УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 522/17059/22
Провадження № 1-кп/522/504/23
04 квітня 2023 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі колегії суддів:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6
представника потерпілої - ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018161500002895, відомості про яке внесено 15.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, який має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018161500002895, відомості про яке внесено 15.10.2018 року до Єдиного реєстру досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 строку обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено необхідність запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч. 1ст. 177 КПК України,а саме:спробам переховуватисявід суду,незаконно впливатина потерпілу,свідків таекспертів у цьомуж кримінальномупровадженні, якіна думкупрокурора продовжуютьіснувати,оскільки ОСОБА_11 обвинувачується увчиненні особливотяжкого кримінальногоправопорушення,за якейому можебути призначенопокарання,пов`язане зреальним позбавленняволі,не одружений,не маєутриманців,офіційно непрацевлаштований,постійного місцямешкання немає ,що свідчитьпро відсутністьу ньогоміцних соціальнихзв`язків,Крім тогоу клопотанніпрокурора зазначено,що у2018році ОСОБА_11 перебував урозшуку,що можесвідчити проте,він можескриватися відсуду.Крім того,прокурор зазначає,що ОСОБА_11 може незаконновпливати напотерпілу,свідків таекспертів уцьому жкримінальному провадженні,про щосвідчить проте,що кримінальнеправопорушення вчиненоним іззастосуванням фізичногонасилля відноснопотерпілої ОСОБА_6 ,а томуна йогодумку наявнівсі підставипро доцільністьпродовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підсудному ОСОБА_11 та обмежити його конституційних прав, в даному випадку є виправданим та таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Представник потерпілої ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити, оскільки вважає, що обвинувачений ОСОБА_11 може незаконно впливати на неї, вказавши, що ця людина, якщо її можна назвати людиною довгий час її переслідувала, а тому вона його побоюється, у зв`язку з чим просила клопотання прокурора задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні подав письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на те, що клопотання прокурора необґрунтоване, невмотивоване та таке, що не відповідає вимогам ст.184 КПК України, оскільки ризики, на які посилається у клопотанні прокурор не доведені та не підтверджені жодним доказом, а є лише формальним посиланням на норму закону. Також захисник зазначив, що прокурором не зазначено підстав, з яких прокурор вважає доцільним застосування саме виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, а тому просить суд відмовити у його задоволенні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_8 , у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку обраного ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість. Крім того, захисник зауважив, що особа потерпілої є для нього не зрозумілою, оскільки судом не встановлено її особу. Також захисник вказав на той факт, що його підзахисний клопотання прокурора не отримував. Просив суд повернути клопотання прокурору.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_9 , у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку обраного ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки ризики на які посилається у клопотання прокурор не доведені, підтримав доводи, наведені у запереченні захисником ОСОБА_10 . Захисник зауважив, що на його думку суду не важливо, що скаже сторона захисту, але суд повинен прислуховуватися і до захисників.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку своїх захисників та вказав, що він має дружину, з якою перебуває у цивільному шлюбі та місце постійного проживання. Просив змінити обраний йому запобіжний захід, відмовивши в задоволенні клопотання прокурора.
Колегія суддів, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2022 року, обвинуваченому ОСОБА_11 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений судом і на теперішній час закінчується 04.04.2023р., згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2023р.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом ст.199КПКУкраїни підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років.
Поряд із цим, колегією суддів приймається до уваги те, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні замаху на умисне вбивство, докази по якому ще не досліджені, потерпіла та свідки по справі не допитані, а, отже, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілу, яка особисто в судовому засіданні зазначила, що побоюється дій обвинуваченого, який довгий час її переслідував.
Вказані обставини, на думку суду, обґрунтовують ризики, вказані прокурором у клопотанні.
Так, відповідно до ст.17ЗаконуУкраїни«Провиконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудузправлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюзправлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnovav.Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
А отже, наведені обставини та дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_11 переховуватися від суду, оскільки останній з 18.10.2018 року перебував у розшуку.
Таким чином, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Крім того, суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо не дотримання прав обвинуваченого на захист з огляду на наступне.
Так, в матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення сторони захисту про дату, час та місце проведення судового засідання 04.04.2023 року, а також наявності вказаної інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси.
Крім того, у зв`язку із не явкою захисників у призначений час до судового засідання, судом було винесено ухвалу про залучення безоплатного захисника на окрему процесуальну дію, з метою дотримання законних прав та інтересів обвинуваченого.
На виконання ухвали Приморського суду м. Одеси Регіональний центр з надання безоплатної вторинної допомоги в Одеській області видав доручення № 015-001080ч від 04.04.2023 року захиснику ОСОБА_12 здійснювати правову допомогу ОСОБА_11 .
Разом із тим, в судове засідання одночасно з`явилась захисник ОСОБА_12 та захисник за договором ОСОБА_10 , у зв`язку із чим безоплатний захисник була увільнена від здійснення захисту обвинуваченого, який уклав договір із новим захисником у справі.
Також слід зауважити, що колегією суддів за клопотанням захисник ОСОБА_10 було оголошено перерву в судовому засіданні на півтори години з метою надання часу останньому для підготовки своєї позиції щодо клопотання, поданого прокурором.
Після спливу оголошеної судом перерви, в засідання з`явилися захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які також висловили свою думку з приводу клопотання прокурора, тобто також здійснювали захист обвинуваченого ОСОБА_11 .
На підставі викладеного, колегія суддів вважає безпідставними твердження сторони захисту про порушення судом права на захист обвинуваченого.
Крім того, суд вважає, що доводи захисників щодо не отримання обвинуваченим ОСОБА_13 клопотання прокурора про продовження відносно нього обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спростовується наданою суду розпискою про його отримання від 04.04.2023 року.
З приводу тверджень обвинуваченого і захисників про те, що у вказаній розписці від 04.04.2023 року за підписом також ст. прапорщика ОСОБА_14 , про отримання ОСОБА_11 клопотання прокурора міститься не його підпис, то сторона захисту не позбавлена у передбачений законом спосіб звернутися до компетентних органів для перевірки вказаного факту.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказану позицію також було викладено в ухвалі Одеського апеляційного суд від 20.03.2023 року, якою залишено без змін ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_11 , який у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу цілком ймовірно може вдатися до спроб уникнути з поля зору правоохоронного органу. Апеляційним судом також було зазначено, що аналізуючи характер та обставини злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_11 , у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, останній може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи,
Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_11 та суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.
Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 04 квітня 2023 року, вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком до 31 травня 2023 року.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.8, 9, 177,178,182,183,331,370-372,376 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурораПриморської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_5 про продовженнястроку запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюу кримінальномупровадженні №12018161500002895,відомостіпрояке внесено15.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_11 ,обвинуваченого увчиненнікримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.
Строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 31 травня 2023 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
04.04.2023
