Справа № 333/4033/18
Пр . № 1-кп/333/134/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумова І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
прокурора: Богач С.О.,
обвинуваченого: ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого: Трофимова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12018080040002413 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
До обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2019 р. обвинуваченому продовжений строк даного запобіжного заходу до 14.09.2019 р. До цього часу справу не можливо розглянути з об`єктивних причин, у зв`язку з необхідністю, за клопотанням обвинуваченого, допиту заявленого ним свідка, місце проживання якого суду не повідомлено, його явку в судове засідання наразі не може організувати ні обвинувачений, ні його захисник, на якого покладено судом обов`язок щодо забезпечення явки в суд заявленого обвинуваченим свідка.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою ще на 60 діб, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти наявним ризикам.
Обвинувачений просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає себе невинним в інкримінованому йому злочину, а ризики заявлені прокурором не доведені.
Захисник обвинуваченого просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважає, що є підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Суд, вислухав думку учасників справи, дослідив матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За обвинувальним актом обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке кваліфікується як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, при наступних обставинах. 23.07.2018 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись поблизу будинку №26 по вул. Європейській в м. Запоріжжі, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою його реалізації, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, з метою особистого збагачення, під приводом прикурити звернувся до потерпілого ОСОБА_2 , після чого рукою наніс один удар в область обличчя останнього та відкрито заволодів його мобільним телефоном SAMSUNG Galaxy S7, вартістю 10000 гривень, який випав з сумки розташованої на тулубі, після чого з місця злочину разом з викраденим зник, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Інкримінований ОСОБА_1 злочин, відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, на яке послався слідчий суддя, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
При вирішенні питання про продовження строку даного запобіжного заходу суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів із застосуванням насильства, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, відсутність у нього стійких соціальних зв`язків: ні дружини, ні дітей не має, не працевлаштований. Інкримінований ОСОБА_1 злочин також поєднаний із застосуванням насилля. Під час судових засідань проявляє агресивне ставлення до потерпілого.
На досудовому слідстві були встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. На теперішній час дані ризики не зменшились та не змінились. Враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
З метою забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання встановленим ризикам, суд вважає за необхідне продовжити строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підстави для зміни розміру застави відсутні.
Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора – задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме: з 09.09.2019 року по 08.11.2019 року із можливістю внесення застави у розмірі 50-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 96050,00 грн. (р/р №37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700).
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати у судові засідання, у визначений судом час;
- не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу суду, який розглядає дане кримінальне провадження;
- повідомляти суд, який розглядає дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Строк дії даної ухвали – до 08.11.2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя, протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 09.09.2019 р.
Суддя: І.Й. Наумова
