Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 697/2951/19
провадження № 61-16827св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»,
розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Єльцова В. О., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі - ТОВ «АТБ-маркет») про визнання недійсним наказу, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки довідки та виписка з карти амбулаторного хворого містить обставини, що стосуються самого заявника
та його лікування та заявник підтвердив, що він міг подати їх під час розгляду справи за умови витребування судом, ці обставини суд не може розцінювати
як нововиявлені обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Неподання заявником додаткових доказів, що підтверджують його лікування,
а також відмова суду у прийнятті доказів, невитребування таких доказів судом не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Незгода заявника з оцінкою судом доказів щодо його лікування, які були предметом дослідження під час розгляду справи по суті, фактично зводиться
до переоцінки таких доказів судом, що відповідно до статті 423 ЦПК України
не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року визнано неподаною та повернено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 не надав доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року у строк, наданий для усунення недоліків апеляційної скарги, вказані недоліки щодо сплати судового збору не усунено, тому відповідно до вимог статтей 185 та статей 356, 357 ЦПК України зазначену апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка подавала апеляційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і справу направити для продовження розгляду
до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання пор звільнення його від сплати судового збору, оскільки заявник довів належними доказами свій незадовільний майновий стан. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив заявникові
в реалізації його права на доступ до правосуддя.
Доводи інших учасників справи
У січні 2022 року ТОВ «АТБ-маркет» надіслав до Верховного Суду відзиви
на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначав, що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими
та такими, що не підлягають до задоволення.
У січні 2022 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду відповідь на відзив відзиви на касаційну скаргу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ТОВ «АТБ-маркет» про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди залишено без руху.
Вказаною ухвалою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року.
20 вересня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги повторно на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року у зазначеній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року відмовлено
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору
за подання апеляційної скарги на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року залишено без руху повторно, надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у сумі 454,00 грн, але у строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено особі, яка подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною, і підлягатиме поверненню.
28 вересня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про повторне звільнення скаржника від сплати судового збору
за подання апеляційної скарги на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року.
В обґрунтування доводів щодо звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 вказує, що не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги до суду через незадовільний майновий стан. Також він зазначає, що на час вимушеного безробіття, скаржник не має можливості виконувати зобов`язання зі сплати аліментів та інші фінансові зобов`язань, що має виключно негативний вплив на майновий стан позивача, який і без того є незадовільним.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав довідку ОК-5
від 25 вересня 2021 року та відомості з ДРФО від 20 липня 2021 року, які необхідні для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
ОСОБА_1 зазначає, що дохід, отриманий ним у 2020 році, становив 3 258, 72 грн, що свідчить про незадовільний майновий стан позивача.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 листопада 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову.
Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Згідно із частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. враховуючи майновий стан сторони, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2021 року становить 2 270,00грн.
Отже, за подання касаційної скарги на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року необхідно сплатити 454,00 грн судового збору, або надати докази на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Як убачається з доданої до матеріалів касаційного провадження Довідки ОК-5 за 2020 рік доходи у ОСОБА_1 відсутні.
Також, ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 06 жовтня 2021 року, в яких інформація про його доходи з 4 кварталу 2020 року до 3 квартал 2021 року відсутня.
Разом з цим, відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 з 4 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки у вказаних відомостях не зазначено про наявність/відсутність доходів за 1-3 квартали 2020 року.
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Разом із тим, необхідність сплати судових витрат не може визнаватися обмеженням права доступу до суду, оскільки, за змістом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Так, згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційний суд, обґрунтовано відмовив заявнику у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2021 року.
Враховуючи те, що заявником у встановлений строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційному суду надано докази, які підтверджують майновий стан заявника, що унеможливлює сплати нею судового збору не заслуговують на увагу, оскільки відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з цього питання, в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд навів відповідні мотиви.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що такі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права.
Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Наведені заявником доводи не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Крім того, Верховний суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун
