КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 368/561/19 Головуючий у 1 інстанції: Закаблук О.В.
провадження № 22-ц/824/4167/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
У Х В А Л А
03 лютого 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Олійника В.І.,
суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кулікової Світлани Василівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третіособи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, третіособи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди.
29 січня 2020 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Кулікової С.В., яку позивачка обґрунтовує тим, що 23 січня 2020 року було здійснено автоматичний розподіл цивільної справи №368/561/19, про що зазначено у «Звіті про розподіл Київського апеляційного суду», який розміщено у відкритому доступі на офіційному сайті Київського апеляційного суду.
Зазначає, що з інформації, яка зазначена в п.10 (г) та (д) звіту, вбачається порушення порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки суддя Кулікова С.В. виключена з переліку суддів, які входять до затверджених складів колегії у зв`язку з її перебуванням у відпустці від 02.01.2020 року до 31.01.2020 року. Серед переліку суддів, які мають повноваження щодо розгляду цієї судової справи на момент автоматичного розподілу та входять до вказаних колегій суддя Кулікова С.В. відсутня.
Вказує, що незважаючи на вище зазначене, суддю Кулікову С.В., яка станом на 23 січня 2020 року, а саме, на день автоматичного розподілу цивільної справи №368/561/19 (провадження №22-ц/824/4167/2020) перебувала у відпустці, обрано суддею до колегії суддів по вказаній справі, чим порушено ст.376-1 КК України та здійснено втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.
Тому, посилаючись на п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України просить відвести суддю Київського апеляційного суду Кулікову С.В. від розгляду справи №368/561/19 (провадження №22-ц/824/4167/2020) за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м.Києва, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заявленого відводу судді Куліковій С.В., колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
В своїй заяві про відвід ОСОБА_1 посилається на те, що суддя Кулікова С.В. не може брати участь у розгляді даної цивільної справи, оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
В Київському апеляційному суді використовується Автоматизована система електронного документообігу «Апеляція». Засади використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду (затверджені рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду №7 від 02 жовтня 2018 року) розроблені відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами).
Цими засадами визначаються особливості розподілу справ між суддями, порядок формування колегій суддів, підстави для повторного автоматизованого розподілу справ та інші правила застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до п.1.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу, автоматизований розподіл справ між суддями здійснюється автоматизованою системою в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Справи, позовні заяви та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду (далі-судові справи), розподіляються між усіма суддями судової палати з розгляду цивільних справ, які мають на час розподілу повноваження на здійснення процесуальних дій, з урахуванням спеціалізації суддів, визначеної зборами суддів, та з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження (п.1.2 Засад).
Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями) визначено, що розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
АСДС та інші підсистеми забезпечують, зокрема об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу в судах загальної юрисдикції між суддями з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ.
На час розгляду заяви про відвід Цивільним процесуальним Кодексом, зокрема статтею 33 ЦПК, встановлено порядок визначення складу суду, а саме: визначення судді, а в разі колегіального розгляду судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно - телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірності навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Пунктами 15.2 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147- ХІІІ від 03 жовтня 2017 року визначено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів. Пункт 15.4 вказує на порядок визначення судді або колегії суддів (судді - доповідача) для розгляду конкретної справи як до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи так і після приведення зазначеного Положення у відповідність із цією редакцією Кодексу.
Крім цього, зборами суддів Київського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року №13 (чинних на день проведення автоматизованого розподілу справи) було затверджено 67 складів постійних колегій суддів судової палати з розгляду цивільних справи, в тому числі колегію суддів: доповідач - Олійник В.І., члени колегії - Желепа О.В., Кулікова С.В.
Відповідно до п. 2.3.22 Положення судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Відповідно до п.2.3.23 Положення, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Судова справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою головуючий суддя (суддя-доповідач). Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду.
У разі якщо зборами суддів відповідного суду визначено склад колегій суддів, після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) склад колегії суддів автоматично визначається автоматизованою системою згідно з налаштуваннями складу колегій суддів.
Відповідно до п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 ч.2 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду №7 від 02 жовтня 2018 року, склад колегії суддів по розгляду справи формується в автоматичному режимі автоматизованою системою одразу після визначення автоматизованою системою судді-доповідача згідно з налаштуванням складів постійних колегій суддів, затверджених рішенням зборів суддів.
Якщо на момент призначення справи до розгляду суддя, який входить до складу постійної колегії суддів (крім судді-доповідача), не може здійснювати обов`язки судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), з метою недопущення порушення процесуальних строків склад колегії суддів для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначається суддею-доповідачем з числа резервних суддів за принципом черговості та з урахуванням обставин зайнятості в судовому процесі. У разі неможливості здійснити заміну з числа резервних суддів, такий суддя визначається з числа інших суддів судової палати за такими ж принципами.
Подальший розгляд справи здійснюється постійною колегією суддів, визначеною автоматизованою системою в день реєстрації справи.
Отже, склад колегії суддів по розгляду справи було сформовано автоматично з огляду на визначення суддею-доповідачем суддю Олійника В.І., згідно з налаштуванням складу постійної колегії суддів, до складу якої входять судді Желепа О.В. та Кулікова С.В.
Вивчивши матеріали справи та встановивши зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддів, оскількині матеріали справи, ні заявлений відвід не містять інформації, яка б вказувала на те, що при визначенні колегії суддів (судді - доповідача) за поданою ОСОБА_1 скаргою на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року про закриття провадження у справі був порушений порядок визначення колегії суддів (судді -доповідача) для розгляду конкретної справи, що б давало підстави для задоволення відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Статтею 39 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити відвід судді.
Згідно частин 2, 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Враховуючи, що зупинення провадження у справі в даному випадку є правом суду, то вирішуючи дане питання суд дійшов висновку про недоцільність такого зупинення.
Враховуючи наведене, заявлений відвід судді Куліковій С.В. слід визнати необґрунтованим та передати заяву про відвід для визначення судді для її розгляду в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, без зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Заявлений відвід судді Куліковій Світлані Василівні визнати необґрунтованим.
Заяву про відвід передати для визначення судді для її розгляду в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, без зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Суддя-доповідач:
Судді:
