ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа
№ 530/725/18 Номер провадження 22-з/814/137/19
Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
У Х В А Л А
22 березня 2019 року
м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі судді - доповідача Обідіної О.І., вирішуючи питання прийняття скарги Приватного підприємства «Агроекологія» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Макаренко Світлани Анатоліївни у виконавчому провадженні 58482079,
В С Т А Н О В И В :
19 березня 2019 року на адресу апеляційного суду по електронній пошті надійшла скарга ПП «Агроекологія» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, в якій підприємство з посиланням на ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.ст. 447, 448 ЦПК України, просило поновити строк на оскарження постанови державного виконавця, зупинити примусове виконання до розгляду цієї скарги, скасувати постанову державного виконавця Шишацького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Макаренко С.А. про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2019 року з виконання ухвали №530/725/18, виданої 08.02.2019 року Полтавським апеляційним судом про стягнення з ПП «Агроекологія» штрафу у розмірі 3000 грн. на користь держави
Крім того, підприємство просило зобов'язати державного виконавця Шишацького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Макаренко С.А. повернути виконавчий документ стягувачу та здійснити розгляд справи в режимі відеоконференції з Голосіївським районним судом м. Києва.
Перевіривши викладені в скарзі мотивування, приходжу до висновку про відсутність підстав для прийняття останньої до розгляду з огляду на наступне.
Так, статтею 27 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження апеляційного суду, до яких віднесено - здійснення правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, проведення аналізу судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, інформування про результати узагальнення судової практики відповідних місцевих судів, Верховного Суду, надання місцевим судам методичної допомоги в застосуванні законодавства та здійснення інших повноважень, визначених законом.
У відповідності зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Повноваження апеляційного суду під час розгляду цивільних справ по суті визначено статтею 374 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; у передбачених Цивільним процесуальним кодексом України випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої статті 374 ЦПК.
Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчості їм справ називаються підсудністю. Існує два види підсудності:
інстанційна - це підсудність, яка визначає компетенцію окремих ланок судової системи на підставі виконуваних ними функцій;
територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами.
Згідно ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу). Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:
1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;
2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Таким чином, процесуальним законом чітко врегульовані випадки розгляду апеляційною інстанцією справ як судом першої інстанції.
Між тим, з наведеного вбачається, що апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку судового контролю як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 24 ЦПК України, апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Вмотивовуючи доводи своєї скарги, боржник посилався на положення ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, норми вказаної статті лише визначають можливість судового оскарження дій державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, проте не містять вказівки про розгляд такої категоріє справ судом апеляційної інстанції як судом першої інстанції.
Натомість частиною 1 статті 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За змістом наведеної норми вбачається, що такий принцип для подання скарги в той чи інший суд пов'язаний перш за все з судом, який розглянув саму справу як суд першої інстанції.
В даному випадку, ухвала апеляційного суду від 08.02.2019 року про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ПП «Агроекологія» та стягнення з останнього штрафу в дохід державного бюджету була винесена в порядку застосування заходів процесуального примусу внаслідок зловживання ПП «Агроекологія» своїми процесуальними правами.
Тобто, апеляційний суд в даному випадку діяв в межах своїх повноважень на стадії відкриття апеляційного провадження, де одночасно з вирішенням питання про залишення апеляційної скарги без руху, а потім повернення її скаржнику в порядку ст. 357 ЦПК України, встановив факт зловживання апелянтом ПП «Агроекологія» своїми процесуальними правами та з цього приводу застосував штраф як засіб процесуального примусу.
За вказаних обставин, посилання ПП «Агроекологія» про розгляд їх скарги судом апеляційної інстанції як судом першої інстанції - є помилковим, оскільки саме по собі притягнення останнього до відповідальності у вигляді штрафу за зловживання своїми процесуальними правами, не свідчить про розгляд апеляційною інстанцією самої справи як судом першої інстанції.
На підставі викладено, скарга ПП «Агроекологія» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись, ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 2, 3, 23, 24, 374 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Макаренко Світлани Анатоліївни у виконавчому провадженні №58482079 повернути скаржнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
З оригіналом згідно.
Суддя Обідіна О.І.
