КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2018 р. Справа№ 925/1342/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Сотнікова С.В.
за участю секретарі судового засідання: Сотнікової І.О.
у присутності представників сторін:
від ПАТ „Сбербанк": Кошлій Р.В. - довіреність № 538 від 05.12.17.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року
у справі № 925/1342/14 (суддя Гура І.І.)
за заявою Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії"
до Приватного виробничого підприємства „Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у м. Черкасах про вжиття заходів згідно ст. 135 ГПК України до ПАТ „Сбербанк". Відмовлено у задоволенні скарги ПАТ „Сбербанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Сбербанк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у даній справі в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора у даній справі, усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначити іншого ліквідатора, винести окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. стосовно обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги банк посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 року апеляційну скаргу ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.
14.05.2018 року, згідно штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду, скаржником на виконання ухвали суду від 19.04.2018 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору, а також докази отримання 04.05.2018 року ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, недоліки апеляційної скарги усунуто скаржником у строк, визначений судом.
У зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 17.05.2018 року для розгляду справи № 925/1342/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі №925/1342/14, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 07.06.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшла заява про винесення окремої ухвали стосовно судді господарського суду Черкаської області Гури І.І., а також заява про відвід колегії суддів Остапенка О.М., судді: Верховця А.А., Сотнікова С.В. від розгляду справи.
В судовому засіданні 07.06.2018 року розглядалась подана заява про відвід вказаної колегії суддів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 07.06.2018 року визнано її необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року до вирішення питання про відвід колегії суддів, а справу передано для визначення складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32, 228 ГПК України, для розгляду заяви про відвід колегії суддів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018 року для розгляду заяви про відвід колегії суддів у справі №925/1342/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Жук Г.А. судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я.
Ухвалою суду від 14.06.2018 року вищезазначеною колегією суддів відмовлено у задоволенні заяви скаржника про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В. у справі № 925/1342/14.
Ухвалою суду від 19.06.2018 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 та призначено справу до розгляду на 05.07.2018 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надішли заяви про застосування принципу правової визначеності, а також про винесення окремої ухвали стосовно працівників ДПІ у м. Черкаси щодо здійснення ними своїх повноважень під час подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 про відмову у задоволенні заяви ДПІ у м. Черкасах про вжиття заходів згідно ст. 135 ГПК України до ПАТ „Сбербанк".
Представник скаржника в судовому засіданні 05.07.2018 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у даній справі в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора у даній справі, усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначити іншого ліквідатора, винести окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. стосовно обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора. Крім того, просив винести окрему ухвалу стосовно судді господарського суду Черкаської області Гури І.І., а також окрему ухвалу стосовно працівників ДПІ у м. Черкаси.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
05.07.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „Сбербанк" слід відмовити, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа № 925/1342/14 про банкрутство боржника - Приватного виробничого підприємства „Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління", яка порушена ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2014 року за заявою ПАТ „Дочірній банк Сбербанк Росії".
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.12.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Постановою господарського суду Черкаської області від 05.01.2015 року ПВП „Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Строк для надання ліквідатором на затвердження суду звіту та ліквідаційного балансу банкрута неодноразово продовжувався на шість місяців, зокрема ухвалами господарського суду Черкаської області від 11.01.2016 року, від 14.09.2016 року, від 22.02.2017 року та від 13.09.2017 року.
22.01.2018 року ПАТ „Сбербанк" звернулось до суду із скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звєздічева М.О., в якій банк, з урахуванням деталізованої скарги від 18.01.2018 року (вх.. № суду 7722/18 від 20.03.2018 року), просив суд визнати неправомірними дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора в даній справі, усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків ліквідатора боржника та призначити іншого ліквідатора, а також винести і направити до Міністерства юстиції України окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора на предмет вжиття заходів реагування.
Подана скарга мотивована тим, що всупереч ч. 9 ст. 41 закону про банкрутство ліквідатор не надає комітету кредиторів щомісячні звіти про свою діяльність, про фінансове становище боржника та про використання коштів боржника.
Скаржник також посилається на незаконні дії ліквідатора із заставним майном, які полягають в тому що, Банку (заставодержателю) ліквідатор перерахував 1 274 989,59 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 30.06.2015 року, хоча нерухоме майно було продано за вартістю 1 499 999,52 грн. відповідно до Акту про передання права власності на нерухоме майно від 02.07.2015 року. При цьому, банк вказує, що місцевим судом не досліджено обставин проведення ліквідатором конкурсу з визначення організатора аукціону, а також відсутності у ТОВ „УТД „Меркурій" трирічного досвіду проведення аукціонів для реалізації майна у даній справі.
Крім того, банк зазначає, що на його адресу надійшло повідомлення ліквідатора від 12.01.2018 року про проведення зборів комітету кредиторів боржника, проте в ньому не вказано порядок денний зборів, і збори призначені в багатоповерховому будинку, де знаходяться різні установи, що, за його твердженням, є порушенням прав заявника через вчинення зловмисних дій, щоб кредитор не зміг віднайти місце зборів в розумний строк.
У поданому на скаргу відзиві представник ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС України у Черкаській області заперечував проти її задоволення та просив застосувати до скаржника заходи процесуального примусу, передбачені ст. 135 ГПК України, за зловживання процесуальними правами.
За наслідками розгляду заявлених вимог оскаржуваною ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у м. Черкасах про вжиття заходів згідно ст. 135 ГПК України до ПАТ „Сбербанк". Відмовлено у задоволенні скарги ПАТ „Сбербанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Доводи ПАТ „Сбербанк", на які останній посилається в обґрунтування поданої апеляційної скарги на зазначену вище ухвалу місцевого господарського суду, фактично є аналогічними доводам поданих суду першої інстанції скарг банку на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звездічева М.О..
Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги фактично стосуються оскарження ухвали в частині відмови у задоволення скарги банку на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звєздічева М.О., то у відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції від 21.03.2018 року у даній справі переглядається судом апеляційної інстанції лише у цій частині. В іншій частині зазначена ухвала про відмову у задоволенні заяви ДПІ у м. Черкасах про вжиття заходів згідно ст. 135 ГПК України до ПАТ „Сбербанк"не переглядається.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали у відповідній частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 11 ст. 41 зазначеного закону дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 12 ст. 41 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Стаття 98 Закону про банкрутство надає арбітражному керуючому для здійснення своїх повноважень певний обсяг прав та встановлює перелік обов'язків, зокрема, обов'язок неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема: діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство; додержуватися вимог Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).
Разом з тим, відповідно до приписів частини дев'ятої та частини десятою вказаної вище статті Закону ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, питання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута, поточні звіти ліквідатора банкрута були предметом розгляду на засіданнях комітету кредиторів, на яких були прийняті до відома поточні звіти ліквідатора та ухвалено звернутися до суду з клопотанням про продовження строку для надання суду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута для його затвердження та уповноважено ліквідатора від імені комітету кредиторів подати до суду відповідні клопотання.
Протоколи засідань комітету кредиторів банкрута (від 18.12.2015 року, від 11.08.2016 року, від 20.01.2017 року, від 21.07.2017 року та від 19.01.2018 року) були надані ліквідатором банкрута суду до клопотань про продовження строку ліквідаційної процедури та наявні в матеріалах справи.
Крім того, у справі також містяться поточні звіти ліквідатора про виконану роботу за час проведення ліквідаційної процедури, зокрема, від 28.12.2015 року, від 07.09.2016 року, від 25.01.2017 року, від 27.07.2017 року та від 08.02.2018 року.
Вказані вище обставини спростовують твердження скаржника щодо не звітування ліквідатором комітету кредиторів про хід ліквідаційної процедури.
Будь-яких зауважень щодо діяльності ліквідатора під час виконання ним своїх обов'язків комітетом кредиторів не висувалось та рішень про усунення арбітражного керуючого Звездічева М.О. не приймалось.
Твердження банку про те, що ліквідатором необґрунтовано та у зв'язку з великою завантаженістю не завершено ліквідаційну процедуру банкрута, правомірно залишено судом першої інстанції без задоволення, оскільки, виходячи зі змісту протоколів засідань комітету кредиторів банкрута, причини, які перешкоджали завершенню ліквідаційної процедури банкрута стосувалися лише цієї справи та не були пов'язані з особистою зайнятістю ліквідатора по інших справах.
Посилання скаржника на діяльність ліквідатора у справі №01/5026/1151/2011, як на підставу для визнання незаконними його дій або бездіяльності у даній справі, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не мають значення для справи.
Щодо тверджень банку про незаконні дії ліквідатора із заставним майном, то вони залишаються судом без задоволення як безпідставні та такі, що спростовуються наявними у справі доказами, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. При цьому вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Статтею 49 про банкрутство визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Процедуру підготовки аукціону покладено на ліквідатора, який у відповідності до ст. 49 Закону про банкрутство визначає організатора аукціону.
Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.
Як вбачається з матеріалів справи (т. 6, арк. с. 131-136), на виконання зазначених норм Закону, ліквідатором було проведено конкурс визначення організатора аукціону, про що в газеті „Акцент" № 3 (1045) від 14.01.2015 року було опубліковано відповідне оголошення, на підставі якого до ліквідатора із заявами на участь у конкурсному відборі торгуючої організації звернулись ПП „Портус" та ТОВ „УТД „Меркурій".
За результатами конкурсу, рішенням ліквідатора від 26.01.2015 року організатором проведення аукціону з продажу майна боржника визначено ТОВ „УТД „Меркурій".
29.01.2015 року між ліквідатором банкрута та ТОВ „УТД „Меркурій" укладено договір №01/15 на організацію продажу майна банкрута з аукціону.
31.01.2015 року ліквідатор банкрута звернувся до суду з клопотанням про визнання ТОВ „УТД „Меркурій" учасником провадження у справі про банкрутство ПВП „Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління".
Судом також встановлено, що заявою від 04.01.2015 року (вх. № суду 2894/15 від 05.02.2015 року) ПАТ „Сбербанк" підтримав клопотання ліквідатора про визнання ТОВ „УТД „Меркурій" учасником провадження у справі (т. 6, арк. с. 139).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.02.2015 року клопотання ліквідатора задоволено та визнано організатора на проведення аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ „УТД „Меркурій" учасником провадження у справі № 925/1342/14 (т. 6, арк. с. 181-184).
Зазначена ухвала набрала законної сили з дати її прийняття та в апеляційному порядку, в тому числі скаржником, не оскаржувалась.
Вказані обставини та наявні у справі докази свідчать про обізнаність скаржника з умовами проведеного ліквідатором конкурсу з визначення організатора аукціону, а також з умовами укладеного договору на проведення аукціону, що в свою чергу спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону про банкрутство, продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 51 Закону, за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціону та укласти договорів з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу проведення аукціону № А-18-06/15 від 18.06.2015 року, та не заперечується скаржником, переможцем відповідного аукціону з продажу майна боржника, яке є предметом забезпечення ПАТ „Сбербанк", визначено фізичну особу, якою запропоновано найвищу ціну у розмірі 1 499 999,52 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 4.1. укладеного 29.01.2015 року між ліквідатором банкрута та ТОВ „УТД „Меркурій" договору №01/15 на організацію продажу майна банкрута з аукціону, вартість послуг виконавця - ТОВ „УТД „Меркурій" складає 15% від ціни продажу майна на аукціоні.
Таким чином, забезпеченому кредитору - ПАТ „Сбербанк" ліквідатором перераховано кошти у розмірі 1 274 989,59 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1 від 30.06.2015 року, тобто за вирахуванням винагороди торгуючої організації у розмірі 15 %.
За вказаних обставин, в даному випадку колегія суддів не вбачає порушень з боку ліквідатора щодо дій із заставним майном та розрахунками із забезпеченим кредитором, з огляду на що доводи скарги в цій частині є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Крім того, в обґрунтування своєї скарги, як на підставу для усунення арбітражного керуючого Звездічева М.О. від виконання ним своїх повноважень, банк посилається на те, що у повідомленні про проведення зборів комітету кредиторів боржника на 19.01.2018 року, яке надійшло на адресу банку, не вказано порядок денний зборів, а збори призначені в багатоповерховому будинку, де знаходяться різні установи, що, на його думку, є порушенням прав заявника через вчинення зловмисних дій, щоб кредитор не зміг віднайти місце зборів в розумний строк.
Однак, судом апеляційної інстанції вказані доводи не приймаються до уваги, оскільки двом іншим кредиторам, які входять до комітету кредиторів, зокрема ДПІ у м. Черкасах та Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, вказані обставини не перешкодили прийняти участь у засіданні комітету кредиторів, про що свідчить відповідний протокол комітету кредиторів боржника.
При цьому, як вбачається з копії повідомлення ліквідатора про проведення 19.01.2018 року засідання комітету кредиторів, банк отримав його 16.01.2018 року, тобто за три дні до призначеної дати. На відповідному повідомленні містяться контактні дані арбітражного керуючого Звєздічева М.О., а відтак у разі наявності будь-яких питань щодо місця проведення або порядку денного засідання комітету кредиторів банк не був позбавлений можливості звернутись до ліквідатора для уточнення відповідних питань.
Судом також враховано, що скаржник має 452 голоси, в той час як ДПІ у м. Черкасах має 4 048 голосів, а Департамент фінансової політики Черкаської міської ради - 3 572 голоси, відтак відсутність ПАТ „Сбербанк" з рештою не вплинула на рішення комітету кредиторів, які було прийнято на відповідному засіданні.
З огляду на вищенаведене, а також з урахуванням того, що прийняття рішень про звернення до суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора у справі про банкрутство, віднесено до компетенції комітету кредиторів (ст. 26 Закону), а не кредитора (одноособово), судом першої інстанції законно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги кредитора - ПАТ „Сбербанк" на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звездічева М.О.
Судова колегія також звертає увагу скаржника на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі „Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України").
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на відмову місцевим судом у доступі банку до правосуддя, зокрема, щодо безпідставної відмови у задоволені клопотання про участь у режимі відеоконференції, а також вимоги про винесення окремої ухвали стосовно судді господарського суду Черкаської області Гури І.І. з підстав самоусунення від здійснення правосуддя шляхом ненадання обґрунтованих відповідей на аргументи банку не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак задоволенню не підлягають.
Щодо заяви ПАТ „Сбербанк" про винесення окремої ухвали стосовно працівників ДПІ у м. Черкаси щодо здійснення ними своїх повноважень під час подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 про відмову у задоволенні заяви ДПІ у м. Черкасах про вжиття заходів згідно ст. 135 ГПК України до ПАТ „Сбербанк", судова колегія не знайшла підстав для її задоволення, оскільки відповідні обставини не стосуються суті даного спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 залишити без змін.
3. Копію постанови суду направити учасникам провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 06.07.2018 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
С.В. Сотніков
