ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 752/5281/20
провадження № 61-1371 сво 23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Синельникова Є. В.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державний нотаріус Восьмої донецької державної нотаріальної контори Кучеренко Ольга Леонідівна,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк Ірина Олексіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_6 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича,
про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного нотаріуса Восьмої донецької державної нотаріальної контори Кучеренко Ольги Леонідівни, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк Ірина Олексіївна, про визнання дій незаконними, визнання правочинів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсною довіреність, посвідчену 20 вересня 2018 року державним нотаріусом Кучеренко О. Л. за реєстровим номером № 3-1001. Визнано недійсною довіреність, посвідчену 23 вересня
2018 року приватним нотаріусом Котюк І. О. за реєстровим номером № 10607. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 25 вересня 2018 року № 8046/2018/1118314. Витребувано транспортний засіб марки
Honda модель CR-V, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску,
від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
5 848,69 грн у рівних частинах.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2022 року заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто
з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рівних частинах витрати на правничу допомогу в розмірі 15 525,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 11 475,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката Капустіна В. В., задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня
2022 року в частині стягнення судового збору змінено. Зменшено розмір судового збору, який в рівних частинах стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з 5 848,69 грн до 3 363,21 грн. Стягнуто
з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 485,48 грн.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката Капустіна В. В., задоволено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року
та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року, якою змінено рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року,
в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 2 485,48 грн скасовано. Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у суді першої інстанції зі сплати судового збору
за позовну вимогу майнового характеру (витребування майна із чужого незаконного володіння) в сумі 2 485,48 грн покладено на позивача.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судовий збір за подання апеляційної й касаційної скарг у загальному розмірі 8 699,25 грн.
04 січня 2024 року представник ОСОБА_6 - адвокат Капустін В. В., звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, у сумі 18 400,00 грн.
Заява мотивована тим, що 11 грудня 2023 року Верховний Суд ухвалив судове рішення у даній справі, однак не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_6 на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Не погоджуючись з рішенням районного суду та маючи намір його оскаржити в апеляційному порядку, 11 липня 2022 року ОСОБА_6 подав
до Голосіївського районного суду міста Києва клопотання про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат для їх подальшого врахування судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Вказане клопотання було направлено позивачу.
До даної заяви про ухвалення додаткового рішення заявник додав: ордер
на надання правничої (правової) допомоги (сформований в системі «Електронний суд»), копію клопотання про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат від 11 липня 2022 року, подане до районного суду, копію договору
про надання правничої (правової) допомоги від 30 січня 2020 року № 21, копію додатка до договору № 217 від 30 січня 2020 року про надання правової допомоги від 30 січня 2020 року № 1, копію додатка до договору № 217 від 30 січня 2020 року про надання правової допомоги від 28 січня 2022 року № 2, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 06 липня 2022 року на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 217
від 30 січня 2022 року, копію акта приймання-передачі виконаних робіт
від 06 липня 2022 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 11
від 06 липня 2022 року, копію доказів щодо направлення клопотання
про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат від 11 липня
2022 року позивачу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та вищевказану заяву представника ОСОБА_6 - адвоката Капустіна В. В., Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво)
та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник
(частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю
або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні
для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва
та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі
про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом,
що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат
на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами
(стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору
та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані
з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,
які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових
дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається
без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи
та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу
за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року
у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження
№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження
№ 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження
№ 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення
або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому
числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення
та ухвалення нового рішення або зміни рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року колегія суддів не вирішувала питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_6 у суді першої інстанції. Разом із цим, касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката Капустіна В. В., задоволено, скасовано рішення судів попередніх інстанцій
в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна
із чужого незаконного володіння та ухвалено нове судове рішення в цій частині, яким відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог. Тобто, по суті ОСОБА_6 є тією особою, хто виграв спір.
Установлено, що правничу допомогу в суді першої інстанції під час розгляду даної справи ОСОБА_6 надавав адвокат Капустін В. В., що підтверджено належними та допустимими доказами.
У відзиві на позовну заяву, направленому 03 лютого 2021 року до Голосіївського районного суду міста Києва, представник ОСОБА_6 - адвокат Капустін В. В., зазначав, що розмір фактично понесених ОСОБА_6 витрат на правову допомогу, пов`язаних із підготовкою даного відзиву на позовну заяву становить 4 000,00 грн. У випадку необхідності підготовки інших процесуальних документів
у справі, а також участі у судових засіданнях, обґрунтування понесених ОСОБА_6 судових витрат буде надано додатково у строки, передбачені законодавством (а. с. 195-203, т. 1).
06 липня 2022 року представником ОСОБА_6 - адвокатом Капустіним В. В., у судовому засіданні суду першої інстанції до закінчення судових дебатів у даній справі в суді першої інстанції було зроблено відповідну заяву про надання доказів на підтвердження понесених ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу (частина восьма статті 141 ЦПК України), що підтверджується протоколом
і звукозаписом судового засідання (а. с. 8-10, т. 3).
11 липня 2022 року представник ОСОБА_6 - адвокат Капустін В. В., направив до суду клопотання про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат (зареєстровано в Голосіївському районному суді міста Києва
14 липня 2022 року вхідний номер 21496) (а. с. 14-15, т. 3).
До вказаного клопотання було долучено належним чином посвідчені копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 січня 2020 року № 21, додатка до договору № 217 від 30 січня 2020 року про надання правової допомоги від 30 січня 2020 року № 1, додатка до договору № 217 від 30 січня 2020 року
про надання правової допомоги від 28 січня 2022 року № 2, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 06 липня 2022 року на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 217 від 30 січня 2022 року, акта приймання-передачі виконаних робіт від 06 липня 2022 року, квитанції
до прибуткового касового ордера № 11 від 06 липня 2022 року (а. с. 16-24, т. 3).
Розмір витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_6 у суді першої інстанції, склав 18 400,00 грн, а саме: 500,00 грн - консультація з вивченням документів; 3 500,00 грн - підготовка апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року у справі № 752/5281/20;
500,00 грн - підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи
та ознайомлення з матеріалами справи № 752/5281/20; 1 600,00 грн - участь
у підготовчому судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва
у справі № 752/5281/20; 4 000,00 грн - підготовка відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 752/5281/20; 3 500,00 грн - підготовка касаційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року
у справі № 752/5281/20 та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2021 року; 1 600,00 грн - участь у судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/5281/20; 1 600,00 грн - участь у судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/5281/20; 1 600,00 грн - участь у судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/5281/20. Указаний розмір витрат погоджено сторонами
в акті приймання-передачі виконаних робіт і зазначено адвокатом у детальному описі робіт (наданих послуг).
Надані докази направлення зазначеного клопотання ОСОБА_1 (а. с. 23, т. 3).
Отже, заявником долучено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду враховує, що клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_6 , від ОСОБА_1 до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції не надходило.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає за можливе стягнути
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу, понесені останнім у суді першої інстанції, у розмірі 18 400,00 грн.
Такі висновки узгоджуються зі сталою судовою практикою Верховного Суду
з вирішення указаного процесуального питання.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини друга, третя статті 270 ЦПК України).
Керуючись статтями 137, 141, 270, 271, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_6 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 18 400 (вісімнадцять тисяч чотириста) гривень
00 копійок.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Є. В. Синельников
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
