КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№2-ві/824/21/2020
У Х В А Л А
05 лютого 2020 року місто Київ
справа № 368/561/19
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., розглянувши питання про відвід судді Куліковій С.В.,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя: Олійник В.І., судді: Желепа О.В., Кулікова С.В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
29 січня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кулікової С.В. від розгляду вказаної справи.
Заяву обґрунтовувала тим, що 23 січня 2020 року було здійснено автоматичний розподіл цивільної справи №368/561/19, про що зазначено у «Звіті про розподіл Київського апеляційного суду», який розміщено у відкритому доступі на офіційному сайті Київського апеляційного суду.
Вказувала, що з інформації, зазначеної у Звіті вбачається порушення порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки в п.10 (г) Звіту суддя Кулікова С.В. виключена з переліку суддів, які входять до затверджених складів колегії у зв`язку з її перебуванням у відпустці з 02 січня 2020 року до 31 січня 2020 року.
Зазначала, що серед переліку суддів, які мають повноваження щодо розгляду цієї судової справи на момент автоматичного розподілу та входять до вказаних колегій п.10 (д) Звіту суддя Кулікова С.В. відсутня.
Однак, незважаючи на вище зазначене, суддю Кулікову С.В., яка станом на 23 січня 2020 року, а саме, на день автоматичного розподілу цивільної справи №368/561/19 (провадження №22-ц/824/4167/2020) перебувала у відпустці згідно інформації зазначеної в п.10 (г) Звіту, обрано суддею до колегії суддів (п.10 (й) Звіту) по вказаній справі, чим порушено ст.376-1 КК України та здійснено втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.
Посилаючись на п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України просила відвести суддю Київського апеляційного суду Кулікову С.В. від розгляду вказаної справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року призначено справу до розгляду на 26 лютого 2020 року о 11.30 год.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року заявлений відвід судді Куліковій С.В. визнано необґрунтованим, заяву про відвід передано для визначення судді для її розгляду в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, без зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2020 року питання про відвід судді Куліковій С.В. призначено судді-доповідачу Борисовій О.В.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, згідно з ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
ОСОБА_1 заяву про відвід обґрунтовувала тим, що суддя Кулікова С.В. не може брати участь у розгляді даної цивільної справи, оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Пунктами 15.2 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України визначено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів. Пункт 15.4 вказує на порядок визначення судді або колегії суддів (судді - доповідача) для розгляду конкретної справи як до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи так і після приведення зазначеного Положення у відповідність із цією редакцією Кодексу.
В Київському апеляційному суді використовується Автоматизована система електронного документообігу «Апеляція».
Засади використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду (затверджені рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду №7 від 02 жовтня 2018 року) розроблені відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами).
Цими засадами визначаються особливості розподілу справ між суддями, порядок формування колегій суддів, підстави для повторного автоматизованого розподілу справ та інші правила застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до п.1.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду автоматизований розподіл справ між суддями здійснюється автоматизованою системою в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Справи, позовні заяви та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду (далі-судові справи), розподіляються між усіма суддями судової палати з розгляду цивільних справ, які мають на час розподілу повноваження на здійснення процесуальних дій, з урахуванням спеціалізації суддів, визначеної зборами суддів, та з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження (п.1.2 Засад).
Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами та доповненнями) визначено, що розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
АСДС та інші підсистеми забезпечують, зокрема об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу в судах загальної юрисдикції між суддями з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ.
Відповідно до п.2.3.22 вказаного Положення судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Згідно з п.2.3.23 Положення, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за їїнявності). Судова справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою головуючий суддя (суддя-доповідач). Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду.
У разі якщо зборами суддів відповідного суду визначено склад колегій суддів, після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) склад колегії суддів автоматично визначається автоматизованою системою згідно з налаштуваннями складу колегій суддів.
Відповідно до п.2.1, п.2.2. п.2.3 ч.2 розділу II Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду №7 від 02 жовтня 2018 року склад колегії суддів по розгляду справи формується в автоматичному режимі автоматизованою системою одразу після визначення автоматизованою системою судді-доповідача згідно з налаштуванням складів постійних колегій суддів, затверджених рішенням зборів суддів.
Вказаним Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Засадами використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду не передбачено зміни постійно визначеного складу колегії при визначенні автоматизованою системою документообігу суду судді-доповідача згідно з налаштуванням складів постійних колегій суддів у випадку, коли суддя, який входить до складу постійної колегії суддів (крім судді-доповідача) не може здійснювати обов`язки судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо).
Зборами суддів Київського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року №13 було затверджено 67 складів постійних колегій суддів судової палати з розгляду цивільних справи, в тому числі колегію суддів: доповідач - Олійник В.І., члени колегії - Желепа О.В., Кулікова С.В.
Як вбачається з матеріалів справи, склад колегії суддів по розгляду даної справи було сформовано автоматично з огляду на визначення суддею-доповідачем Олійника В.І., згідно з налаштуванням складу постійної колегії суддів, до складу якої входять судді: Желепа О.В. та Кулікова С.В.
Отже, визначення судді Кулікової С.В., як члена постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою документообігу суддя-доповідач Олійник В.І. не є порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки здійснене із дотриманням вимог статті 33 ЦПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року та Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів цього суду №7 від 02 жовтня 2018 року.
Таким чином, доводи заявника про те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи є безпідставними.
Оскільки судом не встановлені підстави про порушення порядку визначення складу суду для розгляду даної справи у задоволенні заяви про відвід судді Кулікової С.В. необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кулікової С.В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В.Борисова
