ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020 рокум. ОдесаСправа № 923/378/17Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 - адвокат Верещака О.М.,
арбітражний керуючий Акопян Г.Г. особисто та ОСОБА_2 С. ОСОБА_3 . за довіреністю
Ісаєнко Д.М. особисто та Трощак Є.В. за довіреністю
від ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі - Шаповал Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 (затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі ліквідатора)
по справі №923/378/17
за заявою ОСОБА_5
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.05.2017 порушено справу про банкрутство стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" (далі - ТОВ "Фірма "ВІК"), введено процедуру розпорядження майном, тощо.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Херсонської області 19.03.2019 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ТОВ "Фірма "ВІК" банкрутом та відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича ліквідатором банкрута.
У листопаді 2019 арбітражний керуючий Акопян Гаджик Гарагенович подав до Господарського суду Херсонської області звіт про виконану роботу, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі та відповідне клопотання про встановлення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого та затвердження наданого звіту.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 звіт ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про виконання обов`язків ліквідатора взято до уваги, клопотання ліквідатора про встановлення основної та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого, затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі задоволено, встановлено арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора банкрута за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, в розмірі за період з 19.03.2019 до 21.10.2019 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень; з 21.10.2019 в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, вимогу щодо встановлення арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. додаткової грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів задоволено, встановлено додаткову грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб з виплатою з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки від суми погашених вимог кредиторів з виплатою за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, з виплатою з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів, затверджено звіт про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі за період з 19.03.2019 до 17.09.2019, відповідно до якого: нарахована грошова винагорода арбітражного керуючого в сумі 49 959,33 грн. та витрати пов`язані з виконанням ним повноважень у справі в сумі 17 327,46 грн.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що комітетом кредиторів було прийнято рішення про прийняття до уваги звіту ліквідатора про його діяльність за період з 19.03.2019 по 17.09.2019 року, що свідчить про схвалення діяльності ліквідатора Акопяна Г.Г. за вказаний період, а також прийнято рішення про встановлення арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, починаючи з 19.03.2019 року. Перевіривши розрахунок основної грошової винагороди, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором правомірно нарахована сума основної грошової винагороди, право вимоги якої виникло на час розгляду звіту ліквідатора про нарахування винагороди.
Щодо вимоги ліквідатора про встановлення додаткової грошової винагороди суд першої інстанції пославшись на приписи ч. 3 ст. 30 КУзПБ зазначив, що чинним законодавством не передбачено повноважень комітету кредиторів зменшувати розмір додаткової винагороди ліквідатора, а так само відмовляти у її виплаті. Отже, арбітражний керуючий, при наявності підстав, а саме при фактичному надходженні до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, ліквідатор має безумовне право на нарахування додаткової винагороди та її виплати.
Приймаючи рішення у цій справі, судом першої інстанції відзначено, що рішення комітету кредиторів, що прийняте більшістю голосів кредиторів, від 28.11 - 06.12.2019 про не затвердження звітів ліквідатора є протиправним, оскільки комітет кредиторів має прийняти рішення про їх затвердження, якщо вони є обґрунтованими та відповідають фактично понесеним ліквідатором витрат для виконання своїх обов`язків. До того ж, несхвалення більшістю голосів комітету кредиторів звіту про нарахування арбітражним керуючим сум основної винагороди за час виконання ним своїх обов`язків порушує права арбітражного керуючого, оскільки створює правову невизначеність щодо його права на нарахування та виплату винагороди.
На думку суду першої інстанції, членами комітету кредиторів висловлено різні погляди на встановлення і визначення розміру грошової винагороди ліквідатора, а тому прийняття комітетом кредиторів більшістю голосів одного кредитора рішення від 06.12.2019 року про відмову у затвердженні будь-яких звітів ліквідатора, про невиплату винагороди ліквідатора не відповідає закону. Суд першої інстанції вважає таку поведінку кредиторів та рішення комітету кредиторів безпідставним та протиправним.
Місцевим господарським судом відзначено, що вирішуючи заяву ліквідатора суд виходить з приписів ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено, що господарський суд, призначаючи арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна, встановлює розмір його винагороди та джерела її сплати. На думку суду першої інстанції, за фактичних обставин, що склалися у справі, заява ліквідатора підлягає задоволенню по аналогії з наведеною нормою з метою захисту права ліквідатора на нарахування основної винагороди та додаткової винагороди.
Судом першої інстанції також зазначено, що забезпечуючи незалежність арбітражного керуючого ліквідатора у цій справі від неправомірно впливу на нього з боку окремого кредитора, що приймає безпідставні та такі, що суперечать закону, рішення, господарський суд захищаючи право ліквідатора, встановлює розмір його винагороди та джерела її сплати відповідно до законодавства, зокрема Кодексу України з процедур банкрутства
З приводу сум основної грошової винагороди місцевим господарським судом зазначено, що кредиторами заперечень не висловлювалось, а щодо нарахування витрат, здійснених у ліквідаційній процедурі ліквідатором за період з 19.03.2019 до 17.09.2019 суд першої інстанції зазначив, що наявними матеріалами справи підтверджується понесення ліквідатором витрат за вказаний період у розмірі 17327,46 грн.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_4 з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 по справі №923/378/17, якою було взято до уваги звіт ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про виконання обов`язків ліквідатора, задоволено клопотання ліквідатора про встановлення основної та додаткової грошової винагороди, затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрату ліквідаційній процедурі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_6 про взяття звітів до уваги, встановленні основної та додаткової грошових винагород.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.
Так за твердженням апелянта, за період проведення ліквідаційної процедури до діяльності арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. виникли численні зауваження щодо невиконання та/або неналежного виконання ним своїх обов`язків, ведення фінансового та бухгалтерського обліку, відсутності звітування перед комітетом кредиторів.
На думку апелянта, ліквідатором ОСОБА_6 ліквідаційна процедура проводиться з численними порушеннями законодавства та не прозоро, зокрема відсутнє звітування комітету кредиторів у передбачені законодавством терміни; у ОСОБА_4 , як головного кредитора, відсутня повна та достовірна інформація щодо здійснення банкротства; затягується процедура банкрутства; не забезпечується охорона майна; розрахунки здійснюються готівковими коштами, сторонніми особами; витрати арбітражного керуючого не підтверджуються належним чином; ліквідатором не проводяться дій для повернення кредиторської заборгованості від третіх осіб; ліквідатором не встановлюються особи, винні у знищенні та розкраданні майна підприємства, та дії, направлені на стягнення з винних особи сум заподіяної шкоди.
Скаржник відзначає, що у нього є вмотивовані підстави вважати, що в результаті дій ліквідатора кредиторські вимоги не будуть погашені, майно підприємства буде втрачено, а отримані грошові кошти будуть витрачені.
На переконання апелянта, суд першої інстанції обґрунтування та заперечення на які він посилався, проігнорував.
Судом першої інстанції, як вважає скаржник, не надано оцінки та залишено поза увагою факт нездійснення ліквідатором дій задля повернення дебіторської заборгованості, зокрема, ПП «Максімал Вангард».
Як вважає скаржник, судом першої інстанції не надано оцінки та залишено поза увагою порушення допущені ліквідатором, зокрема фальсифікація Протоколу №1 засідання комітету кредиторів, який надано ліквідатором без підпису ОСОБА_4 та зміст якого не відповідає дійсності.
Враховуючи зауваження до дій ліквідатора та його бездіяльності, апелянт вважає, що ліквідатором проведена робота формально та з численними недоліками, що не дозволяє погодитись та задовольнити затвердження йому винагороди.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №923/378/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 (затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі ліквідатора).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 призначено справу до розгляду на 06.05.2020.
09.04.2020 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що судом першої інстанції було прийнято до уваги рішення комітету кредиторів та надано оцінку наведеним у скарзі порушенням ліквідатора, що спростовує твердження скаржника про зворотне.
Щодо твердження апелянта про не вчинення ліквідатором дій щодо повернення дебіторської заборгованості, арбітражний керуючий відзначає, що у матеріалах справи відсутні, а скаржником не надані докази на підтвердження факту наявності заборгованості ПП «Максімал Вангард», зокрема, первинна документація, відомості про виконану роботу а бо поставлений товар, накладні, результати експертизи щодо якості та вартості товарів, акти звірки розрахунків, тощо. Арбітражний керуючий також наголошує на пропуску строків позовної давності щодо даної заборгованості, наголошує на її безнадійності та вважає, що вона підлягає списанню.
Щодо твердження апелянта про недійсність протоколу засідання комітету кредиторів від 27.09.2019 арбітражний керуючий відзначає, що даний протокол підписано головою та секретарем зборів, а тому останній є дійним, а рішення чинним.
09.04.2020 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала винесена з дослідженням всіх істотних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
24.04.2020 р. до Південнозахідного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Верещака Олексія Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Також, 04.05.2020 судом апеляційної інстанції отримано заяву арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 заяви ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича про проведення судового засідання по справі №923/378/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 (про надання згоди на продаж майна боржника) призначеного до розгляду на 06 травня 2020 о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.
04.05.2020 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано заяву ОСОБА_4 про відвід суддів в якій заявник просить задовольнити заяву про відвід суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г. у справі №923/378/17.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні заяви про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів-членів колегії Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г. у справі №923/378/17.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2020 відкладено розгляд справи №923/378/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 (затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі ліквідатора) на 03.06.2020.
01.06.2020 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від звільнених працівників боржника, кредиторів з вимогами щодо виплати заробітної плати, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якому останні просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень кредитори зазначають, що арбітражний керуючий Акопян Г.Г. належним чином виконує покладені на нього обов`язки ліквідатора боржника, натомість ОСОБА_4 перешкоджає діяльності ліквідатора, вживає заходи щодо здійснення ліквідаційної процедури в його особистих інтересах та затягує своїми діями ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання призначене на 03.06.2020 не відбудеться, у зв`язку із перебуванням судді Філінюка І.Г. у відпустці.
У судовому засіданні від 09.06.2020 скаржник підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Представники Філіна М.І., ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі та арбітражний керуючий Акопян Г.Г. надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються з доводами наведеними в апеляційній скарзі, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 11.11.2019 арбітражний керуючий Акопян Г.Г. звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про встановлення основної та додаткової грошової винагороди та про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі в якому просив встановити йому основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі: за період з 19.03.2019 до 21.10.2019 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень; з 21.10.2019 в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень. Встановити додаткову грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора боржника у розмірі 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб та 3 відсотки сум погашених вимог кредиторів. Затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 19.03.2019 по 17.09.2019, відповідно до якого нарахована грошова винагорода арбітражного керуючого в сумі 49959,33 грн, витрати пов`язані з виконанням ним повноважень у справі у сумі 17327,46 грн (т. 11 а.с. 210).
В обґрунтування даного клопотання в частині встановлення основної грошової винагороди арбітражний керуючий зазначив, що комітетом кредиторів під час засідання від 27.09.2019 вирішено встановити арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора боржника у мінімально визначеному законом розмірі дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць виконання ним повноважень починаючи з 19.03.2019. Разом з цим, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який визначає мінімальний розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора, який складає три розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
З приводу додаткової грошової винагороди арбітражний керуючий зазначив, що комітетом кредиторів під час засідання від 27.09.2019 не погоджено встановлення додаткової грошової винагороди, однак, як вважає арбітражний керуючий таке право виникає у нього на підставі приписів ст. 30 Кодекс України з процедур банкрутства.
Щодо звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, арбітражний керуючий зазначив, що фактичні витрати понесені ліквідатором за період з 19.03.2019 до 17.09.2019 становлять 17327,46 грн на були спрямовані: на відрядження у сумі 9849,48 грн (08.05.2019 до міста Скадовська для здійснення інвентаризації майна, 18.05.2019 до міста Скадовська для огляду майна Банкрута, 01.07.2019 до міста Скадовська для передачі майна Банкрута в оренду, 06.08.2019 до міста Києва до Адміністрації морських портів для здійснення реєстрації судна Заправщик-7, 15.08.2019 в село Каїри для огляду затонулого судна Александр Житник, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місто Скадовськ для огляду майна Банкрута), поштові витрати у сумі 2334,18 грн, оплата заборгованості з орендної плати у розмірі 1350 грн (оплата заборгованості Банкрута перед ТОВ Херсонавтотранс), здійснення сигналізації затонулого судна банкрута у розмірі 300 грн, здійснення поточного ремонту транспортного засобу банкрута у розмірі 3493,80 грн.
Грошова винагорода нарахована арбітражним керуючим Акопяном Г.Г. за період з 19.03.2019 по 17.09.2019 у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень складає 49 959,33 грн, а саме за березень 2019 року (13 днів) в сумі 3499,93 грн, за квітень 2019 року в сумі 8346,00 грн, за травень 2019 року в сумі 8346,00 грн, за червень 2019 року в сумі 8346,00 грн, за липень 2019 року в сумі 8346,00 грн, за серпень 2019 року в сумі 8346,00 грн, за вересень 2019 року (17 днів) в сумі 4729,40 грн.
До вказаного клопотання додано протокол №1 засідання комітету кредиторів від 27.09.2019 на якому прийнято до відома звіт про діяльність ліквідатора за період з 19.03.2019 по 17.09.2019, встановлено арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць починаючи з 19.03.2019, прийнято до відома та схвалено звіт арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (т. 11, а.с. 212-215).
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості поданих арбітражним керуючим Акопяном Г.Г. звітів та клопотання.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим та передчасним з огляду на таке.
З приводу встановлення арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. основної та додаткової грошової винагороди колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.
Колегія суддів зазначає, що законодавець не ставить виплату додаткової винагороди арбітражного керуючого, в залежність від настання певних обставин або виконання будь-яких умов, окрім тих, що визначені законодавцем у ч. 3 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, розмір мінімальної основної грошової винагороди та додаткової грошової винагороди арбітражного ліквідатора, на отримання якої він має правомірні очікування, імперативно визначено приписами статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, та відповідно не залежить від прийнятих рішень щодо встановлення такого розміру комітетом кредиторів та судом.
Викладене свідчить, що такі законодавчі приписи не вимагають встановлення такого мінімального розміру шляхом ухвалення відповідних рішень, як то комітетом кредиторів чи судом, а тому посилання суду на наявність обставин справи, які вимагали встановлення саме судом, такого розміру не може вважатись обґрунтованим, а рішення в цій частині таким, що ґрунтується на вимогах закону.
Судова колегія також зауважує, що за приписами ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Частиною 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Однак, наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження того, що арбітражний керуючий Акопян Г.Г. під час здійснення повноважень ліквідатора боржника звертався до кредиторів з приводу створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Кредиторами фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався та судом першої інстанції не затверджувався.
Встановлюючи арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора банкрута суд першої інстанції в резолютивній частині зазначив, що така винагорода сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Проте, суд першої інстанції в мотивах оскаржуваної ухвали взагалі не обґрунтував свого рішення щодо обраного джерела оплати грошової винагороди ліквідатора.
Клопотання арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про встановлення йому основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута також не містить жодних вимог та обґрунтувань з приводу джерел за рахунок яких має бути сплачена грошова винагорода.
Не містять наявні матеріли справи й доказів звернення арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. до комітету кредиторів з приводу встановлення джерел оплати грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство.
У відповідності до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
За змістом ч.2,4 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом
Отже наведені приписи імперативно визначать джерела сплати основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, та також не вимагають розгляд та ухвалення судом відповідних рішень.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції з приводу встановлення арбітражному керуючому Акопяну Г.Г. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив про застосування до заяви ліквідатора аналогії з ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою захисту права ліквідатора на нарахування основної винагороди та додаткової винагороди.
Натомість, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що аналогія закону/права застосовується судом не з метою, в тому числі метою, зазначеною судом, а у випадках, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований.
Належного обґрунтування такий висновок суду не містить, хоча як зазначала колегія суддів мінімальний розмір грошової основної грошової винагороди та відсоток додаткової грошової винагороди, порядок їх нарахування та джерела оплати такої винагороди чітко врегульовані законом, а тому застосування до таких спірних відносин аналогії закону є помилковим.
З приводу звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі колегія суддів зазначає наступне.
Положенням ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.
Судова процедура триває до повного завершення процедури ліквідації, затвердження господарським судом ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про його припинення.
Проте, як свідчать наявні матеріали, ліквідаційна процедура не завершена, тривають ліквідаційні заходи, звіт та ліквідаційний баланс, як станом на час звернення арбітражного керуючого до суду першої інстанції із звітом про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі, так й на теперішній час не поданий, судом першої інстанції не оцінювався та не розглядався, проти чого не заперечували й присутні у судовому засіданні представники учасників справи та арбітражний керуючий.
Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі)
Отже, затверджуючи у тому числі звіт про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі, суд має у тому числі надати оцінку повноті дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов`язків затвердити такий звіт.
З огляду на що колегія суддів вважає, що звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі має подаватися та розглядатися судом разом із підсумковим звітом.
Відтак, виходячи з положень ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів вважає, що арбітражним керуючим Акопяном Г.Г. передчасно подано та відповідно розглянуто місцевим господарським судом звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі, що зумовлює відмову у його затвердженні. При цьому колегія суддів наголошує, що рішення апеляційного суду щодо відмови у затвердженні звіту не перешкоджає арбітражному керуючому звернутись із таким звітом до суду задля його розгляду та затвердження судом але за підсумком процедури ліквідації та у терміни визначені законом.
Колегія суддів погоджується із твердженням арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. з приводу його безумовного права на оплату винагороди та відшкодування понесених у ліквідаційній процедурі витрат, однак такий аргумент жодним чином не впливає на висновок апеляційного суду щодо передчасності поданого та розглянутого судом звіту. За таких же підстав залишається поза увагою колегією суддів й посилання суду на протокол засідання комітету кредиторів від 27.11.2019, як такі, що не узгоджуються із приписам ч.6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства,
Додатково колегія судів вважає за необхідне звернути увагу на оскаржуване судове рішення в частині взяття місцевим судом до уваги звіту арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про виконання обов`язків ліквідатора.
Так, виходячи із змісту звернення арбітражного керуючого від 07.11.2019 р., останній лише повідомляє суд про здійснені заходи в ліквідаційній процедурі, отже розгляд такого звіту судом взагалі не вимагався, натомість судом за наслідком розгляду такого звернення прийнято рішення, яке ані Кодексом України з процедур банкрутства, ані Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Належного обґрунтування із посиланням на процесуальне законодавство таке рішення не містить, а тому рішення в цій частині не можна визнати обґрунтованим.
Решта аргументів апелянта та інших учасників справи колегією суддів залишаться поза увагою з огляду на помилковість оскаржуваного рішення з підстав зазначених у цій постанові ( в тому числі, щодо передчасності затвердження звіту про нарахування і виплату, та відшкодування витрат).
Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню із прийняттям нового рішення про відхилення клопотання арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про встановлення основної та додаткової грошової винагороди та відмови в затвердженні звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі з 19.03.2019 по 17.09.2019.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 (про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі ліквідатора) по справі №923/378/17 скасувати.
Клопотання арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. про встановлення основної та додаткової грошової винагороди відхилити.
В затвердженні звіту про нарахування основної грошової винагороди та здійснення витрат у ліквідаційній процедурі з 19.03.2019 по 17.09.2019 відмовити.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2020.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Філінюк І.Г.
