ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2019 р. Справа№ 925/1342/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.08.2019
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Акціонерного товариства „Сбербанк"
на ухвалу
Господарського суду Черкаської області від 14.06.2019
у справі
№ 925/1342/14 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою
Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії"
до
Приватного виробничого підприємства „Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від заявника:
Не з`явилися;
від відповідача:
Не з`явилися;
від прокуратури
Такташов О.Я.
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.06.2019 у справі №925/1342/14 відмовлено у задоволенні заяви АТ „Сбербанк" про закриття провадження у справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ „Сбербанк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.06.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі № 925/1342/14 про банкрутство ПВП „Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" .
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Отрюха Б.В., Грека Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 задоволено заяву про самовідвід судді Остапенка О.М., матеріали справи № 925/1342/14 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1342/14.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 10.07.2019 справу № 925/1324/14 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді Скрипка І.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 у справі № 925/1342/14 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява на усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019 № 09.1-08/244/19 у зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1342/14 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства „Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 у визначеному складі та призначено справу до розгляду на 21.08.2019.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019, у зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпусці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.08.2019 справу № 925/1342/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Ткаченко Б.О., Верховець А.А.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме суд першої інстанції не врахував, що вимоги ініціюючого кредитора на момент порушення справи про банкротсво були повністю забезпечні заставою, а отже, необхідно було суду прийти до висновку про закриття провадження у справі.
22.08.2019 від прокуратури Черкаської області надійшов відзив, в якому зазначено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та зазначив, що Закон про банкротство не містить положень щодо процесуальної можливості закрити провадження у випадку факту забезпечення заставою вимог ініціюючого кредитора або при виявленні безспірності вимог.
Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.06.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 02.09.2014 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника; визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 451 764,14 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Вінника А.С.; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
Ухвалою суду від 19.12.2014 (з урахуванням виправлень, згідно з ухвалами суду від 26.12.2014 та від 30.12.2014) затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно з яким, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на суму: 2 398 597,55 грн. (з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення, 7 308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою у першу чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, у шосту чергу задоволення).
Постановою суду від 05.01.2015 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Згідно із ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник-юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов`язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; п.10) виключено; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом;
Частиною 2 вищезазначеного закону передбачено, що провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом;
Частиною 4 - у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід закривати провадження у справі на підставі статті 83 Закону (за відсутності інших підстав для такого закриття) та пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, обставини справи, які свідчать про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство можуть бути підставою для оскарження у встановленому законом порядку судових рішень у такій справі, а провадження у цій справі може бути закрите як безпідставно порушене за результатами здійснення апеляційного або касаційного перегляду у цій справі - незалежно від стадії, на якій триває провадження у такій справі.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано статтею 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - статтею 40 Закону.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору);
Яу вірно зазначено судом, перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, безспірність вимог ініціюючого кредитора (заявника, АТ "Сбербанк") підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі № 925/193/14.
Двома ухвалами суду (від 02.09.2014 та від 19.12.2014) визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на суму: 2 398 597,55 грн. (з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення, 7 308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою у першу чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, у шосту чергу задоволення).
Вказані судові рішення є чинними, не скасованими, а отже, відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, є обов`язковими й для цього суду у цій справі, який розглядає клопотання заявника. Вказаними судовими рішеннями не установлено будь-яких обставин (які могли б бути преюдиційними відповідно до ст.75 ГПК України) стосовно заставного майна, в тому числі і стосовно його вартості (яка є основним аргументом заявника), однак прийнято рішення про те, що за рахунок реалізації заставного майна може бути погашена лише сума 1 939 525,41 грн.
Суд першої інстанції вірно наголосив, що фактично заявник просить переглянути ухвалу суду від 19.12.2014, оцінити ті ж самі докази по-іншому і зробити висновок про те, що усі його первісні вимоги забезпечені заставою майна, однак такі дії можливі лише шляхом перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, що в цьому процесі є неможливим, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.
За таких підстав, апеляційний суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені ст.83 Закону №4212-VI, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. А предмет спору, а саме вимоги заявника у сумі 451 764,14 грн., які підлягають погашенню у 4 чергу і які не забезпечені заставою відповідно до чинних судових рішень, як існував на момент порушення провадження у справі так і існує до цього часу.
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поаедінці "non concedid venire contra firetum proprium" (правова позиція ВС від 10.04.2019 №390/34/17, від 09.04.2019 №903/394/18, від 17.11.2018 №911/205/18).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішеня під час апеляційного провадження.
Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було дотримано.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Сбербанк" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.06.2019 залишити без змін.
Матеріали справи №925/1342/14 направити до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.О. Ткаченко
А.А. Верховець
повний текст виготовлено 28.08.2019
