ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 5023/2837/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної групи "Екіпаж",
представник боржника в судове засідання не з'явився,
ліквідатор - арбітражний керуючий Ставицький В.М. присутній в судовому засіданні особисто,
представник скаржника - Мартиненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А.
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018
у складі колегії суддів Пуль О.А. (головуючий), Лакіза В.В., Плахов О.В.
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.07.2018
у складі судді Швидкіна А.О.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної групи "Екіпаж"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 20.04.2011 ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Дружнього підприємства Технологічної групи "Екіпаж" (далі - ТОВ ДП ТГ "Екіпаж") на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2. 09.08.2011 постановою Господарського суду Харківської області визнано ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича.
3. 24.02.2012 ухвалою Господарського суду Харківської області затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. - ліквідатора боржника у розмірі двох мінімальних розмірів заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень за період з серпня 2011 до моменту реалізації майна. Затверджено додаткову винагороду ліквідатора- арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. у розмірі 9% вартості реалізованого майна, що є предметом застави Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк".
4. 15.03.2012 ухвалою Господарського суду Харківської області задоволено клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури. Продовжено строк на виконання ліквідаційної процедури на шість місяців до 09.08.2012. Зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру у повному обсязі, докази надати суду.
5. 04.06.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області задоволено заяву арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про дострокове припинення його обов'язків як ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж"; припинено обов'язки арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. як ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж"; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ставицького В.М.
6. 11.06.2018 до господарського суду звернувся ліквідатор боржника Ставицький В.М. з клопотанням, в якому, посилаючись на норми пункту 10 статті 3-1 Закону про банкрутство та як на підставу визначення розміру оплати праці - розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців, просив затвердити розмір щомісячної оплати послуг ліквідатора Ставицького В.М. у розмірі 12 446,16 грн.
7. 18.06.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області зокрема призначено клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг до розгляду на 02.07.2018. Зобов'язано ліквідатора надати правове та документальне обґрунтування заявленого клопотання, в тому числі довідку про розмір заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Запропоновано учасникам провадження у справі про банкрутство надати свої пояснення стосовно заявленого клопотання ліквідатора.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
8. 02.07.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 5023/2837/11 клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг задоволено частково. Затверджено оплату послуг арбітражного керуючого у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж". У решті клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг відмовлено.
9. Суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатор не мотивував належним чином заявлену суму, не зазначив необхідність встановлення оплати послуг за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" у розмірі 12 446,16 грн, не обумовив заявлену суму складністю справи або значним обсягом роботи, що має бути виконана у ліквідаційні процедурі, крім того, вимоги ухвали суду від 18.06.2018 виконав частково, надавши довідку про розмір заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство, обґрунтування заявленого клопотання не надав. Суд дійшов висновку про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора в мінімальному розмірі, встановленому Законом, що складає дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення арбітражним керуючим повноважень ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. 13.11.2018 постановою Східного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області 02.07.2018 залишено без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду та крім того, зазначив, що предметом розгляду у суді першої інстанції було вирішення питання оплати послуг ліквідатора, а не відшкодування витрат ліквідатора, як помилково вважає апелянт. Доводи банку про те, що оскаржувана ухвала суперечить спеціальному Закону щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, суд апеляційної інстанції відхилив, з посиланням на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду у справі №Б8/180-10 від 13.03.2018 та у справі №925/1874/13 від 06.04.2018, та зауважив, що характер відносин між арбітражним керуючим та боржником (у тому числі правовідносини щодо оплати праці арбітражного керуючого) регулюються Законом про банкрутство як спеціальним нормативно-правовим актом, отже, норми інших галузей права до даних правовідносин застосуванню не підлягають.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. 03.12.2018 Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А. (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 у справі, прийняти нове рішення, яким у клопотанні арбітражного керуючого Ставицького В.М. про затвердження оплати послуг за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" відмовити повністю.
13. Скаржник вважає, що судами порушено частину четверту статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та стверджує, що відповідно до положень статті 52 зазначеного Закону затвердження ліквідатору оплати послуг порушує черговість виплати коштів вкладникам банку та задоволення вимог інших кредиторів банку, що суперечить спеціальному закону, а також виплата арбітражному керуючому коштів на здійснення ним повноважень ліквідатора відповідно до зазначеного Закону не передбачена.
14. Скаржник також стверджує про порушення судом першої інстанції частини першої статті 207 Господарського процесуального кодексу України, оскільки питання чи заперечує банк проти клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг не ставилось.
15. Також скаржник стверджує, що суд має право затвердити звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат лише на підставі відповідних доказів, натомість виконані роботи ліквідатором є необґрунтованими.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
16. 27.02.2019 до Верховного Суду від ліквідатора ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" арбітражного керуючого Ставицького В.М. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові рішення - без змін.
17. Заперечуючи проти скарги, ліквідатор вважає її безпідставною та стверджує, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не має відношення до даної процедури банкрутства.
18. Ліквідатор також стверджує, що доводи банку про порушення судом першої інстанції частини першої статті 207 Господарського процесуального кодексу України не відповідають дійсності, оскільки судом першої інстанції в засіданні представнику банку було поставлене відповідне питання, що також зафіксовано технічним записом судового засідання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку законності оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування, з огляду на наступне.
21. Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання затвердження судом оплати послуг арбітражного керуючого за здійснення ним повноважень ліквідатора банкрута.
22. Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" здійснюється за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
23. Частина перша статті 1 Закону про банкрутство визначає, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
24. Положення статті 43 Конституції України визначають, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
25. Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
26. Абзацом першим частини дванадцятої зазначеної статті визначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
27. Частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 3-1 Закону про банкрутство встановлено, що кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
28. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у даній справі про банкрутство ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" порушено на підставі статті 51 Закону про банкрутство, яка встановлює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником та не містить вимог щодо створення комітету кредиторів.
29. Судами встановлено, що ліквідатор, звертаючись до господарського суду першої інстанції із клопотанням про затвердження розміру середньомісячної оплати послуг ліквідатора у розмірі 12 446,16 грн, належним чином не обґрунтував заявлену ним суму, а тому законним та обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора у мінімальному розмірі, встановленому та гарантованому Законом, що складає дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення арбітражним керуючим повноважень ліквідатора.
30. Доводи ПАТ "ВіЕйБі Банк" про порушення судами при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як спеціального закону, який регулює виведення з ринку неплатоспроможного банку відхиляються Судом, оскільки з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Правовідносини щодо оплати праці арбітражного керуючого регулюються Законом про банкрутство як спеціальним нормативно-правовим актом, а тому норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до даних правовідносин застосуванню не підлягають, отже посилання скаржника на зазначений Закон є безпідставним.
31. Крім того, слід зазначити, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б.
32. Враховуючи викладене, Суд відхиляє і доводи скаржника про те, що затвердження оплати послуг ліквідатора порушує черговість виплати коштів вкладникам банку та задоволення вимог інших кредиторів банку, що суперечить Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
33. Твердження скаржника про те, що суд має право затвердити звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат лише на підставі відповідних доказів, а виконані роботи ліквідатором є необґрунтованими, Суд відхиляє з тих підстав, що предметом розгляду у даному випадку було вирішення питання оплати послуг ліквідатора, а не відшкодування витрат ліквідатора чи затвердження звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат ліквідатора.
34. Доводи ПАТ "ВіЕйБі Банк" про порушення судом першої інстанції частини першої статті 207 Господарського процесуального кодексу України, оскільки питання чи заперечує банк проти клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг судом не ставилось, спростовуються змістом оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, а тому не приймаються Судом до уваги.
35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки щодо застосування норми права
36. Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
38. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та ухвала Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
39. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А. залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 у справі № 5023/2837/11 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді Л. Катеринчук
В. Погребняк
