Справа № 368/561/19
2/368/397/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про закриття провадження
"20" грудня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Гембар В.В.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд, -
В С Т А Н О В И В :
10.05.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, ( а.с., 1 – 10), в якій позивачка просить суд винести рішення, яким:
1. Скасувати наказ Керівника апарату Дарницького районного суду м.Києва Реверук В.С №32-ОС/К від 15.04.2019р. про звільнення її, - помічника судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 ;
2. Поновити на роботі помічника судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині;
3. Стягнути з Дарницького районного суду м.Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення вказаного платежу за один місяць;
4. Стягнути з Дарницького районного суду м.Києва на користь ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними фактичними обставинами справи, та нормами матеріального та процесуального права.
Вона, - ОСОБА_5 , з 08.05.2015 року за поданням судді Дарницького районного суду м. Києва Вовка Є.І. призначена тимчасово (на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_6 ) його помічником, про що винесено Наказ керівника Дарницького районного суду м. Києва Медвєдєва О.М. № 51 – ОС/К від 12.05.2015 року.
28.09.2018 року наказом в.о. Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C. № 97-ОС/К її переведено з тимчасової посади помічника судді Вовка ОСОБА_7 на постійну посаду.
Пунктами 3 та 4 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21 (далі Положення), визначено, що помічник судді є працівником апарату суду. Суддя є його безпосереднім керівником.
Відповідно до п.8 Положення, помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.
Згідно наказу в.о.Голови Дарницького районного суду м.Києва Щасної Т.В. № 30-В від 25.03.2019 р. суддя Вовк Є.І., за яким вона закріплена, з 02.04.2019 р. по 24.04.2019 р. перебуває у щорічній відпустці.
11.04.2019 року Вищою Радою Правосуддя було прийнято рішення № 1124/0/15-19 про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 із займаної ним посади.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.
Відповідно до ст. 125 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
11.04.2019 p., 12.04.2019 р. та 15.04.2019 р. вона повний робочий день до 18:00 перебувала на своєму робочому місці за адресою: м.Київ, вул. Кошиця, 5-А, каб АДРЕСА_1 115, та виконувала покладені на неї обов`язки, що підтверджується витягом з журналу приходу та уходу з роботи, правила відміток в якому затверджено п. 6 розпорядження № 51 Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва від 21.02.2019 р.
15.04.2019 p., приблизно о 17:40, в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В. викликала її до кабінету № 207, та у присутності Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C., Начальника відділу інформаційного забезпечення Слівінського Д.О., помічника судді Богданової Т.І., без будь-яких пояснень, сказала поставити свій підпис про ознайомлення з документом щодо її звільнення, текст якого їй не був відомий, для ознайомлення їй не надавався.
Оскільки з текстом вказаного документа вона не була ознайомлена, відповідно, про ознайомлення з ним свій підпис не поставила, адже, станом на 15.04.2019 р. її безпосередній керівник - суддя Вовк Є.І. продовжував перебувати у відпустці, а отже, перебував у штаті Дарницького районного суду м. Києва.
Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 157 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді, проте, станом на 15.04.2019р. подання судді Вовка Є.І. щодо звільнення її з посади його помічника відсутнє.
Згідно позиції ВС, зазначеної в п. 43 своєї постанови від 13.03.2019 р. по справі №308/4431/17 (провадження №14-555цс18), якщо суддя не виносив подання про звільнення помічника, звільнення помічника без такого подання є неправомірним.
Більше того, 15.04.2019 р., з метою збереження безперервного трудового стажу в майбутньому (після виходу судді Вовка Є.І. з відпустки та припинення з ним трудових відносин), за взаємною згодою з суддею Дарницького районного суду м. Києва Колесником О.М., в загальній канцелярії Дарницького районного суду м. Києва було зареєстровано її заяву з вимогою щодо покладення на неї обов`язків додаткового помічника Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_8 , та відповідне подання ОСОБА_8 про покладення на неї обов`язків додаткового помічника (Вх.№22594/19).
Відповідно до п. 11 розділу II вказаного Положення, у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.
Крім того, на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.
Проте, в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасною Т.В., без законних на те підстав та повноважень, оскільки, відповідно до п.9 Положення, відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді може тільки керівник апарату, у випадках, , передбачених цією статтею, а не Голова суду чи в.о. Голови суду, письмово - 15.04.2019 р. о 18:24 (№1/166/2019 Вих.15.04.2019 р.) було відмовлено у задоволенні вказаного подання судді Дарницького районного суду м.Києва Колесника О.М., з посиланням на «неможливість задоволення клопотання», оскільки вона ще не припинила трудові відносини зі своїм безпосереднім керівником - ОСОБА_2 .
При цьому, у вказаному листі в.о. голови Дарницького районного суду м.Києва Щасної Т.В. від 15.04.2019 р. (№1/166/2019 Вих. 15.04.2019 р.), адресованому судді Дарницького районного суду м.Києва Колеснику О.М., зокрема констатується, що помічник судді Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_9 І. - Германенко В.А. повинна припинити трудові відносини з її безпосереднім керівником - ОСОБА_2 .
Тобто, згідно з вказаним твердженням ОСОБА_3 , зазначеному в вищевказаному листі від 15.04.2019 р., така подія має відбутися у майбутньому, а не вже відбулась у минулому.
Крім того, одночасно у відмові було зазначено, що 12.04.2019 р. в.о. Голови Дарницького районного суду м.Києва Щасною Т.В. було винесено наказ № 11-ОС «Про відрахування зі штату судді Вовка ОСОБА_7 ».
Проте, вочевидь, за таких обставин, суддя Вовк Є.І. не міг би 15.04.2019 р. бути її безпосереднім керівником за умови його відрахування зі штату Дарницького районного суду м. Києва ще 12.04.2019 р.
Про вказану відмову в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасної Т. ОСОБА_10 їй стало відомо по телефону від судді Колесника О. ОСОБА_11 ., якому відмова безпосередньо була адресована, оскільки її було зареєстровано загальною канцелярією Дарницького районного суду м.Києва за Вх. №22599/19 від 15.04.2019 р. о 18:24 год. - вже в позаробочий час, що можна перевірити шляхом здійснення витягу з судової бази Д-3.
Після ознайомлення з вказаною відмовою, 16.04.2019 р. суддею Колесником О.М. було повторно зареєстровано в загальній канцелярії Дарницького районного суду м. Києва подання про покладення на неї повноважень та обов`язків додаткового помічника.
Враховуючи те, що декілька останніх днів вона себе погано почувала та через надмірне хвилювання з перелічених подій, її стан ближче до ранку 16.04.2019 р. погіршився, була госпіталізована до Київської міської клінічної лікарні № 18.
Згодом, колегою, їй на телефон було надіслано фотознімок журналу приходу та уходу, в якому, починаючи з 16.04.2019 р. було зроблено помітки про її звільнення.
17.04.2019 р., знову ж таки, всупереч нормам п..8 та п.9 Положення, в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасною Т.В. було надано відмову (Вх.№23261 о 16:36) в задоволенні вказаного подання судді Колесника О.М. від 16.04.2019 р., в якій вона доводить до відому, що до виконання повноважень додаткового помічника судді можуть бути залучені виключно працівники патронатної служби зі штату суду, якою вона, - ОСОБА_1 на даний час не є, оскільки, згідно наказу №32-ОС/К від 15.04.2019р. , - відрахована зі штату суду.
З текстом вказаної відмови, а також прикріпленою до неї копією наказу Керівника апарату Дарницького районного суду м.Києва Реверук В.С №32- ОС/К від 15.04.2019р. про її звільнення вона ознайомилась 25.04.2019 р. - в перший день приходу до Дарницького районного суду м.Києва після закінчення лікарняного.
Цього ж дня, 25.05.2019 р. нею та суддею Дарницького районного суду м.Києва Колесником О.М. в загальній канцелярії Дарницького районного суду м.Києва було зареєстровано її заяву з вимогою щодо покладення на неї обов`язків додаткового помічника Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_8 , та відповідне подання ОСОБА_8 про покладення на неї обов`язків додаткового помічника.
Проте, станом на сьогоднішній день, відповідь на заяву та подання ні їй ні судді ОСОБА_12 . ОСОБА_11 . не надано.
Більше того, 25.04.2019 р. керівником апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C. було поставлено питання про необхідність передачі нею до канцелярії Дарницького районного суду м. Києва справ, що знаходились в провадженні судді Вовка Є.І., для подальшого їх перерозподілу.
У зв`язку з чим, аж до 08.05.2019 р. нею, як помічником судді Вовка ОСОБА_7 виконувалась робота по підготовці вказаних справ для їх передачі до канцелярій.
Згідно складених та підписаних (в тому числі нею, як помічником судді Вовка С.І.) актів прийому - передачі від 08.05.2019 p., вказані справи було передано до канцелярій.
Варто зазначити, що будь-яких посилань на її звільнення чи наявність наказу про її звільнення з вказаної відмови в.о. Голови Дарницького районного суду м.Києва Щасної Т.В. від 15.04.2019 р. (№1/166/2019 Вих.15.04.2019 р.) не вбачається, а навпаки, зазначено, що вона ще не припинила трудові відносини з суддею Вовком Є.І., що дає підстави вважати, що наказ про її звільнення № 32-ОС/К від 15.04.2019 р. та наказ про відрахування зі штату судді Вовка Є.І. №11-ОС від 12.04.2019 р. були винесені вже після 15.04.2019 p., тобто заднім числом.
При цьому, від визначення фактичної дати винесення наказу № 11-ОС від 12.04.2019 р. (саме в строк після 15.04.2019 р.) частково залежить і встановлення неправомірності її звільнення від 15.04.2019 р.
Також, звертає увагу суду на те, що з вказаних письмових відмов в.о. Голови Дарницького районного суду м.Києва Щасної Т.В. від 15.04.2019 та від 17.04.2019р. вбачаються розбіжності у визначенні моменту закінчення її повноваження помічника судді Вовка Є.І., адже, як зазначено у відмові №1/166/2019 Вих.15.04.2019 р. від 15.04.2019 р. (зареєстрованою о 18:24) — станом на цей час вона ще перебувала у трудових відносинах з безпосереднім керівником - суддею Вовком Є.І., та як нею вже зазначено, відпрацювала повний робочий день до 18:00, що підтверджується її підписом у витязі з журналу приходу та уходу з роботи ( правила відміток в якому затверджено п.6 розпорядження № 51 Керівника апарату Дарницького районного суду м.Києва від 21.02.2019 p.). Проте, згідно відмови від 17.04.2019 p., з 15.04.2019 р. вона відрахована зі штату, а отже, її трудові відносини з суддею Вовком Є.І. ще з 15.04.2019р. припинились.
Відповідно до п. 11 розділу II вказаного Положення, у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади. припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.
Проте, керівником апарату суду їй не було запропоновано перевестись на будь-яку іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.
Крім того, посилання ОСОБА_3 на те, що до виконання повноважень додаткового помічника суді можуть бути залучені виключно працівники патронатної служби зі штату суду, є незаконними, оскільки, в п.7, 8 розділу II Положення та ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» зазначено, що Судді самостійно здійснюють добір помічників. Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду, при цьому, ніякого » посилання на те, що помічника суддя обирає собі зі штату вже наявних працівників суду - не міститься.
Згідно позиції, викладеної у рішенні XIV позачергового з`їзду суддів України від 15 березня 2017 року (пункт 17), Положення не містить поняття "тимчасовий помічник", натомість визначає можливість тимчасового виконання обов`язків додаткового помічника судді особою, яка займає посаду помічника судді на момент звільнення відповідного судді (за яким такий помічник закріплений) з займаної посади у встановленому законом порядку, або припинення повноважень відповідного судді зі здійснення правосуддя. Під поняттям "додатковий помічник" норми Положення розуміють помічника судді, який у випадку припинення повноважень або звільнення з посади відповідного судді, до якого такий помічник судді прикріплений, прикріплюється до іншого судді, в якого вже є призначений раніше помічник судді, за поданням цього судді та заявою помічника.
Радою суддів України у рішенні від 15 вересня 2016 року № 56 про внесення зміни до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (зі змінами), висловлена позиція щодо необхідності збереження посад помічників суддів у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною тощо), а також у період з моменту припинення повноважень судді зі здійснення правосуддя або з моменту звільнення судді із займаної посади у встановленому законом порядку.
Листом від 23 вересня 2016 року № 16-6871/16 Державна судова адміністрація України, до повноважень якої, зокрема, належить забезпечення належних умов діяльності судів, вивчення кадрових питань апарату суду, рекомендувала місцевим, апеляційним судам та ТУ ДСА України в якості тимчасового заходу, до моменту зайняття у встановленому чинним законодавством порядку вакантної посади судді, помічникам, які були підзвітні звільненим суддям, тимчасово виконувати обов`язки помічника або додаткового помічника іншого судді в цьому ж суді.
Відповідно до п.9 Положення, відмова Керівника апарату у задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді можлива тільки у тому випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також у випадках, коли претендент на посаду помічника судді:
- в установленому законом порядку визнаний недієздатним або дієздатність якого обмежена;
- має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
- відповідно до рішення суду позбавлений права займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
- має не погашене адміністративне стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; має громадянство іншої держави.
Не допускається призначення на посаду помічника судді особи, яка буде прямо підпорядкована близькій особі або якій будуть прямо підпорядковані близькі особи. У разі виникнення обставин, що призводять до порушення цієї вимоги, відповідні особи, близькі їм особи зобов`язані невідкладно повідомити про це керівника апарату суду та вжити заходів до усунення таких обставин у 15-денний строк.
Якщо в зазначений строк такі обставини добровільно не усунуто, та за відсутності подання іншого судді про призначення помічника на посаду, що виключає пряме підпорядкування, такий помічник судді підлягає звільненню із займаної посади.
Не зважаючи на відсутність вищезазначених підстав для відмови та на наявність поданнів судді ОСОБА_8 її було незаконно звільнено.
Відповідно до п. 12 розділу III Типового положення про апарат суду, прийнятого Вищою Радою Правосуддя від 17.01.2019 р. № 140/0/15-19, призначення на посаду та звільнення з посади помічника голови суду, помічника заступника голови суду, помічника секретаря судової палати, помічника судді-члена Ради суддів України, помічника судді здійснюється відповідно до Положення про помічника (помічників) судді.
Пунктом 12 розділу II вказаного Положення визначено, що помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.
Тут, безумовно, мова йде ще й про дискримінацію, оскільки всіх інших помічників суддів Дарницького районного суду, суддів яких звільнено або відсторонено від повноважень, забезпечено робочими місцями додаткових помічників, в більшій кількості за ідентичними її у поданню поданнями суддів.
Відповідно до ст. 2- 1 КЗпП України, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Практикою ЄСПЛ втановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. 2).
Згідно положень ст. 14 Конвенції, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь- якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою (див.2).
Більше того, на сайті Дарницького районного суду м.Києва, без надання її згоди, було опубліковане повідомлення про її звільнення із зазначенням в ньому конфіденційної інформації, а саме, її персональних даних: її прізвища, імені, по батькові та її адреси реєстрації та електронної пошти (що навіть заборонено відображати в щорічних електронних деклараціях).
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про захист персональних даних», поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
При цьому, публікація вказаного повідомлення на офіційному сайті суду не передбачена нормами чинного законодавства, є незаконною та такою, що завдає їй моральних страждань, оскільки опублікована для широкого загалу у вільному доступі, що може призвести до негативних наслідків, адже під час роботи помічником судді їй щоденно доводилось мати розмови зі сторонами, які внаслідок незадоволення результатами судових рішень дозволяли собі агресивне спілкуванням з натяками на погрози, дзвінки нецензурного змісту та відповідно, яким тепер, в наслідок вказаної публікації, стала відома її адреса реєстрації, яка ще є і адресою фактичного проживання її батьків та бабусі, що завдає їй ще більших хвилювань та моральних страждань.
Враховуючи викладене, вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 5 ЦПК України, суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Посада помічника (додаткового помічника) судді відноситься до патронатиої служби тр відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу», дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб, а отже, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказана позиція також викладена в п. 36-39 постанови Великої палати Верховного суду від 13.03.2019 р. у подібній справі №308/4431/17 (провадження №14-555цд18).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Вона підтверджує, що нею не подано іншого позову до Дарницького районного суду м. Києва про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заперечує.
Враховуючи викладене, ст. 19, 28 ЦПК України, - просить задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви.
10.05.2019 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Кириченко В.І., що підтверджується протоколом розподілу судової справи між суддями, ( а.с., 40).
17.05.2019 року Кагарлицьким районним судом Київської області (під головуванням судді цього ж суду Кириченком В.І.) винесено ухвалу, ( а.с., 41), на підставі якої:
- позовну заяву залишено без руху.
- надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.05.2019 року, але не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали подавши до суду заяву про усунення недоліків та її копію з викладом обставин на усунення недоліків та зазначенням доказів.
31.05.2019 року суддею Кагарлицького районного суду Кириченком В.І. подано до суду заяву про самовідвід, ( а.с., 44), наступного змісту:
На підставі ст.36 ч. 1 п. 5 ЦПК України заявляю про самовідвід судді Кириченка В.І. у вказаній вище цивільній справі, так як є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Ухвалою судді від 17.05.2019 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.05.2019 року, але не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали подавши суду заяву про усунення недоліків та її копію з викладом обставин на усунення недоліків та зазначенням доказів.
Зазначалось, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ч.. 3, 4, 5 ЦПК України, так як не містить обгрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу; способу захисту прав про конкретну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу яку просить стягнути позивач; зазначення доказів, що підтверджують середній заробіток позивача та, що підтверджують найбільше судове навантаження судді який вніс подання про покладення на позивача виконання повноважень додаткового помічника.
Не відповідає вимогам ст.. 175 ч. 6 ЦПК України, так як в заяві не вказані інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. А саме з посилань на ст..ст. 2,14 ЗУ «Про захист персональних даних» вбачається, що позивач обгрунтовує порушення цивільного права на невтручання в особисте життя, а не трудового права, по вимогах про відшкодування моральної шкоди. Але позовна заява не містить обґрунтування підсудності справи в цій частині позову або обґрунтування порушеного трудового права.
В заяві від 20.05.2019 року позивач вказує про порушення процесуальних строків судом, на її думку, та необхідність звернення з заявою про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і не обґрунтовує про неможливість подання доказів разом з позовною заявою чи на виконання ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви.
За вказаних обставин вбачається можливість відкриття провадження у справі для розгляду справи на підставі поданих позивачем доказів і вирішення питання про наявність підстав для прийняття до розгляду судом доказів відповідно до положень ст. 83 ч. 8 ЦПК України і перше судове засідання у справі слід призначити у спрощеному позовному провадження з повідомленням сторін не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ст.ст. 274 ч. 1п. 2, 279 ч. 4 ЦПК України.
Але відповідно наказу голови суду від 13.05.2019 року суддя Кириченко В.І. перебуватиме в черговій відпустці з 5.06.2019 року по 12.07.2019 року і реально не зможе призначити перше судове засідання у справі не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а тому є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді за умови призначення першого судового засідання у справі в значно пізніші строки.
21.05.2019 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( а.с., 45), на підставі якої:
- задоволити заяву про самовідвід судді Кириченка В.І.
10.05.2019 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., що підтверджується протоколом розподілу судової справи між суддями, ( а.с., 45).
29.05.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла уточнена позовна заява з усуненими недоліками, ( а.с., 48 – 52).
12.06.2019 року Кагарлицьким районним судом (під головуванням судді цього ж суду Закаблука О.В.) на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, ( а.с., 46 – 47), про відкриття провадження, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 04.07.2019 року.
04.07.2019 року проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 13 год. 00 хв. 25.07.2019 року в зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, ( а.с., 100), одночасно судом винесено ухвалу, ( а.с., 101 – 103), на підставі якої прийнято процесуальне рішення про проведення наступного судового засідання з Дарницьким районним судом в режимі відеоконференції.
09.07.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду від третьої особи, - ОСОБА_13 , надійшло пояснення третьої особи щодо позову, ( а.с., 106 – 109), в якій третя особа просить суд:
1. Відмовити в заддоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
09.07.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов відзив на позовну заяву, ( а.с., 113 – 120) від відповідача, - Дарницького районного суду м. Києва, в якій відповідач просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Відмовити в заддоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
17.07.2019 року на адресу Кагарлицького райцонного суду надійшов відзив на позовну заяву, ( а.с., 158 – 160), поданий позивачем ОСОБА_14 , в якому вона просить суд:
1. Задовольнити позов у повному обсязі.
25.07.2019 року справу було знято з розгляду в зв`язку з перебуванням судді у відпустці, ( а.с., 176), призначено справу до слухання на 10 год. 00 хв. 17.09.2019 року.
17.09.2019 року проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 08.10.2019 року в зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, ( а.с., 178), одночасно судом винесено ухвалу, ( а.с., 179 - 181), на підставі якої прийнято процесуальне рішення про проведення наступного судового засідання з Дарницьким районним судом в режимі відеоконференції.
08.10.2019 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання, по результатах якого суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України виніс процесуально (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, ( а.с., 186 – 187), про закриття підготовчого провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 01.11.2019 року.
01.11.2019 року проведення судового засідання було відкладено на 11 год. 00 хв. 14.11.2019 року в зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, ( а.с., 197), одночасно судом винесено ухвалу, ( а.с., 198 – 200), на підставі якої прийнято процесуальне рішення про проведення наступного судового засідання з Дарницьким районним судом в режимі відеоконференції.
14.11.2019 року проведення судового засідання було відкладено на 11 год. 00 хв. 20.12.2019 року в зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, одночасно судом винесено ухвалу, на підставі якої прийнято процесуальне рішення про проведення наступного судового засідання з Дарницьким районним судом в режимі відеоконференції.
18.11.2019 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове клопотання представника відповідача про застосування до спірних правовідносин норми права, викладених в постанові ВП/ВС від 02.10.2019 року по справі № 815/1594/17, в якому зазначено наступне:
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді цивільна справа №368/561/19 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду міста Києва, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 «про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди».
Повідомляю суд, що в постанові ВП/ВС від 02.10.2019 року №815/1594/17 зазначено, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді - до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Оскільки судове рішення по справі №815/1594/17 безпосередньо стосуються прав та інтересів Відповідача по справі отже дана судова практика впливає на правильність вирішення даної справи, а тому ПРОСИТЬ: застосувати до спірних правовідносин норми права викладені в постанові ВП/ВС від 02.10.2019 року по справі №815/1594/17.
В судове засідання, яке відбулося 20.12.2019 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій позивачка просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання, яке відбулося 20.12.2019 року, представник відповідача, - Дарницького районного суду м. Києва, - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
В судове засіданя, яке відбулося 20.12.2019 року, третя особа, - ОСОБА_2 не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
В судове засіданя, яке відбулося 20.12.2019 року, третя особа, - ОСОБА_3 не з`явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
В судове засіданя, яке відбулося 20.12.2019 року, третя особа, - ОСОБА_4 не з`явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та винести судове рішення у виді ухвали про закриття провадження, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засданні, та застосування до них норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка по даній справі, - ОСОБА_5 , з 08.05.2015 року за поданням судді Дарницького районного суду м. Києва Вовка Є ОСОБА_15 І. призначена тимчасово (на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_6 ) його помічником, про що винесено Наказ керівника Дарницького районного суду м. Києва Медвєдєва О.М. № 51 – ОС/К від 12.05.2015 року.
28.09.2018 року наказом в.о. Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C. № 97-ОС/К її переведено з тимчасової посади помічника судді Вовка ОСОБА_7 на постійну посаду.
Пунктами 3 та 4 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21 (далі Положення), визначено, що помічник судді є працівником апарату суду. Суддя є його безпосереднім керівником.
Відповідно до п.8 Положення, помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.
Згідно наказу в.о.Голови Дарницького районного суду м.Києва Щасної Т.В. № 30-В від 25.03.2019 р. суддя Вовк Є.І., за яким вона закріплена, з 02.04.2019 р. по 24.04.2019 р. перебував у щорічній відпустці.
11.04.2019 року Вищою Радою Правосуддя було прийнято рішення № 1124/0/15-19 про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 із займаної ним посади.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.
Відповідно до ст. 125 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
11.04.2019 p., 12.04.2019 р. та 15.04.2019 р. Позивачка ОСОБА_1 повний робочий день до 18:00 перебувала на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_2 .Київ АДРЕСА_3 вул АДРЕСА_1 Кошиця, 5-А, каб АДРЕСА_4 , та виконувала покладені на неї обов`язки, що підтверджується витягом з журналу приходу та уходу з роботи, правила відміток в якому затверджено п. 6 розпорядження № 51 Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва від 21.02.2019 р.
15.04.2019 p., приблизно о 17:40, в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В. викликала її до кабінету № 207, та у присутності Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C., Начальника відділу інформаційного забезпечення Слівінського Д.О., помічника судді Богданової Т.І., без будь-яких пояснень, сказала поставити свій підпис про ознайомлення з документом щодо її звільнення, текст якого їй не був відомий, для ознайомлення їй не надавався.
Оскільки з текстом вказаного документа вона не була ознайомлена, відповідно, про ознайомлення з ним свій підпис не поставила, адже, станом на 15.04.2019 р. її безпосередній керівник - суддя Вовк Є.І. продовжував перебувати у відпустці, а отже, перебував у штаті Дарницького районного суду м. Києва.
Відповідно, позивачкою оскаржується наказ Керівника апарату Дарницького районного суду м.Києва Реверук В.С №32-ОС/К від 15.04.2019р. про звільнення позивача помічника судді Дарницького районного суду м. Києва.
Проте, даний спір не може бути продовжений в порядку, передбаченому ЦПК України, а провадження по справі підлягає закриттю, з огляду на наступне:
В постанові ВП/ВС від 02.10.2019 року №815/1594/17 зазначено, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді - до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно положень вищезазначеного рішення суду Касаційної інстанції, яке є джерелом права для суду першої інстанції:
Велика Палата Верховного Суду вважає, що відповідь на порушене у скарзі питання про недотримання правил предметної підсудності спорів, стороною в якому є помічник судді, лежить в площині розкриття у межах, необхідних для вирішення цього спору, поняття правового статусу помічника судді та таких його елементів, як підстави та порядок набуття правоеуб`єктності помічника судді, його функції та завдання, права та обов`язки, правові підстави взаємодії помічника судді з державними, правоохоронними та іншими органами, відповідальність у сфері професійної діяльності помічника судді.
Потрібно зазначити, що під правовим статусом особи слід розуміти виняткову (специфічну) властивість особи, яка визначає її правове становище в суспільстві і визначає комплекс прав, обов`язків, функцій та компетенцію такої особи. За цими властивостями можна охарактеризувати таку особу і встановити розмішеная особи в структурі (ієрархії) органів, зокрема судової влади, виявити відмінності правового статусу, приміром, публічної особи від особи, яка таких характеристик не має.
Нормативні основи правового статусу помічника судді визначені в Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-УІІІ).
У статті 157 цього Закону визначається загальний статус помічника суддів і передбачено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.
У преамбулі до Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Положення) записано, що це Положення розроблено відповідно до вимог чинного на той час судоустрійного закону та визначає єдині засади діяльності, правовий статус і умови діяльності особи, яка займає посаду помічника судді суду загальної юрисдикції.
За пунктами 2-5 Положення помічник судді - це посадова особа, яка перебуває на державній службі, забезпечує виконання суддею відповідних повноважень та сприяє здійсненню правосуддя. Помічник судді є працівником апарату суду. Помічник судді з питань підготовки справ до розгляду підзвітний лише відповідному судді. У своїй роботі керується Конституцією України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією.
Згідно з пунктами 14. 15 Положення порядок перебування на державній службі помічника судді регулюється Законом України «Про державну службу», іншими нормативно-правовими актами України. Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889- VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-УІІІ), відповідно до преамбули якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично пеупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації іромадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Закон № 889-VIII регулює відносини, що виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-УПІ державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Відповідно до пункту 18 частини третьої статті 3 Закону № 889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 889-УІІІ державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Під час виконання своїх обов`язків державний службовець не зобов`язаний виконувати доручення працівників патронатної служби.
Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 889-УІІ1 до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультаптів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 92 Закону № 889-УІП працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.
Аналіз наведених вище норм права свідчить про те. що з 01 травня 2016 року працівники патронатної служби перестали відноситися й не відносяться дотепер до категорії державних службовців, а посада помічника судді не відноситься до посад державної служби та є патронатною службою.
У підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що з набранням чинності цим Законом втрачає чинність попередній Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. Під час дії Закону України «Про державну службу» 1993 року, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року не було положень, які виокремлювали і відносили посади помічників судці до патронатної служби. Інакше кажучи, не було положень закону, які б виділяли цю посаду з переліку посад, на які не поширювалися визначення «державна служба», «посада» чи «посадова особа», що положення цього Закону не поширюються на працівників апарату суду, одним з яких був і помічник судді.
На час виникнення спірних правовідносин, як згадано вище, положення цих законів не діяли. Запровадження нового регулювання порядку проходження державної служби, за яким посади помічників судді відносяться до патронатної служби і не відносяться до державної служби, означає, що змінився їхній статус, але не змінилися обсяги прав та обов`язків цієї посади, сфера його діяльності, і що така посадова особа припинила виконувати функції державного судового органу влади в частині виділених (делегованих) йому посадовою особою (суддею) та на підставі вимог законодавства повноважень або, іншими словами, виконувати функції публічної особи, якою є робота, сфера (коло) його діяльності, унормований обсяг прав та обов`язків, які визначають її компетенцію у зв`язку з обійманням нею посади помічника судді. Головною особливістю цієї посади є те, що ця особа допомагає судді виконувати його повноваження у такій публічній сфері діяльності, як правосуддя.
Отож, принаймні тільки за окресленими властивостями, які характеризують правовий статус помічника судді, його повноваження, призначення, функції та завдання, можна визнати, що особа, яка обіймає посаду помічника судді, повинна підпадати під визначення особи, яка здійснює публічну службу. У разі виникнення сиору за її участі з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на такі спори має поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Принагідно слід зазначити, що з наведеного у пункті 17 статті 4 КАС України (у редакції, чинній на сьогодні) терміну «публічна служба» розуміється, що це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Наведене нормативне визначення поняття «публічна служба» різниться від подібного, яке було дано в пункті 15 частини першої статті 3 цього Кодексу в редакції до 15 грудня 2017 року, тільки тим, що з поняття «державна служба» виділено і додано окремо вид діяльності на посадах патронатної служби, які охоплюються поняттям публічної служби.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь- які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті З КАС України в редакції, чинній па час виникнення спірних правовідносин).
Адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої статті З КАС України).
Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, за статтею 17 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Підсумовуючи наведені міркування, Велика Палата Верховного Суду визнала, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді - до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Вищевказані фактичні обставини справи, та норми права дають підставі суду застосувати положення ст. 255, ст. 256 ЦПК України.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав,визначених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Судові витрати.
В зв`язку з тим, що позивачка ОСОБА_1 звільнена від плати судового збору, судові витрати на підставі положень ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 255, 256, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 – 261, 263, 268, 272 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Провадження у справі № 368/561/19, провадження № 2/368/397/19, за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третя особи, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, повновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що:
- у разі вступу в законну силу даної ухвали про закриття провадження у справі, - повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається;
- даний спір відноситься до юрисдикції Шостого апеляційного адміністративного суду, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, будинок № 8, корпус № 30.
Ухвала може бути оскаржена на підставі ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені в день її проголошення або складення має право на повновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надстилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляціного суду, а особами, що не були присутні при проголошенні ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
С Cуддя:
О.В. Закаблук
