Дата документу 16.06.2021 Справа № 333/4033/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №333/4033/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1003/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 ,
при секретарі ОСОБА_3 ,
розглянувши напідставі абзацу5п.20-5 Перехідних положеньКПКУкраїни, в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
25 червня 1993 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку 2 роки:
29 червня 1995 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.140, ст.43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
15 червня 1999 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.ч.2,3 ст.140, ч.2 ст.206, ч.2 ст.141 КК України до 3 років позбавлення волі;
10 вересня 2002 року Апеляційним судом Запорізької області, за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ст.395, ч.1 ст.396, ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
14 січня 2011 року Мелітопольським міськрайонним судом за ч.ч.1,3 ст.358 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням 2 роки;
06 жовтня 2011 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений з місць позбавлення волі 27 вересня 2017 року умовно-достроково. Невідбутий строк покарання 5 місяців 17 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 в режимі відео конференції,
обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Кам`янська ВК (№101)».
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник - адвокат ОСОБА_7 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 ухвалено обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 24 липня 2018 року. До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 залишений у виді тримання під вартою.
Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2020 року вищевказані апеляційні скарги залишені без задоволення, а вирок Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_5 змінений в певній частині.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 квітня 2021 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_8 задоволені частково, ухвала Запорізького апеляційного суду від 20 січня 2020 року щодо ОСОБА_5 скасована та призначений новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Крім того, вказаною постановою ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 червня 2021 року.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та тим, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.
До визначеного Верховним Судом строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою розглянути вказане клопотання колегією суддів неможливо з об`єктивних причин, оскільки члени колегії суддів - судді ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувають у тривалих відпустках. Автоматизований розподіл судової справи між суддями неможливий, що підтверджується відповідним протоколом.
Згідно з положеннями абз.5 п.20-5 Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора розглядатиметься суддею - доповідачем (головуючим суддею).
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши доводи клопотання, суддя - доповідач (головуючий суддя) дійшла таких висновків.
Як зазначено у ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.3 ст.199 КПК України).
Клопотання прокурора вказаним вимогам відповідає та має всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що ризик впливу обвинуваченим на потерпілого ОСОБА_11 та свідків на даний час хоч і існує, але не є високим, з огляду на ухвалення у провадженні вироку, який буде перевірятися в апеляційному порядку.
В той же час, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, залишаються високими.
При цьому, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в останнє вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 6 жовтня 2011 року за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, звільнений 27 вересня 2017 року умовно-достроково. Невідбутий строк покарання складає 5 місяців 17 днів; на цей час обвинувачується у тяжкому злочині, за який передбачений безальтернативний вид покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк; у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, він неодружений, дітей на утриманні не має, не працює.
З огляду на викладене, інший більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання встановлених ризиків, що не спростовано стороною захисту.
Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
З врахуванням викладеного та фактичних обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані про те, що обвинувачений за станом здоров`я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.197, 199, 331, 418-419, абз.5 п.20-5 Перехідних положень КПК України КПК України, суддя-доповідач
УХВАЛИЛА:
клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовженнястрокудії запобіжногозаходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строкдіїзапобіжногозаходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , на 60 днів, тобто з 16 червня 2021 року по 14 серпня 2021 року включно.
Копію ухвали надіслати на адресу ДУ «Кам`янська виправна колонія (№101)».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2
