Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
17.11.2022 м.Дніпро Справа № 904/7905/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтехніка", м. Дніпро
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер - Профі Україна", м.Дніпро
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 змінено, викладено пункт 2 резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «Затвердити звіт про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди ліквідатора арбітражного керуючого Гапоненка Романа Івановича в ліквідаційній процедурі товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна" у загальному розмірі 416 034,00 грн. В решті відмовити». В іншій частині ухвалу господарського суду залишено без змін.
ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у даній справі, до якої додані докази понесених судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 24.10.2022 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2022 на 10 годин 00 хвилин.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 26.10.2022 постановлено провести судове засідання у справі призначене на 17.11.2022 на 10:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).
17.11.2022 у судове засідання з`явився ОСОБА_1 , який надав відповідні пояснення.
17.11.2022 Центральним апеляційним господарським судом складено акт "Щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції" про те, що представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили в телефоному режимі, що не зможуть прийняти участь у справі № 904/7905/16 призначене на 17.11.2022 на 10:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).
Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі, апеляційний господарський суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За приписами ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, обов`язковою умовою подання до суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу є звернення до суду із такими доказами в межах встановленого законом строку для подання доказів або його поновлення за рішенням суду, а саме дотримання встановленого ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду (у разі неподання доказів до закінчення судових дебатів та за умови наявності відповідної заяви, зробленої до закінчення останніх).
Частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 1 цієї статті суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Розглянувши наведені заявником підстави для поновлення строку на подання доказів понесення судових витрат апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що перебування ОСОБА_1 у відпустці у період з 15.09.2022 по 30.09.2022, жодним чином не підтверджує неможливість заявника подати відповідні докази згідно із строками встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Зазначені обставини відносяться лише до внутрішньої організації роботи заявника, а тому не можуть самі по собі бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку на подання доказів.
Викладені заявником підстави для поновлення пропущеного строку не підтверджують поважність причин такого пропуску, оскільки несвоєчасне подання доказів зумовлене, з огляду на доводи, наведені заявником, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.
При цьому, колегія суддів враховує, що 15.09.2022 у судовому засіданні під час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції був присутній представник ОСОБА_1 - Безрода Р.С., який не був позбавлений можливості надати докази понесених судових витрат у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України. Крім того, витрати понесені заявником на професійну правничу допомогу могли бути визначені та підтверджені доказами до розгляду судом апеляційної інстанції даної справи по суті.
З огляду на те, що заявник не подав доказів протягом встановленого строку, підстави для поновлення строку на подання доказів апеляційний господарський суд визнав неповажними, заява про ухвалення додаткового рішення відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 119, 123,129,234,235,244, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання доказів, відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/7905/16 залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Ухвала складена у повному обсязі 21.11.2022.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя А.Є.Чередко
Суддя В.Ф.Мороз
