ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.12.2021Справа № 910/3262/16
За позовом ОСОБА_1
(ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»
(ідентифікаційний код: 13504334)
про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 76 372,60 грн
у межах справи № 910/3262/16
За заявою Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (ідентифікаційний код: 25605170) Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська Сталепаливна Компанія» (ідентифікаційний код: 39758946)до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334)про банкрутство Суддя Омельченко Л.В.
Без виклику (повідомлення) учасників
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 76 372,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем, однак останній, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, не провів повного розрахунку з позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021, окрім іншого, було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, документів на підтвердження авансування, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу, встановлено відповідачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подачі до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2021 була направлена на адреси сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення уповноваженим представникам.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.09.2021 отримав 27.10.2021, що підтверджується зворотнім повідомленням, наявним в матеріалах справи, однак відзив у встановлений строк до суду не направив.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 28.09.2010 по 04.03.2019, що підтверджується копією трудової книжки.
З серпня 2015 по лютий 2019 заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалася не в повному обсязі, при звільненні відповідач з ним також розрахунку не провів, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 76 372,60 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листка за лютий 2019 року, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з серпня 2015 по лютий 2019 становить 76 372,60 грн.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи всі обставини та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі є цілком обґрунтованими.
Отже, зважаючи на зміст позовних вимог, встановлених під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 921,00 грн, слід віднести на боржника (відповідача), стягнувши його в дохід державного бюджету України.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 116, 117 Кодексу Законів про працю України та статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код: 13504334) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 76 372,60 грн (сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 60 коп) заборгованості по заробітній платі.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код: 13504334) в дохід Державного бюджету України 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.В. Омельченко
