Справа № 201/9127/21
Провадження № 2/201/592/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Галко С.Д.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду заправилами загального позовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , фізична особа-підприємець ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 08 вересня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , фізична особа-підприємець ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивач посилався на те, що він є власником транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014року випуску, яку він придбав в автосалоні за 1132020 грн. 22 липня 2014 року даний транспортний засіб було зареєстровано за позивачем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В подальшому внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом проти волі власника, автомобіль декілька разів переоформлювався на підставі фіктивних правочинів. Відповідно до довідки рахунку серія ААЕ № 293358 від 23 липня 2015 року виданої ТОВ «Автопровайдер» автомобіль було переоформлено на ОСОБА_8 та видано державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згодом відповідно до довідки рахунку серія ААЕ № 415436 від 15 вересня 2015 року виданої ФОП ОСОБА_10 у ТЦС № 1202 РЦС МВС в Дніпропетровській області транспортний засіб було переоформлено на ОСОБА_4 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . За заявою ОСОБА_3 та інших потерпілих СУ ГУНП було відкрито кримінальне провадження № 12016040000000664 за ознаками ч. 2 ст. 189 КК України. Допитана в якості свідка ОСОБА_4 в кримінальному провадженні підтвердила відсутність у неї самої волі на придбання транспортного засобу і його фіктивне оформлення на своє ім`я за проханням сина- ОСОБА_6 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, колір чорний , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 та зобов`язано його передати ОСОБА_3 19 лютого 2020 року постановою Дніпровського апеляційного суду залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року. 19 травня 2021 року Постановою Верховного Суду залишено без змін рішення Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого2020 року.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист по справі № 201/ 12569/16, який з 02 квітня 2018 року по 24 лютого 2020 року перебував на примусовому виконанні в Соборному ВДВС у м. Дніпрі де було відкрито виконавче провадження № 56079335. 24 лютого 2020 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 1ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». З 25 лютого 2020 року по 13 травня 2021 рік виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця де було відкрито виконавче провадження № 61393107. У виконавчому проваджені вживалися всі визначені законом заходи примусового виконання визначені Законом України «Про виконавче провадження» проте вони не призвели до виконання судового рішення. Боржник ОСОБА_4 за викликом до приватного виконавця не з`являлась та транспортний засіб не повернула. Натомість з метою перешкоди виконанню судового рішення умисно передала його своєму синові ОСОБА_6 чим свідомо порушила заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, окрім того на ОСОБА_4 було накладено штраф через умисне не виконання судового рішення.
18 травня 2020 року Дніпропетровським окружним судом було розглянуто справу за позовом ОСОБА_4 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., третя особа ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 61393107, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. 13 липня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного суду від 18 травня 2020 року скасовано провадження закрито. Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року скасовано постанову Третього апеляційного суду від 13 липня 2020 року скасовано справу направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду. 22 грудня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного суду від 18 травня 2020 року залишено без змін.
01 липня 2020 року Дніпровським відділом поліції ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження № 12020040030001335 за ч. 1 ст. 382 КК України за умисне невиконання ОСОБА_4 рішення суду.
12 травня 2020 року приватним виконавцем Приходько А.А. у виконавчому провадженні № 61393107 винесено постанову про розшук майна боржника та оголошено у розшук транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, колір чорний , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 .
15 травня 2021 року виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією , не було виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.
Оскільки рішення суду про витребування транспортного засобу не виконане відповідачем, чим позивачу спричинено значну матеріальну шкоду , тому позивач пославшись на вимоги ст. ст. 1212, 1213, 387 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_4 1796120 грн. та зобов`язати ОСОБА_4 утриматися від дій які могли б порушити права позивача. (т. 1а.с. 1-5, т. 2 а.с.108, 146).
16 грудня 2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та передчасності. Так позивачем на підтвердження доводів про порушення його прав саме відповідачем не надано жодного належного доказу. Стосовно посилань позивача на вимоги ст. 1212 ЦК України, зазначив , що відповідач не відмовлялась від добровільному виконання рішення суду та погоджується з поверненням автомобіля стягувачу, однак не може виконати рішення суду з підстав які від неї не належать, так як фізично транспортний засіб у неї відсутній. Позивачем не надано жодного належного доказу умисного не виконання рішення суду. В кримінальному провадженні порушеному за умисне невиконання рішення суду на сьогоднішній час, жодного процесуального рішення не прийнято. При задоволенні позову про стягнення вартості автомобіля відповідач понесе подвійну відповідальність (т. 2 а.с. 47-52 ).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 вересня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 1 а.с.95-96).
07 вересня 2021 року на адресу суд надійшла заява ОСОБА_11 про забезпечення доказів (т. 1 а.с. 98-100).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 вересня 2021 року указана заява передана раніше визначеному складу суду (т. 1 а.с.106-107).
09 вересня 2021 року ухвалою судді визнано необґрунтованим заявлений представником ОСОБА_3 відвід судді, а справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід (т. а.с. 136-138).
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (т. 1 а.с.179).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 вересня 2021 року заява про відвід судді у вказаній цивільній справі передана для розгляду судді Федоріщеву С.С. (т. 1 а.с 140-141).
Ухвалою судді Федоріщева С.С. від 16 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючому у справі відмовлено (т. 1 а.с. 143-145).
17 вересня 2021 року ухвалою судді визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Верба А.П., відвід судді Демидовій С.О. у даній цивільній справі та справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 40 ЦПК України(т. 1 а.с. 176-179)
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 20 вересня 2021 року заява про відвід судді у вказаній цивільній справі передана для розгляду судді Наумовій О.С. (т. 1 а.с. 183-184).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 21 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючому у справі відмовлено (т. 1 а.с. 185-186).
До суду 28 вересня 2021 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (т. 1 а.с.191).
Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , фізична особа-підприємець ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів (т. 1 а.с. 223-224).
29 вересня 2021 року ухвалою судді клопотання ОСОБА_3 про зменшення розміру судового збору задоволено, зменшено розмір судового збору до 5482,40 грн. (т. 1 а.с. 225-226).
Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів (призначення експертизи) відмовлено (т. 1 а.с.234,238-241). ,
16 грудня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про призначення судової - автотоварознавчої експертизи, провадження на час проведення експертизи зупинено (т. 2 а.с.55-57).
24 березня 2022 року складено висновок № 244-22 відповідно до якого середня ринкова вартість автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску станом 08 вересня 2016 року складала 1796120 грн. (т. 2 а.с.81-88).
Ухвалою суду від 12 квітня 2022 року поновлено провадження у справі (т. 2 а.с. 89).
Представник третьої особи регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, надавали заяви про розгляд справи за їх відсутності (т. 2 а.с. 9, 39, 98, 138-139, 166)
31 жовтня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено о судового розгляду по суті (т. 2 а.с.176-177).
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача вважав їх необґрунтованими та не доведеними, а тому просив відмовити в їх задоволенні.
21 листопада 2022 року представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановленні судом
04 липня 2014 року позивач відповідно до договору купівлі продажу в автосалоні за 1132020 грн придбав транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014року випуску (т. 1 а.с. 7-7-9), який 22 липня 2014 року було зареєстровано за ОСОБА_3 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У подальшому вищевказаний автомобіль було зареєстровано на ім`я ОСОБА_8 у ВРЕВ-6 УДАІ у місті Києві на підставі довідки-рахунку № 293358 від 23 липня 2015 року, яка була видана ТОВ «Автопровайдер» та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 .
Згідно звідповіддю Регіональногосервісного центрув Дніпропетровськійобласті від21липня 2017року №31/4-258203вересня 2015року автомобільTOYOTALANDCRUISER4461,2014року випуску,номер двигуна НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_8 , знятий з обліку для реалізації у Дніпропетровському ВРЕР-2.
На даний час власником спірного транспортного засобу є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , довідкою рахунком № НОМЕР_10 виданої 15 вересня 2015 року ПП «ОСОБА_5М.», а також договором про надання послуг по виписці довідки-рахунку від 15 вересня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ..
Дані обставини встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року у справі 201/12569/16, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України не потребують доказуванню.
Рішенням Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від 22лютого 2018року усправі №201/12569/16позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_9 до ТОВ«Автопровайдер», ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , фізичноїособи - підприємця ОСОБА_10 ,треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про визнання недійсним договорів , визнання права власності , витребування майна та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, колір чорний , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 та зобов`язано його передати ОСОБА_3 (т. 1 а.с.24-27)
19 лютого 2020 року постановою Дніпровського апеляційного суду залишено без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року (т. 1 а.с. 28-32).
19 травня 2021 року Постановою Верховного Суду залишено без змін рішення Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого2020 року (т. 1 а.с.33-42).
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист по справі № 201/ 12569/16, який з 02 квітня 2018 року по 24 лютого 2020 року перебував на примусовому виконанні в Соборному ВДВС у м. Дніпрі де було відкрито виконавче провадження № 56079335. 24 лютого 2020 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 1ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
З 25 лютого 2020 року по 13 травня 2021 рік виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця де було відкрито виконавче провадження № 61393107 (т. 1 а.с. 47).
У виконавчому проваджені вживалися всі визначені законом заходи примусового виконання визначені Законом України «Про виконавче провадження» проте вони не призвели до виконання судового рішення. Боржник ОСОБА_4 за викликом до приватного виконавця не з`являлась та транспортний засіб не повернула. Натомість з метою перешкоди виконанню судового рішення умисно передала його своєму синові ОСОБА_6 чим свідомо порушила заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, окрім того на ОСОБА_4 було накладено штраф через умисне не виконання судового рішення (т. 1 а.с. 50-51).
18 травня 2020 року Дніпропетровським окружним судом було розглянуто справу за позовом ОСОБА_4 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., третя особа ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 61393107, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. 13 липня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного суду від 18 травня 2020 року скасовано провадження закрито. Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року скасовано постанову Третього апеляційного суду від 13 липня 2020 року скасовано справу направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду. 22 грудня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення , рішення Дніпропетровського окружного суду від 18 травня 2020 року залишено без змін (т. 1 а.с.55-81).
01 липня 2020 року Дніпровським відділом поліції ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження № 12020040030001335 за ч. 1 ст. 382 КК України за умисне невиконання ОСОБА_4 рішення суду (т. 1 а.с. 82).
12 травня 2020 року приватним виконавцем Приходько А.А. у виконавчому провадженні № 61393107 винесено постанову про розшук майна боржника та оголошено у розшук транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, колір чорний , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 52-).
15 травня 2021 року виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією , не було виявлено протягом року з дня оголошення розшуку (т. 1 а.с. 53-54).
Оскільки рішення суду про витребування транспортного засобу не виконане відповідачем, місце знаходження транспортного засобу не відомо, тому позивач пославшись на вимоги ст. ст. 1212, 1213 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_4 1796120 грн. та зобов`язати ОСОБА_4 утриматися від дій які могли б порушити права позивача. (т. 1а.с. 1-5, т. 2 а.с.108, 146).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-4ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зістаттею 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК Українипередбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Предметом регулюванняглави 83 ЦК Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкціястатті 1212 ЦК України, як і загалом нормглави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленогостаттею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбаченістаттею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.
Вказані правові висновки викладені у постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2020 року у справі № 310/5835/13-ц (провадження № 61-46496св18).
Згідно зістаттею 1213 ЦК Українинабувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За змістом приписів глав 82 і 83Цивільного кодексу Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 по справі № 917/739/17.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі 201/12569/16 від 22 лютого 2018 року встановлено що транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, колір чорний , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 вибув із володіння ОСОБА_3 поза його волею. Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. у виконавчому провадженні № 61393107, з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в справі № 201/12569/16 про витребування із незаконного володіння ОСОБА_4 транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, колір чорний , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 транспортний засіб оголошено в розшук. В наданому відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_4 не має можливості повернути транспортний засіб позивачу, оскільки його місце знаходження їй не відомо.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи що транспортний засіб вибув з володіння позивача поза його волею, наразі місце знаходження транспортного засобу невідомо, тобто відповідач не має можливості в натурі повернути безпідставно набуте майно, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 середню ринкову ціну автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 44661, 2014 року випуску, що відповідно до висновку судово транспортної експертизи № 244-22 від 24 березня 2022 року становить 1 7906 120 грн.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача утриматись від дій, які могли б порушити права позивача при виконанні судового рішення суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки позивачем при заявлені даної позовної вимоги не наведено жодного обґрунтування даної вимоги.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , фізична особа-підприємець ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_2 ) 1796120(один мільйон сімсот дев`яносто шість тисяч сто двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 5482(п`ять тисяч чотириста вісімдесят дві)грн. 40 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави 5867(п`ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 АДРЕСА_1
Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2022 року
Суддя С.О. Демидова
