Справа № 697/2951/19
Провадження № 2/697/126/2020
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2020 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Льон О.М.
за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "АТБ-маркет" про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
19.11.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з позовом, який в подальшому було уточнено після виконання ухвали суду про залишення позову без руху, до ТОВ "АТБ-маркет" в особі генерального директора ОСОБА_3 про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди. Свій позов мотивує тим, що 25.06.2019 його було звільнено з займаної посади керуючого магазином структурного підрозділу магазин "Продукти-889" ТОВ "АТБ-маркет" за п. 3. ст. 40 КЗпП України систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільнення вважає безпідставним, необґрунтованим та незаконним, здійснене в порушення чинного законодавства.
Починаючи з 14.05.2019 і до дня його звільнення магазин відвідували внутрішні перевіряючі. Всі перевірки за вказаний час були відмінними від тих, які щоквартально відбувалися за останні 11 років його роботи на підприємстві, так як були демонстративно-показовими, знаходились та фіксувались неіснуючі порушення, частина порушень були зфабриковані, зазначались порушення, які мали місце під час його довготривалої відсутності на робочому місці, пояснення змушували писати під диктовку.
25.05.2019 ОСОБА_4 , яка є регіональним директором з торгівлі, видано наказ про заборону йому, як керуючому магазином, у доступі до сейфу магазину, який протирічив та порушував його посадову інструкцію.
07.06.2019 йому було оголошено догану, після чого 08.06.2019 він звернувся до свого безпосереднього керівника ОСОБА_5 , з проханням надати копії документів, на підставі яких оголошено догану, але отримав відмову. Вважає, що написані ним та іншими працівниками пояснення не мають юридичної сили, оскільки написані під тиском керівництва. Акти перевірки посадових обов`язків мали складатися безпосередньо в магазині, в його присутності, та свідків, з визначенням порушень посадової інструкції, та зазначенням того, що він погоджується з невиконанням пунктів переліку власних посадових обов`язків, з письмовим відображенням зазначеного та особистим підписом, чого зроблено не було.
У отриманій позивачем копії витягу про оголошення догани не зазначено обставин, за яких було вчинено порушення, в чому полягає його грубість та яку завдано шкоду. Лише перерахунок документів. Директор з персоналу ТОВ "АТБ-маркет" ОСОБА_6 перш ніж приймати рішення про оголошення догани мав переконатися у наявності підстав для оголошення дисциплінарного стягнення.
25.06.2019 о 10:00 до магазину приїхала інспектор з відділу кадрів ТОВ "АТБ-маркет" ОСОБА_7 , яка в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , вручила йому під розпис трудову книжку, та надала для підпису витяг з наказу про звільнення, який не був підписаний начальником відділу кадрів. Його екземпляр ОСОБА_7 не надала, пояснюючи, що він отримає його пізніше. Не маючи вибору він підписав ці папірці, та зробив собі копію - копію витягу з наказу про звільнення без особистого підпису ОСОБА_9 . Сам наказ про звільнення він не підписував та не отримував. Зазначений факт свідчить про те, що документально його звільнення не було оформлене, та дооформлялося вже після вчинення безпосереднього звільнення та видворення його з робочого місця.
Вважає, що звільняючи його за п.3 ст. 40 КЗпП роботодавець не мав доказів порушення ним трудового договору, догана була оголошена незаконно, до того ж, дисциплінарні стягнення, які не були вчасно доведені до відома працівника, не можуть враховуватися при звільненні, а роз`яснень щодо оголошення догани він не отримував та не знав, за що саме вона була оголошена, та відповідно за що його було звільнено. Доказів вчинення фактів порушення та завданої ним шкоди, підприємство не має.
Поважність пропуску строку звернення до суду з позовом та його поновлення мотивує тим, що оскаржуючи рішення про його звільнення 05.07.2019 він звернувся з письмовим повідомленням до керівництва та членів наглядової ради Корпорації "АТБ", після чого йому було призначено зустріч у центральному офісі підприємства в м.Дніпро 08.07.2019.
08.07.2019 він прибув в м.Дніпро та зустрівся з заступником генерального директора ТОВ "АТБ-маркет", директором служби управління регіонами ТОВ "АТБ-маркет" та директором з персоналу ТОВ "АТБ-маркет", які пообіцяли розібратися в ситуації, після чого він повернувся додому та очікував на відповідь.
Почуття невизначеності відзначилися на його самопочутті, стан здоров`я погіршився внаслідок постійного відчуття тривоги та стресу, сильного нервового напруження в нього розпочалися болі та ломота в тілі, безсоння. Після того, як у нього розпочалися сильні спазматичні болі в животі, він 18.07.2019 звернувся за допомогою до лікарів та розпочав лікування, з того дня проходив курс лікування. 28.10.2019 лікування було припинено, в зв`язку з відсутністю в коштів, оскільки внаслідок незаконного звільнення за відповідною статтею він втратив можливість працювати та отримувати доходи.
В той час, керівництво ТОВ "АТБ-маркет" не поспішало надавати йому відповідь, на його дзвінки не реагували, просили чекати, відповідь він отримав лише 24.07.2019 на електронну пошту. В своєму листі генеральний директор ТОВ "АТБ-маркет" ОСОБА_3 повідомив, що не має підстав поновлювати його на роботі, а тому фактично лише 24.07.2019 він дізнався про порушення своїх прав та відсутність можливості вирішення проблеми в досудовому порядку. На його думку, враховуючи відсутність наказу про звільнення та недійсний запис в його трудовій книзі, факт виявлення порушення взагалі ще не настав. Крім того, копії витягів з наказів про оголошення догани та звільнення йому направлено листом, який він особисто отримав лише 09.09.2019, самі накази він не підписував і не отримував.
Вказує, що йому заподіяно моральної шкоди, оскільки внаслідок незаконного звільнення він втратив право на працю, роботодавці не хочуть працевлаштовувати працівників, яких звільнили за відповідною статтею, завдано шкоди його здоров`ю, він втратив можливість сплачувати аліменти, виплачувати боргові зобов`язання, йому безпідставно не виплачено преміальну частину заробітної плати за червень 2019 року, в розмірі 10000 грн. Розмір компенсації за завдану йому фізичну, матеріальну та моральну шкоду оцінює в розмірі 300000 грн. Просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом, анулювати та визнати недійсним наказ про винесення догани №99-к від 07.06.2019; зобов`язати ТОВ "АТБ-маркет" здійснити перерахунок заробітної плати за червень 2019 року, та виплатити преміальну частину заробітної плати в повному обсязі в розмірі 10000,00 грн.; поновити на посаді керуючого магазином структурного підрозділу магазин "Продукти-889" ТОВ "АТБ-маркет"; зобов`язати ТОВ "АТБ-маркет" здійснити відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 300000 грн.
В ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:
Ухвалою судді від 25.11.2019 позов було залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків.
На виконання вище вказаної ухвали позивачем було усунуто недоліки, сплачено судовий збір та уточнено позовні вимоги, після чого ухвалою суду від 09.12.2019 відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 09.01.2020, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
02.01.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с.227-240).
08.01.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
09.01.2020 ухвалою суду замінено по справі первісного відповідача - ТОВ "АТБ-маркет" в особі генерального директора Євтєєва Дмитра Олеговича на належного відповідача - ТОВ "АТБ-маркет".
Ухвалою суду від 19.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Потієнко Т.М. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.04.2020 витребувано докази по справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Потієнко Т.М., яка діє на підставі доручення про надання безоплатної правової допомоги №28 від 21.01.2020 (а.с.107 т.2) позовні вимоги в редакції від 06.12.2019 підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені у позові та відповіді на відзив. ОСОБА_1 пояснив, що він працював на посаді керуючого магазином структурного підрозділу магазин «Продукти-889» ТОВ «АТБ-маркет» та 25.06.2019 його звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку Вказав, що лише після звернення до суду з даним позовом, від відповідача він отримав документи, які стосуються та є підставами для його звільнення, а саме 02 січня 2020 року. Саме цього дня він дізнався, за що саме його звільнили. Відповідачем надано три пояснення та три акти про перевірку його посадових обов`язків. Вважає, що ці пояснення відбиралися у працівників під тиском, а акти перевірки посадових обов`язків складались неправильно та є підробленими. Оголошення йому догани було безпідставне, оскільки у відповідача відсутні докази на підтвердження вчинення ним дисциплінарного проступку. Надані ним пояснення написано під тиском та під диктовку. В його поясненні від 14.05.2019 вказано три пункти про допущені порушення у березні 2019 року, тоді коли він перебував у відпустці, інші порушення взагалі його не стосується. Накази про оголошення догани та про звільнення ним не отримано, а лише копії їх витягів, оформлених не належним чином, які надіслано поштою 20.08.2019. У день його звільнення 25.06.2019 інспектором відділу кадрів йому видано лише трудову книжку та повідомлено, що наказ про звільнення буде надано пізніше. Таким чином, вважає, що запис у трудову книжку зроблено з порушенням, а саме без наявності виданого наказу про його звільнення. Він особисто намагався у досудовому порядку вирішити питання поновлення його на роботі безпосередньо з керівництвом ТОВ «АТБ-маркет», але отримав відмову. Потім за станом свого здоров`я він не міг у терміни, передбачені законодавством звернутися до суду з позовом. Представник позивача та позивач вважають причин невчасного звернення до суду з даним позовом поважними, про що надано медичні виписки та копії з амбулаторної карти позивача. Просять поновити позивачу строк для звернення до суду з даним позовом та задовольнити його повністю.
Представник відповідача ТОВ «АТБ-маркет» - адвокат Помазкін А.Є., який діє на підставі договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 та довіреності від 01.04.2019 (а.с.59-62,69 т.2) у судове засідання не з`явився, клопотав про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу « EASYCON », але у зв`язку з технічними проблемами на зв`язок вийти не вдалося, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На попередніх судових засіданнях позовні вимоги в редакції від 06.12.2019 не визнавав, заперечував щодо їх задоволення, про що надано суду відзив на позов (а.с.227-240 т.1) відповідно до якого, вважає, що позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення. Наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин, жодна з наведених позивачем обставин не перешкоджала йому та не створювала труднощів для своєчасного звернення до суду. 25.06.2019 позивачу було вручено трудову книжку, тому місячний строк для звернення з позовом про поновлення на роботі сплив 25.07.2019. Навіть якщо взяти до уваги досудове вирішення спору позивачем, та те що він остаточно дізнався про неможливість його вирішення у досудовому порядку 24.07.2019, строк звернення до суду із заявою сплив 24.08.2019. Тримісячний строк оскарження наказу проголошення позивачу догани від 07.06.2019 №99-к сплив 07.09.2019. Вважає, що строк для звернення із заявою до суду не підлягає поновленню, а позовні вимоги задоволенню.
Щодо суті позову зазначив, що 14.05.2019 та 27.05.2019 проведено перевірку роботи магазину «Продукти 889» м. Канів, керуючим якого був позивач, через виявлені під час перевірки численні порушення позивачем його посадової інструкції, було складено акти про порушення посадової інструкції від 14.05.2019, 27.05.2019 та запропоновано позивачеві надати пояснення. У поясненнях позивачем не тільки власноруч перелічено усі порушення, а й зазначено, що порушення сталося з його вини. Обираючи вид стягнення, який належало застосувати до позивача ТОВ «АТБ»-маркет врахував ступінь тяжкості вчиненого позивачем проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, внаслідок чого обрав найбільші м`яке стягнення - догану. При цьому ТОВ «АТБ-маркет» не позбавив позивача премій та нарахував йому 14460 грн. з розрахунку, що позивач не допустить у майбутньому порушень.
11.06.2019 проведено перевірку роботи магазину «Продукти 889» м. Канів керуючим якого був позивач та через виявлені порушення позивачем посадової інструкції, того дня було знову складено Акт про порушення посадової інструкції від 11.06.2019. Оскільки попереднє стягнення застосоване до позивача у виді догани, не призвело до позитивних змін, відповідачем було обрано другий вид стягнення у виді звільнення. З огляду на наведене відповідачем не порушено порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Вимоги позивача щодо виплати премій у розмірі 10000 грн за червень 2019 року вважає необґрунтованими, оскільки сам позивач у позові не обґрунтовує у зв`язку з чим ТОВ «АТБ-маркет» мало б виплатити йому премію за червень 2019 року. Факт виплату премії у минулому не свідчить про наявність у ТОВ «АТБ-маркет» обов`язку регулярно виплачувати їх позивачеві без будь-яких умов. Позивачем також не надано підтвердження заподіяння йому моральних чи фізичних страждань з боку відповідача, не зазначено з чого виходив позивач при оцінці розміру моральної шкоди. Наявність у позивача непогашених кредитів та інших майнових зобов`язань не свідчить про моральні чи фізичні страждання. Вважає у цілому позовні вимоги позивача необґрунтованими.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідка, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.08.2002 (а.с.47-49 т.1), що останній з 25.06.2008 прийнятий на посаду заступника керуючого магазином ТОВ «АТБ-маркет» м. Дніпропетровськ, з 27.11.2008 переведений на посаду керуючого магазину, а в подальшому звільнений 25 червня 2019 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку, п.3 ст. 40 КЗпП України. Запис у трудову книжку внесено на підставі наказу відповідача №110-к від 25.06.2019.
З копії витягу з наказу ТОВ «АТБ-маркет» (код 30487219) №99-к від 07.06.2019 за підписом директора персоналу ОСОБА_6 (а.с.56 т.1) вбачається, що позивачу ОСОБА_1 , керуючому магазином підрозділу маг. Продукти 889, за порушення трудової дисципліни, оголошено догану. Підставою наказу вказано: Акт про порушення посадової інструкції від 14.05.2019 №14/05/2019; письмове пояснення продавця-консультанта ОСОБА_11 від 14.05.2019; письмове пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2019; Акт про порушення посадової інструкції від 27.05.2019 №27/05/2019; письмове пояснення ОСОБА_1 від 27.05.2019; письмове пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_15 від 14.05.2019; письмове пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_12 від 27.05.2019.
З копії витягу з наказу ТОВ «АТБ-маркет» №110-к від 25.06.2019 за підписом начальника відділу кадрів ОСОБА_9 (а.с.57 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 , керуючого магазином підрозділу маг. Продукти 889, 25 червня 2019 року звільнено за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку (п.3 ст. 40 КЗпП України). Вирішено виплатити грошову компенсацію за 24 невикористаних днів щорічної основної відпустки за період з 25.06.2018 по 25.06.2019. Підставою наказу вказано: службова записка заступника директора регіонального з торгівлі ОСОБА_13 ; Наказ №99-к від 07.06.2019 про оголошення догани; акт перевірки посадових обов`язків від 11.06.2019; письмове пояснення ОСОБА_1 ; пояснення інших працівників магазину.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачем ОСОБА_1 , після виконання ухвали суду про залишення позову без руху, було сплачено судовий збір та уточнено позовні вимоги, зокрема, позивач просив поновити строк звернення до суду з даним позовом, анулювати та визнати недійсним наказ про винесення догани, здійснити перерахунок його заробітної плати за червень 2019 року, поновити на посаді та відшкодувати завдану моральну шкоду.
Щодо позовної вимоги про анулювання та визнання недійсним наказу про оголошення догани, суд зазначає наступне.
Стаття 139 КЗпП України визначає, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Частина 1 статті 147 КЗпП України визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Стаття 149 КЗпП України визначає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Стаття 148 КЗпП України визначає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
На виконання ухвали Канівського міськрайонного суду від 22.04.2020 про витребування доказів, 30.04.2020 представником відповідача надано до суду оригінали затребуваних документів, а саме: оригінали наказів ТОВ «АТБ-маркет» №99-к від 07.06.2019, №110-к від 25.06.2019 та документи, що були підставою для їх винесення; оригінал посадової інструкції керуючого магазином «Продукти-889» м. Канів, належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи (т.3 а.с.13-48).
Як зазначалося вище та не заперечувалося сторонами, підставою для винесення наказу №99-к від 07.06.2019 про оголошення догани стало: Акт про порушення посадової інструкції від 14.05.2019 №14/05/2019; письмове пояснення продавця-консультанта ОСОБА_11 від 14.05.2019; письмове пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2019; Акт про порушення посадової інструкції від 27.05.2019 №27/05/2019; письмове пояснення ОСОБА_1 від 27.05.2019; письмове пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_15 від 14.05.2019; письмове пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_12 від 27.05.2019.
Так, з Акту про порушення посадової інструкції від 14.05.2019 №14/05/2019 (а.с.30 т.3) вбачається, що провідним фахівцем з охорони регіонів служби безпеки ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_8 складено цей Акт про те, що ОСОБА_1 керуючий магазином «Продукти-889» м. Канів порушив наступні пункти посадової інструкції:
4.2.1. Контроль і організація торгового процесу магазину;
4.2.2. Управління діяльністю персоналу магазина;
4.2.3. Контроль і аналіз економічних показників роботи магазину. Мінімізація втрат;
5.1.8. Контролює норми списання. Приймає рішення про уцінку та списання товару в магазині;
5.1.10. Здійснює контроль за проведенням інкасації відповідно до затвердженої інструкції;
5.1.18. Здійснює коректне ведення касової дисципліни;
6.4. Забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей магазину;
6.9. Контролює виконання правил приймання та відвантаження товарів та тари;
6.14. Контролює дотримання правил ведення касової дисципліни.
В Акті зазначено, що неналежне виконання п.4.2.1 та 4.2.2 тягне за собою відповідальність за розділом 8 Посадової інструкції, а саме п. 8.3 - правопорушення, вчинені в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах визначених чиним адміністративним, трудовим, кримінальним та цивільним законодавством України, яке полягало у відсутності контролю роботи продавця-консультанта ОСОБА_11 , яка реалізувала алкогольний напій без акцизної марки, що могло призвести до притягнення підприємства до відповідальності за статтею 156 КУпАП. Ці порушення дають підстави для прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення. ОСОБА_1 запропоновано надати письмові пояснення. Підставою для складання даного Акту стало пояснення ОСОБА_11 від 14.05. 2019.
З пояснення продавця-консультанта ОСОБА_11 від 14.05.2019 (а.с.33т.3) вбачається, що остання працює на займаній посаді з квітня 2018 року та з посадовою інструкцією ознайомлена в повному обсязі. Пояснила, що 14.05.2019 вона реалізувала на касі пляшку вина з відсутньою акцизною маркою, свою вину визнає. Про недопустимість таких порушень її попереджував керуючий магазину, але це сталося з її неуважності.
Відповідно до пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2019, адресованого на ім`я директора департаменту безпеки корпорації АТБ ОСОБА_14 (а.с.31,32 т.3), ним зазначено, що він працює на займаній посаді з 26 червня 2008 року та з посадовою інструкцією ознайомлений в повному обсязі. Пояснив, що в результаті перевірки виявлені порушення та перерахував їх (9 пунктів), з порушеннями погоджується. Зазначив, що дані порушення допущено з вини керуючого магазину ОСОБА_1 , заступника керуючого магазином ОСОБА_15 , старшого охоронця ОСОБА_16 та продавця ОСОБА_11 , зобов`язався посилити контроль.
З Акту про порушення посадової інструкції від 27.05.2019 №27/05/2019 (а.с.34 т.3) вбачається, що районним керуючим ТОВ «АТБ-маркет» Тютюнник Н.В. складено цей акт про наступне: ОСОБА_1 , керуючий магазином «Продукти-889» м. Канів порушив п.6.14 посадової інструкції - «контроль дотримання правил ведення касової дисципліни». Порушення п.6.14 сталося внаслідок халатного ставлення ОСОБА_1 до своїх посадових обов`язків, а саме відсутністю належного контролю з його боку за виконанням посадової інструкції в частині забезпечення зберігання грошових коштів, що призвело до розбіжності облікових даних з фактичними залишками грошових коштів з сейфі магазину. Це порушення дає підстави для прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення. ОСОБА_17 запропоновано надати письмові пояснення. Підставою для складання Акту стало: Акт про результати інвентаризації наявних коштів від 27.05.2019; пояснення заступника керуючого ОСОБА_15 від 27.05.2019; пояснення заступника керуючого ОСОБА_12 від 27.05.2019.
З письмового пояснення ОСОБА_1 від 27.05.2019 (а.с.37 т.3) вбачається, що 27 травня 2019 року при перерахунку сейфа магазина виявлено нестачу у розмірі 623,60 грн. Нестача виявлена при перерахунку внесків, які були залишено заступником керуючого магазину ОСОБА_15 . Остання про нестачу грошових коштів у сейфі магазину нікого не повідомила.
З тексту оскаржуваного наказу про оголошення догани №99-к від 07.06.2019, вбачається, що підставою для його винесення стало, зокрема, пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_15 від 14.05.2019, але в матеріалах справи відсутнє дане письмове пояснення. Натомість з Акту про порушення посадової інструкції від 27.05.2019 №27/05/2019, вбачається, що однією із підстав для його складення стало пояснення заступника керуючого ОСОБА_15 від 27.05.2019.
У поясненні від 27.05.2019 заступник керуючого магазином ОСОБА_15 (а.с.35 т.3) зазначила, що 27.05.2019 при перевірці районним керуючим касової дисципліни в сейфі магазину було виявлено нестачу в сумі 623,60 грн. Дану нестачу пояснила тим, що у продавця ОСОБА_18 була нестача в касі і не було коштів відразу покласти цю суму. Зобов`язалася посилити контроль касової дисципліни.
З письмового пояснення заступника керуючого магазином ОСОБА_12 від 27.05.2019 (а.с.26 т.3) вбачається, що 27.05.2019 під час перерахунку сейфу було виявлено нестачу у сумі 623,60 грн. унаслідок того, що нею не був перерахований мішок із внеском на 2000 грн., який постійно зберігається у сейфі. Кошти було внесено у сейф, надалі зобов`язалася бути уважною.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду показала, що вона працює заступником керуючого магазину «Продукти-889» ТОВ «АТБ-маркет» м. Канів, починаючи з 2014 року. Про те, що було в магазині 27 травня 2019 року вона нічого не знає. Районним керуючим ОСОБА_5 того дня було виявлено у неї нестачу у сейфі, а тому її особисто було викликано на роботу для надання пояснення з цього приводу. Під час виявлення нестачі вона особисто присутньою не була. Щодо обмеження ОСОБА_1 у доступі до сейфу їй не було відомо. Доступ до сейфу має керуючий магазину та його заступники. Пам`ятає, що дана нестача у розмірі 623 грн. сталася з вини касира, яка відразу не мала можливості перекрити нестачу цих коштів. Після виявлення нестачі вона повернула ці кошти до сейфу.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до розділу 8 Посадової інструкції керуючого магазином ТОВ «АТБ-Маркет», затвердженої в.о. генерального директора ТОВ «АТБ-Маркет» від 06.10.2017 (а.с.38-48 т.3), з якою позивача ОСОБА_1 ознайомлено 15.01.2018, вбачається, що керуючий магазином несе відповідальність у порядку, передбачуваному діючим законодавством України, за несвоєчасне та неякісне виконання своїх обов`язків, передбачених діючою посадовою інструкцією, в тому числі за:
п.8.1 - неналежне виконання або невиконання своїх функцій та посадових обов`язків, передбачених діючою Посадовою інструкцією, шляхом несумлінного відношення до них - в межах визначених діючим законодавством України.
Розділ 4 Посадової інструкції, який містить в собі п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3, та про порушення позивачем яких зазначено в Акті від 14.05.2019, носить назву «Основні цілі та задачі».
Розділ 5 та 6 Посадової інструкції є «Основні функції» та «Основні обов`язки», відповідальність за порушення яких і передбачено розділом 8 Посадової інструкції, натомість відповідачем у вище зазначеному Акті про порушення посадової інструкції від 14.05.2019 помилково зазначено, що неналежне виконання п.4.2.1 та 4.2.2 тягне за собою відповідальність за розділом 8 Посадової інструкції.
Якщо говорити про порушення позивачем п.6.14 Посадової інструкції - контролювання дотримання правил ведення касової дисципліни, то необхідно зазначити, що доказом такого порушення має бути складений Акт про результати інвентаризації наявних коштів, а у переліку підстав для складання Акту про порушення посадової інструкції від 14.05.2019 він відсутній, та відповідно відповідачем суду не надано.
В Акті про порушення посадової інструкції від 27.05.2019 є посилання на Акт про результати інвентаризації наявних коштів від 27.05.2019, відповідачем його також не надано, а тому суд не може дати йому оцінку.
Щодо порушення позивачем пунктів 6.4 та 6.9 Посадової інструкції, а саме: забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей магазину та контроль виконання правил приймання та відвантаження товарів та тари, то суд зазначає, що відповідно до п.5.1.3 посадової інструкції керуючий магазином проводить вибірково інвентаризацію ТМЦ та виконує вибірковий контроль прийому товару та ТМЦ. Доказів неналежного забезпечення збереження ТМЦ та відсутності контролю за виконанням правил приймання товарів відповідачем до суду не надано.
У наданому позивачем поясненні від 14.05.2019, ОСОБА_1 зазначено, що під час перевірки мали місце порушення за березень 2019 року, коли останній перебував у відпустці, а також ним перераховано ряд порушень допущених з вини інших осіб: заступника керуючого магазином, адміністратора торгового залу, продавців та працівників охорони.
Суд зазначає, що єдиною підставою для складення провідним фахівцем з охорони регіонів Акту про порушення посадової інструкції від 14.05.2019 стало пояснення продавця ОСОБА_11 від 14.05.2019, яке було відібрано у зв`язку з реалізацією останньою алкогольного напою без акцизної марки, що могло призвести до притягнення підприємства до відповідальності за статтею 156 КУпАП, та як наслідок відсутності контролю роботи даного продавця-консультанта позивачем ОСОБА_1 . Але з наданого продавцем-консультантом ОСОБА_11 письмового пояснення вбачається, що останньою було повідомлено директора департаменту безпеки про попередження її керуючим магазином про недопустимість таких порушень. Крім того, відповідно до пункту 1.4 Посадової інструкції не передбачено безпосереднє підпорядкування продавця-консультанта керуючому магазином.
Посилання позивача ОСОБА_1 про відсторонення його від доступу до сейфу магазину, доказом якого є наказ регіонального директора Київського регіону ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_19 від 25.05.2019 про відсторонення його від сейфу магазину «Продукти-889» м. Канів (а.с.35 т.1) суд оцінює критично, оскільки даний факт не підтверджено у судовому засіданні свідком ОСОБА_15 , а сам наказ не відповідає вимогам, так як не містить обов`язкових реквізитів: номеру наказу та підпису особи, що його видала.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після оголошення позивачу ОСОБА_1 догани, повний текст наказу йому не вручено, а надано лише витяг з наказу №99-к від 07.06.2019, який належним чином не оформлений, з огляду на наступне.
Нормативно-правовими актами не передбачено видання розпорядчих документів у кількох примірниках. За необхідності кадрова служба чи служба діловодства (відповідно до розподілу функцій, визначених у локальних нормативних актах організації) оформлює у встановленому порядку копії наказів чи витяги з наказів для зацікавлених структурних підрозділів чи інших юридичних та фізичних осіб.
Витяг із наказу чи розпорядження - це засвідчена копія частини відповідного розпорядчого документа.
При оформленні витягів з наказів необхідно дотримуватися уніфікованої форми.
Витяг із наказу має бути оформлений з відтворенням обов`язкових реквізитів: назва підприємства; назва виду документа (ВИТЯГ ІЗ НАКАЗУ); дата документа; реєстраційний індекс документа; місце складання або видання документа; заголовок до тексту документа; текст документа та його порядковий номер; відмітка про наявність підстави для видання наказу; підпис керівника підприємства; відмітка про засвідчення копії. Під час оформлення та засвідчення витягу з кадрового наказу слід звертати увагу на те, що реквізит «Підпис» оформлюють особливим чином: із оригіналу наказу до витягу переносять назву посади керівника, його ініціал(и) та прізвище. Сам керівник підприємства особисто підписувати витяг із наказу не повинен; відмітка про засвідчення витягу з наказу є обов`язковим реквізитом цього документа, саме вона надає йому юридичної сили; підпис особи, яка оформила відмітку про засвідчення витягу з наказу, має бути засвідчений відбитком простої круглої печатки підприємства (як правило, печатки кадрової служби).
Суд вважає, за необхідне також зазначити, що ні витяг з наказу про оголошення догани, ні оригінал наказу з повним його текстом №99-к від 07.06.2019, який було досліджено в судовому засіданні, не містять посилання на порушені позивачем ОСОБА_1 пункти його посадової інструкції.
Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, суд вважає, що оскаржуваний наказ №99-к від 07.06.2019 про оголошення догани позивачу ОСОБА_1 є безпідставним та підлягає визнанню недійсним.
Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді, суд зазначає наступне.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього дисциплінарного стягнення та в який час.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:
- порушення має стосуватися тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;
- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним;
- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
- з моменту виявлення порушення до звільнення у дисциплінарному порядку може минути не більше місяця.
За такими підставами працівник може бути звільнений лише за проступок по роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 січня 2019 року у справі № 344/9143/17.
З копії наказу ТОВ «АТБ-маркет» №110-к від 25.06.2019 про звільнення позивача, який надано представником відповідача на виконання ухвали про витребування доказів (а.с.26-28 т.3) вбачається, що даний наказ підписано директором з персоналу ОСОБА_6 , тоді як витяг з цього наказу, який направлено ОСОБА_1 вже підписано начальником відділу кадрів ОСОБА_9 (а.с.17 т.3) без належного посвідчення підпису керівника.
Крім того, відповідно до п.1.1, п.1.2 Посадової інструкції керуючого магазину передбачено, що дана посада відноситься до категорії керівників, є штатною одиницею магазину служби управління регіонами ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»; призначення, переміщення або відсторонення від займаної посади керуючого магазином здійснюється наказом Генерального директора ТОВ «АТБ-МАРКЕТ».
Відповідач в наказі №110-к від 25.06.2019 про звільнення позивача не зазначив, у чому полягало порушення працівником трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення позивача, не навів даних на підтвердження того, що невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків є систематичним, і що раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
Таким чином судом встановлено, що звільнення позивача проведено з порушенням чинного законодавства про працю, оскільки наказ про оголошення догани, який передував наказу про звільнення, є безпідставним, оскільки не містить фактичних та конкретних даних щодо допущених порушень, загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустив в роботі позивач, не містять посилання на конкретні обставини вчинення порушення, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вини та умислу в діях позивача, в повній мірі не взято до уваги пояснення позивача, що свідчить про відсутність систематичних порушень та систематичного невиконання позивачем, як працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що могло бути підставами для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за пунктом 3 частини статті 40 КЗпП.
Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем ОСОБА_1 було пропущено строк, передбачений статтею 233 КЗпП України для звернення до суду, оскільки трудову книжку він отримав 25 червня 2019 року, а з позовом до суду звернувся 19 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку, передбаченого вказаною статтею.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Реалізація права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
У постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15 зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».
Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16 зроблено висновок, що «встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк».
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 490/9707/14-ц зроблено висновок, що «у статті 234 КЗпП не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами».
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.ч. 4,4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.
Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, необхідно дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на судовий захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Позивачем зазначено поважні причини пропуску строку звернення до суду, серед яких намагання позивача у досудовому порядку врегулювати спір, а також перебування на амбулаторному лікуванні, починаючи з 18.07.2019 по 28.10.2019.
Судом встановлено, що витяг з наказу про оголошення догани №99-к від 07.06.2019 позивачем отримано у цей же день, трудову книжку отримано у день його звільнення - 25 червня 2019 року, про що не заперечувалося ОСОБА_1 у судових засіданнях.
На думку суду, підстави, наведені позивачем та його представником в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними. Так на підтвердження наведених у позові обставин, позивачем надано суду виписки із його медичної карти про звернення до лікарів у період з 18.07.2019 по 28.10.2019 (а.с.97-106 т.1).
Оглянувши та вивчивши дані медичні документи, судом встановлено, що період його амбулаторного лікування неодноразово переривався, так 18.07.2019 ОСОБА_1 звертався до хірурга, після чого йому було призначено лікування терміном на два тижня (а.с.98 т.1), 31.07.2019 звертався до лікаря невропатолога та лікувався 10 днів, після чого 12.08.2019 повторно звертався до лікаря, де йому призначено лікування, але у медичних документах не зазначено його терміни. Наступне звернення до Канівської ЦЛП позивачем ОСОБА_1 вже мало місце 02.09.2019 та 10.09.2019, позивачу призначено лікування терміном на 5 та 10 днів (а.с.102, 103 т.1), після чого повторне звернення до невропатолога позивачем було здійснено лише через двадцять днів після закінчення терміну лікування, а саме 11.10.2019. Останнє звернення до Канівської ЦЛР, що передувало зверненню до суду з позовом датовано 28.10.2019.
Суд вважає за необхідне зазначити, що перебування на амбулаторному лікуванню не перешкоджало позивачу звертатися до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області 12.09.2019 з питань додержання відповідачем законодавства про працю, про що ним отримано лист-відповідь №Ж-1070-11/09 від 24.09.2019 (а.с.160 т.1), з якого вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено про необхідність захисту його трудових прав шляхом звернення до суду. З тексту даного листа також вбачається, що мало місце попереднього звернення позивача, а саме від 12.08.2019, на яке йому дано відповідь за №Ж-908-10/14 від 10.09.2019.
Амбулаторне лікування ОСОБА_1 також дозволяло йому звертатися з письмовим зверненням до членів наглядової ради Корпорації «АТБ» на п`ять аркушів (а.с.89-93 т.1), а також до правоохоронних органів зі скаргами на дії відповідача, про що наголошено представником відповідача у судовому засіданні та не заперечувалося самим позивачем.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, визнаються судом неповажними, оскільки перебування на амбулаторному лікуванні позивача, не є перешкодою для звернення його до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, судом встановлено, що права позивача ОСОБА_1 були дійсно порушені притягненням останнього до дисциплінарної відповідальності у виді догани та подальшого звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, але враховуючи, що строк звернення позивача до суду сплив, суд відмовляє в позові ОСОБА_1 до ТОВ «АТБ-маркет» про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку звернення позивачем до суду за захистом свого порушеного права при звільненні, суд не вбачає підстав для відшкодування судових витрат, як це передбачено відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 71, 76, 77, 81,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 261, 267 ЦК України, ст.ст.2, 3, 40, 139, 147, 148, 149, 233, 234 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "АТБ-маркет" про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 13 травня 2020 року.
Головуючий О . М . Льон
