ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Черкаси
справа № 697/2951/19 провадження № 22-ц/821/993/22 категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет»
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
в с т а н о в и в :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
09 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 05 травня 2020 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області прийнятио рішення по справі № 697/2951/19. Судом встановлені підстави для визнання наказів недійсними та поновлення заявника на посаді, проте в задоволенні позову відмовлено в зв`язку з пропуском строків звернення до суду. Позовні вимоги про перерахунок заробітної плати та відшкодування завданої моральної шкоди залишені без розгляду.
21 липня 2020 року Черкаським апеляційним судом прийнято постанову по справі № 697/2951/19, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін.
10 лютого 2021 року Верховний Суд своєю постановою залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.
В заяві зазначено, що вирішуючи питання про поважність причин для поновлення строку звернення до суду вирішальним є встановлення факту наявності хвороби у учасника та підтвердження даного факту медичними документами, не залежно від форми та способу лікування.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, Канівський міськрайонний суд Черкаської області виходив з того, що лікування заявникас неодноразово переривалося. Суд першої інстанції не витребовував докази ні у заявника ні у медичного закладу на підтвердження обставин про стан лікування останнього. Тому, ОСОБА_1 в заяві про перегляд рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами просить врахувати довідки Канівського ЦПМСД із зазначенням порушень режиму лікування останнього, які не були відомі на момент розгляду справи районним судом та в яких зазначено про наявність хвороби на момент звернення до суду та вподальшому.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкської області від 20 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник звернувся в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АТБ-Маркет» про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 14 червня 2022 року заявнику було надано строк для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. Зокрема, в ухвалі було зазначено про необхідність усунення наступних недоліків: подання до суду квитанції про сплату судового збору.
Дану ухвалу судді заявником було отримано 15 червня 2022 року.
Оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 14 червня 2022 року ОСОБА_1 не усунуто, тому суд дійшов висновку про повернення заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржив її в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2022 року як незаконну, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про повернення заяви ОСОБА_1 в зв`язку з невиконанням ним вимог ухвали суду від 14 червня 2022 року, а саме виключно з тих обставин, що ним не було сплачено судовий збір за подачу заяви.
Однак, під час постановлення даної ухвали суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на виконання вищевказаної ухвали, ОСОБА_1 надав суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми випалчених доходів за Формою F1401803, відповідно до якої сукупний дохід, отриманий заявником як сукупно за 2021-2022 роки так і окремо за 2021 та 2022 роки є меншим від 5 % суми судового збору, належної до сплати за подачу заяви про перегляд рішення суду в зв`язку з нововиявленими обставинами.
Вважає, що суд помилково не врахував його майновий стан та безпідставно повернув заяву, не звільнивши заявника від сплати судового збору з підстав, передбачених законом.
Ухвалу суду про повернення заяви вважає незаконною та такою, що підлягає до скасування.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, що надішов від представника ТОВ «АТБ-Маркет» - адвоката Помазкіна А.Є. зазначено, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтовані та не дають підстав для зміни чи скасування ухвали суду.
Вказано, що вирішуючи питання про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду в зв`язку з нововиявленими обставинами в зв`язку з несплатою заявником судового збору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що необхідність сплати судових витрат не може визнаватися обмеженням права на доступ до суду, оскільки вимога про сплату судового збору є стимулюючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Із системного аналізу ЗУ «Про судовий збір» та з огляду на принципи теорії права, впровадження судового збору мало на меті забезпечити здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, тому в кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів.
Тобто, оцінка судом за своїм внутрішнім переконанням майнового стану особи (заявника, позивача, скаржника) є не тільки законною, але й може вважатися логічною.
З огляду на вищевикладене ТОВ «АТБ-Маркет» вважає, що суд першої інстанції дійшов до об`єктивного висновку про відсутність у заявника підстав для звільнення судового збору та прийняв обгруновану ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, Канівським міськрайонним судом Черкаської області від 05 травня 2020 року було ухвалено рішення у справі. Судом встановлені підстави для визнання наказів недійсними та поновлення заявника на посаді, проте в задоволенні позову відмовлено в зв`язку з пропуском строків звернення до суду. Позовні вимоги про перерахунок заробітної плати та відшкодування завданої моральної шкоди залишені без розгляду.
21 липня 2020 року Черкаським апеляційним судом прийнято постанову по справі № 697/2951/19, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін.
10 лютого 2021 року Верховний Суд своєю постановою залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 травня 2020 року.
Повертаючи заяву про перегляд рішення суду в зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що заявник не виконав вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, а саме не сплатив судовий збір за її подачу. Доводи скрутного матеріального становища заявника були визнані такими, що не дають підстав для звільнення від сплати судового збору.
Надаючи оцінку таким мотивам ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд враховує наступне.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з практикою ЄСПЛ у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та рішення у справі «Гофман проти Німеччини»від 11 жовтня 2001 року).
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» від 26 липня 2011 року, «Креуз проти Польщі» від 19 червня2001 року сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Нормами чинного ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, апеляційної скарги (заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими, винятковими) обставинами додаються, в тому числі, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У справі, яка є предметом перегляду апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 09 червня 2022 року звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду в зв`язку з нововиявленими обставинами, у якій також заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору (а.с. 1-11 Т.7).
Клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що під час подачі позовної заяви у справі № 697/2951/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 генерального директора ТОВ «АТБ-Маркет» про визнання наказів недійсними, поновлення на роботі, зобов`язання здійснення виправлення у трудовій книжці та видачу її дубліката позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3768 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 1-1860К (а.с. 198 Т.1). За подачу заяви про перегляд судового рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» має бути сплачено в розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, відтак сума судового збору складає 5652 грн. 60 коп.
ОСОБА_1 присив звільнити його від сплати вказаної суми судового збору, при цьому послався на висновок, викладений в Постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року за наслдками розгляду справи № 753/22049/16, відповідно жо якого суд може звільнити заявника від сплати судового збору, якщо він певний час не отримував дохід та така обставина доведена належними доказами. Крмі того, заявник послався на правовий висновк, викладений в Постанові Великої палати Верховного суду від 14 січня 2021 року за налдіками розгляду справи № 940/2276/18, відповідно до якого для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу державної податкової служби про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору у справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній рік може бути, зокрема довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.
До заяви про перегляд рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами додано Довідку форми ОК-5 від 02 червня 2022 року та Відомості з ДРФО від 02 червня 2021 року про доходжи заявника за 2021-2022 роки.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу заяви про перегляд рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_1 не надано достатньо доказів щодо неможливості сплати судового збору.
При цьому, районний суд не врахував, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чинерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення в зв`язку з новоиявленими обставинами та з клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу заяви, ОСОБА_1 на підтвердження свого скрутного майнового стану надав суду письмові докази, а саме: Довідку форми ОК-5 від 02 червня 2022 року та відомості ДРФО за період з 01 січня 2021 року по 02 червня 2022 року про суми виплачених доходів та утримання податів.
Подані документи доводять ту обставину, що розмір суми судового збору, який підлягає сплаті при подачі заяви про перегляд рішення суду за новоиявленими обстаивнами перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за вказаний попередній період.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи заяву без руху зазначив, що вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів, не надав належної фактичної та правовї оцінки поданим ОСОБА_1 доказам щодо його майнового стану, не вказав, які дакази додатково має надати заявник на підтвердження його майнового стану.
Райониий суд обмежився загальними формулюванням щодо відсутності підстав для звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору, не надавши обгрунтованої оцінки його доводам незадовільного майнового стану.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист своїх прав, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.
Суд першоїінстанції воскаржуваній ухваліне виклаву достатніймірі мотиви,на якійвона ґрунтується,не врахував,що правона захистможе вважатисяефективним лишетоді,якщо зауваженнясторін «заслухані»,тобто належнимчином судомвивчені усіїх доводи,орган владизобов`язаний виправдатисвої діїнавівши обґрунтуваннясвоїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України» від 03 липня2014 року, «Суомінен проти Фінляндії» («Suominen v. Finland») від 01 липня 2003 року).
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та беручи до уваги, що при вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент, висновок районного суду про те, що ОСОБА_1 не довів, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору, не може бути визнаний достатньо аргументованим.
Схожі висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі№ 200/7924/16-ц (провадження № 61-25895св18), від 01 вересня 2021 року у справі № 569/19905/19 (провадження № 61-5839св21).
Крім того, районний суд залишив поза увагою те, що із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Доступ до суду, як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до частини четвертої статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала районного суду про визнання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами неподаною та повернення заяви не може вважатися обґрунтованою та підлягає до скасування, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Канівського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від20червня 2022року усправі зазаявою ОСОБА_1 про переглядза нововиявленимиобставинами судовогорішення усправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «АТБ-Маркет»про визнаннянаказу недійсним,перерахунок заробітноїплати,поновлення нароботі тавідшкодування моральноїшкоди скасувати,матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2022 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко