УХВАЛА
28 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3262/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
учасники справи:
боржник - Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш",
арбітражний керуючий - Шистопал Петро Миколайович,
ініціюючий кредитор - Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Сталеплавильна компанія",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 26.06.2018
у складі судді Пасько М.В.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.03.2019
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В., - головуючий, Остапенка О.М., Грека Б.М.,
за заявою Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська Сталеплавильна Компанія",
до Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш",
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" (далі - ПрАТ "Азовзагальмаш") 23.04.2019 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 910/3262/16 Господарського суду м. Києва.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3262/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2019.,
У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3262/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019.
Однак касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017 року).
Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 якою, ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 скасовано в частині визнання вимог:
- Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в частині суми 1 468 476 706,30 грн., що відносяться до вимог четвертої черги, 30 810 048,49 грн., що відносяться до вимог шостої черги, в частині суми 279 471 315,20 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника;
- Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» в частині суми 2 520 118 960,66 грн., що відносяться до вимог четвертої черги, в частині суми 209 351 100,48 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника;
- Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» в частині суми 4 475 385 279,94 грн., що відносяться до вимог четвертої черги, 488 056 100,95 грн., що відносяться до вимог шостої черги;
- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в частині суми 1 204 325 491,83 грн., що відносяться до вимог четвертої черги, 168 295 166,74, що відносяться до вимог шостої черги, в частині суми 45 144 746.09 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника.
У вказаній частині прийнято нове рішення, яким вимоги:
- ПАТ «Дельта Банк» визнано у розмірі 1 778 758 069,99 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- ПАТ «СБЕРБАНК» визнано у розмірі 2 729 470 061,14 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» визнано у розмірі 4 963 438 524,79 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визнано у розмірі 1 417 765 404,66 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Так, заявник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 910/3262/16 змінити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.08.2018 у справі № 910/3262/16 скасувати в частині визнання вимог:
- ПАТ "Дельта Банк" в частині суми 1 468 476 706, 30 грн., що відноситься до вимог четвертої черги, в частині суми 30 810 048,49 грн., що відноситься до вимог шостої черги та в частині суми 279 471 315, 20 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника;
- ПАТ «СБЕРБАНК» в частині суми 2 520 118 960, 66 грн., що відноситься до вимог четвертої черги та в частині суми 209 351 100, 48 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника;
- ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» в частині суми 4 475 385 279, 94 грн., що відноситься до вимог четвертої черги, в частині суми 488 056 100, 95 грн., що відноситься до вимог шостої черги;
- ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині суми 1 204 325 491, 83 грн., що відноситься до вимог четвертої черги, в частині суми 168 295 166, 74 грн., що відноситься до вимог шостої черги та в частині суми 45 144 746, 09 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника;
- ПАТ "ВТБ Банк" в частині суми 3 479 990 621, 60 грн., що відноситься до вимог четвертої черги, в частині суми 168 295 166, 74 грн. та в частині суми 180 850 446, 07 грн., що внесена окремо, як така, що забезпечена заставою майна боржника;
У вказаній частині прийняти нове рішення, яким:
- Вимоги ПАТ "Дельта Банк" визнати в розмірі 1 372 861 967, 65 грн., та включити до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- Вимоги ПАТ «СБЕРБАНК» визнати в розмірі 2 678 714 077, 08 грн., та включити до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- Вимоги ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» визнати в розмірі 4 442 178 460, 41 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- Вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визнати в розмірі 1 228 497 147, 02 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
- Вимоги ПАТ "ВТБ Банк" визнати в розмірі 3 660 841 067, 67 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника;
Відповідно до підпункту 10 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «СБЕРБАНК», ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ "ВТБ Банк" із заявою про визнання кредиторський вимог, ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, становила 2 розміри мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.16 була встановлена у розмірі 1 378, 00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).
Отже, звертаючись 23.04.2019 з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, в оскаржувані частині, заявнику належало сплатити судовий збір в сумі 27560, 00 грн., (200% від 13780,00 (2756*5).
Проте, до касаційної скарги ПрАТ "Азовзагальмаш" не додано доказів на підтвердження сплати судового збору, при цьому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що наявність вказаної процедури банкрутства, а також визнання кредиторських вимог у вказаних вище розмірах беззаперечно свідчить про негативний фінансовий стан підприємства та неможливість здійснювати будь-які виплати.
Окрім того, зазначає, що у скаржника існує значна заборгованість по заробітній платі перед працівниками, звільнення від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги сприятиме швидшій виплаті заробітної плати працівникам товариства, а також відновленню їх трудових та соціальних прав.
За таких обставин, ПрАТ "Азовзагальмаш" просить звільнити від сплати судового за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником касаційної скарги.
З урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених п. 3 вказаної норми.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 слід відмовити.
Крім того, відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Проте, заявником не додано доказів надіслання копії касаційної скарги іншим учасникам справи, листом з описом вкладення.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги надати суду оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 27 560, 00 грн. та надати докази направлення касаційної скарги іншим учасникам у справі, листом з описом вкладення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 910/3262/16 залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству "Азовзагальмаш" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Азовзагальмаш", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк
