Ухвала
про залишення скарги без руху
2 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 349/304/17
провадження № 51- 8987 ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25червня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_7 ,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_6 в інтересах потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із вимогою про скасування зазначених судових рішень з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції та з проханням розглядати скаргу без участі представника та потерпілих.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням представнику ОСОБА_6 строку для усунення недоліків з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК), якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
-ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, як вбачається зі змісту скарги, представник ОСОБА_6 вищевказаних вимог закону не дотримався.
Так, до скарги представник ОСОБА_6 надав копії ордеру від 10 вересня 2018 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак, із наданого представником ордеру не вбачається, на підставі якого договору він виданий, не зазначено номер і дата його видачі.
Отже, представник ОСОБА_6 всупереч положенням, передбаченим п.п.1, 2 ч.1 ст.50КПК, не надав Суду оформленого належним чином документу, що підтверджує його повноваження про надання правової допомоги потерпілим в даному провадженні та обсяг його повноважень відповідно до вимог КПК.
Статтею 427 КПК, пунктом 4 ч. 2 передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
-обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
При вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Так, представник ОСОБА_6 подав скаргу, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судових рішень з огляду на невідповідність висновків суду першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, вказав на те, що: вирок суду ґрунтується на показах обвинуваченого, надані ним під час досудового слідства щодо способу вчинення злочину, які не відповідають фактичним обставинам справи, судове слідство проведено неповно, висновок суду першої інстанції щодо падіння потерпілої від першого контакту з одвірком дверей є домислом. Зазначені доводи у скарзі відповідно до положень статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому скаржник хоча й вказує на порушення апеляційним судом, зокрема, вимог статей 91, 370, ч.2 ст. 404 КПК, але, посилаючись також на не дослідження доказів, вказаних у апеляційній скарзі представника потерпілих, не зазначив переконливих обґрунтувань, яким чином перегляд вироку суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 404 КПК, перешкодив чи міг перешкодити апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням відповідних норм КПК, які стосуються змісту судового рішення в частині обґрунтованості апеляційної скарги.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_6 .
Тому, з урахуванням зазначеного, є обґрунтовані підстави для залишення без руху касаційної скарги представника ОСОБА_6 .
Згідно із ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху та встановлюється строк для усунення допущених недоліків.
При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27квітня 2018року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25червня 2018року щодо засудженого ОСОБА_7 , залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
