ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
13.10.2021Справа № 910/3262/16
За заявою Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (ідентифікаційний код: 25605170) Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська Сталепаливна Компанія» (ідентифікаційний код: 39758946)до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) Суддя Омельченко Л.В.
За участю секретаря судового засідання Бенчук О.О.
Особи, які беруть участь у справі:
від заявника 1 - не з`явився;
від заявника 2 - не з`явився;
від боржника - не з`явився;
розпорядник майна боржника - не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заявники звернулися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити наявний перед ними борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.16 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 21.03.2016 о 10:10. (суддя Яковенко А.В.)
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Азовгальмаш", визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" до Публічного акціонерного товариства "Азовгальмаш" у розмірі 400 000,00 грн, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська Сталепаливна Компанія" до Публічного акціонерного товариства "Азовгальмаш" у розмірі 39 707,64 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Азовгальмаш", вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Азовгальмаш", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича (свідоцтво №957 від 30.04.2013).
У зв`язку із відсутністю у судді Яковенко А.В. допуску до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, справу було передано на повторний автоматичний розподіл.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2017 справу № 910/3262/16 передано для подальшого розгляду судді Паську М.В.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.18, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 20 025 005 339,75 грн, окремо внесено до реєстру вимог кредиторів заборгованість по заробітній платі боржника перед працівниками на загальну суму 201 138 786,44 грн та визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 17.07.18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.18 зупинено провадження у справі № 910/3262/16 про банкрутство приватного Акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код 13504334) до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.18.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» відмовлено; апеляційну скаргу ПрАТ «Азовзагальмаш» задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 у справі № 910/3262/16 скасовано в частині визнання вимог: ПАТ «Дельта Банк» в частині суми 1 468 476 706,30 грн, ПАТ «СБЕРБАНК» в частині суми 2 520 118 960,66 грн, ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» в частині суми 4 475 385 279,94 грн, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині суми 1 204 325 491,83 грн. У скасованій частині прийнято нове рішення, яким вимоги: ПАТ «Дельта Банк» визнано у розмірі 1 778 758 069,99 грн, ПАТ «СБЕРБАНК» визнано у розмірі 2 729 470 061,14 грн, ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» визнано у розмірі 4 963 438 524,79 грн, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визнано у розмірі 1 417 765 404,66 грн. Визнані вимоги вказаних кредиторів включено до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, справу передано до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва справу передано судді Паську М.В. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 задоволено самовідвід судді Паська М.В. у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш».
За результатами повторного автоматизованого розподілу справ справу № 910/3262/16 передано на розгляд судді Яковенко А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 самовідвід судді Яковенко Анни Валеріївни було задоволено, справу № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код 13504334) передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справ.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» передано для розгляду судді Омельченку Л.В.
24.05.2019 суддя Омельченко Л.В. звернувся із службовою запискою до начальника режимно-секретного відділу Господарського суду міста Києва для отримання інформації, чи містять матеріали справи № 910/3262/156 державну таємницю на теперішній час.
Як вбачається із службової записки № 13-03/177-рсв від 28.05.2019 начальника режимно-секретного відділу Господарського суду міста Києва, станом на 28.05.2019 у режимно-секретному відділі Господарського суду міста Києва документи, які стосуються справи № 910/3262/16 за заявою ПАТ «Азовелектросталь» до ПАТ «Азовзагальмаш» про банкрутство та які містять відомості, віднесені до державної таємниці та мають гриф секретності, відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 суддею Омельченком Л.В. було прийнято справу № 910/3262/16 за заявою Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (ідентифікаційний код: 25605170) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська Сталепаливна Компанія» (ідентифікаційний код: 39758946) до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) про банкрутство до провадження, судове засідання у справі призначено на 08.07.2019 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання представників заявників, боржника, розпорядника майна боржника та представників комітету кредиторів, явку яких визнано обов`язковою, встановлено строк до 24.06.2019 (включно) розпоряднику майна боржника для подачі до Господарського суду міста Києва протокольного рішення зборів кредиторів боржника про утворення та склад комітету кредиторів боржника, а також протоколу зборів комітету кредиторів боржника про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено строк до 24.06.2019 (включно) боржнику для подачі до Господарського суду міста Києва та розпоряднику майна боржника відомостей щодо заборгованості перед працівниками підприємства із виплати заробітної плати із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові працівника та долученням бухгалтерських відомостей на підтвердження суми заборгованості (накази про затвердження штатного розкладу, накази про призначення на посаду, накази про звільнення з посади і т.і.), встановлено розпоряднику майна боржника строк до 08.07.2019 для подачі до Господарського суду м. Києва інформації про результати розгляду відомостей щодо заборгованості боржника перед працівниками підприємства із виплати заробітної плати із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові працівника та визнаної суми заборгованості.
11.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла Ухвала від 28.05.2019 у справі 910/3262/16 про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та витребування з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/3262/16 за заявою Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська Сталеплавильна Компанія» до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 було зупинено провадження у справі № 910/3262/16 до перегляду Постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 Касаційним господарським судом у складі Верховного суду, а також повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
25.06.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшла заява про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: копії відомості щодо заборгованості перед працівниками боржника із виплати заробітної плати із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові станом на 01.06.2019.
25.06.2019 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
01.07.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2019 зупинено провадження у справі № 910/3262/16 за касаційними скаргами ПрАТ «Азовзагальмаш», ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., ПАТ «СБЕРБАНК», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/4693/15.
02.08.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
02.09.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
30.09.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
З огляду на те, що 18.10.2018 Верховною Радою України було прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, а його офіційне опублікування відбулось у газеті «Голос України» № 77 від 20.04.2019, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Отже, Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.10.2019.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення у дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, у тому числі, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 , № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Враховуючи викладене вище, розгляд справи № 910/3262/16 за заявою Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська Сталеплавильна Компанія» до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про банкрутство у подальшому здійснюється із застосуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства.
28.10.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
29.11.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
28.12.2019 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
30.01.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
28.02.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
31.03.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
27.04.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».
29.04.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
29.05.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
30.06.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
29.07.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
19.08.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000».
31.08.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
28.09.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
28.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» надійшла заява про процесуальне правонаступництво та заміну кредитора із додатковими документами до неї.
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2020 поновлено касаційне провадження у справі № 910/3262/16 за касаційними скаргами ПрАТ «Азовзагальмаш», ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., ПАТ «СБЕРБАНК», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, датою проведення судового засідання визначено 10.11.2020.
29.10.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
01.12.2020 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
Постановою Верховного Суду від 10.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» про заміну кредитора - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» було задоволено, здійснено заміну кредитора - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (04071, м. Київ, вул. Верхній вал, буд. 28, код ЄДРПОУ 39642515), касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 у справі № 910/3262/16 в частині кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - закрито, касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест»), Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» - задоволено частково, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 (в частині визнання вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест»), Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль») та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 910/3262/16 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 (в частині визнання вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест»), Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль») і прийнятті в цій частині нового рішення - скасовано, справу № 910/3262/16 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 910/3262/16 в частині відмови у визнанні конкурсним кредитором Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест») у сумі 401 351 479,41 грн залишено без змін.
04.01.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
28.01.2021 матеріали справи № 910/3262/16 про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш» надійшли до Господарського суду міста Києва.
01.02.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
За резолюцією керівництва суду справу № 910/3262/16 про банкрутство ПАТ «Азовзагальиаш» було передано для розгляду судді Омельченку Л.В.
03.03.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 із додатковими документами до нього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 було поновлено провадження у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334), розгляд справи призначено на 19.05.2021 об 11:00, встановлено строк до 10.05.2021 (включно) учасникам справи, зокрема проте не виключно, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Експерт Інвест», Публічному акціонерному товариству «СБЕРБАНК», Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк», Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» для подачі письмових пояснень по суті справи та заявлених кредиторських вимог до боржника з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі, встановлено строк до 10.05.2021 розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Шистопалу П.М. для подачі до суду письмових пояснень по суті справи з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі, встановлено строк до 10.05.2021 боржнику - Приватному акціонерному товариству «Азовзагальмаш» для подачі до суду відомостей щодо заборгованості по виплаті заробітної плати із зазначенням прізвища працівника, суми заборгованості та періоду нарахування, здійснено виклик у судове засідання учасників справи (заявників, боржника, кредиторів, розпорядника майна боржника).
26.03.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшла заява про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/3262/19 про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш».
05.04.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла до відома суду заява про звернення до розпорядника майна боржника та додаткові документи до неї.
05.04.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, а саме - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (ідентифікаційний код: 34047020) на Приватне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (ідентифікаційний код: 20355550) на суму 1 069 648,08 грн та додаткові документи до заяви.
06.04.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» надійшла заява про врахування обставин переходу від АТ «Сбербанк» до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» вимоги на отримання від ПАТ «Азовзагальмаш» грошових коштів у розмірі 250 071,22 дол США та заміну кредитора його правонаступником, а саме - Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (ідентифікаційний код: 25959784) на Приватне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (ідентифікаційний код: 20355550) на суму 6 935 100,08 грн та додаткові документи до заяви.
07.04.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі із додатковими документами до нього станом на 29.03.2021.
20.04.2021 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства «Пронет» надійшли письмові пояснення по суті справи та заявлених кредиторських вимог до боржника із додатковими документами до них.
27.04.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ «ДТЕК Високовольтні Мережі» надійшов лист про надання інформації про отримання допуску до державної таємниці розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М.
27.04.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, а саме - Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 23494714) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Альтарес Фінанс» (ідентифікаційний код: 43272035) із додатковими документами до неї.
27.04.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, а саме - Акціонерного товариства «ВТБ Банк» (ідентифікаційний код: 14359319) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Альтарес Фінанс» (ідентифікаційний код: 43272035) із додатковими документами до неї.
29.04.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі із додатковими документами до нього станом на 21.04.2021.
05.05.2021 через відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Білика О.А. надійшла заява на участь у справі про банкрутство із відповідними доказами.
05.05.2021 через відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Артеменка О.О. надійшла заява про участь у справі про банкрутство із документами до неї.
11.05.2021 через відділ діловодства суду та на електронну пошту суду від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11.05.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшли письмові пояснення у справі № 910/3262/16 з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 10.12.2020.
19.05.2020 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява про продовження встановленого судом процесуального строку на подання клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
19.05.2020 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла заява про долучення до матеріалів справи звіту про оцінку майна, виконаної Товариством з додатковою відповідальністю «Некос».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено, вирішено здійснити розгляд справи у судовому засіданні 19.05.2021 об 11:00 у режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 12 (корпус «Б»), проведення судового засідання в режимі відеоконференції постановлено здійснювати за допомогою програми Easy Con, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме особисто арбітражний керуючий Шистопал Петро Миколайович (свідоцтво № 957 від 30.04.2013), обліковий запис Easy Con (логін) - ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 було відкладено розгляд заяви розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334), встановлено строк до 21.06.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заявлених до боржника кредиторських вимог з урахуванням правових висновків, викладених у Постанові Верховного суду від 10.12.2020 у справі, встановлено строк до 21.06.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заяв Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» про заміну кредитора правонаступником, встановлено строк до 21.06.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заяви ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» від 21.04.2021 про заміну кредитора правонаступником, відкладено розгляд справи на 30.06.2021 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи та осіб, які подали заяви про заміну кредитора правонаступником.
27.05.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш» із додатковими документами до нього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 було виправлено описку, допущену у п. 5 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі № 910/3262/16 про відкладення розгляду справи, внесено виправлення до п. 5 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/3262/16 від 19.05.2021, де замість помилково зазначеної дати судового засідання - «…19.05.2021 об 11:00. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 12», вірним слід вважати: «…30.06.2021 об 11:00. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 12».
08.06.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, а саме - Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (ідентифікаційний код: 20355550) на Приватне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (ідентифікаційний код: 20355550) із додатковими документами до неї.
11.06.2021 на електронну пошту суду від арбітражної керуючої Петровської Наталії Андріївни надійшла заява про її участь у справі про банкрутство із додатковими документами до неї.
22.06.2021 через відділ діловодства суду від боржника надійшли письмові пояснення щодо вимог ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (правонаступник ТОВ «ФК «Експерт Інвест»), Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК».
22.06.2021 через відділ діловодства суду від боржника надійшли письмові пояснення щодо заміни кредиторів у справі - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» їх правонаступниками - ТОВ «ФК «Експерт Інвест» та ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс» відповідно.
24.06.2021 через відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Єрохіна Олега Петровича надійшла заява про його участь у справі про банкрутство із додатковими документами до неї.
25.06.2021 через відділ діловодства суду від боржника надійшла для залучення до матеріалів справи довідка № 913-94 від 25.06.2021 щодо заборгованості боржника по оплаті праці станом на 25.06.2021 перед працюючими та звільненими працівниками.
25.06.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ «Фінансова Компанія «Альтарес Фінанс» надійшла заява про заміну кредитора його правонаступником, а саме - Приватного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код: 00039019) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Альтарес Фінанс» (ідентифікаційний код: 43272035) із додатковими документами до неї.
25.06.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 відкладено розгляд заяви арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», встановлено строк до 26.07.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заявлених до боржника кредиторських вимог з урахуванням правових висновків, викладених у Постанові Верховного суду від 10.12.2020 у справі, встановлено строк до 26.07.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заяв Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» про заміну кредитора правонаступником, встановлено строк до 26.07.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заяви ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» від 21.04.2021 про заміну кредитора правонаступником, встановлено строк до 26.07.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень стосовно заяви ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» від 25.05.2021 про заміну кредитора правонаступником, встановлено строк до 26.07.2021 учасникам справи для подачі письмових пояснень/заперечень щодо поданих боржником письмових пояснень стосовно вимог ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (правонаступник ТОВ «ФК «Експерт Інвест»), Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», а також письмових пояснень боржника щодо заміни кредиторів у справі - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» їх правонаступниками - ТОВ «ФК «Експерт Інвест» та ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс», відкладено розгляд справи на 28.07.2021 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи та осіб, які подали заяви про заміну кредитора правонаступником.
05.07.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшла кредиторська заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 166 781,34 грн.
05.07.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі № 910/3262/16 про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш» із додатковими документами до нього.
06.07.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» надійшли додаткові пояснення щодо обставин правонаступництва у справі із додатковими документами до них.
20.07.2021 через відділ діловодства суду від АТ «Райффайзен Банк» надійшли письмові пояснення щодо розміру грошових вимог з урахуванням пояснень ПрАТ «Азовзагальмаш» та правових висновків, викладених Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 10.12.2020 у справі.
21.07.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, вирішено здійснити розгляд справи у судовому засіданні 28.07.2021 об 11:00 у режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 12 (корпус «Б»), постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснювати за допомогою програми EasyCon, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме особисто арбітражний керуючий Шистопал Петро Миколайович (свідоцтво № 957 від 30.04.2013), обліковий запис EasyCon (логін) - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 (повний текст складено 10.08.2021) було визнано кредиторами Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334): Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (ідентифікаційний код: 14305909) на загальну суму 1 184 761 060,49 грн, а саме: 2 756,00 - вимоги першої черги, 1 016 463 137,75 грн - вимоги четвертої черги, 168 295 166,74 грн - вимоги шостої черги; Акціонерне товариство «Укрексімбанк» (ідентифікаційний код: 00032112) на загальну суму 4 442 181 214,41 грн, а саме: судовий збір у розмірі 2 756,00 грн - перша черга та 4 442 178 458,41 грн - четверта черга; Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Експерт Інвест» (ідентифікаційний код: 39642515) на загальну суму 1 093 690 875,51 грн, а саме: 2 756,00 грн - перша черга; 1 093 688 119,51 грн - четверта черга; Акціонерне товариство «Сбербанк» (ідентифікаційний код: 25959784) на загальну суму 2 469 365 732,60 грн, а саме: судовий збір у розмірі 2 756,00 грн - перша черга, 2 469 362 976,60 грн - четверта черга, окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (ідентифікаційний код: 14305909) на суму 45 114 746,09 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства «Укрексімбанк» (ідентифікаційний код: 00032112) на суму 2,00 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Експерт Інвест» (ідентифікаційний код: 39642515) на суму 279 173 848,14 грн як такі що забезпечені заставою майна боржника, окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк» на суму 209 351 100, 48 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» про заміну кредитора у справі задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (ідентифікаційний код: 21685166) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (ідентифікаційний код: 39642515) на суму відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.2018, а саме: 749 881 327,57 грн, з яких: 2 756,00 грн - вимоги першої черги, 600 769 165,29 грн - вимоги четвертої черги, 149 109 406,28 грн - вимоги шостої черги, заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну кредитора у справі задоволено, замінено Маріупольську об`єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39883670) його правонаступником - Головним управління ДПС у Донецькій області, як структурний відокремлений підрозділ (ідентифікаційний код: 43142826) на суму відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.2018, а саме: 19 545 096,65 грн, з яких: 13 395 309,40 грн - вимоги третьої черги, 6 149 787,25 грн - вимоги шостої черги, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтарес Фінанс» про заміну кредитора у справі задоволено, замінено Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 23494714) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (ідентифікаційний код: 43272035) на суму відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.2018, а саме: 1 700 636 521,20 грн, з яких: 2 756,00 грн - вимоги першої черги, 1 700 625 213,96 грн - вимоги четвертої черги, 8 551,24 грн - вимоги шостої черги, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтарес Фінанс» про заміну кредитора у справі задоволено, замінено Акціонерне товариство «ВТБ Банк» (ідентифікаційний код: 14359319) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (ідентифікаційний код: 43272035) на суму відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 року, а саме: 3 479 993 377,60 грн, з яких: 2 756,00 - вимоги першої черги, 3 479 990 621,60 грн - вимоги четвертої черги, 180 850 446,07 грн - окремо внесені до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтарес Фінанс» про заміну кредитора у справі задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код: 00039019) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (ідентифікаційний код: 43272035) на суму відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.06.2018, а саме: 1 302 067 892,20 грн, з яких: 2 756,00 - вимоги першої черги, 1 301 961 869,02 - вимоги четвертої черги, 103 267,18 - вимоги шостої черги, 111 006 000,00 грн окремо внесені до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, заяви Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» (ідентифікаційний код: 20355550) про заміну Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ідентифікаційний код: 34047020) за вих. № б/н від 02.04.2021 та Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (ідентифікаційний код: 25959784) за вих. № П-61 від 07.06.2021 та за вих. №б/н від 02.04.2021 правонаступником відхилено, зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. сформувати реєстр вимог кредиторів боржника у відповідності до цієї ухвали, зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. провести збори кредиторів у порядку визначеному Кодексу України з процедур банкрутства, докази чого надати суду, розгляд заяви арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) відкладено, відкладено розгляд справи на 06.10.2021 об 11:45, здійснено виклик у судове засідання учасників справи та осіб, які подали заяви про заміну кредитора правонаступником.
30.07.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт по справі із додатковими документами до нього.
02.08.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» надійшла заява про виправлення описки у вступній та резолютивний частині Ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було виправлено описку, допущену у п. 3 ч. 1 резолютивної частини та у ч. 4 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334), викладено п. 3 ч. 1 вступної та резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) у наступній редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Експерт Інвест» (ідентифікаційний код: 39642515) на загальну суму 1 093 690 875,51 грн, а саме: 2 756,00 грн - перша черга; 1 093 688 119,51 грн - четверта черга;», викладено ч. 4 вступної та резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) у наступній редакції: «Окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Експерт Інвест» (ідентифікаційний код: 39642515) на суму 279 173 848,14 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника.»
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 77 949,76 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 46 454,09 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 212,27 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 26025,39 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_6 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 573,85 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_7 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 22 189,87 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_8 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 78 229,08 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_9 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 682,75 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_10 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 45 484,45 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_11 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийняти заяву ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_10 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 133645,15 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_12 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_11 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 29 071,11 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_13 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_12 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 21 393,43 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_14 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_13 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 9632,25 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_15 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2021 було прийнято заяву ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_14 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 71 596,43 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_16 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання кредитора, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
19.08.2021 через відділ діловодства суду від арбітражної керуючої Черпак А.Ю. надійшла заява про її згоду на призначення розпорядником майна боржника у справі № 910/3262/16 про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш» із додатковими документами до неї.
25.08.2021 через відділ діловодства суду від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло клопотання про заміну кредитора у справі.
02.09.2021 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло повідомлення на лист № 02-09/3600 від 20.08.2021 про опитування зборів кредиторів.
02.09.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт у справі із додатковими документами до нього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про визнання кредитором боржника на суму 1 743 477,42 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Комунальному підприємству «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду єдиного детального розрахунку суми конкурсних грошових вимог станом на 20.04.2016, що є датою відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про визнання кредитором боржника на суму 4 561 761,69 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Комунальному підприємству «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду єдиного детального розрахунку суми конкурсних грошових вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву ОСОБА_2 про визнання кредитором боржника на суму 166 781,34 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_2 на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази направлення розпоряднику майна боржника копії заяви про визнання грошових вимог з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву ОСОБА_17 про визнання кредитором на суму 31 871,71 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_17 на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви про визнання грошових вимог, яка буде підписана ОСОБА_17 особисто або її представником, та міститиме докази направлення боржнику та розпоряднику майна боржника копії заяви про визнання грошових вимог з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву ОСОБА_18 про визнання кредитором боржника на суму 26 548,27 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_18 на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази направлення боржнику та розпоряднику майна боржника копії заяви про визнання грошових вимог з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву ОСОБА_19 про визнання кредитором боржника на суму 27 263,26 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_19 на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази направлення боржнику та розпоряднику майна боржника копії заяви про визнання грошових вимог з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву ОСОБА_20 про визнання кредитором боржника на суму 97 209,22 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_20 на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази направлення боржнику та розпоряднику майна боржника копії заяви про визнання грошових вимог з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про визнання кредитором боржника на суму 288 228 529,63 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази доплати судового збору у розмірі 4 204,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Державного об`єднання «Білоруська залізниця» про визнання кредитором боржника на суму 953 048,31 швейцарських франків 31 сантим, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Державному об`єднанню «Білоруська залізниця» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, та розрахунку грошових вимог у національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредиторської заяви до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний регіон» про визнання кредитором боржника на суму 81 978,07 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Восточний регіон» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази доплати судового збору у розмірі 3 682,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Транс» в особі конкурсного керуючого Соловйова М.В. про визнання кредитором боржника на суму 47 619 094 рублів, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркада Транс» в особі конкурсного керуючого Соловйова М.В. на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором боржника шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також розрахунку грошових вимог, визначеного в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредиторської заяви до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву ОСОБА_21 про визнання кредитором боржника на суму 27 829,90 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_21 на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази направлення боржнику та розпоряднику майна боржника копії заяви про визнання грошових вимог з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшен Фінанс» про визнання кредитором боржника на суму 22 015 474,72 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Солюшен Фінанс» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у розмірі 3 682,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» про визнання кредитором боржника на суму 943 896,00 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Антарес-3000» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у розмірі 4 394,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було залишено без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшен Фінанс» про визнання кредитором боржника на суму 24 556 824,46 грн, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю «Солюшен Фінанс» на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, установлено спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у розмірі 4 394,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_22 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 57 612,16 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_22 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_23 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_16 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 69 186,56 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_23 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_24 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_17 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 28 405,88 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_24 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_25 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_18 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 116 266,16 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_25 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_26 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_19 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 48 127,96 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_26 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_27 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_20 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 97 596,69 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_27 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_28 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_21 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 146 214,41 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_28 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_22 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 31 697,78 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_29 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_22 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 54 336,27 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_29 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_30 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_23 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 26 736,62 грн, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_30 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
13.09.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшли повідомлення про розгляд грошових вимог до боржника наступних кредиторів: ОСОБА_31 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ), ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_11 ), ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_11 ), ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 ), ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_10 ), ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_13 ), ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 було прийнято заяву ОСОБА_32 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_24 ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 11 000 грн, на які не поширюється дія мораторію, розгляд якої призначено у судовому засіданні 13.10.2021 об 11:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань № 12, зобов`язано розпорядника майна боржника Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича розглянути заяву ОСОБА_32 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду, зобов`язано заявника надати докази направлення заяви з грошовими вимогами з додатками боржнику та розпоряднику майна боржника, зобов`язано боржника надати відзив щодо наявності заборгованості перед заявником у заявленому розмірі з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства, здійснено виклик в судове засідання заявника, боржника, представника комітету кредиторів та розпорядника майна боржника.
29.09.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшли повідомлення про розгляд грошових вимог до боржника наступних кредиторів: ОСОБА_27 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_20 ), ОСОБА_24 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_17 ), ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_22 ), ОСОБА_23 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_16 ), ОСОБА_26 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_19 ), ОСОБА_28 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_21 ), ОСОБА_30 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_23 ).
04.10.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні.
04.10.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшов звіт розпорядника майна боржника у справі станом на 25.09.2021.
04.10.2021 через відділ діловодства суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шистопала П.М. надійшла заява про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: реєстру вимог кредиторів у справі станом на 11.08.2021 та Протоколу зборів кредиторів від 10.09.2021 з додатками.
06.10.2021 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату та зобов`язання розпорядника майна боржника Шистопала П.М. провести очні збори кредиторів ПАТ «Азовзагальмаш».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 задоволено заяву арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника, відсторонено арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334), призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) арбітражну керуючу Черпак Анастасію Юріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02.12.2016 № 1787) із відповідними правовими наслідками, клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну кредитора у справі задоволено, замінено кредитора у справі - Головне управління ДПС у Донецької області (ідентифікаційний код: 43142826) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП: 44070187), зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражну керуючу Черпак А.Ю. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334), докази чого надати суду, клопотання представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині зобов`язання арбітражного керуючого Шистопала П.М. провести очні збори кредиторів Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» відхилено, відкладено розгляд справи на 10.11.2021 о 12:00, зал судових засідань № 12, здійснено виклик в судове засідання учасників справи.
У судове засідання 13.10.2021 учасники по справі не з`явилися.
Розглянувши подану 26.10.2017 ОСОБА_6 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 26 025,39 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.04.2011 по 22.06.2015, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 16 025,39 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_6 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію банківської роздруківки з ПАТ «Сбербанк», копію розрахункового листа, копію трудової книжки, копію паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_6 .
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_6 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за травень 2015 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з вересня 2014 по травень 2015 становить 15 607,04 грн.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, відповідно до положень якої передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У частині 2 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У силу ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно зі статтею 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 14.12.2016 у справі № 428/7002/14-ц, зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із вказаною статтею є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Невиплата заробітної плати встановлена та доведена в ході судового розгляду. Сам факт порушення законного трудового права позивача свідчить про заподіяння моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у цивільній справі № 362/7161/15-ц, який враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Дійсно, невиплатою боржником належних кредитору коштів йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його прав на отримання оплати за працю, що призвело до моральних страждань. Ситуація, яка склалася, дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації життя.
Отже, приймаючи до уваги ті обставини, що кредитор мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства, що обумовлюється тим, що він хвилювався, зазнав моральних страждань, а також враховуючи тривалість непроведення повного розрахунку з ним, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд уважає, що підлягає визнанню моральна шкода у розмірі 1 560,70 грн. Доказів заподіяння моральної шкоди у більшому розмірі суду не надано.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 17 167,74 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 15 607,04 грн - перша черга, 1 560,70 грн - четверта черга.
Розглянувши подану 29.06.2017 ОСОБА_30 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 26 736,62 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_30 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 02.11.2015, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_30 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 11 392,62 грн та середній заробіток у розмірі 15 344,00 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_30 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_30 ,, копію трудової книжки, копію розрахункового листка.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_30 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за березень 2017, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з вересня 2014 по листопад 2015 становить 11 392,62 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З розрахунку наданого кредитором, який на думку суду є вірним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 15 344,00 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 26 736,62 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 26 736,62 грн - перша черга.
Розглянувши подану 10.10.2017 ОСОБА_26 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 48 127,96 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_26 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 01.11.2016, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_26 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 994,81 грн та середній заробіток у розмірі 47 133,15 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_26 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_26 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_26 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за листопад 2016, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з листопада 2014 по листопад 2016 становить 20 422,71 грн. Суд приймає дану копію розрахунку на підтвердження заборгованості по заробітній платі в розмірі 994,81 грн, оскільки не може вийти за межі заявлених вимог (постанови Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 6 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 1 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З розрахунку, наданого кредитором, який на думку суду є вірним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 47 133,15 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 48 127,96 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 48 127,96 грн - перша черга.
Розглянувши подану 11.04.2018 ОСОБА_29 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 54 336,27 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_29 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш».
З вересня 2015 по січень 2018 заробітна плата ОСОБА_29 виплачувалася не в повному обсязі, тому останній просить визнати заборгованість по заробітній платі в розмірі 54 336,27 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_29 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_29 , копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_29 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за листопад 2016, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з вересня 2015 по січень 2018 становить 54 336,27 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 54 336,27 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 54 336,27 грн - перша черга.
Розглянувши подану 19.12.2017 ОСОБА_29 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 31 697,78 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_29 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш».
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6766/15-ц від 13.11.2015 задоволено позов ОСОБА_29 та стягнуто з ПАТ «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_33 заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2014 по серпень 2015 року в сумі 26 149,31 грн, компенсацію, яка нараховується при втраті частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, в сумі 5053,59 грн, а також моральну шкоду в розмірі 300 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 194,88 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На підставі вказаного рішення Іллічівським районним судом м. Маріуполя 19.04.2016 було видано ОСОБА_29 виконавчий лист. Однак, заборгованість боржником не погашена.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_29 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_29 , копію заочного рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13.11.2015, копію виконавчого листа, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_29 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, відповідно до положень якої передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У частині 2 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У силу ч.4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно зі статтею 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 14.12.2016 у справі № 428/7002/14-ц, зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із вказаною статтею є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Невиплата заробітної плати встановлена та доведена в ході судового розгляду. Сам факт порушення законного трудового права позивача свідчить про заподіяння моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у цивільній справі № 362/7161/15-ц, який враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Дійсно, невиплатою боржником належних кредитору коштів, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його прав на отримання оплати за працю, що призвело до моральних страждань. Ситуація, яка склалася, дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації життя.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 31 697,78 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 31 202,90 - перша черга; 494,88 грн - четверта черга.
Розглянувши подану 23.12.2020 ОСОБА_32 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 11 000,00 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
Чоловік кредитора перебував у трудових відносинах з боржником та самостійно сплачував аліменти на їх спільну доньку ОСОБА_34 , 2003 року народження.
З 03.11.2015 аліменти від чоловіка кредитора утримувалися ПрАТ «Азовзагальмаш», але не були перераховані підприємством виконавчій службі.
Отже, у ПрАТ «Азовзагальмаш» утворилася заборгованість перед кредитором у розмірі 11 000,00 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_32 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію свідоцтва про зміну імені, копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_32 , копію довідки про реєстрацію місця проживання, копію свідоцтва про смерть, копію свідоцтва про народження, копію довідки від 24.01.2017, копію листа від 30.03.2017, копію листа від 03.04.2017, копію ухвали Іллічівського районного суду міста Маріуполь.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Як вбачається з копії листа Управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області № Д-307-0600 від 03.04.2017, загальна сума аліментів, яка не перерахована ПАТ «Азовзагальмаш» за період з 01.05.2015 по 16.02.2017, складає 11 000 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 11 000,00 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 11 000,00 - перша черга.
Розглянувши подану 08.12.2020 ОСОБА_25 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 116 266,16 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_25 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 17.09.2020, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_25 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 116 266,16 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_25 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_25 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_25 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за вересень 2020 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з червня 2015 по вересень 2020 становить 116 266,16 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 116 266,16 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 116 266,16 грн - перша черга.
Розглянувши подану 12.08.2020 ОСОБА_22 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 57 612,16 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_22 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 13.12.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_22 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 57 612,16 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_22 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_22 , довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_22 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за вересень 2020, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з червня 2015 по вересень 2020 становить 57 672,05 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 57 612,16 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 57 612,16 грн - перша черга.
Розглянувши подану 04.09.2018 ОСОБА_16 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 71 596,43 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_16 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.05.2003 по 07.06.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_16 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 48 492,47 грн та середній заробіток у розмірі 23 103,96 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_16 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_26 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_16 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за січень 2018, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з лютого 2015 по червень 2017 становить 48 492,47 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З розрахунку, наданого кредитором, який на думку суду є вірним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 23 103,96 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 71 596,43 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 71 596,43 грн - перша черга.
Розглянувши подану 11.09.2017 ОСОБА_11 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 45 484,45 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_11 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 30.03.2012 по 09.02.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_11 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 45 484,45 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 10.02.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_11 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_11 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_11 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за липень 2017, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з січня 2015 по лютий 2017 становить 45 484,45 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_11 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 45 484,45 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 45 484,45 грн - перша черга.
Розглянувши подану 11.09.2017 ОСОБА_10 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 682,75 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_10 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 29.08.2016, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_10 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 34 682,75 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 30.08.2016 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_10 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_10 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_10 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за липень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з грудня 2014 по серпень 2016 становить 34 682,75 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_10 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 34 682,75 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 34 682,75 грн - перша черга.
Розглянувши подану 11.09.2017 ОСОБА_13 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 29 071,11 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_13 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 30.05.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_13 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 29 071,11 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 31.05.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_13 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_13 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_13 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за червень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з лютого 2015 по травень 2016 становить 29 071,11 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі №6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_13 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 29 071,11 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 29 071,11 грн - перша черга.
Розглянувши подану 12.09.2017 ОСОБА_15 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 9 632,25 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_15 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 17.01.2007 по 06.06.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_15 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку остання просить визнати у розмірі 9 632,25 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 07.06.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_15 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_15 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_15 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за червень 2017, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з вересня 2014 по червень 2017 становить 9 632,25 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_15 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 9 632,25 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 9 632,25 грн - перша черга.
Розглянувши подану 25.04.2017 ОСОБА_3 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 77 949,76 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 11.09.1978 по 13.02.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_3 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку остання просить визнати у розмірі 27 949,76 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_3 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, копію наказу № 71к від 09.02.2017 про припинення трудового договору, інформацію про юридичну особу боржника, копію довідки про хворобу, копію свідоцтва про народження, копії договорів позики, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за лютий 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з грудня 2014 по лютий 2017 становить 27 949,76 грн.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, відповідно до положень якої передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У частині 2 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У силу ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно зі статтею 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 14.12.2016 у справі № 428/7002/14-ц, зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із вказаною статтею є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Невиплата заробітної плати встановлена та доведена в ході судового розгляду. Сам факт порушення законного трудового права позивача свідчить про заподіяння моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у цивільній справі №362/7161/15-ц, який враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Дійсно, невиплатою боржником належних кредитору коштів, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його прав на отримання оплати за працю, що призвело до моральних страждань. Ситуація, яка склалася, дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації життя.
Отже, приймаючи до уваги ті обставини, що кредитор мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства, що обумовлюється тим, що він хвилювався, зазнав моральних страждань, а також враховуючи тривалість не проведення повного розрахунку з ним, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає визнанню моральна шкода у розмірі 2 794,97 грн. Доказів заподіяння моральної шкоди у більшому розмірі суду не надано.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 30 744,73 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 27 949,76 грн - перша черга, 2 794,97 грн - четверта черга.
Розглянувши подану 30.11.2017 ОСОБА_14 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 21 393,43 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_14 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 01.02.2016, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_14 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 21 393,43 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 02.02.2016 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_14 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_14 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_14 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за листопад 2016, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з квітня 2015 по лютий 2016 становить 21 393,43 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_14 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 21 393,43 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 21 393,43 грн - перша черга.
Розглянувши подану 30.11.2017 ОСОБА_24 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 28 405,88 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_24 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 24.05.2016, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_24 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 28 405,88 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 25.05.2016 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_24 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_24 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_24 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за вересень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з січня 2015 по травень 2016 становить 28 405,88 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_24 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 28 405,88 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 28 405,88 грн - перша черга.
Розглянувши подану 05.12.2017 ОСОБА_28 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 146 214,41 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_28 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 18.09.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_28 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 146 214,41 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 19.09.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_28 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_28 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_28 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за вересень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з січня 2015 по травень 2016 становить 146 214,41 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_28 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 146 214,41 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 146 214,41 грн - перша черга.
Розглянувши подану 05.12.2017 ОСОБА_27 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 97 596,69 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_27 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.01.2011 по 03.10.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_27 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 97 596,69 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 04.10.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_27 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_27 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_27 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за жовтня 2017, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з березня 2015 по жовтень 2017 становить 97 596,69 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_27 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 97 596,69 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 97 596,69 грн - перша черга.
Розглянувши подану 24.11.2017 ОСОБА_5 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 212,27 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_5 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 05.10.2011, що підтверджується копією трудової книжки.
З вересня 2014 по вересень 2017 заробітна плата ОСОБА_5 виплачувалася не в повному обсязі, тому остання просить визнати заборгованість по заробітній платі у розмірі 34 212,27 та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 30.09.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_5 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_5 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_5 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за вересень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з вересня 2014 по вересень 2017 становить 20 966,50 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_5 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 20 966,50 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 20 966,50 грн - перша черга.
Розглянувши подану 30.08.2017 ОСОБА_4 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 46 454,09 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 06.07.2007 по 24.04.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 46 454,09 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_4 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_4 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за квітень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з квітня 2015 по квітень 2017 становить 46 454,09 грн.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 46 454,09 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 46 454,09 грн - перша черга.
Розглянувши подану 30.08.2017 ОСОБА_9 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 78 229,08 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.05.2003 по 09.02.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_9 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 78 229,08 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_9 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_9 , копію трудової книжки, копію наказу № 43к від 06.02.2017 про припинення трудового договору, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна боржника.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_9 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за лютий 2017, заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з січня 2015 по лютий 2017 становить 78 229,08 грн.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 78 229,08 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 78 229,08 грн - перша черга.
Розглянувши подану 30.08.2017 ОСОБА_8 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 22 189,87 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_8 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 13.09.2007 по 29.06.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_8 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 22 189,87 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_8 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_8 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_8 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за червень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з травня 2015 по червень 2017 становить 22 189,87 грн.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 22 189,87 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 22 189,87 грн - перша черга.
Розглянувши подану 30.08.2017 ОСОБА_23 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 69 186,56 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_23 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 19.03.2012 по 12.12.2016, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провело повного розрахунку з ОСОБА_23 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 45 304,32 грн та середній заробіток у розмірі 23 882,24 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_23 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_23 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_23 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за лютий 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з серпня 2015 по грудень 2016 становить 45 304,32 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З розрахунку, наданого кредитором, який на думку суду є вірним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 23 882,24 грн.
Отже, грошові вимоги кредитора у розмірі 69 186,56 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 69 186,56 грн - перша черга.
Розглянувши подану 04.09.2017 ОСОБА_7 заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 573,85 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 11.04.2011 по 13.02.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провів повного розрахунку з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 33 973,85 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 600,00 грн.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_7 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_7 , копію трудової книжки, копію розрахункового листка, виписку із ПАТ «Сбербанк» від 10.08.2017, копію листа від 10.07.2017, копію відповіді № 7000/1622 від 14.08.2017, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна, договір про надання професійної правничої допомоги № 002210, акт № 002211 до договору.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_7 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за березень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з червня 2015 по лютий 2017 становить 33 973,85 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до акту № 002211 виконаних робіт та фактичних витрат, що є невід`ємною частиною договору № 2210 від 11.08.2017), ОСОБА_7 було надано правову допомогу в наданні консультації та виготовленні заяви з додатками на суму 600 грн.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 34 573,85 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 33 973,85 грн - перша черга; 600 грн - четверта черга.
Розглянувши подану 19.08.2017 ОСОБА_12 заяву з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 133 645,15 грн та дослідивши додані до неї докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_12 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.08.2002 по 24.07.2017, що підтверджується копією трудової книжки.
Після звільнення ПрАТ «Азовзагальмаш» не провів повного розрахунку з ОСОБА_12 , у зв`язку з чим з`явилась заборгованість, яку останній просить визнати у розмірі 133 645,15 грн та середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні за період з 25.07.2017 по час постановлення рішення суду.
На підтвердження указаних вимог ОСОБА_12 до заяви про визнання кредитором банкрута було додано наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_12 , копію трудової книжки, довідку ОК-5, копію наказу про звільнення, копію розрахункового листка, докази направлення заяви з додатками боржнику та розпоряднику майна.
Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_12 про визнання кредиторських вимог до боржника з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з копії розрахункового листа за липень 2017 заборгованість боржника перед кредитором по заробітній платі за період з січня 2015 по липень 2017 становить 133 645,15 грн.
За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.
У постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Як роз`яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середня заробітна плата розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 шляхом наступних математичних розрахунків: розмір середнього заробітку, який втрачено у зв`язку із затримкою виплат роботодавцем, становить добуток середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період вимушеного прогулу.
Ні кредитором в поданій заяві, ні боржником, ні розпорядником майна не було надано суду довідок-розрахунків, з яких суд міг би вирахувати середньоденну заробітку плату ОСОБА_12 , щоб вирахувати середній заробіток за затримку проведення розрахунку при звільненні, тому в цій частині заява про визнання кредиторських вимог задоволенню не підлягає.
Грошові вимоги кредитора у розмірі 133 645,15 грн документально підтверджуються належними доказами, тому суд уважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме: 133 645,15 грн - перша черга.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 2, 119, 121, 216, 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати кредиторами Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334):
- ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) на загальну суму 17 167,74 грн, з яких: 15 607,04 грн - перша черга, 1 560,70 грн - четверта черга;
- ОСОБА_30 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_23 ) на суму 26 736,62 грн перша черга;
- ОСОБА_26 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_19 ) на суму 48 127,96 грн - перша черга;
- ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_22 ) на суму 54 336,27 грн - перша черга;
- ОСОБА_29 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_22 ) на загальну суму 31 697,78 грн, з яких: 31 202,90 - перша черга; 494,88 грн - четверта черга;
- ОСОБА_32 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_24 ) на суму 11 000,00 грн - перша черга;
- ОСОБА_25 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_18 ) на суму 116 266,16 грн - перша черга;
- ОСОБА_22 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_15 ) на суму 57 612,16 грн - перша черга;
- ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_14 ) на суму 71 596,43 грн - перша черга;
- ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 ) на суму 45 484,45 грн - перше черга;
- ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ) на суму 34 682,75 грн - перша черга;
- ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_11 ) на суму 29 071,11 грн - перша черга;
- ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_13 ) на суму 9 632,25 грн - перша черга;
- ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на загальну суму 30 744,73, з яких: 27 949,76 грн - перша черга, 2 794,97 грн - четверта черга;
- ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_12 ) на суму 21 393,43 грн - перша черга;
- ОСОБА_24 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_17 ) на суму 28 405,88 грн - перша черга;
- ОСОБА_28 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_21 ) на суму 146 214,41 грн - перша черга;
- ОСОБА_27 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_20 ) на суму 97 596,69 грн - перша черга;
- ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на суму 20 966,50 грн - перша черга;
- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на суму 46 454,09 грн - перша черга;
- ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ) на суму 78 229,08 грн - перша черга;
- ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) на суму 22 189,87 грн - перша черга;
- ОСОБА_23 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_16 ) на суму 69 186,56 грн - перша черга;
- ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ) на загальну суму 34 573,85 грн, з яких: 33 973,85 грн - перша черга; 600 грн - четверта черга;
- ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_10 ) на суму 133 645,15 грн - перша черга.
Ухвала набрала законної сили 13.10.2021, може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2021.
Суддя Л.В. Омельченко
