Справа № 333/4033/18
Провадження 1-кс/333/1541/18
УХВАЛА
18 жовтня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.10.2018 року до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1-кп/333/551/18 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 .
У своїй заяві ОСОБА_6 просив відвести суддю ОСОБА_7 та призначити новий склад суду.
У судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав свою заяву, пояснивши, що підставою для її подання став факт розгляду у 2011 році суддею ОСОБА_7 кримінальної справи, в якій він був обвинуваченим. Під час судового розгляду вказаної кримінальної справи суддя упереджено себе поводила: не задовольняла його клопотання та не викликала свідків сторони захисту. Вважає, що в даному випадку суддя є також упередженою.
Прокурор ОСОБА_3 вважав, що відвід судді ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, так як відсутні підстави, передбачені у ст.75 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_6 , так як відсутні відповідні підстави.
Захисник обвинуваченого підтримав заяву ОСОБА_8 , зазначаючи, що пов`язаний позицією свого підзахисного.
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 , керуючись вимогами ст. 81 КПК України, відмовився від дачі пояснень, про що подала письмову заяву.
Вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку осіб, які брали участь у кримінальному провадженні суд дійшов до такого.
Положеннями ст.ст.75,76 КПК Українивизначено підстави відводу судді.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань кримінального судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у кримінальних провадженнях є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Суб`єктивними обставинами, за наявності яких можна зробити висновок про невідповідність суду вимогам неупередженості є, наприклад, висловлювання судді по суті правової проблеми у засобах масової інформації до свого головування у судовому органі, покликаному вирішити справу ("Сандер проти Сполученого Королівства"); нереагування судді на расистські висловлювання присяжних ("Ремлі проти Франції") тощо. З огляду на це ЄСПЛ наголосив на тому, що судді при виконанні ними службових обов`язків мають бути стриманими, щоб гарантувати репутацію безстороннього судочинства.
В даному випадку обвинувачений не навів жодних фактів та обставин, які свідчать про упередженість судді ОСОБА_7 , так як взагалі по даному кримінальному провадженню було проведено лише підготовче судове засідання, в якому і був заявлений відвід.
Таким чином, заявлений відвід судді ОСОБА_7 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, та інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, що передбаченіКПК України. Аналіз доводів заяви про відвід судді ґрунтується на суб`єктивних переконаннях обвинуваченого ОСОБА_6 та не містить підстав відводу, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України.
За таких обставин заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,76, 80-81, 321, 392 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1
