес у справі відбувається не між сторонами, а позивачем і суддею; 5) суддя спілкується зі сторонами у позапроцесуальний спосіб, не по даній справі, однак позивач має побоювання, що таке відбувається і по даній справі; 6) ОСОБА_1 не погоджується із доводами ухвали суду від 07.06.2024 року про відмову у задоволенні відводу, та неможливістю заявити самовідвід.
Ухвалою суду від 12.07.2024 року було вдруге відмовлено узадоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг.
Разом із тим, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід у даній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до практики ЄСПЛ важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 1 ст.39ЦПК Українивстановлено, що з підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК Українипередбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Із матеріалів справи установлено, що позивач ОСОБА_1 неодноразово протягом розгляду справи заявляв заперечення на дії головуючої судді, двічі подавав заяву про відвід головуючої судді від розгляду даної справи.
Зокрема, позивач ОСОБА_1 зазначає, що між ним та суддею склалися особисті, вкрай неприязні відношення, які на його думку лише поглибились після двох заяв про відвід судді. На думку позивача, нормальних процесуальних взаємовідносин між позивачем і суддею в цьому процесі не існує, розраховувати у такій ситуації на справедливий, неупереджений, об`єктивний розгляд суддею справи, не має жодних підстав.
Також, позивач ОСОБА_1 вважає, що суддя нанесла йому особисту образу, однозначно висловивши в офіційному процесуальному документі про фактично його нездатність безпомилково витлумачити норми процесуального права, принизивши тим самим його честь, гідність та ділову репутацію, як юриста та адвоката.
Виходячи із зазначеного, а також з метою недопущення у сторін сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі, та забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення з мотивів упередженості судді, суддя вважає за необхідне заявити собі самовідвід по даній справі, згідно п.5 ч.1ст.36 ЦПК України.
Керуючись статтями: 2, 10, 11, 12, 13, 34-41, 260, 261, 263 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву судді Далеко Катерини Олександрівни про самовідвід від розгляду цивільної справи №523/3138/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза кредиторомспадкодавця таза зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнаннянедійсним договорупро наданняюридичних послуг - задовольнити.
Передати цивільну справу за № 523/3138/16-ц, провадження № 2/523/1523/2024, до канцелярії Суворовського районного суду м.Одеси для повторного автоматизованого розподілу, в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 15 липня 2024 року.
Суддя:
