ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2019 року справа №200/3887/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретар судового засідання Тішевський В.В., за участі представника позивача Баранова Т.О. , представника відповідача Мізерної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Донецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оквін-5" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 р. (у повному обсязі складена 18 березня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/3887/19-а (головуючий І інстанції суддя Смагар С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оквін-5" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС, № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС, № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС, № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оквін-5" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу:
- № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС від 19.02.2019 року у розмірі 2128230, 00 грн.;
- № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС від 19.02.2019 року у розмірі 12519, 00 грн.;
- № ДЦ83/1207/АВ/п/МГ-ФС від 19.02.2019 року у розмірі 3421860, 00 грн.;
- № ДЦ83/1207/АВ/П/ШП-ФС від 19.02.2019 року у розмірі 4173, 00 грн. (а.с. 7-54).
Разом з адміністративним позовом товариством подана заява про забезпечення позову, в якому позивач просить вжити заходи забезпечення майбутнього позову ТОВ «ОКВІН-5» до Головного Управлінню Держпраці у Донецькій області у вигляді зупинення дії індивідуальних актів, заборони Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти певні дії та забороні Костянтинівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчиняти певні дії, зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 2128230 грн., зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 12519 грн., зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 3421860 грн., зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 4173 грн., заборонити Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 2128230 грн., заборонити Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 12519 грн., заборонити Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 3421860 грн., заборонити Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 4173 грн., заборонити будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 2128230 грн., заборонити будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 12519 грн., заборонити будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 3421860 грн., заборонити будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС від 19 лютого 2019 року на ТОВ «ОКВІН-5» у розмірі 4173 грн. (а.с. 56-62).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року заяву товариства про забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено дію постанов Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКВІН-5» від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/3887/19-а.
Заборонено Головному управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/3887/19-а.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено (а.с. 1-3).
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «ОКВІН-5» відмовити у повному обсязі. Наголошує на тому, що в ухвалі про забезпечення позову не наведено мотивів, з яких суд дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам і інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Управління зазначає, що зупинення дії постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року, які є предметом оскарження у справі, є фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Звертає увагу на те, що норми ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що непред`явлення постанови про накладення фінансових санкцій до виконання в трьохмісячний строк з дня її винесення є пропуском встановленого законом строку на звернення виконавчого документа до виконання та неможливості його виконання в подальшому.
За таких обставин, вважає, що обґрунтованим було б забезпечення позову шляхом зупинення стягнення органами ДВС на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими особами.
Позивачем також подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, в якій останній просить її скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити вимоги позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що існує великий ризик втручання відповідача в господарську діяльність товариства, що свідчить про необхідність забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії органам, що здійснюють примусове виконання судових рішень спрямованих на виконання постанов про накладення штрафу.
Позивач приводить приклад поведінки відповідача в аналогічній ситуації, а саме: посилається на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року у справі № 200/14921/18-а, якою заяву ТОВ «МК-СЕРВІС» про забезпечення позову задоволено, зупинено дію постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача та заборонено останньому вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання зазначеної постанови. Незважаючи на це, органи Держпраці у Донецькій області все одно пред`явили вказані постанови до виконання та розпочали виконавче провадження.
Апелянт звертає увагу на те, що відсутні гарантії того, що відповідач не буде звертатись повторно із заявами про примусове виконання постанов про накладення штрафу та державний виконавець буде обізнаний про існування судової заборони для посадових осіб Управління Держпраці.
У відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Держпраці позивач просить ухвалу суду першої інстанції в цій частині залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував. Представник відповідача дотримався позицій, висловлених у своїй апеляційній скарзі, проти аргументів апеляційної скарги позивача заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, наданий відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з вимогами частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В силу приписів частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
У заяві про забезпечення позову ТОВ «ОКВІН-5» просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову та наводить доводи щодо необхідності застосування таких заходів за наявності очевидних ознак заподіяння небезпеки, шкоди правам та інтересам позивача.
Колегія суддів зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Згідно матеріалів доданих до позовної заяви, вбачається, що постановами Управління Держпраці у Донецькій області від 19 лютого 2019 року на позивача накладено штрафи на загальну суму 5566782 грн. та надано місячний строк для виконання постанови у добровільному порядку. Вказані постанови позивачем не виконані та оскаржуються до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення". Відповідно до пункту 11 вказаного Порядку не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.
Наведене дає підстави дійти висновку, що у зв`язку з невиконанням оскаржуваних постанов, вони будуть звернені до примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, що у свою чергу, може призвести до стягнення суми штрафів у розмірі 5566782 грн. у примусовому порядку до вирішення питання правомірності постанов Управління Держпраці у Донецькій області від 19 лютого 2019 року.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не передбачає автоматичного зупинення дії постанови про накладення штрафу у разі її оскарження у судовому порядку.
Виконавча служба на підставі цих постанов зобов`язана відкрити виконавче провадження та розпочати виконавчі дії, такі, зокрема, як арешт усього майна та коштів підприємства.
Враховуючи зазначене, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що заявником були наведені належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку ухвалення рішення на користь позивача, в частині вимог про заборону Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС, № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС, № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС, № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС до розгляду та набрання чинності судовим рішенням у справі № 200/3887/19-а.
Суд вважає, що сума штрафу, яка підлягає стягненню, значна та є всі підстави вважати, що це негативно вплине на фінансово - господарський стан заявника, до ухвалення рішення у справі по суті позовних вимог, що суперечить меті та завданню адміністративного судочинства, а застосований судом процесуальний інститут забезпечення позову в даному випадку покликаний забезпечити справедливий баланс інтересів сторін.
Вжиття заходів забезпечення позову вже після відкриття виконавчого провадження та накладенням арешту на майно та рахунки позивача призведе до того, що підприємство буде позбавлено можливості сплачувати за господарськими договорами, виконувати зобов`язання перед контрагентами. Фактично може зупинитись господарська діяльність підприємства до розгляду справи по суті.
З урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно задоволена заява позивача про забезпечення позову в частині зупинення дії постанов відповідача від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн. та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн.
Доводи відповідача стосовно того, що зупинення дії постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року, які є предметом оскарження у справі, є фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, є безпідставним, оскільки забезпечення позову, як вже зазначалось раніше, є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті.
Доводи Держпраці стосовно того, що забезпечення позову призводить до неможливості у подальшому звернути до виконання зазначені оскаржувані постанови є також хибними та необгрунтованими, оскільки строки, зазначені в ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Таким чином, початок спливу такого строку у випадку забезпечення позову шляхом зупинення дій постанов ще не розпочався. Вказаний строк розпочнеться з моменту скасування вжитих заходів забезпечення позову та відновлення дії цих актів, якщо суд відмовить у задоволенні позову та визнає постанови про накладення штрафу правомірними.
Як було встановлено при апеляційному розгляді справи, відповідач таки вже намагався звернути оспорювані постанови до виконання, тому доводи позивача стосовно ймовірності пред`явлення спірних постанов відповідачем до примусового виконання є обґрунтованими.
Щодо вимог позивача в частині забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «ОКВІН-5» до Головного Управлінню Держпраці у Донецькій області у вигляді зупинення дії індивідуальних актів, заборони Головному Управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти певні дії та забороні Костянтинівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчиняти певні дії, а також заборони будь-яким органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн., суд зазначає, що у вказаних вимогах позивач не зазначає яким саме органам та посадовим особам необхідно здійснити зазначені заборони.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що апелянт узагальнив всі органи, які здійснюють примусове виконання рішень, що унеможливлює скерування для виконання такої ухвали.
Крім того, суд не вправі самостійно визначати органів та посадових осіб, до яких спрямовано відповідні заборони.
У даному випадку задля запобігання передчасного примусового виконання оскаржуваних постанов відповідача від 19 лютого 2019 року достатнім заходом є забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов відповідача від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн. та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн.
Суд зауважує на тому, що відповідно до ст.. 129-1 Конституції України та ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 1-3 ст. 382 КАС України передбачено, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції об`єктивно і правомірно визначив, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме: зупинення дії постанов Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКВІН-5» від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/3887/19-а та заборони Головному управлінню Держпраці у Донецькій області вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанов про накладення штрафу від 19 лютого 2019 року № ДЦ83/1207/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 2128230 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ЗБ-ФС у розмірі 12519 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/МГ-ФС у розмірі 3421860 грн., № ДЦ83/1207/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 4173 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/3887/19-а.
З огляду на викладене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Донецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оквін-5" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 р. у справі № 200/3887/19-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 травня 2019 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко
