Дата документу 12.08.2021 Справа № 333/4033/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №333/4033/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1003/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 в режимі відео конференції,
обвинуваченого ОСОБА_7 в режимі відео конференції з приміщенням ДУ «Кам`янська ВК (№101)».
Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник - адвокат ОСОБА_9 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та засуджено.
Обвинувачений заявив клопотання про забезпечення його особистої участі безпосередньо в залі суду під час апеляційного розгляду.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
Вказане клопотання задоволено.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та тим, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник-адвокат ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Оскаржуваним вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 24 липня 2018 року. До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишений у виді тримання під вартою.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2020 року вищевказані апеляційні скарги залишені без задоволення, а вирок Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_7 змінений в певній частині.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 квітня 2021 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_10 задоволені частково, ухвала Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасована та призначений новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Крім того, вказаною постановою ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 червня 2021 року.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 серпня 2021 року включно.
Як зазначено у ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.3 ст.199 КПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня, в т.ч. застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні вважав за доцільне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.
В свою чергу, колегія суддів вважає, що ризик впливу обвинуваченим на потерпілого та свідків на цей час хоч і існує, але не є високим, з огляду на ухвалення у провадженні вироку, який буде перевірятися в апеляційному порядку.
В той же час, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, на думку колегії суддів залишаються високими.
При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, на цей час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, він неодружений, дітей на утриманні не має, не працює.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що інший більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризиків, вказаним у клопотанні, що не спростовано стороною захисту.
Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
З врахуванням викладеного, фактичних обставин кримінального провадження, відомостей про особу обвинуваченого, а також того, що до закінчення строку дії попередньої ухвали суду щодо тримання під вартою обвинуваченого здійснити апеляційний розгляд провадження неможливо з об`єктивних причин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані про те, що обвинувачений за станом здоров`я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.197, 199, 331, 418-419, КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , на 60 днів, тобто по 10 жовтня 2021 року включно.
Копію ухвали надіслати на адресу ДУ «Кам`янська виправна колонія (№101)».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошений 17 серпня 2021 року о 10:00 годині.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
