Верховний
Суд
Ухвала
Іменем України
17 січня 2019 року
м. Київ
справа № 349/304/17
провадження № 51- 8987 ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27квітня 2018 року,
встановив:
Ухвалами Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 1 і 2 жовтня 2018року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали кримінального провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2018року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25червня 2018 року.
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 жовтня 2018року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9
15 січня 2019 року до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , у якій він порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення в частині кваліфікації його дій за ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про те, що скаргу засудженого ОСОБА_4 слід повернути з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК), касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
П. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України передбачено право на подання разом із скаргою заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Як вбачається із наявних в Суді матеріалів кримінального провадження, оскаржуваний засудженим вирок суду першої інстанції переглядався в апеляційному порядку і ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25червня 2018 року залишено без зміни.
Касаційну скаргу на судове рішення засуджений ОСОБА_10 подав до Верховного Суду 10 січня 2019 року (згідно відбитку штемпелю на конверті), при цьому в скарзі дату її подання зазначив 28 грудня 2018 року, тобто із пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і в той же час ним не порушується питання про його поновлення.
Враховуючи наведене, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 підлягає поверненню.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27квітня 2018 року повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3