ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2014 р. Справа № 5023/2837/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників:
ПАТ «Укрсоцбанк» - Дем`янець Я.В. (копія дов. у справі)
апелянта - ОСОБА_2 (копія дов. у справі)
ТОВ ДПТГ «Екіпаж» - Чипиженко Є.В. (ліквідатор)
прокурора Прокуратури Харківської області - Дуднік В.В. (посвідчення у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 (вх. №2243 Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12 червня 2014 року у справі №5023/2837/11 (з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 16.06.2014р. про виправлення описки в ухвалі від 12.06.2014р. (далі - ухвала господарського суду Харківської області від 13.06.2014р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної групи «Екіпаж», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної групи «Екіпаж», м. Харків
про визнання банкрутом, в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції до набрання чинності закону від 22.12.2011р. №4212, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 червня 2014 року у справі №5023/2837/11 (суддя Дзюба О.А.) задоволено клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" та визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (згідно реєстраційних даних це незавершений будівництвом житловий будинок літ. "А-24"). Також зобов'язано ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" Чипиженка Є.В. списати з балансу ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та передати його на баланс ПАТ "Укрсоцбанк".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 червня 2014 року у справі №5023/2837/11 (суддя Дзюба О.А.) виправлено описку в ухвалі від 12.06.2014р. та замінено дату винесення ухвали з « 12.06.2014 року» на « 13.06.2014 року».
Фізична особа ОСОБА_4 з ухвалою суду від 13.06.2014р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та посилаючись на те, що спірною ухвалою вирішено питання про його права та обов'язки, просить її скасувати, справу направити до господарського суду для розгляду по суті. Свою скаргу, апелянт зокрема, мотивує тим, що задоволення клопотання про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 порушує його права та обов'язки, як інвестора, відповідно до Додаткової угоди за Інвестиційним договором №КШ-1-2 від 10.01.2006р.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.09.2014р., відповідно до розпорядження Секретаря судової палати №2 від 18.08.2014р. у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.
01.09.2014р. ПАТ «Укрсоцбанк» заявлено клопотання (вх. № 7151) про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/1039/14.
02.09.2014р. від ліквідатора банкрута надійшло клопотання (вх.№7161) про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.06.2014р. по справі №5023/2837/11 до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/1039/14.
У зв'язку з відпусткою суддів Пуль О.А., розпорядженням Секретаря судової палати №2 від 02.09.2014р. для подальшого розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.09.2014р. з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору.
10.09.2014р. від ПАТ «Укрсоцбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №7596), в якому просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.
10.09.2014р. від ПАТ «Укрсоцбанк» також надійшли додаткові пояснення до відзиву (вх. №7597), в яких ПАТ «Укрсоцбанк» просить припинити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.06.2014р. по справі №5023/2837/11, оскільки на думку банку, права ОСОБА_4 оскаржуваною ухвалою не порушуються.
15.09.2014р. від апелянта надійшло клопотання (вх.7791) про зупинення провадження у даній справі до моменту розгляду скарги (заяви) ОСОБА_4 від 15 вересня 2014 р. щодо неправомірної поведінки судді господарського суду Харківської області Дзюби О.А. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Розгляд клопотання колегією суддів відкладено.
16.09.2014р. в судовому засіданні представник апелянта звернувся до суду з клопотанням (вх.7809) про відкладення розгляду справи з метою надання доказів, про те, що оскаржуваним судовим актом порушуються його права та законні інтереси. Також заявник просить суд продовжити строк розгляду апеляційної скарги поза межами встановленого законодавством на 15 календарних днів в порядку ч.3 ст. 93 ГПК України.
В судовому засіданні 16.09.2014р. ПАТ «Укрсоцбанк» відмовився від заявленого клопотання (вх. № 7151) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим воно не були предметом розгляду апеляційного суду.
В судовому засіданні 16.09.2014р. ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. підтримав своє клопотання (вх. № 7161) про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.06.2014р. по справі №5023/2837/11 до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/1039/14.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. строк розгляду даної справи за клопотанням апелянта продовжено, розгляд справи відкладено на 02.10.2014р.
26.09.2014р. від апелянта надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх. №8278), в яких він наводить додаткові підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 13.06.2014р. та просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.
01.10.2014р. від Прокуратури Харківської області надійшла заява (вх.№8413) про вступ у дану справу з метою захисту інтересів держави в особі кредиторів - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, Відділення ФССНВВ у Жовтневому районі м. Харкова, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, Харківського міського центру зайнятості.
В судовому засіданні 02.10.2014р. прокурор зазначив, що підтримує апеляційну скаргу, просить її задовольнити, ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ПАТ «Укрсоцбанку» про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Свою позицію обґрунтовує тим, що визнання права власності за банком на спірне майно та передача його на баланс банку з балансу банкрута зменшить ліквідаційну масу банкрута, чим порушуються права кредиторів - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, Відділення ФССНВВ у Жовтневому районі м. Харкова, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, Харківського міського центру зайнятості.
Сторони підтримали свої вимоги. Апелянт, з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги, просив суд задовольнити апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ПАТ «Укрсоцбанк», якого підтримав ліквідатор ТОВ ДПТГ «Екіпаж» арбітражний керуючий Чипиженко Є.В., наполягав на законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали, просив залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 02.10.2014р. розглянувши заявлене апелянтом клопотання про зупинення провадження у даній справі (вх.7791), колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки нормами статті 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі. Підстави зупинення провадження у справі, зазначеної апелянтом у клопотанні (вх.7791), нормами статті 79 ГПК України не передбачено.
Колегія суддів також відмовляє у задоволенні клопотання (вх.№7161) ліквідатора банкрута про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.06.2014р. по справі №5023/2837/11 до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/1039/14, за недоведеністю ліквідатором обставин пов'язаності справи №922/1039/14 з цією справою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників справи про банкрутства, апелянта та прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Звертаючись до апеляційного суду зі скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 16.06.2014р.), ОСОБА_4, посилаючись на ст. 91 ГПК України, вказав, що він, на підставі Додаткової угоди №3 від 07.04.2009р. до Інвестиційного договору №КШ-1-2 від 10.01.2006р. є правонаступником Інвестора - ОСОБА_6, яка в свою чергу, згідно з Інвестиційним договором №КШ-1-2 від 10.01.2006р. є Інвестором у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1. В господарському суді Харківської області розглядається справа №922/1039/14 за позовом ОСОБА_4 до ТО ДПТГ «Екіпаж», треті особи ПАТ «Укрсоцбанк» та Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції у Харківській області про визнання права власності на квартиру у житловому будинку АДРЕСА_1
Також, рішенням Жовтневого районного суду від 08.08.2013р. у справі № 2012/4986/2012 (з урахуванням ухвали від 10.06.2014р. про виправлення описки в рішенні суду) за ОСОБА_4. визнані майнові права на отримання об'єкту інвестування-квартири з будівельним номером 2, загальною площею 85,03 кв.м., розташовану на 2 поверсі у 1 под`їзді незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1
Отже, на думку апелянта, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 16.06.2014р.) у даній справі вирішено питання щодо його прав та обов'язків на частину житлового будинку (квартиру), право власності на який визнано за ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
При цьому, рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Таким чином, з'ясувавши наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про порушення оскаржуваною ухвалою у даній справі прав та інтересів ОСОБА_4, та наявності у останнього права на звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 16.06.2014р.).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 зазначено, що оскаржувану ухвалу постановлено судом з порушенням господарських процесуальних норм.
При дослідженні вказаної обставини, апеляційним судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції порушено приписи пункту 2 ч.З ст. 104 ГПК України, а саме: справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 3 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний винести і надіслати ухвалу про призначення скарги до розгляду в засіданні господарського суду, вказавши про дату, час і місце його проведення -стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут), учасником провадження у справі про банкрутство є арбітражний керуючий (розпорядник майна) тощо.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2014р. зобов'язано повідомити про розгляд клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» (вх.№17855) тільки ліквідатора та ПАТ «Укрсоцбанк», тоді як, згідно з матеріалами справи кредиторами банкрута є ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Харківміськбуд», ТОВ «Медіум-Строй», ОСОБА_7, ПАТ «ВіЕйБі», ТОВ з ІІ «Дока України Т.О.В.», ДПІ у Жовтневому районі, ДПІ у Ленінському районі, ОСОБА_8, ОСОБА_9, УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, ПАТ «Укрсоцбанк».
Розгляд клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» стосується не тільки права власності на об'єкт нерухомості, а й передачу з балансу банкрута на баланс банку майна, що є ліквідаційною масою, що зачіпає права всіх кредиторів.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що матеріали справи свідчить про порушення вимог процесуального законодавства щодо порядку повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання в суді першої інстанції у даній справі про банкрутство.
З урахуванням викладеного, ухвала господарського суду Харківської області від 12.06.2014р. (з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 16.06.2014р.) по даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням господарським судом норм процесуального права.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» господарським судам роз'яснено, що порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.
Розглядаючи по суті вказану ухвалу, колегія суддів встановила, що 08.06.2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» (змінено назву на ПАТ «Укрсоцбанк») - Управитель, та ТОВ ДП ТГ «Екіпаж» - Забудовник, укладено договір №1 на організацію спорудження об'єкта будівництва, відповідно до умов якого, сторони домовились про організацію спорудження Об`єкта будівництва - нерухомість за будівельною адресою: АДРЕСА_1, будівництво якої організовує Забудовник та фінансування якої, здійснює Управитель за рахунок отриманих в управління коштів, як силами Забудовника, так і за рахунок грошових коштів Установників, отриманих Управителем в Довірче Управління через ФФБ (фонд фінансування будівництва). Забудовник є замовником спорудження Об`єкта будівництва, підтвердженням чого є рішення №78/05 Харківської міської ради від 27 квітня 2005 року та дозвіл № 05/560 на здійснення будівельних робіт від 12 жовтня 2005 року, виданий Інспекцією ДАК м. Харкова.
Розділом 11 цього договору визначено відповідальність сторін. Зокрема, згідно п. 11.1, у випадку виявлення Управителем ризику порушення Забудовником умов цього договору Управитель має право на припинення фінансування спорудження об`єкта будівництва, розірвання цього договору, вимоги до Забудовника щодо повернення всіх грошових коштів, отриманих забудовником із ФФБ. Ризиком порушення Забудовником умов цього Договору Сторони домовились визнати такі ризиковані ситуації, що виникли внаслідок дій Забудовника, що можуть призвести до змін основних технічних характеристик Об`єкта будівництва, істотного погіршення споживчих властивостей Об`єкта будівництва та/або Об`єктів інвестування, зростання загальної вартості спорудження об'єкта будівництва більш як на 20 (двадцять) відсотків за 4 (чотири) місяці поспіль у порівнянні із тією, що зазначена у п. 5.1 ст. 5 Договору, збільшення строку спорудження та/або введення Об`єкта будівництва в експлуатацію більш як на 90 (дев'яносто) календарних днів у порівнянні із запланованими і визначеними у п. 4.2 ст. 4 договору, та доданих до запланованого строку введення Об`єкта будівництва додаткових 90 (дев'яносто) календарних днів згідно із чинним законодавством.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, або, за згодою управителя, об'єкт незавершеного будівництва, або інше нерухоме майно, яке належить забудовникові на праві власності. Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений відповідно до закону. В договорі має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем. За кожним об'єктом будівництва забудовник та управитель укладають: договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами; договір доручення з відкладальними умовами, за яким управителю у разі порушення забудовником умов договору доручається виконувати функції забудовника, у тому числі шляхом передоручення цих функцій іншим особам. При цьому забудовник на час дії договору має право надавати безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов договору з управителем. У разі виявлення управителем визначеного договором ризику порушення забудовником умов договору договір уступки заставленого майнового права набирає чинності і забудовник повинен передати управителю фонду майно та майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва. У разі невиконання забудовником умов договору управитель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства.
Отже, відповідно до вимог Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та на забезпечення виконання Забудовником перед Управителем зобов'язань з будівництва об'єкту, між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ ДПТГ «Екіпаж» було укладено також Іпотечний договір, Договір доручення на виконання функцій забудовника №1, а також Договір №1 про відступлення майнових прав на об'єкт будівництва під «відкладальною умовою» від 25.07.2006р.
Згідно умов Договору №1 від 25.07.2006р. про відступлення майнових прав на об'єкт будівництва під «відкладальною умовою», Забудовник відступить на користь Управителя майнові права на весь житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом безоплатної передачі зазначеного майна на користь Управителя на умовах та в порядку, що визначені цим Договором. Цей договір укладений під відкладальною умовою, якою є дата отримання Управителем на адресу Забудовника письмової вимоги у випадку виявлення Управителем ризику порушення Забудовником Договору №1 про організацію спорудження об'єкта будівництва, укладеного між сторонами 08.06.2006р.
09.08.2011р. постановою господарського суду Харківської області ТОВ ДПТГ «Екіпаж» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Чипиженка Є.В., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру ТОВ ДПТГ «Екіпаж».
У травні 2014 р. ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до господарського суду Харківської області в межах даної справи про банкрутство ТОВ ДПТГ «Екіпаж» з клопотанням про визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (згідно реєстраційних даних це незавершений будівництвом житловий будинок літ. "А-24"), а також про зобов'язання ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" Чипиженка Є.В. списати з балансу ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та передати його на баланс ПАТ "Укрсоцбанк".
Своє клопотання банк обґрунтовує тим, що у зв'язку з тим, що ТОВ ДП ТГ «Екіпаж» ініціював процедуру банкрутства та припинив будь-які роботи по здійсненню будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 наступили визначені вище відкладальні обставини, та набрали чинності договори, що були укладені в забезпечення зобов'язань Забудовника перед Управителем, зокрема Договір №1 про відступлення майнових прав на об'єкт будівництва під відкладальною умовою.
При цьому, заявник посилається на рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2011р. по справі №5023/3306/11 (н.р. №61/62-09), яким ПАТ «Укрсоцбанк», як Управителю ФФБ передано функції забудовника житлового будинку АДРЕСА_1, та передано цей об'єкт в управління.
Як зазначає ПАТ «Укрсоцбанк», фактично з дня набрання чинності вказаним рішенням та на підставі рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011р. №154/11, а також договору оренди земельної ділянки від 21.07.2011р., відведеної для завершення будівництва об'єкту та отримання дозвільної документації на здійснення будівництва, він фактично прийняв об'єкт будівництва у власність. Тому, як забудовник та управитель ФФБ зі спорудження об'єкту будівництва по АДРЕСА_1 який не мав можливості на теперішній час завершити будівництво та виконати зобов'язання перед фізичними особами - інвесторами квартир в зазначеному будинку по передачі їм проінвестованих квартир та оформлення належним правовстановлюючих документів, банк просить суд визнати за ним право власності на об'єкт будівництва - житлового будинку АДРЕСА_1.
Задовольняючи клопотання банку про визнання за ним право власності на цей об'єкт будівництва, господарський суд Харківської області, посилаючись на ст. 331 ЦК України та 35 ГПК України, вказав, що оскільки на теперішній час незавершений будівництвом житловий будинок літ «А-24» продовжує обліковуватися на балансі ТОВ ДП ТГ "Екіпаж", та фактичної передачі шляхом підписання відповідного акту приймання - передачі об'єкту не відбулося, а також враховуючи, що відповідно до рішення суду у справі №5023/3306/11 відбувся фактичний перехід права власності на об'єкт незавершеного будівництва до банку шляхом передачі ПАТ "Укрсоцбанк" функцій забудовника та подальшим оформленням всіх дозвільних документів, облік цього об'єкту на балансі ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" є неправомірним, а тому є всі підстави для задоволення клопотання банку про визнання права власності на цей об'єкт.
Проте, з таким висновком не погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до набрання чинності законом від 22.12.2011р. №4212), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності законом від 22.12.2011р. №4212) передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 23 цього закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності законом від 22.12.2011р. №4212) визначено повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, до яких зокрема, віднесені, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до пунктів 80, 81 постанови Пленуму ВГСУ від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону керуючий санацією має право подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними, а згідно з частиною одинадцятою цієї ж статті угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною з наведених у цій частині підстав. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою та позову сторони про відшкодування збитків за договором, який не виконується за рішенням керуючого санацією, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Розгляд господарським судом заяв про визнання таких угод недійсними має здійснюватися з дотриманням загальних засад господарського судочинства, передбачених ГПК, з обов'язковим залученням до розгляду заяви в судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода.
Отже, здійснюючи правовий аналіз наведених норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що ліквідаційна процедура - це система заходів, направлених на погашення вимог кредиторів боржника, як то: прийом, виявлення, формування, оцінка та реалізація ліквідаційної маси і здійснення розрахунків з кредиторами банкрута. Для цього, ліквідатором здійснюються дії щодо, зокрема, стягнення дебіторської заборгованості, а також повернення незаконно відчуженого майна банкрута шляхом подання відповідних заяв, оформлених у встановленому ГПК України порядку. Таким чином, в ліквідаційній процедурі має місце захист інтересів кредиторів, вимоги яких віднесені до відповідної черги задоволення, передбачених статтею 31 Закону, та мають бути погашені за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута.
Проте, звертаючись до суду з клопотанням в межах даної справи про банкрутство, кредитор, ПАТ «Укрсоцбанк», просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на балансі банкрута, в рамках ліквідаційної процедури, що на думку колегії суддів є незаконним та таким, що суперечить інтересам інших кредиторів у справі, до того ж не повідомлених належним чином про час та місце розгляд вказаного клопотання.
Жодним законодавчим актом не передбачено право звернення до суду в процедурі банкрутства (ліквідпроцедурі) окремого кредитора з заявою про визнання права власності на майно банкрута, яке обліковується на балансі останнього та за яким зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва.
До того ж, на думку колегії суддів, питання щодо набуття права власності повинно розглядатись у межах окремого позовного провадження шляхом подання позову, з дотриманням вимог, встановлених ГПК України.
Крім того, ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності законом від 22.12.2011р. №4212) передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2011р., яким до ПАТ «Укрсоцбанк» перейшли права забудовника за договором №1 про організацію спорудження будівництва від 08.06.2008р. на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, набрало чинності 22.09.2011р., тобто у день прийняття Харківським апеляційним господарським судом ухвали про прийняття відмови від апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2011р. по справі №5023/3306/11, в порядку ст. 100 ГПК України.
09.08.2011р. постановою господарського суду Харківської області ТОВ ДПТГ «Екіпаж» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
В матеріалах справи відсутні докази вжиття ліквідатором заходів щодо виявлення або ж взяття на облік спірного житлового будинку, з метою подальшої передачі його до комунальної власності.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником банку зазначалось, що ліквідатором в усному порядку велись перемови з представниками територіальної громади щодо передачі цього будинку до комунальної власності, в ході яких останні відмовились від передачі на баланс комунальної власності цього будинку. Але ж письмових підтверджень наведеного представником банку та ліквідатором до апеляційного суду не надано.
Також, як зазначалось раніше, Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено право Управителя (банку) на майно та майнові права забудовника за договором іпотеки та уступки майнових прав, в разі виявлення Управителем ризику визначеного договором №1 про організацію спорудження будівництва.
Факт передачі Управителю (банку) прав Забудовника (банкрута) за договором №1 про організацію спорудження будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 підтверджений рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2011р., яке набрало чинності 22.09.2011р.
Методичними рекомендаціями щодо державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, схваленими колегією Державної реєстраційної служби України 11.12.2012р. (протокол №3), надані роз'яснення стосовно державної реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва, яка проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою, яка здійснює його будівництво (пункт 72 Порядку).
Тобто, нормами чинного законодавства передбачено право Банку у разі набуття прав забудовника зареєструвати за собою право власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва з метою завершення об'єкта будівництва та виконання зобов'язань перед фізичними особами - інвесторами квартир по передачі їм про інвестованих квартир та оформлення належних правовстановлюючих документів.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вжиття відповідних заходів зі сторони ПАТ «Укрсоцбанк».
Крім того, звертаючись до суду з клопотанням про визнання права власності на житловий будинок, ПАТ «Укрсоцбанк» у своїх додаткових поясненнях до клопотання (№19598 від 12.06.2014р.), а також господарський суд, задовольняючи вказане клопотання, послалися на ст. 331 ЦК України.
Проте застосування цієї статті у вказаних правовідносинах колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне.
Як зазначалось раніше, відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2011р., до ПАТ «Укрсоцбанк» перейшли права забудовника за договором №1 про організацію спорудження будівництва від 08.06.2008р. на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного рішення, а також на підставі Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» ПАТ «Укрсоцбанк» добудував спірний житловий будинок, зокрема, і за кошти Інвесторів.
Відповідно до п. п. 5.1 - 5.3 Інвестиційного договору №КШ-1-2 від 10.01.2014р., укладеного між ТОВ ДПТГ «Екіпаж» - Організатор, та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_4) - Інвестор, передбачено, що передача квартири здійснюється після здійснення Інвестором повних розрахунків за квартиру з урахуванням їх фактичної загальної площі. Організатор повідомляє Інвестора про готовність квартири до передачі. Інвестор зобов'язаний протягом 7 (семи) календарних днів з моменту одержання письмового повідомлення з`явитися по зазначеній у повідомленні адресі та час для прийняття квартири та для підписання відповідного акту.
П.5.10 цього ж договору передбачено, що оформлення квартири у власність Інвестора та реєстрацію його права власності на квартиру у державній установі виконує Інвестор самостійно за власний рахунок після підписання сторонами Акту прийому-передачі квартири.
Отже, перехід до ПАТ «Укрсоцбанк» прав забудовника не ставить в обов'язкову залежність визнання за ним права власності на спірний житловий будинок для виконання зобов'язань перед фізичними особами - Інвесторами квартир по передачі їм проінвестованих квартир та оформлення належних правовстановлюючих документів, оскільки відповідно до наведених вимог договору, Інвестори набувають право власності на підставі довідки про повний розрахунок за квартиру та після добудови Забудовником житлового будинку, на підставі Акту приймання-передачі нерухомості.
Отже , наведені вище обставини не були враховані господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Проте, оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.
На підставі наведеного, колегія суддів зазначає про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі №5023/2837/11 (з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 16.06.2014р.) та відмови у задоволенні клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання за ним права власності на житловий будинок №2 по АДРЕСА_1.
Керуючись 99, 101, п. 2 ст.103, п.п.1,4 ч.1, п.2 ч.3 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі №5023/2837/11 (з урахуванням виправлення описки ухвалою від 16.06.2014р.) скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» (вх. №17855 від 29.05.2014р.) відмовити.
Повний текст постанови складено та підписано 7.10.2014 року.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель
