ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2020 р. Справа№ 925/1342/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" (далі - ТОВ "Фаворит-2003", скаржник, заявник)
на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 (повне рішення 27.01.2020)
у справі №925/1342/14
за заявою Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" в особі ліквідатора Звездічева М.О. (далі - заявник, боржник)
за участю залученого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 -ФОП Кузнєцова Євгена Володимировича
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги
в межах справи №925/1342/14
за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
до Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" (далі - ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління", боржник)
про банкрутство
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.06.2020
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2014 порушено провадження у справі №925/1342/14 про банкрутство ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління".
Постановою Господарського суду Черкаської області від 05.01.2015 ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Звездічева М.О.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 заяву боржника задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 06.03.2014 між ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд", з моменту його укладення.
Ключовим мотивом рішення є:
- договір суперечить ч. 1 ст. 512 та ч. 1 ст. 517 ЦК України, оскільки його предметом не може бути судове рішення.
В силу положень ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КзПБ) та ст. 254 ГПК України вказане судове рішення підлягає апеляційному оскарженню.
Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність колізії між п. 17 ч. 1, ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 273 ГПК України в частині застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) та частинами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ.
Відповідно до названих частин положень КзПБ Закон про банкрутство втрачає силу з моменту введення в дію КзПБ. КзПБ набрав чинності з 21.10.2019.
У зв`язку з чим, апеляційний господарський суд усуває колізію шляхом застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) нового акту - КзПБ.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Фаворит-2003" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, а також застосувати наслідки його недійсності.
Ключовими аргументами скарги є:
- спірний договір був спрямований на реальне настання правових наслідків;
- заміна кредитора відбувалася за плату;
- судом ухвалено рішення, а не ухвалу, як це передбачено ст. 40 КзПБ.
Від прокуратури Черкаської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовим аргументом відзиву є:
- висновки суду першої інстанції повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовим аргументом відзиву є:
- спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020, для розгляду справи № 925/1342/14 визначено колегію суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Копитова О.С.
20.02.2020 судді Сотніков С.В., Остапенко О.М. подали заяви про самовідвід у справі №925/1342/14.
Вказані заяви мотивовані наявністю підстав, передбачені ст. 36 ГПК України та виявлені під час підготовки справи до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 заяви суддів Сотніков С.В., Остапенко О.М. задоволено, матеріали справи № 925/1342/14 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 апеляційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фаворит-2003" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 та призначено апеляційну скаргу до розгляду.
Справа неодноразово відкладалася.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 - залучено ФОП Кузнєцова Є.В.
Від ФОП Кузнєцова Є.В. надійшли пояснення на апеляційну скаргу.
Ключовим аргументом пояснень є:
- предмет розгляду даної справи є аналогічний тому, що був предметом розгляду у справі № 925/31/16.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Тобто, з набранням законної сили 21.10.2019 КзПБ, Закон про банкрутство втратив чинність, а дія норм Кодексу розповсюджується у тому числі на правовідносини, які виникли в межах справи про банкрутство.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020, яке є предметом перегляду у даному апеляційному провадженні, ухвалене вже після набрання законної сили КзПБ.
Стаття 7 КзПБ встановлює, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, за правилами позовного провадження, як відокремлене провадження у справі про банкрутство.
У силу ст. 42 КзПБ правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Слід зазначити, що метою визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених 42 КзПБ, є встановлення факту відчуження майна боржника у підозрілий період (після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували його відкриттю), а обов`язковою умовою визнання правочинів недійсними, у цьому випадку, є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам.
Звертаючись у межах справи про банкрутство із заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного 06.03.2014 між боржником та ТОВ «Укр Євро Трейд», ліквідатор просив визнати спірний договір недійсним з моменту його укладення з загальних цивільно-правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України. Одночасно ліквідатор посилався на приписи ст. 42 КзПБ (а.с. 33,34 Т 17).
Апеляційний суд зауважує, що доводи ліквідатора на підставі ст. 42 КзПБ про безоплатність спірного договору та того, що цей договір не був спрямований на настання реальних наслідків, були відхилені судом першої інстанції за їх недоведеністю.
Як вбачається з апеляційної скарги, ТОВ "Фаворит-2003" оскаржує рішення суду першої інстанції лише з підстав визнання правочину недійсним з загальних цивільно-правових підстав, тому рішення суду першої інстанції в частині відхилення судом доводів наведених на підставі ст. 42 КзПБ апеляційним судом не переглядаються.
Що стосується доводів ліквідатора про визнання недійсним спірного договору з загальних цивільно-правових підстав, апеляційний вказує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 512 та ч. 1 ст. 517 ЦК України предметом договору цесії не може бути судове рішення, а може бути лише саме грошове зобов`язання.
Разом з тим, судом не було враховано, що Господарським судом Черкаської області 18.04.2016 у справі № 925/31/16 (далі - рішення від 2016) було вже ухвалено рішення щодо спірного договору з тих же підстав між тими самими сторонами.
Так з рішення від 2016 вбачається, що позивач просив визнати спірний договір недійсним з тих же мотивів, які наводить ліквідатор у справі, яка переглядається, а саме, що переуступка права вимоги по судовому рішенню суперечить чинному законодавству України.
Крім того, з рішення від 2016 вбачається, що сторони в судовому засіданні прийшли до згоди змінити умови спірного договору. Оригінал зміненого договору було оглянуто в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення від 2016 Господарський суд Черкаської області, оцінивши надані сторонами докази, в тому числі змінений договір, дійшов до висновку, що договір був укладений, виконаний сторонами та порушень вимог статей 516, 517 ЦК України судом не встановлено.
Отже, у справі, яка переглядається, та у справі № 925/31/16 позивач просив визнати недійсним той самий договір з підстав того, що рішення суду не може бути предметом договору цесії.
Проте, у даній справі суд першої інстанції знову оцінював спірний договір на відповідність його ст. ст. 516, 517 ЦК України, що не передбачено процесуальним законодавством. Щодо висновку суду першої інстанції про невідповідність договору ст. 512 ЦК України, то суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що сторони змінили спірний договір, про що зазначено в рішенні господарського суду від 18.04.2016.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що сторонами справи № 925/31/16 були всі сторони оскаржуваного договору, які являються основними учасниками даної справи в межах справи про банкрутство. Інші учасники справи про банкрутство, в межах якої розглянуто даний спір, не є сторонами цього відокремленого провадження, а мають лише права на оскарження ухваленого в справі рішення.
За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення не врахувавши факти та обставини, які вже були встановленні та дослідженні господарським судом у справі № 925/31/16 про той самий предмет (договір) і з тих самих підстав між тими ж сторонами.
Відповідно до ст. 320 ГПК України суд може переглянути факти встановленні у судовому рішенні лише за нововиявленими або виключними обставинами, яких у даній справі немає.
Оскільки ПСП «Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління» в особі ліквідатора Звездічева М.О. зверталося до суду як з загальних цивільно-правових підстав так і з підстав, встановлених ст. 42 КзПБ, апеляційний суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви ПСП «Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління» в особі ліквідатора Звездічева М.О. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2003» на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 скасувати, прийняти нове рішення.
3. У задоволенні заяви Приватного виробничого підприємства «Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління» в особі ліквідатора Звездічева М.О. про визнання недійним договору про відступлення права вимоги, укладеного 06.03.2014 між Приватним виробничим підприємством «Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Євро Трейд» відмовити.
4. Справу №925/1342/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді А.А. Верховець
В.О. Пантелієнко
повний текст складено 01.07.20
