ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1342/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
учасники справи:
боржник - Приватне виробниче підприємство "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"
арбітражний керуючий, ліквідатор - Звєздічев Максим Олександрович - не з`явився,
ініціюючий кредитор - Акціонерне товариство "Сбербанк"
представник ініціюючого кредитора - Кошлій Р.В., довіреність № 659 від 31.08.2020,
за участю прокурора Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С., посвідчення № 0055276 від 07.02.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ліквідатора Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 17.06.2020
у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючого), Верховця А.А.,
Пантелієнка В.О.
у справі за заявою
Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2014 за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" порушено провадження у справі № 925/1342/14 про банкрутство Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" (далі - ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління");
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника;
розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вінника А.С.;
вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
2. 26.11.2014 ухвалою Господарського суду Черкаської області арбітражного керуючого Вінника А.С. усунуто від виконання обов`язків розпорядника майна боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
3. 19.12.2014 ухвалою Господарського суду Черкаської області затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів, згідно з яким, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на суму: 2398597,55 грн., з них: 451764,14 грн. у четверту чергу задоволення, 7308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, 1635258,35 грн. вимог, забезпечених заставою у першу чергу задоволення, 304267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, у шосту чергу задоволення.
4. 05.01.2015 постановою Господарського суду Черкаської області боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
5. 19.03.2015 ухвалою Господарського суду Черкаської області визнано грошові вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та включено їх до реєстру вимог кредиторів на суму 8 526,00 грн. в першу чергу задоволення, а також на суму 151 955,01 грн. в четверту чергу задоволення.
6. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звездічева М.О. подано скаргу від 27.02.2018 (вх .суду № 5554/18 від 27.02.2018) з вимогами: визнати дії ПАТ "Сбербанк" неправомірними;
скасувати обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28.05.2012 18:00:17 за №12550275, реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 літ. А, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49; підстава обтяження: Договір застави, б/н, 28.05.2012, Приватний нотаріус Черкаського нотаріального округу Миколенко І.М.; Об`єкт обтяження: 34 одиниці рухомого майна (транспортних засобів) за переліком у вказаному Реєстрі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 скаргу боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звездічева М.О. від 27.02.2018 (вх. суду № 5554/18 від 27.02.2018) задоволено повністю.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис 1 про обтяження № 12550275.
8. Ухвала мотивована тим, що обтяження на майно є обмеженням, яке перешкоджає подальшому проведенню ліквідаційної процедури та містить недостовірну інформацію.
9. При цьому, судом першої інстанції встановлено таке:
9.1. 28.05.2012 на підставі договору застави від 28.05.2012 б/н у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано приватне обтяження (заставу рухомого майна /транспортних засобів/ боржника у кількості 34 одиниці) за №12550275 (обтяжувач: ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії". Розмір основного зобов`язання: 1500000,00 грн. Строк виконання зобов`язання: 27.11.2013. Термін дії 28.05.2017).
9.2. 19.03.2015 ухвалою суду, серед іншого, скасовано обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за номером № 12550275, внесене 28.05.2012 на підставі договору застави б/н від 28.05.2012 та зобов`язано Черкаську філію Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідний запис.
9.3. 09.04.2015 за вих. № 1342/14/02 та за вих. № 1342/14/03 ліквідатор банкрута направив на адресу приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. та Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції для виконання вказану вище ухвалу суду від 19.03.2015 про скасування обтяжень з рухомого майна боржника. Згідно з повідомленнями про вручення поштового відправлення №1800188569587 та №1800188569595 ухвала суду отримана адресатами відповідно 16.04.2015 та 10.04.2015.
9.4. 10.04.2015 ліквідатор банкрута звернувся до Черкаського ВРЕР ДАІ при УДАІ УМВС України в Черкаській області з листом за вих.№1342/14/05 про вилучення з облікових карток транспортних засобів усіх записів про арешти та інші обмеження на користування транспортними засобами, проведення реєстраційних дій по всіх транспортних засобах, які належать ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління". Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення №1800188757413 лист вручено адресату 16.04.2015.
9.5. 09.06.2015 постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Сидорчук А.В. (у зв`язку із скасуванням ухвалою суду від 19.03.2015 у справі №925/1342/14 арештів та інших обтяжень майна ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління") припинено розшук автомобілів ВАЗ-21103, ДНЗ НОМЕР_1 , оголошених у розшук згідно з постановами відділу у ВП № 36803440 від 29.04.2013 та ВП № 41595953 від 20.08.2014.
9.6. 18.06.2015 ТОВ "Універсальний торговий дім "Меркурій" проведено аукціон з продажу майна ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління", у тому числі рухомого майна (транспортних засобів у кількості 30 одиниць), що було предметом забезпечення вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії". Згідно з протоколом проведення аукціону від 18.06.2015 №А-18-06/15 його переможцем визнано ОСОБА_1 .
9.7. 19.06.2015 між ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майна, реалізованого на вказаному аукціоні. Майно продане за ціною 1499999,52 грн.
9.8. 30.06.2015 платіжним дорученням № 1 на рахунок АТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" перераховано суму 1 274 989,59 грн. з призначенням платежу: "Часткове погашення забезпечених вимог згідно ст.45 ЗУ "Про банкрутство". Сума 1274989,59 грн. без ПДВ".
9.9. 02.07.2015 між ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ОСОБА_1 складено акт про передання права власності на рухоме майно.
9.10. 19.08.2016 ПАТ "Сбербанк" листом надав згоду на продаж заставного майна банкрута на прилюдних торгах з можливістю підняття початкової ціни.
9.11. У зв`язку з тим, що аукціон був визнаний таким, що не відбувся у зв`язку із відсутністю заяв на участь в аукціоні, 02.11.2016 ліквідатор банкрута звернувся до ПАТ "Сбербанк" про надання згоди на реалізацію майна із можливістю пониження початкової вартості, однак відповіді не отримав (вказані обставини встановлені судом в ухвалі суду від 26.04.2017).
9.12. 26.01.2017 ліквідатор банкрута звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на продаж рухомого майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Сбербанк".
9.13. 07.04.2017 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено зміни щодо об`єкта обтяження: вилучено об`єкт "інший транспортний засіб, Екскаватор ЕО-2621, рік випуску 1990, Номер об`єкта: 168468, Номер державної реєстрації: НОМЕР_2 " та додано об`єкт "інший транспортний засіб, Екскаватор ЕО-2621, рік випуску 1990, Номер об`єкта: 168468, Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , Заставна вартість усіх транспортних засобів 1 750 850,0 грн." Термін дії обтяження після внесених змін встановлено 07.04.2022. Вказані дії підтверджуються витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.02.2018 №54767861.
9.14. 26.04.2017 ухвалою суду надано дозвіл ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Звєздічеву М.О., на продаж майна банкрута в межах провадження у справі № 925/1342/14 та в порядку, погодженому комітетом кредиторів банкрута на зборах комітету кредиторів від 11.08.2016.
9.15. 10.01.2018 платіжним дорученням № 01 на рахунок ПАТ "Сбербанк" перераховано 90 915,66 грн. з призначенням платежу: "Погашення забезпечених вимог згідно ст.45 ЗУ "Про банкрутство". Сума 90915,66 грн без ПДВ".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №925/1342/14 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 скасовано.
Закрито провадження у справі № 925/1342/14 за скаргою ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" в особі ліквідатора Звездічева М.О. на дії АТ "Сбербанк".
Справу №925/1342/14 повернуто до Господарського суду Черкаської області.
11. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що між сторонами існує спір про право, і такий спір має вирішуватися відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) в порядку відокремленого позовного провадження господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
На зазначені приписи ст. 7 КУзПБ суд першої інстанції уваги не звернув і розглянув скаргу ліквідатора не в позовному провадженні, що суперечить вказаній статті.
12. На думку суду апеляційної інстанції, якщо суд розглянув справу, яка непідвідомча цьому суду, такий суд не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а судові акти такого суду не можуть мати законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 925/1342/14, ліквідатор ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражний керуючий Звєздічев М.О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 925/1342/14 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі № 925/1342/14. Скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1342/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2020.
15. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1342/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020.
16. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 касаційну скаргу ліквідатора ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 925/1342/14 залишено без руху.
Надано ліквідатору ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражному керуючому Звєздічеву М.О. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз`яснено ліквідатору ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражному керуючому Звєздічеву М.О., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
17. 24.11.2020 від заявника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору в сумі 2 102, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 48 від 19.11.2020.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В. від 14.12.2020 клопотання ліквідатора ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено ліквідатору ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражному керуючому Звєздічева М.О. строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 925/1342/14 Господарського суду Черкаської області за касаційною скаргою ліквідатора ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ліквідатора ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 відбудеться 02.02.2021.
Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.01.2021.
Звернуто увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед учасників відкритих судових засідань.
Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.
Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду касаційної скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.
Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Рекомендовано учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку. Повідомлено, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua.
19. В судове засідання 02.02.2021 з`явилися представник ініціюючого кредитора АТ "Сбербанк" та прокурор офісу Генерального прокурора, які надали пояснення у справі.
20. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
21. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 925/1342/14 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
22. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (02.02.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.02.2021.
23. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ліквідатора ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О.)
24. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
25. За твердженням скаржника, прийняття судом першої інстанції ухвали за результатом розгляду скарги ліквідатора в межах справи про банкрутство, замість прийняття в межах відокремленого позовного провадження в межах провадження у справі про банкрутство не може вважатися процесуальним порушенням, яке може бути підставою для скасування такого судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
27. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018, який поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу).
З дня введення в дію Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).
Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі № 904/4928/17.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2014 порушено провадження у справі № 925/1342/14 про банкрутство ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління".
27.02.2018 боржника арбітражний керуючий Звездічев М.О. подав скаргу про визнання дій ПАТ "Сбербанк" неправомірними та скасування обтяження у вигляді застави рухомого майна.
В обґрунтування поданої скарги ліквідатор посилався на ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства.
АТ "Сбербанк" проти вимог заперечувало і вказувало, зокрема, на те, що:
ліквідатор банкрута заявив вимоги не в інтересах боржника, а в інтересах третьої особи;
що законодавством не передбачено можливості оскарження ліквідатором дій кредитора;
що ліквідатором невірно обраний спосіб захисту права.
Задовольняючи скаргу ліквідатора та скасовуючи обтяження, суд першої інстанції керувався положеннями КУзПБ та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013).
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку вказав на те, що згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020, яка є предметом перегляду в апеляційному провадженні, постановлена вже після набрання законної сили КУзПБ.
Стаття 7 КУзПБ встановлює, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, за правилами позовного провадження, як відокремлене провадження у справі про банкрутство.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що зі скарги, поданої ліквідатором боржника на дії АТ "Сбербанк" вбачається, що боржником оскаржуються дії банку, які пов`язані з захистом права власності на майно, на яке банком було накладено обтяження, між боржником та банком фактично існує спір щодо того, хто має право розпоряджатися майном.
Апеляційний суд зазначив, що оскільки між сторонами фактично існує спір про право, такий спір має вирішуватися відповідно до ст. 7 КУзПБ в порядку відокремленого позовного провадження господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Натомість, суд першої інстанції розглянув скаргу ліквідатора не в позовному провадженні, що суперечить ст. 7 КУзПБ.
На думку суду апеляційної інстанції, якщо суд розглянув справу, яка непідвідомча цьому суду, такий суд не може вважатися встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006), а судові акти такого суду не можуть мати законної сили.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі №925/1342/14 та закриття провадження за скаргою ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" в особі ліквідатора Звездічева М.О. на дії АТ "Сбербанк".
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Як зазначалося вище, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність з 21.10.2019 з введенням у дію КУзПБ.
Під час розгляду господарських спорів судам необхідно врахувати положення ч. 3 ст. 3 ГПК України, якою визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено принцип диспозитивності у господарському судочинстві, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Застосування конкретного способу захисту прав та законних інтересів залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Звернення до господарського суду із позовною заявою/заявою, скаргою із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією права особи на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ГПК України, що зумовлює обов`язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Звездічев М.О. звернувся до суду зі скаргою про визнання дій ПАТ "Сбербанк" неправомірними та скасування обтяження у вигляді застави рухомого майна - 27.02.2018.
На момент подачі скарги (27.02.2018) діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, якою було передбачено таку процесуальну форму як оскарження дій (бездіяльності) учасників ліквідаційної процедури.
Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013), у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Натомість, норми КУзПБ такої процесуальної форми не містять.
З урахуванням того, що скарга на дії учасників ліквідаційної процедури була подана під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то обраний заявником спосіб захисту своїх порушених прав не суперечив Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже заявник має право на розгляд його вимог.
КУзПБ передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, частина 2 ст. 7 названого Кодексу визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах справи про банкрутство. В такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.
При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18).
Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у разі, коли боржник є стороною у спорі, такий спір має вирішуватися відповідно до ст. 7 КУзПБ господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство за правилами, визначеними ГПК України, в межах цієї справи.
Водночас, у цій справі апеляційний господарський суд вказав на те, що суд першої інстанції розглянув справу, яка непідвідомча цьому суду, відтак такий суд не може вважатися встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а судові акти такого суду не можуть мати законної сили і дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та про закриття провадження за скаргою.
Колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для закриття провадження за скаргою ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" в особі ліквідатора Звездічева М.О. на дії АТ "Сбербанк".
У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції покликаний не лише перевіряти та оцінювати правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, але може і самостійно усунути недоліки та встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при ухваленні судового рішення.
Процесуальні повноваження суду апеляційної інстанції визначені ст. 275 ГПК України, відповідно до якої, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч.1 ст.278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначних статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2 ст. 278 ГПК України).
ГПК України визначає предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів (ст. ст. 20 -23 ГПК України), інстанційну юрисдикцію (ст. ст. 24 -26 ГПК України) та територіальну юрисдикцію (підсудність) (ст. ст. 27 -31 ГПК України).
У цій справі суд апеляційної інстанції:
- не встановив порушень правил предметної та/або суб`єктної юрисдикції господарських судів (див. висновок вище);
- не встановив інших підстав, передбачених ст. 231 ГПК України, що б мало наслідком скасування судового рішення із закриттям провадження;
- пославшись на норми ст. 231 ГПК України, суд апеляційної інстанції не вказав у відповідності до якого пункту частини 1 цієї статті, якою передбачені підстави для закриття провадження у справі, провадження у справі підлягає закриттю, хоча це має важливе значення для подальшої реалізації заявником свого права на судовий захист (зокрема у разі закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України має бути застосовано сукупно ч. 2 ст. 231 та ч. 4 ст. 278 ГПК України);
- як наслідок, обмежившись констатацією порушення судом першої інстанції вимог ст. 7 КУзПБ, не розглянув апеляційну скаргу по суті, не здійснив перегляд справи і не перевірив законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/2034/20.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що право кожного на судовий розгляд справи означає як право особи звернутися до суду, так і право на те, що її справа буде розглянута та вирішена судом.
Так, у пункті 52 рішення «Меньшакова проти України» (заява № 377/02) від 08.04.2010 ЄСПЛ виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою ЄСПЛ, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (пункт 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (заява № 48778/99).
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року).
У пункті 40 рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ наголосив що, відповідно до усталеного прецедентного права, п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення від 27.08.1991 у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece), пункт 59).
У справі "Пелевін проти України" ЄСПЛ вказав, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25).
Закриття провадження за скаргою ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" в особі ліквідатора Звездічева М.О. на дії АТ "Сбербанк" у справі № 925/1342/14 може створити невиправдані перешкоди та обмеження у доступі до правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
28. Щодо суті касаційної скарги
З огляду на викладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи скаржника про допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права.
29. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
За змістом приписів ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ліквідатора ПВП "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О., скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 та направлення справи № 925/1342/14 у скасованій частині на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти законне рішення.
30. Щодо судових витрат
Оскільки справа направляється на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат буде здійснено за результатами вирішення спору у порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" арбітражного керуючого Звєздічева М.О. задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №925/1342/14 скасувати.
3. В скасованій частині справу № 925/1342/14 направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський
