Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/1568/23
Справа № 522/17059/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018161500002895 від 15 жовтня 2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України продовжений строк тримання під вартою до 25 липня 2023 року включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що судове рішення про продовження строку тримання під вартою було ухвалено незаконним складом суду.
У даному кримінальному провадженні відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, суд не взяв до уваги наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, зокрема те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_11 , має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з доповненнями та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_9 та її представник адвокат ОСОБА_10 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі з доповненнями, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Абзацом 2 ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів провадження на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018161500002895 від 15 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Абзацом 2 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Виходячи з положень п.24) ч.1 ст.3 КПК України судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
Також, зважаючи на те, що приписами ст.23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст.331 КПК України.
Тобто, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення по суті, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, оскаржену ухвалу суду першої інстанції щодо продовження запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів.
Окрім того,відповідно доп.13)ч.1ст.3КПК України,обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_8 вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваного.
За таких обставин апеляційний суд не переглядає обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Оскарженою ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_8 був продовжений строк тримання під вартою, оскільки суд дійшов висновку про те, що не зменшились і продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018161500002895 судом першої інстанції не вчинені всі необхідні дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об`єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи, зокрема не досліджені всі докази, які містяться в матеріалах справи та їм не надана належна правова оцінка, а також не допитані всі свідки та потерпіла.
Зі змісту статей 3 та 27 Конституції України випливає, що кожна людина має невід`ємне право на життя, яке визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
Злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення, у разі доведеності вини ОСОБА_8 , з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України, йому може бути призначено реальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінального переслідування.
Крім того характер та обставини інкримінованого ОСОБА_8 злочину доводять існування ризику, передбаченого п.3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може впливати на потерпілу ОСОБА_9 , яка ще не була допитана під час судового розгляду, з метою схилити її змінити своїх попередніх показань, наданих нею під час досудового розслідування.
Вказані обставини можуть перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про те, що на даному етапі судового розгляду лише винятковий запобіжний захід у тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 дозволить під час судового розгляду контролювати його місце перебування та запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1) та 3) ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час продовжують існувати.
Апеляційний суд звертає увагу і на те, що на момент розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 оскаржена ухвала від 29 травня 2023 року про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою втратила силу, оскільки 24 липня 2023 року судом йому був продовжений строк тримання під вартою вже до 22 вересня 2023 року.
Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржена ухвала була постановлена незаконним складом суду.
Так, відповідно до наданої захисником відповіді начальника ТУ ДСА в Одеській області ОСОБА_12 за результатами розгляду скарги захисника ОСОБА_7 встановлена відсутність ознак втручання в автоматизований порядок визначення складу суду в межах розгляду Приморським районним судом м. Одеси справи №522/17059/22 (про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою).
Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року, якою ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, продовжений строк тримання під вартою, до 25 липня 2023 року включно залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
