Справа № 523/3138/16-ц
Провадження №2/523/1523/24
У Х В А Л А
"12" липня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді - Далеко К.О.,
за участі секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси Далеко К.О. від 26 лютого 2021 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 523/3138/16-ц та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 07.06.2024 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 заявив про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц, оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. В обгрунтування заяви зазначено наступне: 1) суддею під-час проведення підготовчого судового засідання, а також під-час розгляду справи по суті, порушувалися основні засади судочинства, такі як змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. У заявника вникає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. Своє ставлення та позицію у справі суддя виклала вже у підготовчому судовому засіданні - 11.05.2021 року, коли пристала на позицію сторони відповідача, шляхом задавання питань позивачу, які на його думку не відносяться до предмета спору, та взагалі не йому повинні бути адресовані; у судовому засіданні 27.04.2023 року суддя знову пристала на позицію представника відповідача, коли почала задавати питання позивачу, які на його думку не мають значення для справи. У судовому засіданні 15.06.2023 року суддя почала оглядати документи, надані позивачем, однак потім різко припинила їх огляд. Роз`яснюючи порядок доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються, суддя виразила прохання до представника відповідача - адвоката Левіта В.В., з приводу надання ним вартості спадкового майна. Саме в такому стилі, на думку заявника, проводилися усі судові засідання, внаслідок чого у позивача з судом склалися особисті вкрай неприязні відносини. У заявника також склалося стійке переконання, що суддя де факто захищає зустрічний позов відповідача, шляхом здійснення змагального процесу із позивачем, оскільки є неупередженою та об`єктивною. Як наслідок, на думку заявника, змагальний процес відбувався між суддею та позивачем. Відбулася суттєва трансформація позиції судді, після оголошення пояснень відповідача щодо зустрічного позову, якими повністю спростовані погляди та підхід судді у справі, що суд взагалі не повинен розглядати по суті зустрічний позов, у разі відсутності порушень прав заявника такого позову. Зараз вимоги зустрічного позову взагалі не згадуються, вся увага направлена на те, щоб вартість успадкованого майна, у межах якої безумовно має бути задоволено позов, слід звести до мінімуму. В ухвалі суду від 20.03.2024 року про витребування доказів суддя посилається на лист щодо вартості успадкованого майна, проте цей лист, як доказ фактично нульової вартості частини гаражу, судом не досліджувався. 2) заявник зазначає, що у нього є докази тому, що суддя між засіданнями в залі суду спілкується, поза процесуально зі сторонами по справі, не по даній справі, з іншими сторонами. Однак, заявник має побоювання, що аналогічне може відбуватися і по його справі. 3) позивач зміг ознайомитися з ухвалою суду від 03.06.2024 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову лише 05.06.2024 року, після отримання від CourtID повідомлення про надходження цією ухвали до електронного кабінету позивача, зі змісту якої вбачається, що де факто продовжився змагальний процес між позивачем та суддею, проте вже у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг.
У судовому засіданні 12.07.2024 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 вдруге заявив відвід судді Далеко К.О. оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. В обґрунтування заяви зазначено наступне: 1) суддя безпідставно відхилила заперечення ОСОБА_1 на її дії, згідно з якими вона висунула йому вимогу встати при оголошенні ухвали суду. Суддя нанесла ОСОБА_1 особисту образу, однозначно висловивши в офіційному процесуальному документі про фактично його нездатність безпомилково витлумачити норми права. Листом заступника голови Одеського апеляційного суду Дришлюка А.І. від 14.06.2024 року підтримані доводи позивача та фактично підтверджена законність заперечень на дії судді. Суддею порушено ч.2 ст. 19 Конституції України, та підтверджено неправильне тлумачення процесуальних норм права. 2) суддя з 24.12.2020 по 01.03.2021 постановила 215 ухвал, в порядку ч.2 ст. 258 ЦПК України, іменем України, що свідчить про недостатню кваліфікацію; Також, позивач вважає незаконними дії судді, згідно яких в ухвалі суду від 07.06.2024 року про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід головуючої, в резолютивній частині зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає. Вказане протирічить приписам Конституції України, рішенню КСУ від 27.01.2010 року № 3-рп/2010 та положенням ЦПК України. 3) неправомірними є дії судді, згідно яких в ухвалі суду фактично відбулося залякування позивача бути притягнутим до юридичної відповідальності за неповагу, явну зневагу до суду і судді; 4) змагальний процес у справі відбувається не між сторонами, а позивачем і суддею; 5) суддя спілкується зі сторонами у позапроцесуальний спосіб, не по даній справі, однак позивач має побоювання, що таке відбувається і по даній справі; 6) ОСОБА_1 не погоджується із доводами ухвали суду від 07.06.2024 року про відмову у задоволенні відводу, та неможливістю заявити самовідвід.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що її слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1, 2, 3 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Надаючи правову оцінку доводам позивача ОСОБА_1 , викладеним у заяві про відвід, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно практики Європейського суду з прав людини ( рішення у справі «Хаушильд проти Данії», рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України»), потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Тобто, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Суд зазначає, що здебільшого доводи заяви ОСОБА_1 від 12.07.2024 року про відвід головуючої судді Далеко К.О. від розгляду справи, є тотожними доводам, зазначеним ним раніше у заяві про відвід судді від 07.06.2024 року, яка була розглянута судом, та ухвалою суду від 07.06.2024 року відмовлено у її задоволенні.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе не надавати правову оцінку тим доводам ОСОБА_1 , яким вона вже була надана в ухвалі суду від 07.06.2024 року.
Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо того, що суддя безпідставно відхилила заперечення ОСОБА_1 на її дії, згідно з якими вона висунула йому вимогу встати при оголошенні ухвали суду. Разом із тим, листом заступника голови Одеського апеляційного суду Дришлюка А.І. від 14.06.2024 року підтримані доводи позивача та фактично підтверджена законність заперечень на дії судді, суд вважає зазначити наступне.
Незгода сторони із прийнятими головуючим суддею у даній цивільній справі процесуальними рішеннями або діями суду, не може бути підставою для недовіри останньому.
Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії").
З огляду на викладене, наведені доводи позивача ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відводу судді.
З цієї же підстави, не можуть слугувати підставою для відводу судді доводи позивача ОСОБА_1 з приводу того, що суддя з 24.12.2020 по 01.03.2021 постановила 215 ухвал, в порядку ч.2 ст. 258 ЦПК України, іменем України, а також зазначила в ухвалі про відмову у задоволенні заяви про відвід, що вона не підлягає оскарженню.
Суд констатує, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Далеко К.О. у результаті розгляду даної справи № 523 /3138/16-ц, або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Необхідно врахувати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Отже, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16-ц являється необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями: 2, 10, 11, 12, 13, 34-41, 260, 261, 263 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду цивільної справи №523/3138/16ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 15.06.2024 року.
Суддя: К.О. Далеко
