ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"14" вересня 2021 р.Справа № 5023/2837/11
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши справу
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" доТовариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" про та в межах справи визнання банкрутом заяву ліквідатора Черкасова С.А. про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника банкрутаза участю сторін: ліквідатор - не з`явився,
пр-к ГУ ДПС у Харківській обл. - Щербина А. (згідно витягу з ЄДР),
пр-к ХМЦЗ - Кошелева О.О. (згідно витягу з ЄДР),
пр-к ОСОБА_1 - Шафоростов В.О. (ордер АХ№1034643 від 24.12.2020),
ВСТАНОВИВ:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Постановою Господарського суду Харківської області від 09.08.2011 ТОВ ДП Технологічної групи "Екіпаж" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
18.05.2020 на адресу суду надійшла заява ліквідатора арбітражного керуючого Черкасова С.А. про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, в якій ліквідатор просить суд з урахуванням уточненнь до заяви:
- задовольнити заяву про покладання субсидіарної відповідальності на засновника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" - Приватну фірму "Міжнародне агентство по найму" (код ЄДРПОУ 25612514, адреса: вул. Юр`ївська, буд. 7, м. Харків, 61050) та керівника боржника ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
- стягнути солідарно із засновника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" - Приватної фірми "Міжнародне агентство по найму" (код ЄДРПОУ 25612514, адреса: вул. Юр`ївська, буд. 7, м. Харків, 61050) та керівника боржника ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 8 417 802,36 грн.
Заява ліквідатора мотивована виявленням ним за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута ТОВ ДП ТК "Екіпаж" за період 2009-2011 ознак доведення боржника до банкрутства діями засновників, керівника при прийнятті керівництвом нераціональних управлінских рішень, які негативно вплинули на виробничу діяльність товариста і привели до фінансових збитків та втрат підприємства.
У письмовому видзиві від 16.07.2020 на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника, яку підтримує представник ОСОБА_1 адвокат Шафоростов В.О. в судовому засіданні, зазначає, що ліквідатором обґрунтовано не доведено, які саме нераціональні управлінські рішення прийнято директором та який причинно-наслідковий зв`язок між такими рішеннями та банкрутством боржника.
08.12.2020 ухвалою Господарського суду Харківської області (з урахуванням ухвали від 14.12.2020), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021, заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, з урахуванням її уточнень, задоволено.
Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №5023/2837/11 скасовано, а справу № 5023/2837/11 в частині розгляду заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 06.07.2021 року задоволено самовідвід судді Яризька В.О. від розгляду заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_1 у справі № 5023/2837/11; передано заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_1 у справі № 5023/2837/11 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду заяви ліквідатора покладання субсидіарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_1 у справі № 5023/2837/11 призначено суддю Міньковського С.В.
Ухвалою суду від 13.07.2021 призначено заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника до розгляду в судовому засіданні, зобов`язавши учасників даного провадження (в т.ч. і ліквідатора) надати суду свою письмову правову позицію щодо заяви, з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.06.2021.
В судовому засіданні 19.08.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви, зобов`язавши ліквідатора надати суду письмові пояснення щодо своєї заяви з урахуванням висновків, зроблених в постанові ВС від 10.06.2021.
Ліквідатор 14.09.2021 в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування в цей день у відрядженні.
Однак, як встановлено судом, доказів перебування у відрядженні ліквідатор суду не представив.
Присутній в судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти відкладення розгляду заяви заперечував, просив суд відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника з підстав, викладених у відзиві на заяву ліквідатора.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в зв`язку з чим суд розглядає заяву ліквідатора по суті.
Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника банкрута, заслухавши пояснення учасників даного процесу, суд вважає, що заява ліквідатора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" боло зареєстроване 21.09.2000 у Департаменті реєстрації Харківської міської ради за № 14801200000006387.
Відповідно до положень Статуту боржника засновниками є:
- Приватна фірма (ПФ) "Міжнародне агентство по найму" (код ЄДРПОУ 25612514, адреса: вул. Юр`ївська, буд. 7, м. Харків, 61050);
- ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" (код ЄДРПОУ 31149121, адреса: 610, м. Харків, вул. Каменська, буд. 1, кв. 148).
Відповідно до реєстраційних даних, що містять матеріали справи, обов`язки керівника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" виконував Василько Вячеслав Васильович, який також є керівником ПФ "Міжнародне агентство по найму".
З огляду на зміст предмету судового розгляду, доводів сторін та поданих письмових заперечень, на думку суду, необхідним є вирішення питань щодо: змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб`єктів субсидіарної відповідальності та ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів тощо.
Щодо змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) введеного в дію 21.10.2019, що був чинним на час звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою, яка є предметом цього судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).
Відповідно до частини першої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019), чинного на час подання ліквідатором заяви .
Частиною друга статті 61 КУзПБ, передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися сторонами через встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.
Суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019).
Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).
Отже субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.
Як було встановлено судом, ліквідатором ТОВ ДП ТГ "Екіпаж", відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності боржника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж".
За результатами проведеного аналізу (форма № 2 "Звіт про фінансові результати") ліквідатором встановлено відсутність доходу від основної діяльності боржника за період з 2009 по 2011 роки, при цьому нарощувались збитки за рахунок амортизації активів (таблиця 2) та збільшення кредиторської заборгованості (таблиця 3). Про це також свідчить вертикальний та горизонтальний аналіз необоротних активів боржника, а також аналіз оборотних активів підприємства (таблиця 4) та витрат на виробництво (таблиця 5) за період з 2009 по 2011 роки. Крім того як вбачається з поданого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, не зважаючи на наявність виробничих запасів мало місце відсутність діяльності підприємства, при цьому збільшувались поточні зобов`язання за розрахунками з бюджетом та оплатою праці, що при відсутності діяльності призвело до збільшення збитків підприємства. Також згідно поданого звіту у боржника збільшується дебіторська заборгованість.
Разом з тим слід наголосити, що звіт за результатами проведеного ліквідатором аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування у відповідності до приписів ст.74 ГПК України.
Проте, ліквідатором в порушення ст.74 ГПК України (обов`язок доказування і подання доказів), крім поданного фінансового аналізу, в якості обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута ОСОБА_1 на шкоду інтересам банкрута та його кредиторів документально не навів та не представив суду документів, які можуть виражатися, зокрема у:
- прийнятті ОСОБА_1 ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів (договорів) на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);
- наданні ОСОБА_1 вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні керівником на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні ОСОБА_1 такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні керівником ОСОБА_1 документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні керівником ОСОБА_1 істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
- використанні і розпорядженні керівником ОСОБА_1 майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- відмові керівника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" ОСОБА_1 від стягення дебіторської заборгованості боржника, сума якої могла повністю або частково задовольнити кредиторськи вимоги.
- вчиненні керівником ОСОБА_1 інших нераціональних управлінських рішень та дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці та, які вплинули на виробничу, торгівельну або іншу статутну діяльність товариства, чим було суттево збільшена кредиторська заборгованість боржника, яка підтверджена первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені боржником під час їх здійснення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» тощо.
Отже, заява ліквідатора в цієї частині не ґрунтується на належних та допустимих доказів щодо підтвердження вини керівника ОСОБА_1 , що складає об`єктивну та суб`єктивну сторону цівільно-правової відповідальності при доведенні субсидіарної відповідальності керівника боржника, яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів.
Крім того, не надання обгрунтованих доказів ліквідатором за поданою заявою не створило достатних підстав щодо відмежування винних дій при субсидіарної відповідальності керівника від звичайних дій цього суб`єкта господарювання, у даному випадку керівника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" Василько В.В., які належать до звичайних ризиків підприємницької діяльності (ст.42 Господарського кодексу України), що можуть створювати теж настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів.
Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.
Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, до суб`єктів субсидіарної відповідальності відносяться і засновники (учасники, акціонери), які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (стаття 1 Закону про банкрутство, стаття 1 КУзПБ), "пов`язані особи" (стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");
Разом з тим ліквідатором не було доведено документально, що рішеннями, розпорядженнями чи наказами засновника боржника Приватною фірмою (ПФ) "Міжнародне агентство по найму" (код ЄДРПОУ 25612514, адреса: вул. Юр`ївська, буд. 7, м. Харків, 61050) чи ОСОБА_1 було змінено економічну і (або) юридичну долю ТОВ ДП ТГ "Екіпаж". Ці рішення були прийняті (укладені) боржником під впливом цієї особи (засновника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж"). Ця юридична особа визначала істотні умови укладених правочинів боржника, причому таки органіцізаційні та засновницькі обов`язкові рішення чи накази засновника стали реальною причиною банкрутства боржника, тобто ті, за відсутності яких банкрутство ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" не настало. Отже, відсутність у ліквідатора обгрунтовано - документального причинно-наслідкового зв`язку між діями засновника боржника ПФ "Міжнародне агентство по найму" та неплатоспроможністю товариства і відсутістю у боржника майна для задоволення вимог його кредиторів не створює об`єктивну сторону правопорушення засновником в межах справи про банкрутство.
Щодо правової позиції ліквідатора про навмисне погіршення фінансово-господарського стану боржника з боку його керівника ОСОБА_1 в ході здійснення ліквідаційної процедури, коли з прилюдних торгів було придбано ТОВ "Дойче Машинери Технолоджи" майно банкрута, директором якого є колишній голова ліквідаційної комісії та директор підприємства-банкрута ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" Василько В.В. (том.7 арк.справи 15-22), суд зазначає наступне.
Статтею 1 Кодексу України з процедур бакрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури;
ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Згідно до ст. 61 КУзПБ визначено обов`язки ліквідатора серед яких є обов`язок щодо продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до ст. 68 цього Кодексу встановлено, що продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже вищевказне визначає, що майно банкрута продається на конкурентних засадах (аукціон), замовником якого є призначений судом ліквідатор, а не ОСОБА_1 , який був директором обох учасників аукціону з придбання майна банкрута (ТОВ "Дойче Машинери Технолоджи", код 38001435 та ТОВ "Фірма ХГС-Бетон", код 38000845).
Тобто, учасником аукціону з реалізації майна банкрута може бути будь-яка особа, яка надала відповідні документи, яких виявилось достатньо для прийняття участі в аукціоні з реалізації майна банкрута. І така особа (учасник аукціону) приймає участь в аукціоні разом з іншими учасниками на конкурентних засадах. Отже, ціна продажу майна була сформована на аукціону за наслідком попиту та пропозицій учасників аукціону.
Вказане вище не створює підстав для застосування субсидіарної відповідальності до засновника та колишнього керівника при продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі з прилюдних торгів. Крім того, слід зазначити, що акуціон з продажу майна банкрута в межах справи про банкрутство ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" не визнавався судом недійсним.
Таким чином, враховуючи наведене вище суд вважає доводи ліквідатора, викладені в заяві про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника не обґрунтованими, а заяву вважає такою, що не підлягає задоволенню. В зв`язку з чим заява про застосовування строку позовної давності не підлягає застосуванню.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 74, 86, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, з урахуванням уточненої заяви - відмовити.
2. Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, кредиторам, Приватній фірмі "Міжнародне агентство по найму", фізичній особі ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 20.09.2021.
Суддя Міньковський С.В.
